Отже, ми розмірковували над двома визначеннями філософії:

–філософія – це любов;

–філософія – це світогляд.

Звернемося ще до одного, який найчастіше зустрічається в сучасній культурі: філософія – це наука.

3. Філософія як наука

Філософія як теоретично сформульований світогляд зав( жди була близька до такої сфери культури як наука. Філосо( фія зближається з наукою і по методах пізнання, і по способі побудови знання як теорії.

В цьому питанні охарактеризуємо дві проблеми:

1.Специфіка філософії як науки.

2.Взаємозв'язок філософії з іншими науками.

1. Специфіку будь'якої науки визначають по її предме' ту, методу і мові

1.1. Що є предметом філософії?

На цей, як і на багато інших питань, у філософії немає од( нозначної відповіді. По(перше, тому, що предмет філософії змінювався в її історичному розвитку, і, по(друге, у різних фі( лософських напрямках по(різному визначається предмет.

Розглядаючи історичний аспект, можна виділити три осно( вних етапи в розвитку предмета філософії.

Перший етап – давня філософія, як сукупна мудрість люд( ства, містила в собі зачатки всіх наукових знань, отже, її пред( метом були загальні і конкретні закони буття, відомі в той час. Філософ – мудрець був тоді і математиком, і астрономом, і лі( карем, і істориком. Звідти і вульгарне визначення філософії як “цариці наук” або “науки наук”.

Другий етап – процес диференціації науки і розпредмечу( вання філософії. Від філософії поступово відгалужувалися і оформлялися у самостійні науки різні області знання, “несу( чи” із собою частину її предмета. Схематично всю область до( слідження науки можна представити у вигляді великого пиро( га, розділеного на частини (дивись схему 3).

18

Схема 3.

Процес диференціації науки і розпредмечування філософії

В XIX столітті проблема розпредмечування філософського знання була усвідомлена і знову в філософії почалися пошуки її предмета.

Третій етап – (XIX–XX ст.) характерний різноманітними точками зору на предмет філософії і її статус в системі науко( вого знання. Тут приведемо лише деякі (багато в чому проти( лежні) точки зору.

а) Позитивізм вважає предметом філософії аналіз мови науки, зводячи функції філософії до логіки і методології науки (докладніше про це дивіться в темі “Філософія XX століття”).

б) Діалектичний матеріалізм визначає філософію як на( уку про найзагальніші закони буття. Будь(яка наука серед нескінченного різноманіття зв'язків навколишнього світу ви( діляє і вивчає закони. Закон – це істотний, загальний, не' обхідний, повторюваний зв'язок між явищами і процесами. Однак у світі існують закони різного ступеня спільності. Фі(

19

лософію, на відміну від інших наук, цікавлять найзагальніші, універсальні зв'язки буття. Відомий американський фантаст і популяризатор науки Айзек Азімов представляє роль і місце філософії в сучасному науковому знанні в наступному образі. Сучасну науку, стверджує він, можна представити у вигляді великого саду розділеного на окремі ділянки. Кожний хазяїн освоює свою ділянку, знає в ній все до дрібних подробиць, але йому не цікаво, що робиться на ділянці сусіда. Так часто бу( ває, коли фахівці навіть суміжних галузей науки не розуміють один одного, в силу вузької спеціалізації і особливості форма( лізованої мови тієї або іншої дисципліни. В такій ситуації ще більш необхідний узагальнюючий погляд з висоти або з боку. У цьому і полягає методологічна функція філософії.

в) Ірраціоналістичний напрямок у філософії вважає, що предмета у філософії зовсім немає, тому що вона не наука, а

“... мистецтво пізнання в свободі через творчість ідей, які противляться світовий даності і необхідності і проника' ють у позамежну сутність світу”1. Протиставляючи філо( софію науці, М.Бердяєв далі пише, що в науці є гірка нужда людини; в філософії – розкіш, надлишок духовних сил. Філо( софія не менш життєва, чим наука, але ця життєвість творчос( ті пізнання, яке переходить межі даного, а не життєвість прис( тосування пізнання до даного для самозбереження в ньому... В філософії є щось святкове і для утилітаристів буднів настіль( ки ж марне, як і в мистецтві.

