АТАМАНЧУК-2011

Рис. 3.31

цесів або обладнання малошумними, звуковбирання та звукоізоляція, екранування, використання глушників шуму, застосування малошумного обладнання, заміна металевих частин на пластмасу, установка глушників, установка обладнання на демпфіруючих прокладках, установка «антизвуку», оснащення шумних машин засобами дистанційного та автоматичного управління.

До індивідуальних засобів захисту від шуму відносять: протишумні навушники, вкладиші, шоломи, костюми, звукоізолюючі кабіни, акустичні екрани.

Рівні шумів визначаються згідно «Системи стандартів безпеки праці. Шум. Загальні вимоги безпеки» (див. табл. 3.1).

Для вимірювання рівня шумів та вібрацій використовують прилади, які називаються віброшумоміри. Один з таких приладів (ВШВ-003-М2) зображений на рис. 3.31.

Таблиця 3.1

Рекомендовані діапазони шумів

—для сну — 30...45 дБ

—для розумової праці — 45...55 дБ

—для лабораторних досліджень, роботи з ЕОМ — 50...65 дБ

—для виробничих цехів, гаражів, магазинів — 56...70 дБ

3.3.5. Інфрата ультразвук. Параметри інфрата ультразвукових коливань; їх джерела, характерні ознаки.

Дія ультрата інфразвуку на організм людини. Методи та засоби захисту від ультрата інфразвуку

Ультразвук широко використовуються в багатьох галузях промисловості. Джерелами таких коливань є генератори, які працюють в діапазоні частот від 12 до 22 кГц для обробки рідких розплавів, очищення відливок, в апаратах для очищення газів. В гальванічних цехах ультразвук виникає під час роботи

211

очищувальних та знежирювальних ванн. Його вплив спостерігається на віддалі 25–50 м від обладнання.

Механізмидіїультразвукунаживіорганізмивкрайрізноманітний. Він викликає функціональні порушення нервової системи, головний біль, зміни кров’яного тиску та складу і властивостей крові, зумовлює втрату слухової чутливості, підвищену втомлюваність. Ультразвук впливає на людину через повітря.

атакож через рідке і тверде середовище. Ультразвукові коливання поширюються у всіх згаданих вище середовищах з частотою понад 16000 Гц.

Допустимі рівні ультразвуку в місцях контакту частин тіла оператора з робочими органами машин не повинні перевищувати 110 дБ. За умови сумарної дії ультразвуку від 1 до 4 год. за зміну нормативне значення допускається збільшити на 6 дБ, при впливі від 1/4 до 1 год. — на 12 дБ, від 5 до 15 хв. — на 18 дБ, від 1 до 5 хв. — на 24 дБ. При вимірюванні ультразвуку вимірювальну точку беруть на рівні голови людини на відстані 5 см від вуха. Мікрофон повинен бути спрямований в сторону джерела ультразвуку і віддалений не менше, ніж на 0,5 м від людини, яка здійснює вимірювання.

Інфразвук — це коливання в повітрі, в рідкому або твердому середовищах з частотою менше 16 Гц. Всі механізми, котрі працюють при частотах обертання менше 20 об/с, випромінюють інфразвук. При русі автомобіля з швидкістю понад 100 км/год. він є джерелом інфразвуку, який утворюється за рахунок зриву повітряного потоку з його поверхні. В машинобудівній галузі інфразвук виникає при роботі вентиляторів, компресорів, двигунів внутрішнього згорання, дизельних двигунів. Завдяки великій довжині інфразвук поширюється в атмосфері на великі відстані.

Дослідження довели, що звук, якого не чути, також шкідливо впливає на здоров’я людини. Так, інфразвуки особливий вплив роблять на психічну сферу людини: уражають усі види інтелектуальної діяльності, погіршують настрій, іноді з’являється відчуття розгубленості, тривоги, переляку, страху,

апривисокійінтенсивності—почуттяслабкості,якпіслясиль- ного нервового потрясіння. Навіть слабкі інфразвуки можуть робити на людину істотний вплив, особливо якщо вони носять

212

Рис. 3.32

тривалий характер. На думку вчених, саме інфразвуками, що нечутно проникають крізь самі товсті стіни, викликається багато нервових захворювань жителів великих міст. Високий рівень інфразвуку викликає порушення функції вестибулярного апарату, зумовлюючи запаморочення, біль голови. Знижується увага, працездатність.

