3.Мистецтво народiв сiту в умовах глобалiзацiї культурного життя

Сьогодні все світове співтовариство вступило в нову епоху свого розвитку. Це сталося блискавично й непомітно. Ми, всі разом і кожен окремо, стали іншими і продовжуємо нестримно мінятися, не помічаючи цієї зміни. Ми не встигаємо пояснити цей швидко мінливий світ і намагаємося зрозуміти його через екрани ТВ, мобільних телефонів, намагаємося не заплутатися в мережах Інтернету і всякого роду інформаційних технологіях. Позаду епоха індустріалізації та атомне століття, попереду століття інформаційних технологій - інструмент глобалізації. Створивши всесвітні комунікаційні мережі, людина остаточно перетворив себе в частину чогось більшого, ніж він сам. Отримавши нове інформаційне вимір, людство набуло потужний потенціал для свого подальшого розвитку. У цьому потенціалі заховані як негативні, так і вельми позитивні преференції. І як завжди на перехресті розвитку нам належить пережити Відродження. Відродження через мистецтво і культуру, через любов до природи і духовні іпостасі. Понад півстоліття тому філософська категорія Вернадського про ноосферу сприймалася як фантазія. Сьогодні вона втілилася в відчутну технологічну реальність. Людство змінилося. Індивідуальна свідомість, інстинктивно захищаючись від усього нового, зберігаючи інтелектуальні сили для вирішення насущних, невідкладних повсякденних проблем, вважає ці зміни фантазією, міражем, а в кращому випадку-єрессю. Таким чином, дуалізм індивідуальної свідомості не дає можливість згармонізувати реальне і ірреальне, формує кому не вирішуваних протиріч: реалісти не сприймають ірреальної світ комп'ютерних образів, а юні користувачі не можуть «вийти» з віртуального світу. Товариство шукає вирішення цієї проблеми. І до слова сказати, це рішення лежить на поверхні. Ще великий Достоєвський сказав: «Краса врятує світ». В цьому-то й полягає вся суть рішень. Громадська, індивідуальна та інші види свідомості сьогодні повинні наповнитися зоровим (візуальних) свідомістю. Причому це свідомість повинна не лише тішити індивіда вишуканими технологічними образами придуманого світу, а й відкривати дивовижні таємниці краси реального світу. Не комп'ютер, а сама людина повинна навчитися управляти своєю свідомістю. А от яким воно повинно бути - це питання високої культури та освіти. Творчість - ось ключове слово епохи інформаційних технологій. Саме завдяки йому працю з біблійного прокляття все більшою мірою перетворюється на розвагу. «Розумно трудящий» людина все більшою мірою стає, по випереджаючому висловом братів Стругацьких, «людиною граючим». В результаті кожен, достатньо тісно стикається з масою працівників, зайнятих у сфері інформаційних технологій, рано чи пізно з подивом і заздрістю виявляє навколо себе безліч людей, які «за інших рівних» умовах зазнають значно більше, ніж він, позитивних емоцій в одиницю часу. Причина цього заклю- чає в самому характері їх праці, який, спираючись в основному на інформаційні технології, є в цій частині творчістю - строго кажучи, розвагою. Власне кажучи, розважаючись, діяльнісно граючи в структурно обумовленому світі людина, та й саме людство - розвивається, еволюціонує. Інформаційні технології надають прямий вплив не тільки на свідомість, а й на підсвідомість людини - відкриваючи для нього новий напрямок своєї еволюції, формуючи нову ментальність особистості. Це положення видається головним на сьогоднішній день вмістом триваючої інформаційної революції. Розгляду наслідків цього якісного результату необхідно приділити освітній і культурообразно парадигмі. У всьому світі це вже починають розуміти. Але дуже боязко. Дисципліни мистецтва в школах Росії грають другорядну роль. Хоча прийняті дуже серйозні документи на рівні міжнародних і внутрішніх законів і угод. «Дорожня карта художньої освіти і естетичного виховання», Постанова Уряду РФ «Про підтримку художньої освіти» та ін Говорячи про «ментальної» еволюції як про форму інформаційної революції, не можна не згадати великого стародавнього грека Софокла, який сказав «Кожна форма істотна і кожна сутність формувала». Збалансованість, гармонія - ось властивість розвитку. У висновку має сенс позначити найважливіші етапи еволюції освіти і мистецтва в глобальному світі. - Формування нового колективної свідомості в світовому освітньому просторі, свідомості здатного змінити адекватність і ефективність людства та суттєво розширити межі його безпосередньої взаємодії з навколишнім світом. - Інтеграція еволюції свідомості з окремо взятих індивідів на їх колективи, що включають не тільки окремо взяті освітні та культуросообразний організації, але й цілі суспільства. - Якісне підвищення значення культури, в тому числі (і в першу чергу) національної, як фундаментальної основи формуються нових продуктивних сил, безпосередньо пов'язаних з громадським і особистим свідомістю. - Відомо, що 95% інформації про зовнішній світ забезпечує людині зір. Його значення виключно велике, бо саме воно робить прямий вплив на підсвідомість. І саме ця область не досліджена і не знайшла свого застосування в освітньому просторі багатьох країн. Принципова зміна самого механізму сприйняття світу не тільки окремою людиною, але і суспільством в цілому, так як це сприйняття формується глобальними засобами масової інформації з використанням інформаційних технологій. Останні в повній мірі враховують, що «картина сильніше слова». Тому не випадково В.І.Ленін позначив один з головних гасел, гасло «З усіх мистецтв для нас найважливішим є кіно». На практиці це означає початок - сприйняття слова, пов'язаного з логікою як з переважаючим типом мислення, - переходу до сприйняття цілісних образів, пов'язаного з безпосереднім впливом на почуття. Завдання інформаційних технологій таке сприйняття існувало в мистецтві у вигляді випадкових творчих осяяннях. Сьогодні в Україні намічений шлях входження в міжнародний освітній простір, намічені орієнтири розвитку культури і мистецтва.

