3.3. Констатуючий експереимент

Результати констатуючого експерименту засвідчили, що існують суттєві розбіжності між підлітками з девіантною та про соціальною поведінкою у пізнавальній, емоційно - вольовій та поведінкових сферах.

Так, низький рівень у старшокласників з девіантною поведінкою склав - 12,7%, середній рівень 75,7% високий рівень відповідно 11,6%

Низький рівень	12,7%
Середній рівень	75,7%
Високий рівень	11,6%

У емоційно - вольовій сфері у девіантних підлітків низький рівень склав у підлітків - 17,7 %, середній - 64, 8 % високий 11,6%

низький рівень	17, 7 %,
Середній рівень	64, 8 %
Високий рівень	11, 6 %

Існують розбіжності й у рівнях сформованості поведінкової сфери між підлітками з девіантною поведінкою та підлітками з про соціальною поведінкою, так показники за низьким рівнем сформованості у девіантних складають 34, 3%, а у підлітків з девіантною поведінкою - 22,1%, відповідно за середнім рівнем - 57, 3 % за високим рівнем 9 ,4

Низький рівень	34,3 %,
Середній рівень	57,3 %
Високий рівень	9, 4 %

Висновки:

Серед числених проблем, з якими соціальний працівник стикається при роботі в інтернатному закладі, психологічна проблематика домінує. Це є наслідком специфіки життя дитини у закладі, який накладає свій відбиток на розвиток і подальшу долю дитини, а також безліччю психологічних проблем, з якими діти потрапляють до інтернатного закладу – адже причинами потрапляння туди дитини можуть бути бездоглядність, смерть близьких, насильство над дитиною та ін. В залежності від цих специфічних чинників, які мають місце у житті вихованця інтернатного закладу, його психологічний портрет буде незадовільним і це заважатиме нормалізації його життя.

Як правило, діти, які виховуються в інтернатному закладі, мають такі психологічні проблеми:

- педагогічна занедбаність;

- позиція утримання (як проблема мотивації та постановки життєвих цілей);

- проблема спілкування з іншими людьми (невміння встановити тісні емоційні стосунки, порушення інтимно - особистісного спілкування, неадекватне ставлення до дорослого тощо);

- неготовність до створення власної сім’ї через відсутність чітко сформованого образу сім’ї.

Важливим є адекватний виховний процес у інтернатному закладі. Його функціями має бути

як корекція вже існуючих недоліків психологічного розвитку, так і запобігання формуванню нових в умовах інтернату; формування комфортного і відповідного до психологічних потреб дитини середовища навколо неї; формування ставлення до життя в цілому: адекватної мотивації, моделі спілкування з іншими, образу сім’ї.

До виховного процесу варто включити як безпосередньо виховні заходи, так і особливості спілкування працівників закладу з дітьми. По - перше, дитина потребує багато уваги від дорослих, так як це є необхідним компонентом її успішної соціалізації. Але при цьому намагання встановити з дитиною стосунки, подібні до сімейних, не приносять успіху, проте часто призводять до емоційного вигорання працівника. У спілкуванні з дитиною в інтернатному закладі важливим є:

- Не використовувати гіпертрофовану залежність емоційного благополуччя дитини від ставлення до нього дорослого, деформовану в цьому напрямку мотивацію дитини.

- Вивчати психологічні особливості дитини для вдосконалення роботи з нею відповідно до рівня розвитку дитини, здібностей, навичок, а також для поліпшення стосунків з нею в цілому.

Компонентами виховного процесу, спрямованими на реінтеграцію дитини у соціум, можуть бути:

- позакласна виховна робота (гуртки, масові заходи, індивідуальні заняття);

- рольові ігри (програвання життєвих ситуацій, а також моделювання поведінки у вигаданих ситуаціях);

- різноманітні психологічні методики для зменшення перевантаження спілкуванням, тренінги навичок спілкування тощо.

Проте спеціалісти зазначають, що будь - які заходи щодо допомоги дітям - сиротам в умовах проживання в інтернатному закладі не забезпечують того розвитку дитини, що необхідний для повноцінного становлення її особистості та дотримання її прав та інтересів, гарантованих законом. Мета соціальної роботи з дітьми, які перебувають у інтернатних закладах, має бути реінтеграцією дитини до сім’ї: усиновлення, встановлення над нею опіки, або такі форми, як прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу. Наразі це визначено як напрямок соціальної політики щодо влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, але перехід до такої форми влаштування є тривалим процесом і поки - що психологічні проблеми виховання дитини в умовах інтернатного закладу є надзвичайно актуальними.

Список використаної літератури:

1. Бевз Г. Прийомні сім’ї (оцінка створення, функціонування та розвитку). К. : Главник, 2006. – 112 с.

2. Бондаренко Ю. Життєва компетентність вихованців закладів інтернатного типу.

3. Діти державної опіки: проблеми, розвиток, підтримка: Навчально - методичний посібник в 2 - х книгах – К. : Міленіум, 2005.–286 с.

4. Доля І. Розвиток альтернативних форм соціалізації дітей - сиріт у контексті реформування державної системи опіки. - Регіональний філіал НІСД у м. Донецьку.

