- •Н.П. Нестеренко, о.О. Полозова, п.Б. Ткач, с.О. Белевцова
- •Зміст курсу
- •Оцінка модуля
- •Розподіл навчального часу за темами і видами занять
- •Модуль 2
- •Практичне заняття 1
- •Блок завдань
- •Варто пам’ятати!
- •Варто пам’ятати!
- •Варто пам’ятати!
- •Сигнали очей
- •Варто пам’ятати!
- •Десять кроків, що дозволять провести бесіду успішно
- •Блок завдань і питань для самоконтролю
- •Література
- •Лекція 2
- •Блок завдань і питань для самоконтролю
- •Література
- •Практичне заняття 2
- •Блок завдань
- •Фактори успіху публічного виступу
- •Види планів
- •Варто пам’ятати!
- •Види аргументів
- •Логічні й психологічні аргументи
- •Види доводів
- •Закони логіки
- •Правила аргументації
- •Типи промов за метою
- •Етапи публічного виступу
- •Блок завдань і питань для самоконтролю
- •Література
- •Практичне заняття 3
- •Блок завдань
- •Основні вимоги до змісту презентації
- •Учіться запитувати
- •Оволодівайте мистецтвом говорити
- •Учіться слухати
- •Блок завдань і питань для самоконтролю
- •Література
- •Практичне заняття 4
- •Блок завдань
- •Збори. Наради. Дискусія.
- •Блок завдань і питань для самоконтролю
- •Література
- •Дидактичні матеріали
- •Лекція 3
- •Блок запитань для самоконтролю
- •Література
- •Практичне заняття 5
- •Блок завдань
- •Блок запитань для самоконтролю
- •Характеристика
- •Рекомендаційний лист
- •Блок завдань і питань для самоконтролю
- •Література
- •Практичне заняття 7-8
- •Блок завдань Доповідна записка
- •Пояснювальна записка
- •Службова записка
- •Оголошення.
- •Варто пам’ятати!
- •5 Курсу 51 і/г групи історичного факультету Кливан м.Г.
- •Протокол
- •Витяг із протоколу
- •Витяг с протокола № 5
- •3. Заслухавши:
- •Розписка
- •Розписка
- •Прес-реліз
- •Блок завдань і питань для самоконтролю
- •Література
- •Практичне заняття 9
- •Блок завдань
- •Блок завдань і питань для самоконтролю
- •Література
- •Питання до заліку
- •Рекомендована література
- •Ботвина н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови : Навч. Посіб. / н. В. Ботвин. –к. : АртЕк, 1999.–258 с.
- •Дидактичні матеріали
Логічні й психологічні аргументи
Логічні аргументи |
Психологічні аргументи | ||
Індукція (довід від прикладу) – доводи від часткового до загального, тобто спочатку аналізується окремий факт, а потім він підводиться під загальновідоме положення, яке і є основним у переконанні. Наприклад: Кальцієва селітра є добре розчинною у воді. Аміачна селітра є добре розчинною у воді. Натрієва селітра є добре розчинною у воді. Калієва селітра є добре розчинною у воді. Інших різновидів селітри, крім перерахованих, ми не знаємо. Отже, з наведених одиничних доводів випливає істинність доказуваної тези: «Усі відомі селітри добре розчиняються у воді». |
Дедукція (довід від факту) – доводи від загального до часткового, тобто подається твердження, прийняте всіма, а потім встановлюється відповідність йому окремого факту. Наприклад: Усі тютюнові вироби за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я згубно впливають на здоров’я. Цигарки «Camel» є тютюновим виробом. Отже, ці цигарки згубно впливають на людину. |
Доведення за аналогією – умовивід, що виникає від часткового до часткового, тобто на основі схожості двох предметів за одними ознаками робиться висновок про подібність їх за іншими ознаками. |
Доводи, що базуються на фактах, прикладах, положеннях, що стосуються інтересів людини, її успішності, щастя, кар’єри, вірувань, уподобань, бажань, мрій. |
Види доводів
Довід від перспектив |
Переконуючи в чомусь, мовець показує позитивні перспективи відповідного результату (Приймеш мою пропозицію – будеш мати добрі перспективи). |
Довід від погроз |
Мовець примушує іншого прийняти свою сторону, апелюючи до можливості настання негативних наслідків для співрозмовника або інших осіб. |
Довід від авторитету |
Мовець посилається на особу, яка є авторитетом для адресата (це може бути цитата з твору цієї особи чи усне висловлення), будучи упевненим, що для співрозмовника відповідна особа дійсно є авторитетною. |
Довід від співчуття |
Мовець намагається викликати співчуття у особи, яку переконує. Співчуття комусь – це те, що об’єднує співрозмовників. |
Довід від вірувань
|
Мовець апелює до вірування адресата, які найчастіше ґрунтуються на бездоказових положеннях і не піддаються верифікації, так само, як і спростуванню. |
Закони логіки
Закон достатньої підстави: будь-яка правильна думка має бути обґрунтована іншими думками, істинність яких перевірена й доведена. Достатніми підставами можуть бути практика, фактичний матеріал, цифри, статистичні довідки, аксіоматичні аргументи тощо. Закон тотожності: кожна думка в окремо взятому судженні зберігає той самий зміст, скільки б разів вона не повторювалася. Усі підрядні основній думки мають підтверджувати одну й ту саму головну. Закон виключеного третього: дві думки про той самий предмет, узятий в один і той самий час у тому самому відношенні, що суперечать одна одній, не можуть бути водночас ні істинними, ні хибними – одна з них істинна, одна хибна, а третього не дано. Не можна бути водночас згодним із двома висловленнями, що суперечать одне одному. |
Вправа 4. Знайдіть помилки у логіці наведених висловлень й поясніть, які закони логіки порушено.
