Зовнішня стіна

Опір теплопередачі зовнішньої стіни буде дорівнювати:

(2.1.5)

8,7

23

2.2≥2,2

Горищне перекриття

Опір теплопередачі горищного перекриття буде дорівнювати:

8,7

12

1,02≥2,6

Це свідчить що потрібно підібрати утеплювач. За утеплювач підбираємо сучасний матеріал – мінеральна вата та визначаємо його товщину.

Товщина утеплювача горищного перекриття визначається за формулою:

м

Підвальне перекриття

Опір теплопередачі підвального перекриття буде дорівнювати:

8,7

6

0,47≥2,0

Це свідчить що потрібно підібрати утеплювач. За утеплювач підбираємо сучасний матеріал – пінополіуретан та визначаємо його товщину.

Товщина утеплювача підвального перекриття визначається за формулою:

= 0,04*(2,0 – 0,47) = 0,06 м

Одержані в результаті розрахунки значень опору теплопередачі усіх видів огородження і коефіцієнти теплопередачі зводимо у табл. 2.1.1

Опір теплопередачі

Табл.. 2.1.1

№	Назва огорожі	Опір теплопередачі		Коеф. Кф=1/
1	Зовнішня стіна	2,2	2,2	0,45
2	Підвальне перекриття	2,6	2,6	0,38
3	Горищне перекриття	2,0	2,0	0,5
4	Подвійне вікно	0,5	0,5	2

2. Розрахунок теплової потужності та теплопостачання

Загальна теплова потужність системи опалення будинку , кВт визначається за формулою:

(2.2.1)

–розрахункові тепловтрати в будинку, Вт;

–коефіцієнт що враховує додатковий тепловий потік опалювальних приладів, за рахунок заокруглення їх кількості;

- коефіцієнт що враховує додаткові втрати тепла від опалювальних приладів що розташовані біля зовнішніх стін при відсутності теплових екранів;

- втрати тепла подаючими та зворотніми трубопроводами що прокладені в неопалювальних приміщеннях, Вт;

- тепловий потік від освітлення побутовими електричними приладами та від тепловиділення людей, який розраховуються для будинку з розрахунку 10Вт/.

знаходимо з умови що воно дорівнює – 0,04% від

Розрахункові витрати тепла визначаються за формулою:

(2.2.2)

- це тепловий потік крізь огороджуючи конструкції;

- це втрата тепла котла на вентиляційні огородження.

розраховується для кожного елемента огороджень, беремо з табл.. 2.1.1.

(2.2.3)

К=1/- коефіцієнт теплопередачі огороджень, беремо з табл.. 2.1.1, Вт/.

F – розрахункова площа огородження;

- розрахункова температура зовнішнього повітря беремо з табл.. 2.1.1.

- температура внутрішнього повітря, беремо з табл.. 2.1.1.

- коефіцієнт який залежить від розташування огородження по відношенню до зовнішнього повітря.

Таблиця значень коефіцієнта на різницю температур

Табл.. 2.2.1

Тип огородження	З\С	ГП	В	ПП
Коефіцієнт	1	0,9	1	0,75

Таблиця коефіцієнта , що враховує орієнтацію на сторону світу

Табл.. 2.2.2

Орієнтація	Пн	Пд	Сх	Зх
	0,10	0,00	0,05	0,05

Втрати тепла обчислюється для кожного приміщення яке має одне або більше вікон за формолою:

(2.2.4)

Де: - площа підлоги, в;

- висота приміщення від підлоги до стелі;

(2.2.5)

Втрати тепла на нагрівання зовнішнє повітря яке надходить в сходовій клітині через зовнішні вхідні двері житлового будинку визначаємо за формулою:

(2.2.6)

Де: - коефіцієнт який залежить від конструкції вхідних дверей для подвійних дверей з тамбуром, при 2 тамбурах ;

H – Висота всього будинку;

Р – кількість людей що користуються вхідними дверима з розрахунку що на 1 людину приходиться 20площі;

(2.2.7)

Теплова потужність системи опалення:

(2.2.8)

Необхідна кількість теплоносія:

; (2.2.9)

Де: - це загальна теплова потужність системи опалення;

- відповідно розрахункові температури гарячої і холодної води в системі;

С – питома теплоємність води С=4,2

Всі розрахунки зводимо у табл.. 2.2.1.

3. Характеристика прийнятої системи опалення

В даному курсовому проекті прийнята водяна однотрубна система опалення з верхнім розведенням подаючої магістралі та осьовими замикаючими ділянками.

Опалювальні прилади розміщено біля зовнішніх стін як правило під вікнами. Стояки розміщено на віддалі 150±50мм від вікна в кутових приміщеннях, зовнішніх кутах кімнати.

В сходовій клітині опалювальний прилад встановлений на першому поверсі біля входу в приміщення. Він приєднується до опалювального стояка по проточній схемі, тобто без замикаючих ділянок та без регулюючої арматури. Приєднання опалювальних стояків до магістралі виконується під прямим кутом за винятком стояків які приєднується під кутом 135⁰.

Розміщення магістральних трубопроводів виконане по тупиковій схемі.

Подаючі трубопроводи прокладенні на горищі в 2 нитки вздовж фасаду на віддалі 1 м від стіни. Зворотні трубопроводи прокладенні під стелею підвалу вздовж зовнішніх стін будинку.

З’єднання системи опалення з зовнішніми тепловими мережами виконане крізь тепловий пункт, в якому розміщують запірну та регулюючу арматуру. Тепловий пункт знаходиться в підвалі під сходами від вузла вводу. Подаюча магістраль прокладена до головного стояка по якому гаряча вода подається на горище до подаючих магістралях. Трубопроводи, що прокладенні в неопалювальних приміщеннях а також арматура та обладнання покриваються теплоізоляцією.

Випуск повітря здійснюється за допомогою автоматичних повітрявипускників, які встановлені у верхніх точках тупикових гілок на подаючих магістралях перед останніми стояками. З метою найкращого виведення повітря і швидкого випуску води з системи опалення, подаючі магістралі прокладені з ухилом 0,01; а зворотні магістралі 0,003 в бік вузла вводу.

У місцях підключення стояків опалення до магістралей встановлена запірна арматура для відключення (коркові крани, вентиль) і для спорожнення (трійники з заглушкою) в системі під час ремонту. Для індивідуального регулювання тепловіддачі опалювальних приладів в однотрубній системі опалення на відводах встановлюється арматура невеликого гідравлічного опору – терморегулятори RTD, та вентилі RLV.

Відомість втрат тепла в будинках виконується у вигляду таблиці 2.3.1