Тема 6

Діти з легко вираженим недорозвитком мовлення можуть навчатися, хоча й зі значними труднощами, в загальноосвітній школі, а паралельно – на логопедичному пункті.

На логопедичних заняттях заповнюються прогалини в мовному розвитку дітей, здійснюється робота з удосконалення комунікативної та узагальнюючої функції їхньої мови. Оскільки в деяких учнів через трудності в навчанні і ситуації неуспіху виникає іноді негативне ставлення до навчання, на логопедичних заняттях стимулюється розвиток їх пізнавальної активності та навчальної діяльності.

Підготовці дітей до дошкільного навчання слугує організація спеціалізованих дошкілних і медичних закладів (логопедичні групи або дитячі садки для дітей із тяжкими порушеннями мовлення, стаціонари, санаторії ). У кожному із закладів здійснюється погоджена робота медико-педагогічного персоналу, спрямована на формування мови в дітей, забезпечується єдиний мовний режим. Вихователі ведуть підготовку до логопедичної роботи або закріплюють її (формування понять, збагачення словника, розвиток і уточнення мовленнєвих зворотів, розвиток мовлення та ін.). На логопедичних заняттях діти практично оволодівають моделями словоутворення і словозміни, побудовою речень і доладного тексту, у них формується фонематичне сприйняття і звуковий аналіз.

Багато дітей із алалією отримують початкову допомогу логопедів у дитячих поліклініках і психоневрологічних диспансерах.

Навчання мові найбільш важких дітей здійснюється успішніше в умовах стаціонару, де є можливість цілеспрямовано використовувати весь комплекс: медико-психолого-педагогічних заходів, спрямованих на розвиток мови і особистості дитини з алалією, забезпечити контакт у роботі логопеда, вихователя, лікаря.

Логопедична робота ефективна лише за умови систематичного специфічного лікування дитини.

Потужним джерелом мовного розвитку алалійних дітей є їх спілкування з людьми, які розмовляють нормально. Хоча спілкування і не вважається єдиним фактором, що визначає рівень розвитку мови й пізнавальної активності. Найефективнішим виявляється формування мови в процесі комунікації на основі максимального розвитку активності спілкування і пізнавальних можливостей дітей.

Робота здійснюється переважно в групі, при цьому використовується дитяча наслідуваність, створюється емоційний фон, ефект змагання, у дітей формуються навички колективної роботи, що важливо для наступного шкільного навчання і соціальної адаптації.

Робота будується індивідуалізовано в залежності від мовленєвих і особистісних особливостей дітей. Диференційовані способи роблять корекційний вплив найрезультативнішим.

Діти оволівають мовленнєвими навичками нерівномірно навіть за відносно однакових умов навчання і виховання. Помічений нерівномірний темп засвоєння мовного матеріалу різними дітьми. Учені називають різноманітні терміни ліквідації алалії: одні вважають, що достатньо кількох місяців (Лібман, 1924), інші наполягають, що робота повинна вестися роками і прогноз невизначений (М. Богданов-Березовський, 1909 ). На думку В.Орфинської, Л. Мелехової, питання про терміни початку роботи і її тривалості повинні вирішуватися в кожному випадку окремо, виходячи з характеру і ступеня мовленнєвого недорозвитку, з індивідуальних особливостей дитини і інших факторів. Найсприятливішим віком для початку роботи є 3-4 роки, коли в дитини з’являється прагнення до знань, необхідні для роботи активність, усвідомлення, зацікавленість, критичність.

Позитивна динаміка при алалії спостерігається при врахуванні наступних факторів: раннє розпізнання недорозвитку, своєчасне попередження вторинних відхилень, врахування нормального онтогенезу, системність впливу на всі компоненти мовлення з переважаючим акцентом на подолання лексико-граматичного недорозвитку, диференційований підхід до дітей, формування мовлення з одночасним впливом на сенсорно-інтелектуальну й афективно-вольову сферу, єдність формування мовленєвих процесів, мислення і пізнавальної активності тощо.