1. Бути ерудованим необов’язково. Тисячі людей живуть на світі, хоча їх ерудованими не вважають. 2. Ерудована людина – це людина, яка має широку ерудицію. 3. Бути ерудованим необов’язково. Головне – бути здоровим і багатим. 4. Слід бути ерудованою людиною, бо ерудованість є необхідною. 5. Дівчина багато часу проводила на свіжому повітрі, тому виросла красивою й розумною. 6. Чи будемо ми сьогодні ввечері дивитися фільм? – Подивимося. 7. Усі обвинувачувані мають право на захист, проте деякі обвинувачувані не мають права на захист. 8. Злодій не бажає набути нічого поганого. Набуття доброго є справою доброю. Отже, злодій бажає доброго. 9. Італія – республіка, Португалія – республіка, Франція – республіка. Італія, Португалія, Франція – західноєвропейські країни. Отже, усі західноєвропейські країни – республіки.
Вправа 5. Проаналізуйте наведені тексти. Виявіть дедуктивні, індуктивні та міркування за аналогією, що в них містяться. Перевірте, чи припускаються в них логічні помилки.
♦ На питання лікаря Уотсона, яким чином Холмс дізнався, що він уранці був на пошті й відправив телеграму, останній відповів: «Я знаю, що вранці ви не писали ніяких листів, адже я весь ранок сидів напроти вас. А у відчиненій шухляді вашого бюро я помітив товсту пачку поштових листівок і цілий лист марок. Для чого тоді йти на пошту, як не для того, щоб відправити телеграму? Відкиньте все те, що не може мати місце, і залишиться один-єдиний факт, який є істиною».
♦ У процесі розслідування обставин смерті К. було встановлено, що квартирні двері були зачинені на ключ. Інших ключів, що належали К., у квартирі не було. Пристрій замка не дозволяв зачинити двері без ключа. Отже, двері зачинили зовні, у той час як К. залишався у квартирі. Це міг зробити тільки P., котрий останнім виходив із квартири.
♦ Під час розслідування справи про вбивство слідчий дійшов висновку, що вбивство з метою пограбування в цьому випадку виключається. Про це свідчить наявність одягу вбитого, коштовностей і грошей. Припущення про те, що злочинцю перешкодили пограбувати вбитого, також не знаходило підтвердження: на місці злочину були сліди перетягання трупа від місця вбивства; шарф, кашкет і носовичок були сховані в одну із труб, що трапилася поблизу; були також сліди пальців людини, яка брала сніг, імовірно для того, щоб помити руки. Все це дозволяло зробити висновок, що злочинцю ніхто не перешкоджав і він не квапився залишити місце вбивства.
♦ У місті протягом тижня було скоєно шість квартирних крадіжок. Ознайомившись із обставинами, за яких ці крадіжки були вчинені, слідчий зазначив, що в усіх випадках за один-два дні до крадіжки в квартирі побував невідомий мешканцям чоловік: податковий інспектор, слюсар-сантехнік, електромонтер і навіть дільничний міліціонер. Портрет невідомого, якого описували потерпілі, збігався в багатьох рисах. Слідчий зробив висновок, що саме цей чоловік і був тим, хто вчинив злочин.
За часів республіки в Англії (1649 – 1660) захисники щорічних виборів до парламенту обґрунтовували свої докази на прикладі змії, яка щорічно міняє шкіру. «Подивіться на наймудрішу із тварин – на змію, емблему вічності й міцності державного устрою; кожного року вона змінює шкіру і зі свіжими силами і оновленим життям виходить після кожної такої зміни. Британіє! Наслідуй змію. Оновлюй Палату Общин, твій державний покров, щорічними виборами. Тоді ти будеш жити в безпеці й закріпиш за своїми синами волю, яка залишиться непорушною до кінця сторіччя!»
Вправа 6. Доведіть істинність поданих висловлень, перетворивши їх на аргумент із досвіду.
1. Якщо людина вчиться в школі на самі трійки, від неї годі чекати успішного навчання в ВНЗ. 2. Навряд чи здорова людина піде до лікаря: якщо пішов, то знає, що з ним щось не те. 3. Якщо поліпшується рівень життя населення, то рівень злочинності знижується. 4. Якщо благородна мета виправдовує будь-які засоби її досягнення, то можна позбавити людину життя, якщо вона смертельно хвора. Але не можна позбавляти людину життя, навіть якщо вона смертельно хвора. 5. Наша економіка переживає кризу. 6. Якщо метою виховання відповідальної поведінки є усвідомлення людиною моральної відповідальності перед суспільством, перед батьками, педагогами, ровесниками і самим собою через внутрішні переконання, то чи можуть слугувати засобом досягнення цієї мети вимоги з боку вчителів, батьків, наслідком невиконання яких стає покарання.