Філософія вивчає універсальні, загальні зв'язки, проте, структурує свій об'єкт; тому традиційно в філософському знанні виділяються наступні напрямки або розділи:

Онтологія – вчення про буття; Антропологія – вчення про людину; Гносеологія – теорія пізнання;

Логіка – наука про закономірності абстрактного мислення; Методологія – наука про методи пізнання і межі їх засто(

сування; Аксіологія – вчення про цінності;

1 .: E ! .*. . – >.: ? , 1989. - .269

20

Соціологія – наука про загальні закони розвитку суспільс( тва;

Етика – філософська теорія моралі і моральності; Естетика – наука про закономірності існування і створен(

ня прекрасного у світі.

На різних етапах розвитку філософії і в різних філософсь( ких школах на перший план висуваються ті або інші пробле( ми. Це залежить від потреб суспільної практики і науки, а та( кож від філософських традицій.

1.2. В чому ж специфіка філософських питань осягнення істини? Метод – шлях, спосіб дослідження, пізнання, су'

купність прийомів і операцій практичного і теоретичного освоєння дійсності. Філософський метод являє собою за' гальний підхід до вивчення дійсності. В залежності від мето( дологічної традиції виділяються основні типи філософству( вання: метафізичний1 і діалектичний; раціоналізм і ірраціона( лізм.

ТИПИ ФІЛОСОФСТВУВАННЯ

МЕТАФІЗИЧНИЙ ДІАЛЕКТИЧНИЙ

Підхід до вивчення світу, як це раз і назавжди даного, вивчення об'єкта в статич( ному стані. Мислення засно( ване на формальнологічному законі виключеного третьо( го: чи так, чи ні – третього не дано: тяжіє до побудови од( нозначної, статичної, умо( глядної картини світу.

Підхід до вивчення сві( ту як процесу (вивчається динаміка об'єкта). Діалек( тичне мислення, вивчаючи рухливі зв'язки світу, пе( рехід одного в інше допус( кає єдність протилежнос( тей (і є, і немає – одночас( но). В діалектиці картина світу оживає.

1 + « +" » + +< F ; ! " ! : 1) « +" » ! - + « + +!». * + + + $: +" – $ $ - ; +" ( +" D) - $ D ; 2) +" ! $F +- + $+" !.

21

ТИПИ ФІЛОСОФСТВУВАННЯ

РАЦІОНАЛІЗМ ІРРАЦІОНАЛІЗМ

Філософія в пізнанні світу опирається на розум (ratio), використовуючи форми і методи абстракт( ного мислення: поняття, судження, висновок, гіпо( теза, теорія, індукція, ана( ліз, синтез і т.п.

Філософія в пізнанні позаме( жної сутності світу опирається не на розум, а користується надра( ціональними (ірраціональними) способами осягнення істини: лю( бов до істини, інтуїція, медитація, безпосередній зв'язок з космо( сом, екстрасенсорика і т.п.

Евристична сила філософських методів проявляється в тому, що вони можуть бути використані в пізнанні будь(якої сфери бут( тя. В історії науки і філософії безліч прикладів того, як філософи, користуючись винятково силою свого мислення, робили відкрит( тя, які на багато століть випереджали їх експериментальне підтве( рдження в природознавстві. Так в V столітті до нашої ери Демок( ріт відкрив атоми і тільки через 24 століття природознавство екс( периментально підтвердило їх існування. Німецький філософ Ім( мануїл Кант, не будучи ні фізиком, ні астрономом, висунув першу в історії науки космогенну гіпотезу про утворення планетної сис( теми з первісної “туманності”, тобто з величезної хмари дифузійної речовини. Вихід із кризи фізики на початку XX століття був за( пропонований філософом В.І. Леніним, який користуючись діале( ктичним методом і розширивши кордони пізнання, пояснив філо( софський і фізичний зміст нових відкриттів в науці (докладніше про це дивися в темі “Онтологічні проблеми у філософії”).

