Хронологія подій:

березень 1921 р. – запровадження НЕП;

30 грудня 1922 р. – утворення СРСР;

березень-травень 1928 р. – фабрикація “шахтинської справи”;

1929-1930 рр. – початок суцільної колективізації;

23 серпня 1939 р. – Пакт Ріббентропа-Молотова.

Тема 8. Україна в роки другої світової війни (1939-1945 рр.).

Включення основної частини західноукраїнських земель до складу УРСР та їх радянизація.

Початок війни в Україні. Окупаційні режими. Розгортання руху опору, характеристика течій. Визволення території України. Вклад українського народу в розгром загарбників.

Терміни та історичні особи:

Ковпак С. – командувач одного з найчисельніших партизанських з’єднань в роки Великої Вітчизняної війни.

Колабораціонізм – співробітництво місцевого населення з окупантами в захоплених ними країнах під час Другої світової війни. В Україні на перших порах війни на цей шлях стала ОУН, яка намагалась за допомогою німців здобути право України мати свою незалежність. Однак, згодом, усвідомивши помилковість таких дій, перейшли до збройної боротьби проти гітлерівського режиму та радянської влади.

Окупація – тимчасове військове захоплення території однією державою іншої.

4. План “Ост”– політика здійснювана нацистською Німеччиною на окупованих східних територіях з метою винищення слов’янських народів.

Нацизм – одна з назв німецького фашизму, його ідеологія, політика, практика.

“Трансністрія” – територія окупована румунськими військами в 1941-1944 pp. у межиріччі Південного Бугу і Дністра. Знаходилася під цивільним адміністративним управлінням з центром в Одесі.

5. УПА (Українська повстанська армія)– збройні формування, створені у жовтні 1942 р. на Західній Україні з метою боротьби з окупаційними військами. (Керівники – Т. Бульба-Боровець, Р. Шухевич та ін.). Нараховувала 30-40 тис. осіб і діяла до поч. 50-х років.

Хронологія подій:

Липень-вересень 1941 р. – оборона Києва.

Серпень-жовтень 1941 р. – оборона Одеси.

Жовтень 1941 р. – липень 1942 р. – оборона Севастополя.

Листопад 1942 р. – січень 1943 р. – початок корінного перелому на користь Радянської армії.

Серпень-вересень 1943 р. – початок визволення української території; битва за Дніпро.

Жовтень (28) 1944 р. – звільнення всієї території України від окупантів.

Тема 9. Україна у др. Пол. 40-х рр. - 1991 р.

Включення УРСР в ООН. Відродження народного господарства. Операція “Вісла” і продовження репресій. Голод 1946-1947 рр.

Хрущовська “відлига” та реформаторство.

Загострення гальмівних процесів у соціальному та економічному розвитку. Криза тоталітаризму в СРСР та УРСР в 60-70-ті рр. Розгортання правозахисного і дисидентського руху в Україні.

Перебудовчі процеси та їх наслідки.

Терміни та історичні особи:

Депортація – примусове виселення народів з місць постійного проживання, за політичними мотивами. У сталінські роки виселенню піддавалися цілі народи СРСР, певні соціальні верстви, особливо, “розкуркулене” селянство до Сибіру. 3і 3ахідної України вивезено українців (400 тис.), поляків (біля 1 млн.), німців (650 тис.), кримських татар (180 тис.) тощо. За “лінію Керзона” у 1947 польська влада примусово переселила 150 тис. українців (т.з. операція “Вісла”).

Дисидентський рух – в Україні громадсько-політичний рух проти радянського тоталітаризму в 60-80-х pp. XX ст. Учасники цього руху боролись з системою трьома напрямками: а) культурно-національним (вільний розвиток української культури, мови); б) правозахисним (боротьба за свободу слова, демократію, за незалежність України); в) релігійним (відстоювання свободи совісті, відновлення УГКЦ, УАПЦ та інших репресованих церков). Найвідомішою в Україні опозицією владі була Українська Гельсинська спілка (УГС) до якої, за період з 1976-1988 pp., входив 41 чоловік.