Розділ і Танкова гармата 2а46

1. Призначення, характеристика, загальна будова танкової гармати

Танкова гармата призначена для ураження танків, самохідних установок та інших броньованих об’єктів противника, а також для подавлення і знищення його вогневих засобів та живої сили.

Основним видом вогню з гармати є стрільба прямою наводкою, однак можна стріляти і з закритих вогневих позицій із застосуванням бокового рівня і азимутального покажчика.

Категорування і ресурс гармати

Гармати у залежності від зносу канала ствола або розходу ресурсу (живучості) поділяються на наступні категорії:

1 категорія – нові, а також ті, що знаходяться в експлуатації, і ті, що були в експлуатації з розходом ресурсу (живучості) стволів до 25%, або зношення каналу ствола яких не перевищує величину, встановлену для переводу в 2 категорію;

2 категорія – такі, що знаходяться в експлуатації і ті, що були в експлуатації, придатні для бойових стрільб з розходом ресурсу (живучості) стволів від 25 до 80%, або зношення каналу ствола яких не перевищує величину, встановлену для переводу в 3 категорію;

3 категорія – такі, що знаходяться в експлуатації і ті, що були в експлуатації, придатні для бойових стрільб із розходом ресурсу (живучості) стволів від 80% до 100%, або зношення каналу ствола яких не перевищує величину, встановлену для переводу в 5 категорію;

4 категорія – не встановлюється;

5 категорія – браковочна.

Перевод в 5 категорію стволів 125мм танкових гармат типу Д-81 потрібно проводити при досягненні максимального значення одного з параметрів:

• якщо діаметральний знос каналу ствола в розрізах на відстані 850-1200мм від казенного зрізу досягне 3.3 мм;

• якщо загальний настріл ствола складе 1000 пострілів.

Середньостатистичний ресурс (живучість) ствола гармат

Д-81 складає 600 пострілів, кулемета НСВТ – 3000 пострілів, кулемета ПКТ – 13000 пострілів (табл.1.1.).

Таблиця1.1. Таблиця категорування Д-81

Найменування (калібр) системи	Індекс системи	Вартість, у.о.	Відстань від казенного зрізу при проведенні заміру, мм	Значення зносу, заміряного приладом ПКІ для переводу в категорію, мм
				з 1 в 2	з 2 в 3	з 3 в 5
Д-81Т (125)	2А26	39984	850-1100	0.9	2.6	3.3
Д-81ТМ (125)	2А46 2А46-1 2А46-2 2А46М 2А46М-1	40958 41736 - 47458 49951

Гармата встановлена в башті танка на цапфах (Рис 1.1). Обойма цапфи кріпиться в башті нерухомо за допомогою клинів і болтів, а цапфи в обоймах вільно повертаються на підшипниках. Положення гармати в горизонтальній площині регулюється прокладками.

Амбразура башти спереду закривається броніровкою, яка кріпиться до люльки гармати гайками. Зовні броніровка закрита чохлом. У середині башти є ущільнення амбразури.

Кут підйому гармати обмежується трьома бонками, привареними до броні, а кут зниження – упором, привареним до даху башти.

Гармата врівноважується за допомогою грузів (Рис 1.1), закріплених на основі огородження, і кілець, встановлених на торці ресивера механізму продування ствола гармати. Величина статистичної неврівноваженості гармати не повинна перевищувати 3 кгс/м із перевагою на дульну частину.

Наведення гармати на ціль проводиться за допомогою пульта управління чи рукоятками підйомного механізму гармати і ручного механізму повороту башти.

Для стопоріння гармати в похідному положенні існує тяга, що дозволяє закріпити гармату в одному із трьох положень. При заряджанні гармата стопориться гідромеханічним стопором.

Таблиця 1.2. ТТХ гармати 2А46М- 1

Тип	Гладкоствольна
Калібр	125мм
Заряджання	Автоматичне
Бойова швидкострільність	6-8 постр./хв.
Найбільша прицільна дальність стрільби (використовуючи 1Г42) снарядом, м: бронебійно-підкаліберним кумулятивним осколково-фугасним керованим	4000 4000 5000 4000
Максимальна дальність стрільби ОФС	10000м
Найбільша прицільна дальність стрільби з використанням нічного прицілу ТПН3-49, м в активному режимі в пасивному режимі	1300 850
Дальність прямого пострілу (при висоті цілі 2м) снарядом м: бронебійно-підкаліберним кумулятивним	2120 1000
Кути обстрілу, град.: кут підвищення при вимкненому стабілізаторі кут зниження при вимкненому стабілізаторі: на ніс на корму горизонтальний	+15 -5 -4 360
Висота лінії вогню, мм	1678
Довжина відкоту, мм: нормальна максимальна для керованого снаряду	260-300 310 206
Кількість рідини, л: у накатнику у гальмі відкоту	0.2 3.6
Тиск у накатнику, кгс/кв.см	60
Вага гармати без бронемаски і стабілізатора, кг	2443

2. Будова частин і механізмів танкової гармати

Гармата складається з наступних основних частин: ствол із затвором, термозахистний кожух, противідкатні пристрої (два гальма відкоту і накатник), люлька з огорожею і підйомний механізм, який встановлюється на кронштейні, який приварений до башти.

