- •Сірководнева класифікація катіонів
- •Кислотно-основна класифікація катіонів
- •3.1. Ідентифікація катіонів за сірководневою схемою
- •3.1.1. Характеристика реакцій катіонів першої та другої аналітичних груп:
- •3.1.1.1. Реакції катіонів і аналітичної групи
- •Порядок відкриття катіонів першої аналітичної групи у невідомому розчині
- •3.1.1.2. Реакції катіонів другої аналітичної групи
- •3.1.1.3. Відкриття катіонів і та іі аналітичних груп в окремих розчинах
- •3.1.2. Характеристика реакцій катіонів III, IV I V аналітичних груп:
- •3.1.2.1. Реакції катіонів ііі аналітичної групи
- •3.1.2.2. Реакції катіонів IV аналітичної групи
- •3.1.2.3. Реакції катіонів V аналітичної групи
- •3.1.2.4. Відкриття катіонів III, IV, V аналітичних груп у невідомому розчині
- •3.2. Аналітичні реакції аніонів
- •3.2.1. Реакції аніонів і аналітичної групи
- •Аніон сульфату - so42–
- •Аніон сульфіту – so32–
- •Аніон карбонату - сo32–
- •Аніон фосфату - ро43–
- •3.2.2. Реакції аніонів другої аналітичної групи аніонів
- •3.2.3. Реакції аніонів ііі аналітичної групи
- •Аніон ацетату – ch3coo–
- •Аніон нітриту – nо2–
- •Аніон нітрату - no3–
- •3.3. Аналіз солей
- •Література
- •Контрольні запитання
3.1.2.3. Реакції катіонів V аналітичної групи
1. Груповий реактив – 2 М розчин HCl - утворює з катіонами плюмбуму (ІІ) білий осад:
Pb2+ + 2Cl– = PbCl2
Осад можна повністю розчинити при нагріванні (майже до кипіння).
Виконання: у чисту пробірку взяти краплю розчину солі плюмбуму (ІІ)
(Pb(NO3)2 або Pb(CH3COO)2), і додати 4 – 5 крапель 2М розчину HCl. Спостерігати утворення білого осаду. Додати дистильованої води до 1/3 - 1/2 об‘єму пробірки і нагріти майже до кипіння. Спостерігати розчинення осаду.
Перевірити присутність Pb2+ можна за допомогою індивідуальної реакції п. 2 (“золотий дощ”).
2. Йодид калію KJ осаджує катіони плюмбуму (ІІ) у вигляді яскраво-жовтого осаду
Pb2+ + 2J– = PbJ2
Осад розчиняється при нагріванні, а при подальшому охолодженні знов випадає у вигляді характерних кристалів (“золотий дощ”).
Виконання: у чисту пробірку взяти краплю розчину солі плюмбуму (ІІ)
(Pb(NO3)2 або Pb(CH3COO)2), додати 3 – 4 краплі KJ і спостерігати утворення жовтого осаду. Частину осаду відокремити у іншу пробірку, додати туди 10 крапель розчину KJ і до 1/3 об‘єму пробірки 2М розчину CH3COOН, обережно нагріти до повного розчинення осаду і залишити пробірку у штативі для охолодження. При поступовому охолодженні спостерігати утворєння кристалів “золотого дощу”.
3. Хромат калію K2 CrO4 осаджує катіони Pb2+ у вигляді жовтого осаду
Pb2+ + CrO42– = PbCrO4
який, на відміну від ВаCrO4, розчиняється у лугах.
3.1.2.4. Відкриття катіонів III, IV, V аналітичних груп у невідомому розчині
Спочатку визначають, до якої аналітичної групи належить катіон, а потім його ідентифікують.
1. Відкриття катіонів п’ятої аналітичної групи. До окремої порції невідомого розчину додати 2 М розчин HCl. Утворення білого осаду вказує на наявність катіонів п’ятої групи. З новою порцією розчину виконати реакцію на Pb2+ з KJ (“золотий дощ”) або з K2CrO4. Якщо під час дії HCl осад не утворився, у розчині відсутні катіони п’ятої аналітичної групи.
2. Відкриття катіонів четвертої аналітичної групи. До попереднього розчину, де вже є HCl, додати розчин H2S. Утворення темного осаду (чорного або коричневого) вказує на присутність Cu2+ або Sn2+. З новими порціями розчину виконати реакції на Cu2+ та Sn2+.
3. Відкриття катіонів третьої аналітичної групи. Якщо під час дії HCl і H2S осад не утворився, взяти нову порцію розчину, додати NH4Cl, NH4OH і розчин (NH4)2S. Утворення чорного осаду вказує на можливу присутність Fe2+, Fe3+, Cо2+, Ni2+, жовто-рожевого (тілесного) – на присутність Mn2+. З окремими порціями розчину виконати індивідуальні реакції катіонів третьої аналітичної групи.
3.2. Аналітичні реакції аніонів
Усі аніони поділяються на три аналітичні групи залежно від розчинності солей барію і срібла. Аніони першоі аналітичної групи осаджуються катіонами Ва2+, аніони другої аналітичної групи осаджуються катіонами Ag+, аніони третьої аналітичної групи не мають групового реактива.
У скороченому курсі якісного аналізу з аніонів першої аналітичної групи вивчаються сульфат-, сульфіт-, карбонат- і фосфат-іони, другої – хлорид-, бромід-, йодид-іони, третьої – ацетат-, нітрит- і нітрат-іони. Усі вони мають безпосереднє відношення до харчових продуктів: фосфор, сірка і хлор належать до макроелементів; ацетат і аніони інших органічних кислот входять до складу богатьох харчових продуктів, надаючи їм первого смаку; карбонати і сульфати широко застосовуються у харчових технологіях; нітрати і особливо нітрити негативно впливають на організм людини, їх вміст у харчових продуктах повинен постійно контролюватися методами аналітичної хімії.