Практичнонеможливозупинитиінфразвукзадопомогоюбудівельнихконструкційнашляхуйогопоширення.Неефективні також засоби індивідуального захисту. Дієвим засобом захисту є зниження рівня інфразвуку в джерелі його випромінювання. Серед таких заходів можна виділити наступні: збільшення частот обертання валів до 20 і більше обертів на секунду; підвищення жорсткості коливних конструкцій великих розмірів; усунення низькочастотних вібрацій; внесення конструктивних змін в будову джерел, що дозволяє перейти з області інфразвукових коливань в область звукових; в цьому випадку їх зниження може бути досягнуте застосуванням звукоізоляції та звукопоглинання.

3.3.6. Природні та штучні джерела електромагнітних полів (ЕМП). Параметри полів і випромінювань.

Діапазони електромагнітних хвиль

Інтенсивний розвиток електроніки (рис. 3.32), радіота комп’ютерної техніки викликав забруднення природного се-

редовища електромагнітними випромінюваннями. Джерела електромагнітних полів (ЕМП) можуть бути природного та антропогенного характеру.

Штучними джерелами випромінювань є потужні радіотелевізійні, радіолокаційні станції, станції мобільного зв’язку, недосконалі комп’ютери, високовольтні лінії електрозв’язку, електротранспорт, електростанції й підстанції, промислові установки високочастотного нагріву, вимірювальні прилади, мікрохвильові печі, телевізори, електроплити, праски, холодильники, а також будь-які елементи, що підключені до мережі.

213

До природних джерел належать: Земля, Сонце, Космос. Електричне поле Землі має середню напруженість Е = 130 н/м. Менша напруженість у полюсів, більша — у екватора. Ці величини змінюються під впливом сонячної активності, енергії космічних випромінювань. До цих вічно існуючих полів і випромінювань адаптувалося усе живе.

Електромагнітні випромінювання антропогенного походження розглядають як один з різновидів енергетичних забруднювачів, тому що вони негативно впливають на організм людини, на інші живі організми та здійснюють шкідливий вплив на екологічні системи. ЕМП мають енергію і по­ ширюються у вигляді електромагнітних хвиль. Основними параметрами електромагнітних хвиль є довжина хвилі, частота коливань, швидкість поширення. Мірою вимірюван-. ня забруднення електромагнітними полями є напруже-. ність (В/м).

Частота коливань визначається в герцах (Гц). Класифікація електромагнітних випромінювань за частотою:

—низькочастотні випромінювання (НЧ): 0,003 Гц–30 кГц;

—радіохвилі високочастотного (ВЧ) діапазону: 30 кГц–

300 МГц;

—радіохвилі ультрависокочастотного діапазону (УВЧ): 30– 300 МГц;

—надвисокочастотні СВЧ: 300 МГц–300 ГГц.

3.3.7.Чинники, від яких залежать наслідки дії ЕМП

на біологічні об’єкти. Наслідки впливу ЕМП на людину. Заходи захисту від ЕМП

Рівень інтенсивності ЕМП (рис. 3.33) в зв’язку з зростанням кількості їх джерел та потужності наразі різко виріс. В деяких районах він в сотні раз перевищує значення середнього натурального «природного фону». Електромагнітні поля негативно впливають на людей, які безпосередньо працюють із джерелами випромінювань, а також на населення, яке проживає поблизу джерел випромінювання. Ступінь впливу електромагнітних випромінювань на організм людини залежить від діапазону частот, інтенсивності впливу відповідних чинників, тривалості

214

Рис. 3.33

опромінення, характеру випромінювання, режиму опромінення, розмірів поверхні тіла, яка опромінюється та індивідуальних особливостей організму.

