- •1.Наукова, життєва та народна психологія, парапсихологія як джерела знань про психіку
- •2.Етапи становлення і напрями психологічної науки
- •3.Методи наукової психології
- •4. Розвиток наукових знань про природу психіки
- •5. Виникнення і становлення психіки в процесі біологічної еволюції та історичного поступу людства
- •6.Мозок і психіка
- •7. Принципи психологічної науки
- •8. Психологія в системі наук
- •9. Галузі психології
- •10.Основні теорії особистості
- •11. Особистість в "описовій психології" в. Дільтея й е. Шпрангера
- •Типологія особистостей о. Ф. Лазурського
- •12. Типологія особистостей о.Ф. Лазурського
- •13. Фрейдизм і неофрейдизм
- •14. Гуманістичні теорії особистості
- •15. Теорії особистості у французькій соціологічній школі
- •Особистість у культурно-історичній теорії л. С. Виготського
- •16. Особистість у культурно-історичній теорії л.С.Виготського.
- •17. Особистість у логотерапії в. Франкла
- •18. Особистість у теорії с. Л. Рубінштейна
- •19. Теорія діяльності о. М. Леонтьєва та поняття особистості
- •22. Поняття «індивід», «людина», «особистість», «індивідуальність» «суб’єкт”.
- •24. Характеристика типів темпераменту
- •26. Діяльність та особистість
- •27. Генетичний аспект особистості; від задатків до здібностей
- •28. Психологічна структура особистості
- •29. Свідомість і несвідоме. Самосвідомість особистості
- •30. Загальна характеристика онтогенезу психічного розвитку особистості
- •31. Соціальні та біологічні умови психічного розвитку індивіда
- •32. Відчуття та сприймання в системі інтелектуальних властивостей особистості
- •33. Нейрофізіологічні механізми відчуттів та сприймання
- •34. Властивості й закономірності відчуттів та сприймання
- •35. Відчуття та сприймання як активні процеси пошуку й обробки інформації
- •36. Пам'ять, Теорії пам'яті
- •37. Види пам'яті. Загальна характеристика процесів пам'яті
- •38. Вивчення пам'яті Розвиток пам'яті Виховання пам'яті
- •39. Увага. Поняття уваги.
- •41. Увага. Властивості уваги
- •43. Вивчення властивостей уваги. Розвиток і виховання уваги
- •44.Мислення як процес
- •45. Класифікація видів мислення
- •46. Принцип єдиного інтелекту та професійне мислення
- •47. Мислення і мовлення
- •48.Уява і види уяви
- •49. Фізіологічні основи уяви. Уява та органічні процеси
- •50. Уява й фантазія. Розвиток уяви
- •51. Поняття про творчість. Творчість як розв'язування творчих задач
- •52.Проняття про емоції
- •53. Емоції та почуття
- •54. Воля
- •56.Класифікація потре б
- •58. Мотиви та цілі діяльності
- •Класифікація мотивів поведінки, діяльності особистості
- •59. Воля і мотив. Мотиви і навички. Мотиви та емоції
- •60. Основні положення психологічної теорії діяльності
- •62. Ефекти соціалізації
- •Соціальні атитюди та диспозиції
- •63. Соціальні групи. Класифікація груп
- •Класифікація соціальних груп.
- •Референтні групи.
- •64. Закономірності функціонування малих груп
- •65.Групи колектив Поняття про групи
- •Колектив
- •66.Спілкування і діяльність. Функції спілкування.
- •67. Вербальна та невербальна комунікація
- •1.1. Спілкування і діяльність
- •69. Стадії міжособистісного розуміння
- •70. Феномени ідентифікації, рефлексії та емпатії
- •71. Структура конфлікту його динаміка
- •72.Розумові операції
- •73. Рефлекторний характер психіки
- •74.Рецептори та аналізатори. Компенсаторні можливості в області відчуттів Аналізатори (сенсорні системи), їх структура. Подразники та їх природа. Рецептори, органи чуття та їх значення
- •75. Форми переживань почуттів (стреси афекти фрустрація пристрасть настрій тощо)
- •Зорові відчуття
- •Слухові відчуття
- •77. Характер, акцентуации характера
- •1) Самоуверенность — неуверенность;
- •78. Референтні групи їх роль у формуванні особистості
- •87. Здібності, задатки та індивідуальні відмінності людей
32. Відчуття та сприймання в системі інтелектуальних властивостей особистості
Життєдіяльність людини відбувається у складному та мінливому середовищі, тому вона потребує вміння орієнтуватися в навколишніх умовах і пристосовувати до них свої дії. Знання про зовнішній і свій внутрішній світ людина набуває в ході чуттєвого та логічного пізнання дійсності за допомогою пізнавальних психічних процесів: відчуття, сприймання, мислення, уяви. Пізнавальна діяльність завжди розпочинається з чуттєвого відображення світу у відчуттях та сприйманні.
