Тема 2. Історія становлення та розвитку соціології (6 год.) План семінарського заняття

1. Протосоціологічний період розвитку соціальних ідей.

2. Характеристика основних етапів становлення соціології в країнах Західної Європи та США:

а) І етап – поч. ХІХ – 60-і рр. ХІХ ст. (Контовський етап);

б) ІІ етап – кінець ХІХ – 20-і рр. ХХ ст.;

в) ІІІ етап – 20–60-і рр. ХХ ст.;

г) ІVетап – з 60-их рр. ХХ ст.;

3. Розвиток соціологічної думки в Україні:

а) протосоціологічний період розвитку соціальних ідей (від найдавніших часів до сер. ХІХ ст.);

б) класична соціологія в Україні (від друг. пол. ХІХ ст. до сьогодення).

Реферативні повідомлення

1. Наукові дискусії про предмет соціології.

2. Роль соціології у вирішенні проблем суспільного розвитку.

3. Творчість гуманістів Відродження, їх значення для розвитку соціального пізнання.

4. Внесок О. Конта в розвиток соціології.

5. Соціологічні погляди Г. Спенсера.

6. Соціологізм Е. Дюркгейма.

7. Розуміюча соціологія М.Вебера.

8. Соціологічні погляди М. Драгоманова, С. Подолинського і Ф. Вовка.

9. Соціологія українського відродження.

Основні терміни і поняття

Протосоціологія Контовська ієрархія наук Соціальна динаміка

Соціальна статика Позитивізм Соціальна аномія

Функціоналізм Структуралізм Інтеракціонізм

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Пригадайте з курсу філософії та історії, що у найдавніші часи знання людей про навколишній світ знаходили своє відображення у міфологічному світогляді, який мав соціоантропоморфний характер: життя людей залежало від волі богів, тож все, що оточувало людину, наділялося живою душею. В античну епоху з'явилися перші соціальні теорії. Так, причини соціального розшарування, моделі ідеального соціального устрою розглядали у своїх працях видатні філософи Стародавньої Греції: Демокрит, Платон, Аристотель та ін.

Соціальні вчення раннього Середньовіччя носять чіткий відбиток християнського провіденціалізму, головними теоретиками якого виступили Августин (Блажений), Аврелій та Фома Аквінський. В епоху Відродження була започаткована нова система соціальних і моральних цінностей. Найвідоміші утопічні теорії сформулювали італієць Т. Кампанелла та англієць Т. Мор. Значний вплив на розвиток суспільної думки справили концепції Н. Макіавеллі, Т. Гоббса. Теоретичну розробку соціальних проблем продовжили мислителі епохи Просвітництва: Ш. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, А. Сен-Симон.

Термін «соціологія» вперше ввів у науковий обіг французький філософ-позитивіст О. Конт (1798-1857). Він застосував науковий метод для вивчення суспільства. Соціологію (яку ще називав соціальною фізикою) поділяв на соціальну статику, яка має справу зі сталими умовами існування будь-якого суспільства, та соціальну динаміку, яка вивчає закони суспільного розвитку. Функціонально-біологічну концепцію суспільства розробив англійський філософ і соціолог Г. Спенсер (1820-1903). Подальшою розробкою та доповненням ідей, висунутих Г. Спенсером, займаються сучасні соціологи — прихильники теорії функціоналізму. Вагомий внесок у розвиток соціології здійснив французький філософ та соціолог Е. Дюркгейм (1858-1917), німецький учений М. Вебер (1864-1920). Сучасна західна соціологія відзначається різноманітністю течій, які притримуються різних концепцій: теорія розуміючої соціології (А. Шоц); теорія формальної соціології (Г. Зиммель); теорія структурного функціоналізму (Т. Парсонс); теорія соціального конфлікту (Ч. Мисе); теорія соціального обміну (Д. Хоманс, П. Блау); інтегральна соціологія (П. Сорокін); символічний інтеракціонізм (Дж. Мід, М. Кун); психологічні теорії (3. Фрейд, Г. Леон, Л.Ф. Уорд, Ф. Гіддингс). При вивченні теми слід звернути увагу на те, що соціологічна думка в Україні як цілісний еволюційний процес практично ще недостатньо досліджувалась аж донедавна. Історія суспільно-політичних ідей в Україні має особливості у зв'язку з відсутністю протягом багатьох століть своєї державності. Вагомий внесок у розвиток соціологічної теорії зробив Г.С. Сковорода (1722-1794), який найголовнішою з наук вважав науку про людину та її щастя. Обов'язково треба звернути увагу на розвиток національно-визвольної ідеї Кирило-Мефодіївського братства та праць М. Костомарова, Т. Шевченка, П. Куліша, що формували соціально-політичну та соціологічну думку. Початком української соціології прийнято вважати кінець XIX – початок XX ст. Серед учених, які досліджували проблеми українського суспільства, слід виділити насамперед М. Драгоманова, X. Вовка, І. Подолинського, М. Ковалевського, О. Потебню, Б. Кістяківського, М. Шаповала, В. Липинського. Вагомий внесок у розвиток вітчизняної соціології зробив М. Грушевський. У своїх численних працях він довів, що українська державність веде свій родовід ще з Київської Русі, яка була першою державою саме українського народу. Насамкінець варто відзначити для становлення української соціології значення діяльності соціолога і публіциста Микити Шаповала, який один із перших зрозумів практичне значення соціології як науки.

На жаль, з кінця 20-х і до середини 80-х рр. соціологія як наука була заборонена в СРСР. З початком перебудови вона відновила свій статус в Україні. Нині вітчизняна соціологія активно інтегрується у світовій соціологічній науці.