Рівень електромагнітних випромінювань у районах, де розташовані потужні радіопередавальні та локаційні станції, часто перевищує допустимі санітарні норми, що дуже шкодить здоров’ю людей, які мешкають поруч таких станцій. Вплив ЕМП характеризується біологічною дією. Вони завдають шкоди нервовій системі, спричинюють головний біль і сильну втому, зумовлюють розвиток неврозів, безсоння, зниження точності робочих рухів, млявість, порушення в системах і органах (шлунку, печінки, селезінки, підшлункової залоз), функціональні зсуви в діяльності нервово-психічної, серцево-судинної, ендокринної, кровотворної систем, фіксуються зміни показників білкового та вуглеводного обміну, змінюється склад крові, зафіксовані порушення на клітинному рівні. Вплив ЕМП на біологічні об’єкти залежить від інтенсивності опромінення.

Теплова дія характеризується загальним підвищенням температури тіла, подібним до пропасного стану або локалізованого нагріву тканини. Впливаючи на живу тканину організму, ЕМП викликає змінну поляризацію молекул і атомів, які складають клітини, внаслідок чого відбувається небезпечний

215

нагрів. Надмірне тепло може нанести шкоду окремим органам

івсьому організму людини. Особливо шкідливий перегрів таких органів, як очі, мозок, нирки тощо. З ростом інтенсивності проявляється вплив на нервову систему, умовно-рефлекторну діяльність, клітини печінки, підвищення тиску, викликає зміни у корі головного мозку, втрату зору.

Для запобігання професійних захворювань, які виникають під впливом ЕМП, розроблені на основі медикобіологічних досліджень санітарні норми та правила щодо радіотехнічних

іелектротехнічних об’єктів. Вони регламентують також умови експлуатації з метою охорони населення від шкідливого впливу випромінювань.

Для захисту людини від дії електромагнітних опромінювань застосовуються різні засоби і заходи захисту: захист часом, відстанню, екранування джерел випромінювання, зменшення випромінювання безпосередньо в самому джерелі випромінювання, встановлення санітарних кордонів навколо джерела ЕМП, екранування робочих місць, виділення зон випромінювання, дистанційний контроль і керування в екранованому приміщенні, медичні огляди, додаткова відпустка, скорочені робочі дні, застосування засобів індивідуального захисту.

3.3.8.Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону

Електромагнітнівипромінюваннярадіочастотногодіапазону (рис. 3.34) тобто ті, що використовують для радіо-, телета мобільного зв’язку за довжиною хвилі поділяються: довгі хвилі, середні хвилі, короткі хвилі. Довгі хвилі (λ= 1 ÷ 10 км) відбиваються іоносферою і Землею і поширюються між ними. Вони огинають земну поверхню і всі перешкоди на своєму шляху. Середні хвилі (λ = 100 ÷ 1000 м) поширюються прошарком між іоносферою і поверхнею Землі.

Якщо їхній розмір більше довжини хвилі, то вони відбиваються від цих перешкод. Короткі хвилі (λ = 10 ÷ 100 м) відбиваються

Рис. 3.34 від іоносфери і Землі та сильно поглина-

216

ються Землею. Для їх передачі використовується відбивання від поверхні Землі й іоносфери. Ультракороткі хвилі λ= 1 ÷ 10 м. В ультракороткому діапазоні наразі працюють всі сучасні передавачі телесигналу та здійснюється мобільний зв’язок. Вони істотно поглинаються Землею та атмосферою і тому для їх подальшої передачі потрібні ретранслятори, які працюють лише

взоні прямої видимості.

3.3.9.Випромінювання оптичного діапазону. Спектр випромінювання Сонця.

Видиме випромінювання

До складу сонячного світла (оптичний діапазон випромінювань) входять: видимі, інфрачервоні (теплові) та ультрафіолетові промені (рис. 3.35). В спектрі випромінювання Сонця: інфрачервоні промені знаходяться в низькочастотному діапазоні, ультрафіолетові промені — у високочастотному діапазоні, а видиме для ока людини світло займає вузький прошарок між ними. Видиме випромінювання необхідне для нормальної життєдіяльності людини, але воно може спричинювати негативний вплив на людину при перевищенні допустимих нормативів.

Рис. 3.35

217

3.3.10. ІЧВ, його властивості, вплив на організм людини. Заходи та засоби захисту від ІЧВ. Захист від надмірного опромінення. Природні та штучні джерела випромінювання.