1.3. Особливість мови філософії полягає в тому, що на від( міну від інших (зокрема природничих) наук вона практично не звертається до формалізованої мови, а користується природною мовою. Це дозволяє їй “проникати” в інші сфери культури і через них, через науку, мистецтво, мораль, впливати на життя людини, її свідомість. Філософія утворює і визначає самі загальні, абстра( ктні поняття – категорії: світ, космос, буття, людина, закон, сут( ність, причина, рух, пізнання, свідомість і т.п. і тому є необхідною умовою формування розвиненого теоретичного мислення.

22

Тому хто починає вивчати філософію, вона являється у ви( гляді “знайомої незнайомки”. З одного боку, людина завжди користується загальними поняттями (вони знайомі їй і до ви( вчення філософії), а з іншого боку, спочатку представляється важким оперувати настільки абстрактними поняттями, не звертаючись до конкретних образів. У мові філософії велику роль грає не тільки логічна структура, але і стиль. В цьому фі( лософія зближається з мистецтвом. Філософія – це стиль, то( му індійська, китайська, німецька, французька, російська, українська філософії відрізняються одна від одної. Говорять, що на пропозицію викласти свої погляди в популярному ви( данні французькою мовою, Гегель – німецький філософ діале( ктик, відповів з гордістю, що його філософія не викладається ні коротко, ні популярно, тим більше французькою мовою.

Спроби формалізувати філософію, представити її у вигляді загальної для всіх логічної структури (Р.Декарт, Б.Спіноза, сучасний позитивізм) не увінчалися успіхом. Філософія була

ізалишилася загальним умоглядним міркуванням про корінні проблеми людського буття.

Яке місце займає філософія в системі наукового знання? Як вона пов'язана з іншими науками?

Обговорюється три статуси філософії:

Над наукою, як компас; свідомо прийнятий “азимут” того, в системі яких філолофсько(теоретичних категорій і цінніс( них установок будувати науку.

Під наукою, як істотний системостворюючий елемент фу( ндаменту наукової діяльності, як система категорій культури, частиною якої є філософія.

Внауці, як непереборний компонент, як прагматичний аспект самої наукової діяльності, коли в вирішенні наукових завдань бе( руть участь категорії і методи науки і філософії. А.Ейнштейн, на( приклад, стверджував, що наука без теорії пізнання (наскільки це взагалі мислимо) стає примітивної і плутаною.

Вконкретних науках, особливо у представників природничих

ітехнічних наук час від часу виникає скептичне відношення до філософії, неприйняття чисто умоглядних міркувань, запере( чення всякої діяльності, що не дає безпосередніх практичних ре( зультатів (відома суперечка “фізиків” і “ліриків”). Тут пригаду(

23

ється образ створений Ф.Беконом (англійський філософ XVI( XVII ст.), де він порівнює філософію зі шлунком: ... мов, якось різні частини тіла подумали і прийшли до висновку, що давно настав час припинити всякі справи із цим паразитом – шлунком; треба б його відключити від загального зв'язку – адже від нього користі мало: сидить і жере собі результати нашої праці. Вирі( шили і відключили. Пройшов час і всі частини організму стали втрачати свої функції (ноги перестали ходити, руки – обмацува( ти і діставати, очі – бачити, вуха – чути і т.п.). Тоді вони, бачачи, що справи погані, знову пішли на зв'язок і дружбу зі шлунком.

Місце філософії в системі культури представлено в схемі 4.

