Тема: ДАВНЯ ФІЛОСОФІЯ

План

1. Філософія Давнього Сходу 1.1.Основні особливості східного типу філософству' вання 1.2.Філософія давньої Індії. Буддизм

1.3. Філософія давнього Китаю. Конфуціанство 2. Антична філософія 2.1. Періодизація історії Античної філософії

2.2. Основні особливості Античної філософії 2.3. Філософія Демокріта 2.4. Філософія Платона

I. ФІЛОСОФІЯ ДАВНЬОГО СХОДУ

1.1. Основні особливості східного типу філософствування

Філософія, як особливий спосіб духовного освоєння люди( ною світу, виникла в VIІ(VI ст. до н.е. майже одночасно в декіль( кох вогнищах культури: на сході в Китаї і Індії; на Заході в Древ( ній Греції. І відразу ж ясно позначилися два своєрідних типи фі( лософського мислення. Незважаючи на те, що зв'язок між схід( ною і західною філософією і наукою ніколи не рвався, специфіч( ні особливості вирішення основних світоглядних проблем збері( гаються на Сході і Заході дотепер (дивись таблицю 2).

29

Таблиця 2

Порівняльний аналіз східного і західного типів філософствування

№	Ознака						Тип філософствування
з/
	порівняння					східний			західний
п
	Методологі'				Ірраціоналізм – філо(
	чна традиція.				софія,	осягаючи		поза(	Раціоналізм – філосо(
	Які	методи			межні	сутності		світу,	фія раціонально обґру(
1	переважно ви(				користується надраціо(				нтовує свої положення
	користовує				нальними методами пі(				і висновки. Розум – го(
	філософія			в	знання: одкровення, ін(				ловний шлях пізнання
	осягненні сут(				туїція, медитація і т.п.				миру і людини.
	ності буття.
2	Основні		фі(		Переважає		етична		Відрізняється розмаї'
	лософські				проблематика.			Філо(	тістю проблематики.
	проблеми				софія	звертається до			На різних етапах істо(
					внутрішнього			світу	ричного шляху висува(
					людини і її головне за(				лися на перший план ті
					вдання відкрити зако(				або інші проблеми: он(
					ни керування душею.				тологічні	(ранньогре(
									цька філософія): етико(
									психологічні		(серед(
									ньовічна);	гносеологіч(
									ні (новий час).
3	Зв’язок		фі(		Наука	осягає видимі			Наука і філософія роз(
	лософії і на(				сутності і добуває іс(				виваються як правило
	уки				тину за допомогою ро(				в одному	руслі, взає(
					зуму. Філософія відрі(				мозбагачуючи		один
					зняється		від	науки	одного. Навіть		серед(
					тим, що вона			пізнає	ньовічна релігійна фі(
					невидимі		сутності.		лософія має форму на(
					Філософія близька до				уково(теоретичної по(
					релігії. На сході релі(				будови доказу.
					гія філософічна			і фі(
					лософія релігійна.

30

№	Ознака		Тип філософствування
з/
	порівняння		східний		західний
п
4	Особливості		Літературно – худож(		Наукоподібний стиль.
	стилю	філо(	ній стиль: байка, при(		Філософія		будується
	софських		тча, переказ, афоризм,		як теоретична система
	творів		повчання. Більша час(		зі своїми		посилками,
			тина знань передаєть(		доказами, висновками,
			ся усно від учителя до		Західні	філософи			ви(
			учня. Вчитель	вчить	користовують			літера(
			не тільки мислити, але		турно(художню			мову,
			і жити: дихати, пити,		але як доповнення, як
			приймати їжу, ходити,		форму.	Деякі		філо(
			лежати, спілкуватися з		софські школи (екзис(
			людьми і т.п. Східна		тенціалізм,			напри(
			філософія – це певний		клад) використовують
			стиль життя.		винятково		літератур(
					ний стиль, але це ско(
					ріше виключення, чим
					правило.
5	Відношення		Філософські традиції		Філософія		тісно		по(
	до філософ(		надзвичайно	сильні.	в'язана	з	життям, із
	ської	тради(	Філософія змінюється		соціально(
	ції		вкрай повільно, зали(		політичними відноси(
			шаючись індиферент(		нами; тому змінюєть(
			ної до подій зовніш(		ся, реагуючи на істо(
			нього світу.		ричний	прогрес.			Фі(
					лософія в своєму істо(
					ричному		розвитку
					більш динамічна.

31

1.2.Філософія Давньої Індії. Буддизм

Удавньоіндійській філософії виділяються два напрямки або дві групи шкіл:

1) Ортодоксальні школи, які опираються на авторитет Вед1: веданта, мімансу, санкхья, йога, ньяя, вайшешика;

2) Неортодоксальні школи: джайнізм, буддизм, локаята, чарвака.

