4.1.5. Регіональна кореляція

Регіональна кореляція — це зіставлення розрізів одновіко-вих відкладів, розкритих свердловинами на сусідніх розвідувальних площах або родовищах. Зіставляють, як правило, зведені нормальні розрізи площі

Рис. 4.6. Схема побудови середнього нормального геолого-геофізичного роз­різу родовища (за В.А. Долицьким):

/ — піски; 2 — аргіліти; 3 — глини; 4 — вапняки; 5 — нафта; ПО — уявний опір

або родовища, а також розрізигеологічних (опорних) сверд­ловин, пробурених на окремих площах, які можна прийняти як типові для досліджуваних ра­йонів. За значної зміни товщин відкладів регіональну кореляцію здійснюють за розрізами сверд­ловин, які розкрили максималь­ну товщину порід, або за дани­ми зведених типових розрізів площ і родовищ.

У результаті регіональної кореляції виділяють типи до­сліджуваних розрізів у регіоні, які відрізняються товщинами і літолого-фаціальними характе­ристиками.

4.2. Складання геологічних профілів

У результаті кореляції розрізів пошукових, розвідувальних та експлуатаційних свердловин будують геологічні профілі для окремих блоків площі або для площі чи родовища в цілому. Іноді побудови стосу­ються лише окремих продуктивних пластів.

Геологічним профілем називають графічне зображення будови надр у вертикальній площині у заданому напрямку.

Геологічний профіль дає наочну уяву про будову родовища (пласта), полегшує проектування розвідувальних і експлуатаційних свердловин, до­помагає будувати структурні карти різних геологічних структур (особливо ускладнених розривними порушеннями), показує зміну літолого-фаціаль-ного складу порід, дає змогу уточнити положення покладів нафти і газу у розрізі.

Геологічні профілі викреслюють поперек простягання або за простя­ганням пластів, з орієнтуванням відносно сторін світу (зліва — південь або захід, справа — північ або схід). Масштаб геологічного профілю вибирають залежно від величини певної площі, горизонтальний масштаб відповідає масштабу структурної карти. Для більш наочного відображення особливо­стей будови покладів у розрізі вертикальний масштаб профілю може бути крупнішим, ніж горизонтальний.

Порядок побудови геологічних профілів такий:

1. проводять лінію рівня моря і зліва викреслюють вертикальний мас­ штаб;

2. на лінії рівня моря точками визначають положення свердловин згід­ но з вибраним горизонтальним масштабом;

3. через згадані точки проводять лінії стовбурів свердловин і відклада­ ють на них альтитуди устя свердловин або стола ротора, з'єднують точки альтитуд, що дає схематичну уяву про рельєф земної поверхні на ділянці, через яку складають розріз;

4. проводять вертикальні лінії, паралельні лініям стовбурів свердловин, і викреслюють літологічні колонки за даними глибин геологічних меж;

5. виділяють репери, з'єднують покрівлі і підошви ідентичних пластів (горизонтів, світ, пластів тощо), тобто проводять геологічні межі, що і є побудовою геологічного профілю.

Приклад побудови геологічного профілю показано на рис. 4.7. Під час побудови геологічних профілів велику увагу приділяють аналізу геологічних

Рис. 4.7. Схема побудови геологічного профілю родовища (за М.О. Ждановим):

1 — піски; 2 — доломіти; З — глини; 4 — вапняки; 5 — пісковики нафтонасичені; 6 — мета­морфічні породи; 7— аргіліти; 8— глинисті пісковики; 9— пісковики водонасичені; 10 — породи кори вивітрювання; // — алевроліти; 12 — ВНК; 13 — скид

Рис. 4.8. Схема побудови детального геологічного профілю візейських відкладів Новобав-линської площі (за М.Г. Ованесовим)

1 — аргіліти; 2 — вапняки; 3 — пісковики нафтонасичені

причин зміни товщини відкладів і умовам їх залягання, неузгодженим,простим і кутовим скидам, підкидам, насувам тощо (рис. 4.8).

У процесі побудови геологічного профілю слід враховувати можливість його спотворення через неправильне знесення точок свердловин на лінію профілю і викривлення свердловин під час буріння. Щоб уникнути спо­творення геологічного профілю, вводять відповідні поправки на знесення точок свердловин, які не попали на лінію розрізу.

Крім того, у процесі буріння викривлених і похило-спрямованих сверд­ловин проводять регулярний їх контроль за допомогою інклінометра, який дає змогу одночасно вимірювати не лише кут, а й азимут викрив­лення. Після цього розріз похилої свердловини перераховують на верти­кальний, і на ці поправки зважають під час побудови геологічних про­філів.