Відчуття - це відображення окремих властивостей предметів і явищ при безпосередній дії подразників на органи чуття. У відчуттях людині відкриваються кольори та звучання, пахощі і смак, вага, тепло чи холод речей, що її оточують. Крім того, відчуття дають інформацію про зміни у власному тілі: людина відчуває порушення у функціонуванні внутрішніх органів, положення і рух свого тіла й окремих його частин.
Відчуття як образи, що відбивають окремі властивості предметів, виникають під час діяльності будь-яких органів чуття. Наприклад, коли людині дуже недовго показують предмет, вона бачить пляму певного кольору, але не може сказати, що це за предмет. Слухаючи незнайому мову, людина вловлює висоту, тембр, гучність голосу, хоча не сприймає змісту мовленого. Але пізнання рідко розпочинається з чуттєвого відображення окремих властивостей предметів ("щось світиться", "щось звучить*). Як правило, в людини одразу виникає цілісний образ об'єкта, в якому далі можуть бути виділені окремі його риси. Більш складною і розвиненою, ніж відчуття, але тісно пов'язаною з ним формою чуттєвого пізнання світу є сприймання.
Сприймання - це відображення цілісних предметів і явищ при безпосередній дії подразників на органи чуття. Коли людина перебуває в оточенні звичайних речей, у неї формуються цілісні образи навколишніх предметів. Вона бачить речі, чує їхнє звучання, торкається їх.
Відображаючи предмети та їхні властивості, сприймання і відчуття являють собою різні за повнотою, глибиною й адекватністю ступені чуттєвого пізнання невичерпного багатства світу. Ллє значення відчуттів та сприймання в діяльності людини не обмежується інформуванням про події у внутрішньому та зовнішньому середовищі. Чуттєвий образ для людини є сигналом про значущість цих подій і, отже, регулятором її поведінки в середовищі. Сприймаючи, наприклад, зміну погодних умов (відчуваючи холод, спеку чи вітер), людина може пристосуватися до них чи уникнути їх. Виконуючи різні трудові дії, за допомогою відчуттів - передусім м'язових і дотикових - вона точно відображає окремі властивості та цілісні ознаки речей і тільки на цій основі координує з ними свої дії. Втрата м'язової чутливості при деяких захворюваннях робить людину безпорадною у використанні найзвичніших предметів.
Роль відчуття та сприймання в нашому житті настільки значна, що існує потреба у підтриманні інформаційного балансу з середовищем, порушення якого веде до дезорганізації особистості та розладів у функціонуванні організму. Про це свідчать дослідження із штучним створенням інформаційного голоду через обмеження зорових, слухових, дотикових, рухових та інших стимулів, які завжди слугують звичним фоном життєдіяльності людини. У стані інформаційного голоду в досліджуваних людей з'являлися галюцинації, вони відчували сильний неспокій і просили припинити експеримент.
Відображення дійсності у відчуттях та сприйманні властиве як людині, так і тваринам, але результати цього відображення - чуттєві образи -дуже відрізняються за своїм змістом та функціями. Образна сфера людини розвивається в суто людських формах активності - діяльності, спілкуванні, навчанні. Тому юна відображає соціальні умови життя, предмети, створені людською працею, природу, на яку людина активно впливає. Тварини відтворюють у своїх образах тільки біологічно значущі умови існування. Чуттєве відображення є для них вищою формою орієнтування у світі. Для людини, повторюємо, це лише початковий ступінь пізнання світу, пізнання, яке триває і розгортається в уяві й мисленні.