Докладніше розповімо про одну із шкіл, яка впливає на світогляд людей і донині. Буддизм – релігійно(філософське вчення, що виникло в древній Індії в VI(V ст. до н.е. Засно( вник буддизму – індійський принц Сиддхартха Гаутама, пі( зніше отримав ім'я Будди, тобто пробудженого, прояснено( го. Поява буддизму в древній Індії можна зрівняти з духов( ною революцією, яка мала яскраво виражений гуманістич( ний характер: в країні, де “... людська особистість поглинена зовнішнім середовищем. ... поняття про людяність, тобто про значення людини як людини, не було зовсім, тому що людина з нижчої касти в очах двічі народженого представ( ника вищої касти була гірше нечистої тварини, гірше пада( лі; і вся доля людини винятково залежала і заздалегідь ви( значалася випадковим фактом народження в тій або іншій касті.

І от в цій країні – країні рабства і поділу на касти, – кілька мислителів, які усамітнилися проголошують нове, нечуване слово: все є – одне; всі особливості і розходження суть тільки видозміни однієї загальної сутності, у всякій істоті треба ба( чити свого брата, самого себе”2.

В буддизмі чітко виявилися характерні риси східної філо( софії: ірраціоналізм і етична спрямованість. Будда вважав, що безглуздо відповідати на запитання невизначені і марні з ети( чної точки зору, тому що для їхнього вирішення і відповідей немає достатніх можливостей. Це такі питання як:

1 # – + + $'! + , " + + , " II- ! + ! . . $ VI . . .; + $! !, K !+ + + + + + + ! ; + * , L+ , - !, , , B , + , !, + !.

2 .: #. . ) // #$ . – 1988. – %8. – .119–125

32

( чи вічний світ? Або він не вічний?

( чи кінцевий світ? Або він нескінченний? ( чи відрізняється душа від тіла?

( чи тотожна душа з тілом? і т.п.

Будда сказав: “Лише подібні до дитини стараються довідатися: чи вічний світ чи ні, чи обмежений він або нескінченний; вони же

– якщо вони не браміни, заклопотані добробутом вівтарів – гово( рять про природу Драхми, якого не бачили ніколи. Єдине, що має значення, це боротьба зі стражданням, пошук шляху, який веде до звільнення від страждання, перебування в дорозі з вісьмома роз( галуженнями. Все інше умогляд, гра розуму, розумова забава”1.

Перш ніж читати текст далі запишіть у своєму зошиті вісім головних правил, якими Ви схильні керуватися в житті.

Чотири Шляхетні Істини становлять суть просвітління:

1. “От, ченці, шляхетна істина про страждання: наро( дження – страждання, старість – страждання, хвороба – стра( ждання, не досягнення бажань – страждання і, словом, вся п’ятерічна прихильність до земного – суть страждання.

II. От, ченці, шляхетна істина про походження страждан( ня, це Тришна (бажання, прагнення), ... жага буття, жага тлін( ності.

III. От, ченці, шляхетна істина про знищення страждан' ня: повне звільнення від цієї Тришни (бажань), кінцева пере( мога над пристрастями, їх знищення, відкидання, полишення.

IV. І от, ченці, шляхетна істина про шлях, який веде до припинення всякої скорботи: це воістину священний вось( мирічний шлях”:

Правильне розуміння (самма – дитихи) – це не значить шукати постійно в світі минущому, красу в каліцтві, щастя в тому, що приносить страждання.

Правильна рішучість (самма – сангана) – рішучість пере( творити своє життя і виконувати три правила:

відмова від схильності до матеріальних “цінностей”, відмова від дурних намірів,

1 .: ? : L ! ?. H " // *M>. " N$# . – %4. – 1990. – .286-306.

33

відмова від ворожнечі до людей і всього живого, не заподі( яння їм зла.

Правильне мовлення (самма – вага) – утримання від не( правди, наклепу, жорстоких слів, образи, пліток, порожньої балаканини, фривольних розмов.

Правильне поводження (самма – команта) – утримання від знищення живого (від людини до комара), від крадіжок; пияцтва, обжерливості, розпусти, розбещеності, помсти.

Правильний спосіб життя (самма – аджива) – не можна підтримувати своє життя, завдаючи страждання іншим – не можна торгувати зброєю, людьми, алкогольними напоями, от( рутою; бути мисливцем, птахоловом, рибалкою, грабіжником, тюремником, катом.

Правильне зусилля (сама – ваяла) – відмовитися від спо( кус, намагатися дивитися на життя спокійно, холоднокровно

– так народжується мудрість.

Правильний напрямок думки або увага, або пильність (са( ма – кати) переконання, що тіло, почуття, розум – непостійні, тимчасові коштовності.

Правильне зосередження (самма – самадхи) – медитація

– переживання цілісності буття, повна самозаглибленість.

А тепер порівняйте Ваші правила із правилами буддистів і

ще раз поверніться до таблиці порівняння східного і захід ного типів філософствування. Якщо є бажання, доповніть її таблицею порівняння Ваших правил (скоріше людини західної

цивілізації) і правил буддизму.

Людина, яка звільнилася від страждань – Архат (святий), а стан звільнення – Нірвана. Досягти Нірвани – означає “поме( рти”, “зникнути”, “йти далі”, “перейти в інший стан”, “продов( жити своє існування”, “з'єднатися”, “злитись”, “повернутись”.

