- •Фонетичний аналіз слова
- •Зразок фонетичного аналізу слова
- •Морфемний аналіз слова
- •Оперний
- •Зразок аналізу словосполучення
- •Аналіз простого речення
- •Зразок усного аналізу простого речення
- •Зразок письмового аналізу складнопідрядного речення
- •Аналіз безсполучникового речення
- •Зразок письмового аналізу складного багатокомпонентного речення з різними видами зв’язку
Зразок аналізу словосполучення
Злого собаку і після смерті довго пам’ятають (Прислів’я).
┌––––––––––—┐
↓ +
ЗЛОГО СОБАКУ – поч.форма: злий собака, просте, прикметник + іменник, атрибутивні відношення, іменне СС(іменникове), вільне, повне узгодження.
┌––––––––––—┐
↓ +
ДОВГО ПАМ’ЯТАЮТЬ – поч. форма: довго пам’ятати, прислівник + дієслово, обставинні відношення, дієслівне СС, вільне, прилягання.
┌––––––––––—┐
↓ +
ПІСЛЯ СМЕРТІ ПАМ’ЯТАЮТЬ– поч. форма: пам’ятати після смерті, дієслово + після + іменник у Род.в., обставинні відношення, дієслівне СС, вільне, керування (слабке, опосередковане).
Аналіз простого речення
1. Тип за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.
2. Тип за емоційним забарвленням: окличне, неокличне.
3. Тип за структурою: знайти граматичну основу речення і визначити, що воно просте.
Якщо речення ускладнене – відзначити це, назвавши ускладнюючий компонент.
4. Тип за здатністю до синтаксичного членування: членоване, нечленоване.
5. Тип за кількістю складів: двоскладне, односкладне. Для двоскладних визначити спосіб
вираження підмета і присудка, їх тип. Для односкладних – різновид і спосіб вираження
головного члена.
6. Тип за повнотою структури: повне, неповне (контекстуально чи ситуативно неповне,
еліптичне).
7. Тип за модальністю: стверджувальне, заперечне (загальнозаперечне чи частково-
заперечне).
8. Тип за наявністю другорядних членів: поширене, непоширене.
9. Розібрати речення за членами, визначити їх тип і спосіб вираження (спочатку
аналізується група підмета, потім – група присудка).
Зразок усного аналізу простого речення
Cпоконвіку у дивовижних барвах стоїть навколишній світ (І. Вихованець).
-- . --. -- . - ~~~~~~~~~ - - - - - ¯¯¯¯¯¯¯ ~~~~~~~~~
Це речення розповідне, неокличне, просте, оскільки має одну предикативну основу, членоване, двоскладне (світ – підмет, простий, виражений іменником стоїть – присудок, простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу), повне, стверджувальне, поширене.
Група підмета:
Світ (який?) навколишній – узгоджене означення, виражене прикметником, морфологізоване.
Група присудка:
Стоїть (як довго?) споконвіку – обставина часу, виражена прислівником, морфологізована.
Стоїть (у чому?) у барвах – непрямий додаток, виражений іменником з прийменником, морфологізований.
У барвах(яких?) дивовижних – узгоджене означення, виражене прикметником, морфологізоване.
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО АНАЛІЗУ
Споконвіку у дивовижних барвах стоїть навколишній світ.
-- . --. -- . -- ~~~~~~~~~ - - - - - ¯¯¯¯¯¯ ~~~~~~~~~
Розповідне, неокличне, просте, членоване, двоскладне, повне, стверджувальне, поширене.
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО АНАЛІЗУ УСКЛАДНЕНОГО РЕЧЕННЯ
Сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо (М.Рильський).
~~~~~~~~ ~~~~~ ¯¯¯¯¯ - - - - - -
Розповідне, неокличне, просте, ускладнене однорідними відокремленими означеннями, вираженими прикметниками, та вставним словом, членоване, двоскладне, повне, стверджувальне, поширене.
(Усний аналіз ускладнених речень робиться так само, як і неускладнених простих).
АНАЛІЗ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ
1. Тип за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.
2. Тип за емоційним забарвленням: окличне, неокличне.
3. Тип за структурою: (Це речення складне, оскільки складається з ... частин,
сполучникове, складносурядне).
4. Тип за структурою: складносурядне відкритої структури, складносурядне закритої
структури.
5. Тип речення за типом відношень між частинами: єднальне, розділове, протиставне,
градаційне, приєднувальне.
6. Схема речення, засоби зв’язку.
7. Характеристика предикативних частин дається за схемою аналізу простого речення,
починаючи з п.4.
ЗРАЗОК УСНОГО АНАЛІЗУ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ
Усе іде¹, але не все минає над берегами вічної ріки² (Л.Костенко).
¯¯¯ ¯¯¯¯¯¯ - . - . - . - . - . ~~~~~ - - - -
Це речення розповідне, неокличне, складне, оскільки складається з двох предикативних частин, сполучникове, складносурядне (основний засіб зв’язку – протиставний сполучник але), закритої структури, протиставне.
[ ], але [ ]
Перша частина: членована, двоскладна (усе – підмет, виражений займенником, простий; іде – присудок, простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу), повна, стверджувальна, непоширена.
Друга частина: членована, двоскладна (не все – підмет, виражений займенником, простий; минає – присудок, простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу), повна, заперечна, частковозаперечна, поширена.
Група підмета: ------
Група присудка:
Минає (де?) над берегами – обставина місця, виражена іменником з прийменником,
неморфологізована.
Над берегами (чого?) ріки – непрямий додаток, виражений іменником, морфологізований.
Ріки (якої?) вічної – узгоджене означення, виражене прикметником, морфологізоване.
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО АНАЛІЗУ
Усе іде¹, але не все минає над берегами вічної ріки² (Л.Костенко).
¯¯¯ ¯¯¯¯¯¯ - . - . - . - . - . ~~~~~ - - - -
Розповідне, неокличне, складне, складається з 2 частин, сполучникове, складносурядне, закритої структури, протиставне.
[ ], але [ ]
1 частина: членована, двоскладна, повна, стверджувальна, непоширена.
2 частина: членована, двоскладна, заперечна, частковозаперечна, поширена.
АНАЛІЗ СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ
1. Тип за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.
2. Тип за емоційним забарвленням: окличне, неокличне.
3. Тип за структурою: (Це речення складне, оскільки складається із ... частин,
сполучникове, складнопідрядне).
4. Тип речення за структурно-семантичними ознаками:
а)складнопідрядне нерозчленованої структури (з підрядним присубстантивно-
атрибутивним, з’ясувальним, займенниково-співвідносним)
б)складнопідрядне розчленованої структури (з підрядним часу, умови, мети,
причини, місця, порівняльним, допустовим, наслідковим, супровідним).
5. Схема речення, засоби зв’язку.
6. Характеристика предикативних частин (дається за схемою аналізу простого речення,
починаючи з п.4).