Тема 12. Політика і міжнародний процес

Світовий політичний процес: поняття, основні концептуальні засади аналізу, суб'єкти, закономірності та тенденції на порозі XXI століття. Характерні риси та особливості сучасного світового політичного процесу (революційні та еволюційні тенденції, впорядкованість та спонтанність світового розвику, демократизація суспільно-політичного життя, забезпечення реального політичного плюралізму, гуманізація міжнародних відносин і людський вимір політики,

Міжнародні відносини як цілісна система. Місце в ній політичних відносин. Суб'єкти, види і принципи міжнародних політичних відносин. Новий політичний порядок, баланс і гармонізація інтересів у сфері світової політики. Діалектика внутрішньої та зовнішньої політики. Моделювання систем міжнародних політичних відносин та їх вплив на розвиток світового політичного процесу. Прийняття зовнішньополітичних рішень та способи врегулювання міжнародних організації та міжнародні політичні відносини. Роль ООН та інших міжнародних інституцій у забезпеченні миру, безпеки, політичного консенсусу. Основні прояви кризи сучасної цивілізації та шляхи її подолання. Політичні аспекти глобальних проблем. Роль міжнародної політики у їхньому вирішенні.

Україна в системі міжнародних політичних відносин та її місце в сучасному геополітичному просторі. Національні інтереси та національна безпека України. Основні напрямки і пріоритети зовнішньополітичної діяльності української держави. Зростання ролі і відповідальності України у політичному вирішенні глобальних проблем сучасності.

Література

1. Політологія / За заг.ред. І.С.Дзюбка, К.М.Левківського. - К., 2000.

2. Політологія / За ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. К., 2002.

3. Політологія. / За ред. О.І.Семківа. - Львів, 1994.

4. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика /А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид, перероб. та доп. – К., Ельга, Ніка-Центр, 2003.

5. Аппатов С.П. Новое политическое мышление и современные международные отнощения: анализ современной политологии. – Одесса, 1999.

6. Василевський О.Л., Гончар М.Н. Структура геоополітичних інтересів України. – К., 1999.

7. Глобальные проблеми и общечеловеческие ценности-– М., 2000.

8. Мадіссон В., Шахов В. Глобальні проблеми та національний інтерес у зовнішній політиці //Політологічні читання. –2002. – № 4,

9. Мурадян А,Л. Самая благородная наука. Об основних понятиях международной политической теории.– М., 1990.

10. Права людини. Міжнародні договори України. – К., 2000.

13. Україна в геополітичному інтер'єрі XX століття // Політична думка. -2004.- № 3.

14. Україна на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів 1986-1990 рр. - К., 1993.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ЯКІ НЕОБХІДНО ЗАСВОЇТИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТЕМИ: політика, міжнародна політика, зовнішня політика, дипломатія, консенсус, війна, громадянська війна, тероризм, міжнародна криза, міжнародні відносини, мир, міжнародна безпека, екстремізм, холодна війна, міжнародні стандарти прав людини, геополітика, національна безпека, система гарантій, міжнародне співробітництво, субрегіональне співробітництво, інформаційний імперіалізм, політичні засоби.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

1. Зовнішня політика.

2. Міжнародні політичні відносини.

3. Світовий політичний процес.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ № 6

ТЕМА: Україна в системі міжнародних відносин.

1. Становлення України як суб’єкта міжнародних відносин.

2. Національні інтереси України та їх реалізація через зовнішню політику.

3. Головні сфери зовнішньополітичної діяльності України.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ:

1. Теорія світової системи Вялленштейна передбачає поділ країн на:

а) історично сформовані чи основні;

б) периферійні (другорядні);

в) напівпериферійні (проміжний етап);

г) сильні чи супердержави.

2. Пріоритетним методом вирішення спірних міжнародних проблем на сьогодні є:

а) переговори, діалог між конфліктуючими сторонами;

б) тиск сильнішої сторони з загрозою застосування сили;

в) втручання третіх країн і світового співтовариства;

г) ніякий із перелічених.

3. Найрозповсюдженішим механізмом координації зовнішніх відносин між державами є:

а) організація політичного блоку чи альянсу (союзу);

б) встановлення дипломатичних відносин;

в) повільна конфронтація;

г) «примус» до діалогу.

4. Як правильно визначити ситуацію, коли «насильство між державами здійснюється організовано, постійно, впродовж тривалого часу і з використанням регулярних армій цих держав»?

а) диверсійно-терористичні акції (партизанська війна);

б) процес демонстрації сили;

в) повномасштабна війна;

г) прикордонний конфлікт.