Ствол складається з труби, яка закріплена в каморній частині кожухом, казенника і механізму продування.

Циліндрична частина кожуха є направляючою ствола, якою він ковзає по бронзовій втулці люльки під час відкоту і накату. Кожух на різьбі вкручений у казенник і утримує трубу від зміщення вперед при пострілі. Від зміщення назад труба утримується казенником. На торці дульного потовщення ствола нанесені взаємно перпендикулярні риски для встановлення ниток при вивірці нульової лінії прицілювання.

Казенник призначений для розміщення і кріплення деталей затвора з напівавтоматикою, а також для з’єднання ствола з гальмами відкоту і накатником.

На верхній частині казенника розміщена площадка для встановлення контрольного рівня. Зліва зверху є наскрізний продольний отвір і паз для розміщення механізму напівавтоматики затвора. У верхній частині заднього зрізу казенника кріпиться кронштейн із пальцем для стопоріння гармати по-похідному. В середній частині казенника знаходиться прямокутне гніздо для розміщення клина затвора.

Механізм продування – ежекторного типу, служить для видалення з каналу ствола порохових газів після пострілу з ціллю зменшення загазованості бойового відділення танка. Він складається з шести сопел, вкручених в наклонні отвори ствола, і ресивера з деталями кріплення.

Термозахисний кожух застосовується для зменшення впливу метеоумов на точність стрільби і складається з чотирьох секцій, стяжок, скоб і закріплюючих деталей. Секції кожуха закріплюються стяжками до ствола, краї кожуха кріпляться скобами, утворюючи циліндричні оболонки.

Люлька (Рис. 1.2) - обойменого типу, служить для направлення руху ствола під час відкоту і накату, а також для кріплення деталей і механізмів частини гармати, що коливаються. Сектор люльки дозволяє проводити механічним підйомним механізмом вертикальне наведення гармати.

На лівій стороні люльки приварений кронштейн для кріплення тяги паралелограмного приводу прицілу. У нижній частині люльки спеціальний кронштейн для встановлення штоку циліндра приводу вертикального наведення гармати. На кронштейні є різьбові отвори для кріплення сектора, що укріплений з приладом приведення стабілізатора.

Рис. 1.2. Гармата (вид зліва): 1 - люлька; 2 - амортизатори; 3 - паз; 4 - штир; 5 - основа бокового рівня; 6 - клин; 7 - огородження; 8 - кронштейн; 9 - вісь; 10 - спускова рукоятка; 11 - сектори; 12, 14 - кронштейни; 13 - прилив; 15 - обойма цапфи; 16 - гайка

У нижній частині люльки є дві рейки з напресованими на них бронзовими вкладишами, по яких ковзає казенник гармати при відкаті і накаті.

У нижній частині лівого щита розміщена рукоятка ручного спуску, в верхній - швидкозйомний пристрій для встановлення бокового рівня при стрільбі з закритих позицій (Рис. 1.2). На правому щиті огородження розміщений покажчик відкоту і механізм блокування ручного спуску.

У нижній частині обох щитів приварені фланці під встановлення пристосування для демонтажу гармати з башти танка.

У передній частині правого щита розміщена втулка для стопоріння гармати гідромеханічним стопором на куті заряджання.

На основі огородження встановлений спусковий механізм.

Противідкатні пристрої призначені для поглинання енергії руху, частин гармати, що відкочуються при пострілі, повернення (накату) частин, що відкочуються, у вихідне положення після пострілу і утримання їх у вихідному положенні на всіх кутах підвищення гармати. Вони складаються з двох гальм відкоту і накатника.

Гальма відкоту (Рис.1.7) служать для поглинання енергії частин гармати, що відкочуються, при відкаті і гальмування накату під час їх повернення в вихідне положення. Гальма заповняються рідиною НОР-70 або СТЕОЛ-М (близько 3,6 л).

Штоки гальм закріплені в люльці, а циліндри - в казеннику. Гальмо відкоту складається з циліндра, штока, компенсатора з поршнем і пружиною та ущільнень штока.

Накатник (Рис.1.7) пневматичний служить для повернення (накату) частин гармати, які відкочуються, в початкове положення і утримання їх у цьому положенні на всіх кутах підвищення гармати. Накатник заповняється рідиною НОР-70 (для ущільнення накатника) або СТЕОЛ-М (близько 0,2 л) і стисненим азотом чи повітрям під тиском 60 кг/см².

