62. Ефекти соціалізації

сихологічні прояви, що свідчать про міру та глибину соціалізації людини, визначаються як ефекти соціалізації. Вони зумовлені суб'єктивними уявленнями про соціально-психологічні особливості, які повинна мати людина для виконання певної соціальної ролі. Ці уявлення формуються у свідомості людини як певні еталони, з позиції яких вона оцінює рольову поведінку інших людей. Соціальні еталони разом зі стереотипами, установками, нормами, традиціями розглядаються як стабілізуючі фактори психіки.

Еталони виконують функцію "мірки" в оцінці оточуючих і являють собою персоніфіковане вираження морально-етичних, демографічних та інших уявлень про те, як мають виглядати та поводитися, виконувати обов'язки й реалізувати свої права люди, які входять до певної соціальної спільноти. Еталони завжди позначені відбитком життєвого шляху конкретної людини, а з набуттям соціального досвіду збагачуються і переосмислюються. Так, під час дослідження становлення соціального еталона, пов'язаного з уявленням про солдата, були встановлені суттєві вікові та професійні відмінності. Діти дошкільного віку виділяли зовнішні ознаки (форма, зброя), молодші школярі - функціональні ознаки (стріляти), підлітки - передовсім вольові ознаки, юнаки - характерологічні та мотиваційні якості. Самі солдати виділили передусім комунікативні характеристики, офіцери - характерологічні та професійні (уміння, навички).

У всіх людей у зв'язку з конкретним характером діяльності та спілкування формуються спеціальні еталони, кількість їх зростає. Спостерігається співіснування еталонів, що розрізняються за ступенем відповідності їхньому змісту та сутності тих людей, які оцінюються за допомогою цих еталонів.

Крім еталонів, які дають змогу класифікувати інших людей за тією системою "типів", що склалася в людини, можуть бути виявлені також певні групи рис, властивостей, що приписуються особам, які виконують певні соціальні ролі Це явище було названо стереотипізацією. У стереотипах виявляються знання людини про певний народ, клас, вік, професію.

Стереотипи представників різних соціальних, демографічних труп, крім спільних рис, мають і суб'єктивні відмінності. Стереотипи спрацьовують уже тоді, коли люди відрізняються лише за зовнішніми фізичними ознаками. Нерідко судження про нову, незнайому людину зумовлене уявленням про певну національно-етнічну групу, до якої зарахували цю людину на підставі зовнішнього вигляду. Ллє чим краще знали певну національно-етнічну групу, до якої належала людина, тим рідше застосовували спрощені групові стереотипи (В. Панфьоров).

Не менше значення у формуванні образу іншої людини мають стереотипи, пов'язані з суспільно-професійним статусом.

Стереотипи виконують ряд позитивних функцій у процесі спілкування. Це прискорення категоризації за окремими ознаками, що полегшує процес спілкування, та здійснення захисної функції, що дає змогу людині "сховатися" за стереотип, коли вона стикається з чимось новим, чого не здатна зрозуміти. Недоліком стереотилізації можна вважати спрощеність підходу до людей та соціальних явищ, певну консервативність процесу мислення.