В основі буддизму лежить твердження принципу особисто( сті, невіддільної від навколишнього світу і визнання буття своєрідного, психологічного процесу, у який виявляється за( лученим і світ. Творчим початком, кінцевою причиною буття виявляється психологічна активність людини, що визначає як утворення світобудови, так і його розпад.

34

Прочитайте невеликий фрагмент тексту: „Діалог Будди з його учнем” і дайте відповіді на запитання:

1.Як Ви зрозуміли, що таке реінкарнація душі?

2.Яка різниця у вирішенні проблем смерті і безсмертя в схід ній і західній культурах (зокрема, у Буддизмі і Християнстві)?

3.Коли Ви вперше задумалися про проблему смерті і безсмер тя? Як протягом Вашого життя Ви її для себе вирішували? Якщо Ви схильні відповісти на це запитання, можете почати особливий розділ у своєму зошиті, який можна назвати: Філософія мого життя або Моя духовна біографія, або як небудь ще. Творіть!

Діалог Будди з його учнем про душу і реінкарнації1

Учень: чи віриш ти, Вчитель, що душа відроджується і еволю( ціонує протягом життя і що відповідно до закону карми вона пожинає те, що посіяла? Я тебе запитую про це тому, що, як мені сказали, відповідно до твого вчення душа не існує, і що твої пос( лідовники прагнуть до повного знищення “я”, як вищої радості нірвани. Якщо ж “я” залишилося тільки комбінацією елементів, то при смерті “я” повинно розкластися і зникнути. Якщо “я” є тільки комбінація ідей, думок, почуттів і бажань, то, що ж буде зі мною, коли розкладеться моє тіло? Де ж є ця нескінченна ра( дість, про яку говорять твої послідовники – просто порожнє сло( во без усякого змісту – ілюзія. Коли розмірковую над своїм на( вчанням, я бачу тільки “ніщо”, знищення, не існування, як кінце( ву мету людини. Мені здається, що ти проповідуєш високе вчен( ня, але я не цілком зрозумів його. Отже, дозволь мені ще запи( тання: якщо не існує душі, те як може існувати безсмертя? Якщо припинити активність душі, тоді припиняться і наші думки.

Будда: Наша здатність мислити зникне, але наші думки продовжують існувати. Зникне міркування, але залишиться знання. Якщо людина бажає вночі написати лист, він запалює світло, пише лист, а коли він написаний, гасить світло. І хоч світло погашене, але залишився написаний лист. Так і мірку( вання припиняється, але залишається досвід, знання, і таким чином, продукт наших добрих дій не втрачається.

1 .: *M>. " N$ # . – %4. – 1990. – .286- 306.

35

Учень: Скажи мені, Вчитель, що буде з моєю особистістю, коли вона розкладеться на складові частини. Якщо мої думки зникнуть і моя душа стане вже не моєю, що ж це за особис( тість, дай мені пояснення.

Будда: Представимо людину, яка відчуває, думає, як і ти, діє, як і ти. Чи буде вона теж саме, що і ти?

Учень: Ні. В моїй особистості є щось, що її повністю відріз( няє від інших особистостей. Може бути, що інша людина по( чуває, думає, діє і навіть називається, як я, але вона не буде я.

Будда: Правильно, ця людина не буде тобою. Твоя особис( тість, природа не полягає в матерії, з якої створене твоє тіло, в формі чи конфігурації твого тіла, в твоїх почуттях і твоїх дум( ках. Твоя особистість – це комбінація елементів. Ти існуєш усюди, де перебуває ця комбінація. Таким чином, ти визнаєш у відомому сенсі тотожність із собою тієї твоєї особистості, існу( вання якої триває в залежності від твоєї карми (тобто поперед( ніх вчинків). Як же варто назвати це продовження існування, смертю чи знищенням, життям чи продовженням життя?

Учень: Треба назвати життям або продовженням його, то( му що це продовження мого існування. Але що мене турбує, це продовження моєї особистості, тому що всяка інша людина, чи буде вона тотожною зі мною чи ні, є особистість зовсім інша.

Будда: У тебе сильна прихильність до особистості. Але це і є твоя помилка, яка тобі заподіює занепокоєння. Хто прив'я( заний до особистості, повинен пройти багато народжень і сме( ртей. Ти будеш умирати постійно, тому що природа особисто( сті є безперервна смерть.

Учень: Як це?

Будда: Де перебуває твоя особистість? Особистість, що ти так почитаєш, змінюється безперервно. Багато років тому ти був дитиною, потім юнаком, а тепер ти чоловік.

Учень: Я бачу мою помилку, але все(таки для мене ще не все ясно. Мені здається несправедливим те, що інші пожнуть те, що я зараз маю.

Будда: Невже ти не розумієш. Що ці інші особистості є ти сам. Ти, і ніхто інший, пожнеш те, що сієш. Ні в висотах неба, ні в надрах землі ти не зникнеш від результатів твоїх дій.

36