5. Доннік М. Соціальний гуртожиток – шлях до самостійності випускників шкіл - інтернатів // Наукові записки. Серія «Педагогічні науки». – № 83. Дубровина І . В. та інші. Робоча книга шкільного психолога. – М.: Просвіта, 1991. – 303 с.

6. Захист дітей, які потребують особливої уваги суспільства: статистичний збірник. – Державний комітет статистики України. – К.: 2009. – 76 стаття

7. Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації: Навчально - методичний комплекс. / Автор - упорядкування: О. В. Безпалько, І. Д. Звєрєва, З. П. Кияниця, В. О. Кузьмінській та інші / За загальною редакцією І. Д. Звєрєвої, Ж. В. Петрочко. – К. : Фенікс, 2007. – 528 с.

8. Кізь О. Б. Формування психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до створення сім'ї: К. , 2003. — 20 с.

9. Наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді від 21 вересня 2004 року № 747 / 460 «Про затвердження Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи - інтернати для дітей - сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування».

10. Основи соціальної роботи: підручник / відповідальний редактор Павленок П. Д. – М.: Інфра - М, 1998. – 368 с.

11. Петрочко Ж. В. Реінтеграція дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як пріоритет соціально - педагогічного забезпечення їхніх прав.

12. Поляновська О. Р. Позакласна виховна робота як один із шляхів профілактики правопорушень дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. – Хмельницький, 2008.

13. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до навчально - виховної роботи з дітьми - сиротами в закладах інтернатного типу.

14. Права людини в Україні – 2006. Доповіді правозахисних організацій Українська Гельсінська спілка з прав людини. – 2006

15. Прийомна сім’я: методика створення і соціального супроводу: Науково - методичний посібник / Г. М. Бевз, В. О. Кузьмінський, О. І. Нескучаєва та інші К. : Центр стратегічної підтримки, 2003. – 92 с.

16. Притулки для неповнолітніх: статус та особливості роботи: матеріали на допомогу працівникам притулків для неповнолітніх. – К. : НВФ «Студцентр», 1998. – 152 с.

17. Психологічні аспекти корекційної роботи з дітьми - сиротами в умовах інтернатного закладу: науково - методичний посібник / За редакцією Л. Д. Покроєвої. Харків: Хонмібо, 2008. – 84 с.

18. Соціальна робота: В 3 частинах – К. : Видавницький дім «Києво - Могилянська академія», 2004. – 166 с.

19. Соціальні та психологічні потреби дітей, які виховуються в інтернатних закладах: знання, ставлення, поведінка, практика діяльності. Результати дослідження серед фахівців соціальної сфери та дітей - вихованців інтернатних закладів. – К. : Компанія Лік, 2006. – 63 с.

20. Специфіка управління позаурочною виховною діяльністю шкіл - інтернатів для дітей - сиріт і дітей, які залишились без батьків: Методичні рекомендації / Б. С. Кобзар та ін.; Інститут змісту і методів навчання; Інститут педагогіки АПН України. – К., 1997. – 36 с.

21. Бережнова Л. Н. Діагностика психічної напруги дітей, виховуються в умовах закладів інтернатного типу: –М. , 1995.– 15 с.

22. Варламова А. Я. Шкільна адаптація / Варламова А. Я. – Волгоград : видавництво Волгоградського університету, 2005. – 204 с.

23. Вострокнутов Н. В. Шкільна дезадаптація: ключові проблеми діагностики та реабілітації / Н. В. Вострокнутов // Шкільна дезадаптація. Емоційні та стресові розлади у дітей та підлітків. – М. : 1995. – С . 8 – 11.

24. Дзюбко Л. В. Психологічні особливості ранньої шкільної дезадаптації і шляхи її подолання: К.,2000. – 196 с.

25. Заваденко Н. Н. Шкільна дезадаптація: психоневрологічне та нейропсихологічне дослідження / Н. Н. Заваденко, Н. К. Петрухин, А. С. Мангелис та інші // питання психології . – 1999. – № 4. – С. 21 – 28.

26. Захаров А. И. Неврози у дітей та психотерапія / Захаров А. І. – СПб.: Союз, 1998. – 336 с.

27. Корекційна педагогіка в начальній освіті / під редакцією Г. Ф. Кумариной. – М. : Академія, 2001. – 320 с.

28. Максимова Н. Ю. Виховна робота з соціально - дезадаптованими підлітками: методичні рекомендації / Максимова Н. Ю. – К.: ІЗМН, 1997. – 136 с.

29. Максимова Н. Ю. Основи дитячої патопсихології / Максимова Н. Ю., Милютина Е. Л., Пискун В. М. – К. : Перспектива, 1999. – 432 с.

30. Овчарова Р. В. Технології практичного психолога освіта: методичний посібник Для студентів вузів та практичних работников / Овчарова Р. В. – М.: Сфера. 2000. – 448 с.

31. Оржеховська В. М. Профілактика правопорушень неповнолітніх: навчально - методичний посібник / Оржеховська В. М. – К. : ВІАП, 1996. – 352 с

83