Висновки

Світ культури ускладнився і розширився. Людині стали підвладні небачені раніше види енергії. Породжені людиною техніка і технології вирішальним чином визначають умови людського існування, змінюючи ландшафт і клімат. Створюються нові види мистецтва. Зовсім не випадково сучасну західну цивілізацію іменують техногенною (тобто породженою технікою, вирішальним чином залежною від технологічного базису, умов і способів людської діяльності).

Століття підійшло до свого завершення, чого не можна сказати про ті тенденції, які спостерігаються в різних сферах культури. Відкритих питань і проблем, що чекають свого вирішення, на сьогоднішній день набагато більше, ніж на початку сторіччя.

Підсумком розвитку людства на кінець XX сторіччя є культурна ситуація, яку характеризують такі процеси:

- перетворення людства у взаємопов'язану, взаємозалежну цілісність, що пов'язано з якісно новими технічними, технологічними, інформаційними, комунікативними можливостями;

- набуття глобальним розвитком яскраво виражених рис катастрофічності (наростання агресивності і насильства, поява засобів масового знищення, геноцид, світові війни, глобальні проблеми);

- різке розширення можливостей людини впливати на умови свого існування, особливо на природу, створювати і перетворювати штучно матеріально-речове середовище.

Звідси випливають характеристики сучасної художньої культури:

- уніфікація і стандартизація (принципово нові можливості поширення зумовлюють спрощення явищ культури, посилення ролі “масової культури”);

- інтернаціоналізація культурного життя, глобалізація процесів;

- виникнення нових, синтезних (синтетичних) видів творчої діяльності, нових жанрів мистецтва і способів творчого самовираження: кінематографа, дизайну, мультиплікації (анімаційного кіно), взаємопроникнення видів і жанрів мистецтва, стирання граней між стилями;

- диференціація культурних форм (поява безлічі нових стильових напрямів, прагнення представників національних культур зберегти свою самобутність).

Список використаної літератури

1. Абрамович С. Культурологія : Навчальний посібник/ Семен Абрамович, Марія Тілло, Марія Чікарькова,; Київський нац. торговельно-екон. ун-т, Чернівецький торговельно-екон. ін-т. -К.: Кондор, 2005. -347 с.

2. Багновская Н. Культурология : Учеб. пособие/ Нела Багнов-ская,; М-во образования РФ, Российская экономическая академия им. Г. В. Плеханова . -М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К", 2005. -297 с.

3. Бокань В. Культурологія : Навч. посіб. для студ. вуз./ Во-лодимир Бокань,; Межрегион. акад. управл. персоналом. -К.: МАУП, 2000. -134 с.

4. Гаврюшенко О. Історія культури : Навчальний посібник/ Олександр Гаврюшенко, Василь Шейко, Любов Тишевська,; Наук. ред. Василь Шейко,. -К.: Кондор, 2004. -763 с.

5. Кормич Л. Культурологія : (Історія і теорія світової культури ХХ століття): Навчальний посібник/ Людмила Кормич, Володимир Багацький,; М-во освіти і науки України, Одес. нац. юридична академія . -2-е вид.. -Харків: Одіссей, 2003. -303 с.

6. Культурологія: Навчальний посібник/ І. І. Тюрменко, С. Б. Буравченкова, П. А. Рудик; За ред. І. І. Тюрменко, О. Д. Горбула; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т харчових технологій. -К.: Центр навчальної літератури, 2004. -367 с.

7. Культурология: История мировой культуры/ Под ред. А.Н.Марковой. -2-е изд., переработ. и доп.. -М.: Культура и спорт: ЮНИТИ, 2000. -575 с.

8. Подольська Є. Культурологія : Навчальний посібник/ Єлизавета Подольська, Володимир Лихвар, Карина Іванова,; М-во освіти і науки України, Нац. фармацевтичний ун-т. -Вид. 2-е, перероб. та доп.. -К.: Центр навчальної літератури, 2005. -390 с.

9. Поліщук Є. Історія культури : Короткий довідник/ Євген Поліщук,. -К.: Укр. Центр духовної культури, 2000. -181 с.

10. Шевнюк О. Культурологія : Навчальний посібник/ Олена Шевнюк,. -К.: Знання-Прес, 2004. -353 с.