конспект лекцій теа

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет «Львівська політехніка»

ТЕОРІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Конспект лекцій

для студентів напряму підготовки

6.030601 «Менеджмент» денної та заочної форми навчання

Львів

2012

Теорія економічного аналізу: Конспект лекцій/ Укладачі: Н.О. Микитюк, М.М. Нашкерська, О.І. Тивончук. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2012. – 196с.

Кафедра обліку та аналізу Національного університету «Львівська політехніка»

2

Зміст	С.
Передмова	6
Тема 1. Наукові основи економічного	аналізу та його зв'язок з
іншими науками	8

Лекція 1. Наукові основи економічного аналізу та його зв'язок з

іншими науками	8
1.1. Економічний аналіз як галузь економічної науки	8

1.2. Основні етапи розвитку економічного аналізу, його роль в

умовах ринкової економіки						10
1.3. Місце економічного аналізу в системі наук						13
1.4. Господарська діяльність як предмет економічного
аналізу						14
1.5. Об’єкти, предмет та суб’єкти аналізу						18
1.6. Зміст, мета та завдання аналізу в умовах ринкової
економіки						24
1.7. Основні принципи та функції економічного аналізу						28
Тема 2. Метод і методи економічного аналізу						31
Лекція 2. Метод і методи економічного аналізу						31
2.1. Визначення аналітичного методу. Класифікація методів і
прийомів аналізу						31
2.2. Економіко-логічні	(традиційні)		методи		економічного
аналізу						35
2.3. Евристичні прийоми аналізу						49
Лекція 3. Методичні прийоми факторного аналізу та інші методи
економічного аналізу						53
3.1. Алгоритм факторного аналізу						53
3.2. Методи детермінованого факторного аналізу						55
3.3. Економіко-математичні		методи,	які	застосовуються в
економічному аналізі						62
3.4. Економіко-математичне		моделювання		як	засіб	вивчення
господарської діяльності						66
Тема 3. Типологія видів економічного аналізу						69
Лекція 4. Типологія видів економічного аналізу						69
4.1. Класифікація видів	економічного		аналізу. Зміст і завдання
внутрішнього і зовнішнього аналізу						69

3

4.2. Особливості проведення ретроспективного, оперативного та

перспективного аналізу

74

4.3. Види аналізу за функціональними сферами підприємства, за

обсягом

дослідження,

періодичністю проведення

та

рівнем

охоплення об’єктів аналізу

77

4.4. Особливості

організації

та

методика

внутрішньо-

господарського та міжгосподарського аналізу

79

4.5. Зміст

видів

аналізу

за методикою

дослідження. Поняття,

принципи та завдання функціонально-вартісного аналізу

83

Тема 4. Інформаційне забезпечення та організація економічного

аналізу

89

Лекція 5. Інформаційне

забезпечення

та

організація

економічного аналізу

89

5.1. Зміст і поняття інформації. Організація та контроль потоків

інформаційного забезпечення виробництва

90

5.2. Характеристика

й

класифікація

найважливіших

видів

інформації на підприємстві

95

5.3. Система

техніко-економічних

показників

як

баз

економічного аналізу

103

5.4. Основи

організації

комп’ютерної

обробки

економічної

інформації

110

5.5. Поняття й принципи організації економічного аналізу

116

5.6. Форми

та

методи

організації

аналітичної роботи. Роль

і

функції окремих економічних служб в організації і проведенні

аналізу

117

5.7. Основні

етапи

проведення

економічного

аналізу

і

їх

характеристика

122

Тема 5. Методика

аналізу

найважливіших

показників

виробничо-фінансової діяльності суб'єктів господарювання

125

Лекція 6. Методика

аналізу

найважливіших

показників

виробничо-фінансової діяльності суб'єктів господарювання

125

6.1. Аналіз виробництва і реалізації продукції та послуг. Аналіз

виробничих

ресурсів

і

організаційно-технічного

рі

підприємства

125

6.2. Аналіз

використання

основних

засобів, трудових

та

матеріальних ресурсів

137

4

Лекція 7. Методика	аналізу	найважливіших		показників
виробничо-фінансової	діяльності	суб'єктів	господарювання
(частина 2)				153
7.1. Аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції 153
7.2. Аналіз фінансових результатів і рентабельності				157
7.3. Аналіз фінансового стану підприємства				159
Тема 6. Комплексний економічний аналіз				175
Лекція 8. Комплексний економічний аналіз				175
8.1. Системний підхід до аналізу господарської діяльності				176
8.2. Класифікація факторів і резервів підвищення			ефективності
виробництва				177
8.3. Загальна модель комплексного економічного аналізу				182
8.4. Методи порівняльної комплексної оцінки				187
Список рекомендованої навчальної літератури				194

