5. Вимого до оформлення розрахунково-пояснювальної записки і графічної частини роботи
До захисту мають бути представлені розрахунково-пояснювальна записка (РПЗ) та графічний матеріал.
РПЗ обсягом 25…30 сторінок містить в собі завдання, вступ, основні етапи роботи (див. підрозділ 1.4), висновки та перелік використаної літератури. У РПЗ повинні бути наведені ілюстрації (структурна схема об’єкта, тощо).
Для усіх запозичених з технічної літератури формул, таблиць, рисунків обов’язкові посилання на бібліографічне джерело.
Графічний матеріал, що входить до РПЗ і повинен містити:
– параметричну схему, вихідну та перетворену структурні схеми об’єкта;
– вікна розроблених функцій належності для кожного параметра;
– вікно створених правил нечіткого висновку;
– вікно графічного відображення роботи алгоритму нечіткого висновку;
вікна відображення поверхонь відгуку по відповідним залежностям між вхідними та вихідним параметрами;
– структурну схему синтезованої АСР та АСР з нечітким регулятором;
– графік перехідного процесу регулювання з параметрами оптимальних настройок регулятора;
графіки зміни вихідних параметрів з використанням нечіткого регулятора.
Оформлюється ілюстративний матеріал як рисунок із відповідним підрисуночним підписом. Текст повинен містити посилання на відповідний рисунок.
6. Порядок захисту курсової роботи
Студенти стаціонару виконують роботу у восьмому семестрі після проходження курсу лекцій та лабораторних робіт з «Інтелектуальних систем». Для них кафедрою задається графік роботи по тижнях семестру.
Захист даної роботи відбуватиметься також згідно з графіком, установленим кафедрою, перед комісією з 2 керівників.
Студенти-заочники виконують проект протягом десятого семестру після зимової настановної сесії. У відповідності до графіку учбового процесу вони повинні прислати роботу на перевірку. Захист також проводиться перед комісією в день, зазначений розкладом екзаменаційної сесії.
7. Рекомендації до виконання основних розділів
7.1. Характеристика об’єкта
Задача – створити підсистему оцінки якості, що має 3 входи і формує на основі оцінки відповідне логічне рішення. На рис. 7.1 зображена структура системи логічного висновку.
Рис. 7.1. Структура експертної системи.
За основу взято три вхідні змінні:
T: [(0-100)˚C] – температура;
P: [(0-150)кПа] – тиск;
ρ: [(0-800)кг/м3] – густина.
Вихідна змінна:
Y: [0-100] – якість;
7.2. Лінгвістична апроксимація вхідних та вихідних параметрів
Викликати інструментальну підсистему створення нечітких систем FIS Editor Fuzzy Logic Toolbox шляхом введення команди fuzzy в командному рядку середовища Matlab.
Відкривши меню Edit системи FIS Editor (рис. 7.2), додати два входи: Add Variable…Input. За необхідністю, в зоні параметрів Current Variable, є можливість перейменувати параметр Name на назву входу, що відповідає реальній назві вхідної змінної.
Рис. 7.2 Головне вікно графічної системи Fuzzy Logic Toolbox.
Кожний вхід відредагувати на п’ять – сім функцій належності. Виділити відповідний вхід і подвійним натисканням лівої клавіші миші відкрити вікно Membership Function Editor. Відкрити меню Edit та вибрати пункт підменю Add MFs... – добавити необхідні типи (MF type) та кількість (Number of MFs) функцій належності.
У вікні Member Function Editor (рис. 7.3, 7.4, 7.5), налаштовуємо параметри кожної функції належності.
Виділяємо курсором миші функцію належності і в нижній частині вікна змінюємо в зоні параметрів Current Variable параметри Range (ряд) і Display Range (ряд, що відображається) – діапазон змінювання вхідного параметру. Як правило, це мінімальне і максимальне значення параметру.
В зоні параметрів Current Membership Function є можливість змінити назву лінгвістичної змінної в полі Name, тип функції належності Type і параметри в полі Params. Останній параметр можливо також змінити переміщенням курсору миші на поточній функції належності.
Такі ж аналогічні дії здійснюються для вихідних параметрів нечіткої підсистеми (рис. 7.6).
Рис. 7.3. Вікно редагування функцій належності для температури.
Рис. 7.4. Вікно редагування функцій належності для тиску.
Рис. 7.5. Вікно редагування функцій належності для густини.
Рис. 7.6. Вікно редагування функцій належності для якості.