4.2. Місячні доходи і витрати.
Сезонні витрати:
Дерево для ремонту і створення нових вуликів і рамок – 5000 грн/3 м3
Витрати на бензин(залежать від ціни частоти і дальності перевезень пасіки),а саме: відстань від дому до пасіки 10 км ,виїжджати приходиться мінімум 2 рази на день (20 км). Сезон триває в середньому 120 днів (20 км*120 днів=440 км)
При перевезенні приходиться по декілька раз повертатися до місця дислокації пасік в залежності від розмірів пасіки(при середнього розмірі пасіки ця цифра рівна 5-ти) і це робиться мінімум 2 рази на сезон ([20 км*2]*5=200 км). В сумі кілометраж має 400 км. При вартості бензину 20 грн/л і витрат автомобіля по 8 л/км вартість бензину рівна 1300 грн, але може змінюватись в залежності від вище зазначених факторів які використовувались при обрахунку.
Сезонний дохід:
В середньому із 50 вуликів за сезон можна викачати близько 2-2,5 тонни меду, при умові наявності достатньої кількості медоносних рослин і сприятливим погоднім умовам. Продаж в роздріб: ціна 1л меду у центрі країни коштує 2,29$, на заході країни 3.75$. При умові повного продажу обсягу викачаного меду у центральному регіоні буде отримано 5 000$(121 000 грн), а в західному 8250$(198 000 грн). При продажі оптом ціна буде коливатися в залежності від різновиду меді:
Різнотравя – 1,2$
Липа - 2$
Акація – 2$
Соняшник – 1,5$
Гречка – 1,4$
В середньому прибуток буде на рівні 3 300$(79 200 грн.) не беручи до уваги продах інших медових продуктів і прибуток від апітерапії.
Висновок: На думку багатьох фахівців, культура виробництва меду в Україні далека від досконалості. У світі основний заробіток бджолярам приносить запилення рослин, дохід від якого в 10 разів перевищує доходи від реалізації меду та інших продуктів бджільництва (муміє, маточне молочко, прополіс). Запилення за допомогою бджолиних сімей – найбільш натуральний, природний і безпечний спосіб підняття врожайності сільгоспкультур (на 5-50%). На одній бджолиній сім'ї в нашій країні за період цвітіння можна заробити $ 10-20, у той час як на сформованому західному ринку – до $ 150. Але дотягнутися до світового рівня організації виробництва українським медовим господарствам заважають ментальні установки індивідуаліста, долати які поки ніхто не збирається. Адже рентабельність 100% та більше для продукту домашнього господарства їх цілком влаштовує.