5

Передмова

У сучасних умовах формування ринкових відносин,

функціонування

підприємств

із

різними

формами власності

необхідно

шукати

нові

шляхи

підвищення

ефективност

господарської

діяльності, а

також

уміло

використовувати

економічні методи керування підприємством.

У цьому зв’язку зростає роль економічного аналізу, що є

функцією

керування. Такий

аналіз дозволяє

одержати

нові

характеристики

досліджуваного

об’єкта

дослідження

застосувати обґрунтоване управлінське рішення, що веде до

досягнення мети об’єкта.

В сучасних умовах необхідна система знань про основи

економічного аналізу господарської діяльності, його методах і

методології,

вміти

використовувати

економіко-логічні

й

економіко-математичні

методи

і

моделі

при

вивч

економічних

процесів,

що

відбуваються

на

виробничих

підприємствах,

навчитися

методики

аналізу

головних

показників,

що

характеризують

господарську

діяльність

підприємства, з метою прийняття обґрунтованих управлінських

рішень. Це дозволить освоїти методику і методологію побудови

аналізу і використання у своїй практичній

діяльності

моделей

об’єкта дослідження,

а

також придбати

навички практичної

роботи з ними, направити творчу думку

на удосконалювання

організації і методики економічного аналізу відповідно до вимог

теорії і практики ринкового господарства.

Мета вивчення дисципліни– є

набуття знань

щодо

організації

та

методики

проведення

аналізу

діяльно

підприємств

всіх

форм

власності

за

даними,

о

бухгалтерської і статистичної звітності, іншої економічної

інформації

та

практичними

навичками

її

застосування

для

розв’язання

різних

проблем

управління

. нимиЦя мета

досягається шляхом освоєння студентами системи логічних,

методичних прийомів і способів аналізу та набуття навиків їх

застосування відповідно до поставлених в аналізі завдань,

особливостей явища, яке досліджується, та джерел інформації.

У результаті вивчення дисципліни«Теорія

економічного

6

аналізу» студент має знати методику та методи економічного аналізу, схему побудови аналітичного процесу, взаємозв’язок його етапів і напрямків, джерела інформації для проведення економічного аналізу.

У результаті вивчення дисциплінистудент повинен вміти читати бухгалтерський баланс та інші форми фінансової звітності, давати їм економічну оцінку, враховуючи особливості

галузі, сфер	діяльності, форм власності та		організаційно-
правових	форм	підприємства, узагальнювати	результати

фінансової діяльності підприємства, складати аналітичні записки і робити висновки за результатами аналізу; прогнозувати фінансовий стан підприємства на перспективу.

7

ТЕМА 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ТА ЙОГО ЗВ'ЯЗОК З ІНШИМИ НАУКАМИ

ЛЕКЦІЯ 1. Наукові основи економічного аналізу та його зв’язок з іншими науками.

План

1.1.Економічний аналіз як галузь економічної науки.

1.2.Основні етапи розвитку економічного аналізу, його роль в умовах ринкової економіки.

1.3.Місце економічного аналізу в системі наук.

1.4.Господарська діяльність як предмет економічного аналізу.

1.5.Об’єкти, предмет та суб’єкти аналізу.

1.6.Зміст, мета та завдання аналізу в умовах ринкової економіки.

1.7.Основні принципи та функції економічного аналізу.

1.1.ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЯК ГАЛУЗЬ ЕКОНОМІЧНОЇ

НАУКИ.

З	переходом	до	ринкових	відносин	у	народном
господарстві України		виникло безліч		проблем і	невирішених

питань. Розв'язання їх потребує використання наукових засобів, які має у своєму арсеналі економічна наука і насамперед така її галузь, як економічний аналіз.

Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності всіх підприємств і господарських установ, визначення впливу факторів і виявлення в подальшому недоліків і резервів,

а також	розробка заходів, спрямованих на відновлення і
збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення
ефективності та стабільності їхньої роботи.
У	дослівному перекладі з грецькогоаналіз означає

«розділяю», «розчленовую». На цій транскрипції даного терміну основане поняття економічного аналізу у вузькому змісті–

розчленування економічного явища чи процесу на складові

8

сегменти з метою поглиблення вивчення їх як частини цілого.

Для вивчення цілого ряду економічних явищ і процес використовуються й інші методи пізнання. Найбільш близьким

до аналізу є синтез, що				дозволяє		виявити		і	вивчити
взаємозв’язки та залежності між окремими елементами явищ чи
процесів, які досліджуються.
Під аналізом у широкому змісті слова розуміють спосіб
пізнання процесів і явищ, оснований на розчленуванні їх на
складові частини і вивчення цих частин у їхньому взаємозв’язку.
Перехід від конкретного аналізу до теоретичного синтезу
здійснюється за допомогою індукції і дедукції. Індукція – це
спосіб міркувань від часткових фактів, положень до загальних
висновків. Дедукція – це				спосіб	міркувань			від		загальних
положень до часткових висновків.
Економічний аналіз як наукова дисципліна– це
система спеціальних знань, для дослідження зміни та розвитку
економічних	явищ		і	процесів			у	їх		взаємозв’язку
взаємообумовленості,			з	метою		забезпечення				цільового
управління ними.
Будь-яке		управління		складається			з	двох		. етапівНа
першому	етапі	на	підставі		відповідної				інформації		та
аналітичного опрацювання, оцінюють стан і динаміку того чи
іншого процесу. На другому етапі, якщо аналіз визначить
необхідність втручання з метою зміни якихось									параметрів		у
ньому, приймається власне				управлінське			рішення. Причому

аналітик може підготувати для менеджера навіть проект цього рішення. В умовах ринкових відносин система планування всередині підприємства зберігається, проте змінюються його обсяги і деякі підходи. Економічний аналіз забезпечує необхідне обґрунтування планових показників, оскільки його оцінки досягнутого рівня виробництва і витрачання ресурсів, з одного боку, попиту, ринкових цін та ефективності роботи – з іншого, є необхідною умовою планування діяльності підприємства. Усі виробничі й фінансові процеси, а також загальні наслідки діяльності підприємства мають належно контролюватися. Це

забезпечується поточним контролем з боку адміністрації

9

підприємства	за	станом				виконання		планових ,			завд
організаційних заходів, вказівок тощо за допомогою
аналітичного	опрацювання			повсякденної				інформації, яка
характеризує	виробничо-фінансову					діяльність		підприємства.
Існує і інша форма контролю– наступний. Він здійснюється як
ревізія фінансово-господарської діяльності роботи підприємства,
тематична	перевірка		з		боку		податкової			адміністр,
аудиторське	обстеження.		Останнє,		наприклад, за			дорученням
наглядової ради, акціонерів, банку. І цей контроль ґрунтується
на аналізі даних про роботу господарського суб,'єктатобто
виступає	як	одна		із		форм	аналітичного				обсте
підприємства.
Економічний		аналіз		дає		змогу	виявити		й	кількісно
виразити залежності між результатами діяльності підприємств та
ресурсами,	заробітком,		формами			власності.		Він	сприяє
бережливості, умілому витрачанню всіх видів засобів, ліквідації
безгосподарності, непродуктивних витрат і втрат.

Важливого значення економічний набуває у сучасних умовах, коли широко використовуються економічні методи управління: він має виявляти не лише хиби, а й розкривати можливості подальшого зростання економіки.

1.2.	ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ		ЕКОНОМІЧНОГО
АНАЛІЗУ, ЙОГО РОЛЬ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ.
Становлення		економічного	аналізу	обумовл
загальними об’єктивними вимогами й умовами, що властиві
виникненню будь-якої нової галузі.
Родоначальником		систематизованого		аналізу
складового елемента бухгалтерського обліку вважають француза
Жака	Сапарі (1622-1690). Хоча використання			елементів

економічного аналізу спостерігалось водночас і в інших країнах, зокрема в Італії. Так, Анжело ді Пієтро пропагував методологію порівняння бюджетних асигнувань з фактичними витратами; Бастіано Вентурі аналізував динамічні ряди показників суб’єкта господарювання за десять років.

10