			Схема 4
	Філософія в системі культури1
	МЕТОДОЛОГІЧНА	СВІТОГЛЯДНА
	ФУНКЦІЯ	ФУНКЦІЯ
	Філософські принципи	Гранично загальні системи
		світогляду:
	Загальні методи пізнання
		Релігія	Філософія
	Наукова картина світу
	Теоретичний рівень	Система естетичних і моральних
	науки		цінностей
	Емпіричний рівень	Цінності практичної повсякден(
	науки	ної діяльності
	(емпіричні закони)	Здоровий глузд

	Експериментально(	Життєвий досвід.
	практичний рівень науки
		Повсякденна діяльність
	(науковий досвід, практика

Суспільно(практична діяльність Практика

ОБ'ЄКТИВНА ДІЙСНІСТЬ

1 .: E B #.). H $ " . - >., , 1978, - .143-189.

24

Для чого людині потрібна філософія? Які блага вона йому дає і від яких зол звільняє? Філософія служить засобом само( пізнання людини, орієнтації її у світі. Вона звільняє особис( тість від зовнішнього насильства, піднімаючи дух людський. Основу цієї визвольної діяльності філософії російський філо( соф В.Соловйов бачить в “... суттєвішій і корінній властивості людської душі, у силу якої вона не зупиняється ні в яких ме( жах, не мириться ні з яким ззовні даним визначенням, так, що всі блага і блаженства на землі і на небі не мають для неї ні( якої ціни, якщо вони не нею самою добуті, не становлять її власного внутрішнього надбання. Негативний процес свідо( мості є разом з тим і процес позитивний, і щоразу коли дух людський, розбиваючи якого(небудь старого кумира, гово( рить: Це не те, що я хочу, – він уже цим самим дає деяке ви( значення того, чого хоче, свого щирого змісту.

Це двоїста сила і цей подвійний процес, руйнівний і твор( чий, становить сутність філософії, разом з тим становить і власну сутність самої людини, того, чим визначається її досто( їнство і перевага перед основною природою, так що на питан( ня: Що робить філософія? – ми маємо право відповісти: вона робить людину цілком людиною”1.

Ваш словник поповнюється наступними поняттями:

онтологія, гносеологія, логіка, метод, методоло' гія, аксіологія, соціологія, етика, естетика, ме' тафізика, діалектика, раціоналізм, ірраціоналізм.

І на закінчення вступної частини (древні її називали про( педевтика – тобто входження в систему понять якої(небудь галузі знання) перевірте себе в наступному диктанті – тесті. Вам пропонується 20 запитань. Ви пишете собі в зошит тільки номер запитання і коротку відповідь. Відслідковуйте час. Ви впоралися із завданням за 15 (20 хвилин? У Вас від 15 до 20 правильних відповідей? – Відмінний результат! Поїхали!

1 .: #. . ) // #$ - 1988. - %8. – .125.

25

1.Філософія – це світогляд, наука або сфера духовної ку( льтури?

2.Головне питання будь(якого світогляду?

3.Три історичних типи світогляду?

4.У якому типі світогляду сутність світу і людини поясню( ється за допомогою надприродних сил?

5.Який тип світогляду опирається на розум, а не на віру?

6.Що складає структуру світогляду?

7.Основне питання філософії – це питання про...?

8.Як називається філософський світогляд, який вважає пе( рвинним матеріальний початок буття?

9.Назвіть основні форми ідеалізму?

10.Як називається напрямок філософії, який заперечує пі( знаванність світу?

11.Що таке метод?

12.Як називається вчення про методи пізнання?

13.Назвіть метод, протилежний метафізичному?

14.Назвіть метод, протилежний раціоналізму?

15.Як називається філософське вчення про пізнання?

16.Як називається філософське вчення про буття?

17.Філософське вчення про сутність прекрасного?

18.Як називається філософське вчення про мораль?

19.Філософське вчення про людину?

20.Що є предметом філософії?

26