Нормальна довжина відкоту 260-300 мм, максимальна - 310 мм.

Затвор - горизонтальний клиновий, з напівавтоматикою скалкового типу, застосовується для запирання каналу ствола при пострілі, здійснення пострілу і викидання (екстракції) стріляного піддона.

Затвор (Рис.1.5) складається з наступних частин: запірного механізму, лотка в зборі, гальваноударного механізму, екстрактуючого механізму, механізму поворотного взведення, напівавтоматики, запобіжного механізму.

Запірний механізм служить для запирання каналу ствола при пострілі і складається з клина затвора, осі кривошипа з роликом, упора клина і рукоятки для відкривання затвора вручну.

На верхній і нижній площинах клина гвинтами закріплені кулачки екстракторів. На верхній площині клина є фігурній паз, по якому при відкриванні і закриванні клина ковзає ролик кривошипа. Переміщення клина вправо при закритті обмежується упором у казеннику.

Лоток запобігає скочуванню елементів пострілу з овальної виїмки клина, виключає втикання їх у зріз труби і нижню лапку екстракторів при заряджанні гармати.

Гальваноударний механізм призначений для здійснення пострілу шляхом подачі електричного імпульсу до електрозапалу гальваноударної капсульної втулки заряду і на електромагніт спускового механізму для механічного розбивання гальваноударної капсульної втулки. Його основні деталі: бойок ударника, бойова пружина, кришка ударника, взвод ударника, вісь взводу, стопор взводу з пружиною, важіль із гайкою, нажимач, стопор, ковзаючий контакт.

Викидаючий механізм призначений для витягування стріляного піддона з камери ствола і утримання клина затвора в відкритому положенні. Механізм складається з двох екстракторів, осі екстракторів, двох стаканів із пружинами і привода ручного скидання екстракторів, що розміщений на лівому щиті огородження з відкидною ручкою, двох кулачків і пружини.

Механізм повторного взведення призначений для взведення ударного механізму клина затвора при осічках. Він складається з осі повторного взводу, ричага і ручного приводу повторного взводу, який суміщений з приводом скидання екстракторів.

Автоматичне закривання затвора після заряджання і автоматичне відкривання його після пострілу здійснюються за допомогою напівавтоматики. Напівавтоматика приводиться у дію прискорювачем, розташованим на люльці, і складається із штока, сережки, кулачка, стакана, пружини, втулки, штирів із планкою.

Запобіжний механізм затвора запобігає самовільному пострілу і пострілу при не повністю закритому клині, виключає самовільні спуски ударника при різких струсах гармати. Він має два запобіжники.

Запобіжник від самоспуску складається з собачки, осі, пружини і ковпачка.

Запобіжник від пострілу при не повністю закритому клині складається з запобіжника спуска, ковпачка і пружини.

Спусковий механізм призначений для спуска ударника електромагнітним (дублюючим електрозапалом) чи ручним спуском. Він складається з основи, електромагніта, з’єднуючого блока, контактного пристрою гальванозапалу з контактною пластиною і кріпиться до основи загородження.

Спусковий пристрій знаходиться в казеннику і складається зі штовхача з пружиною, взаємодіючого із стопором взводу.

Для вимкнення можливості здійснення пострілу навідником за допомогою ручного спуску до отримання дозволу командира танка є механізм блокування ручного спуска.

Рис. 1.3. Підйомний механізм гармати: 1, 11, 19 - пробки заправних отворів; 2 - маховик в зборі; 3 - спусковий ричаг; 4 - рукоятка маховика в зборі; 5 - гітара; 6 - ричаг перемикання черв’яка в зборі; 7 - ексцентрикова втулка; 8 - вал черв’яка; 9 - пробка зливного отвору; 10 - черв’як; 12 - гайка регулювання моменту здаючої ланки; 13 - кришка; 14 - тарілчасті пружини; 15 - картер; 16 - рухома напівмуфта; 17 - проміжна ланка; 18 - черв’ячне колесо; 20 - нерухома напівмуфта; 21 - вал-шестерня

Підйомний механізм (Рис. 1.3) служить для наведення гармати вручну у вертикальній площині і кріпиться на кронштейні в башті танка. Він складається з наступних основних деталей: картера, кришки, черв'ячного колеса, вала-шестерні, вала черв'яка, ексцентрикової втулки, триланкового механізму кулачкового типу (рухомої напівмуфти, проміжної ланки і нерухомої напівмуфти), маховика і гітари.

Механізм продування – ежекторного типу, служить для видалення з каналу ствола порохових газів після пострілу з метою зменшення загазованості бойового відділення танка. Він складається з шести сопел, вкручених в наклонні отвори ствола, і ресивера з деталями кріплення.