Інфрачервоне випромінювання (ІЧ) — частина електромаг-

нітного спектра з довжиною хвилі 700 нм — 1 000 мкм, енергія якого при поглинанні у речовині викликає тепловий ефект. Ефект дії інфрачервоного випромінювання залежить від довжини хвилі, яка обумовлює глибину їх проникнення. Дії інфрачервоних променів зводяться до нагріву шкіри, очей, до порушення діяльності центральної нервової системи, серцевосудинної системи, органів травлення. При інтенсивній дії на непокриту голову може виникнути так званий сонячний удар, що супроводжується головним болем, запамороченням, прискоренням дихання, втратою свідомості, порушенням координації рухів, тяжкими ураженнями мозкових тканин аж до вираженого менінгіту і енцефаліту.

Джерела випромінювання поділяються на природні і штучні. До природних джерел інфрачервоного випромінювання відноситься природна інфрачервона радіація Сонця. Штучними джерелами інфрачервоного випромінювання є будь-які поверхні, температура яких вища порівняно з поверхнею, яка підлягає опроміненню (для людини всі поверхні з температурою вище тіла людини: 36–37°С).

Засоби захисту від дії ІЧ випромінювання такі: теплоізоляція гарячих поверхонь, охолодження випромінювальних поверхонь, екранування джерел випромінювання, застосування засобів індивідуального захисту, організація раціонального режиму праці і відпочинку.

3.3.11. Ультрафіолетове випромінювання (УФВ), особливості дії на організм людини.

Область використання УФВ. Негативні наслідки надмірного опромінення. Заходи і засоби захисту від УФВ

Ультрафіолетове випромінювання (УФ) — спектр електро-

магнітних коливань з довжиною хвилі 200–400 нм. Таке проміння яке складає близько 5% щільності потоку сонячного ви-

218

Рис. 3.36

промінювання та є життєво необхідним фактором, який має благотворний впливає на організм, знижує чутливість організму до деяких впливів. Оптимальні дози (рис. 3.36) променів активізують дію серця, обмін речовин, підвищують активність ферментів дихання, поліпшують кровотворення, чинять антирахітичну і бактерицидну дію.

Джерелами ультрафіолетових ви­ промінювань у виробничих умовах є:

електродугове зварювання, плазмове обладнання, газорозрядні лампи тощо. Біологічна дія ультрафіолетового випромінювання обумовлена хімічними змінами молекул живих клітин, які його поглинають, і виявляється в порушенні поділу та загибелі клітин. Тривалість впливу великих доз випромінювання може призвести до уражень шкіри та органів зору. Ефективним методом захисту від ультрафіолетового випромінювання є екранування джерел випромінювання. Робочі місця огороджують ширмами, щитами, обладнують кабіни. Як засоби індивідуального захисту використовують спецодяг, спецвзуття, рукавиці, захисні окуляри та щитки із світлофільтрами.

?ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.(ПОЗ). Поняття вібрації. Негативний вплив вібрації на здоров’я людини.

2.(ПОЗ). Які резонансні частоти вібрацій для різних органів людини?

3.(П). Які заходи застосовують для боротьби з вібраціями?

4.(ПОЗ). Назвіть допустимі норми вібраційних навантажень.

5.(РО). Поясніть наступні поняття: звук, інфразвук, ультра­ звук.

6.(ПОЗ). Доведіть шкідливість впливу на організм людини ультразвукових та інфразвукових коливань.

7.(РО). Які види захворювань можуть виникнути при перевищенні рівнів шумових навантажень?

219

8.(У). Перерахуйте способи, якими можна захиститись від шкідливого впливу ультразвуку та інфразвуку?

9 (ПОЗ). Що таке гранично допустимий рівень шумових навантажень (ГДР)?

10 (ПОЗ). Поняття «електромагнітне поле», назвіть джерела його виникнення.

11 (РО). Від яких чинників залежить ступінь впливу електромагнітних випромінювань на організм людини?

12 (ПОЗ). Дайте характеристику впливу електромагнітного поля на людину.

13(РО). Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону.

14(РО). Дайте характеристику інфрачервоному та ультрафіолетовому випромінюванню. Яку небезпеку вони можуть створювати?

220