Geodesy,architecture and constraction

посольствах чи в подорожі. Крім того в Україну приїздило багато іноземних подорожніх, так в ХV ст. у Львові перебував італійський гуманіст Філіп Калімах, що знайшов тут групу прихильників. Ще через пів століття на західній Україні з’явилось багато італійських майстрів, що перебудовували міста у стилі ренесансу. Все це невід’ємно зв’язувало Україну і Європу. І в той же час почало з’являтись багато іноземних реформаційних течій – лютерани, аріяни, кальвіністи та ін. Так до України приходили різні нові погляди, що поступово входили в місцеве життя.

Висновок

На даному етапі роботи досліджувались передумови інтеграції України до загальноєвропейського простору. З досліджень видно, що Україна ще з давніх давен була частиною Європи. Сьогодні ж, опинившись на межі з Європейським Союзом, для України настав сприятливий час для відновлення інтеграційного процесу.

References

[1]Крип’якевич І.П. Історія України / Відп. редактори Ф.П. Шевченко, Б.З. Якимович –

Львів: Світ, 1990. – 520 с. / («Пам’ятки історичної думки України»)

[2]Субтельний Орест. Україна: історія / Пер. з англ. Ю.І. Шевчука; Вст.ст. С.В. Кульчицького. – К.:

Либідь, 1991. – 512 с.: іл.

[3]Борис Петрович Михайлов. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Том І. История архитектуры. / Издательство «Высшая школа», Москва, 1967

[4]Бунин А.В., Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства: В 2-х т. – 2-е изд.

-М: Стройиздат, 1979. Т.1. Бунин А.В. Градостроительство

[5]А.М. Рудницький. Розвиток міст Західних областей УРСР та їх соціалістична реконструкція. Учбовий посібник для студентів архітектурної спеціальності Львівського політехнічного інституту. – Львів, 1971.

[6]http://www.lib.utexas.edu/maps/world.html

[7]http://www.universum.org.ua/journal/2008/ bahan_9.html

[8]http://cygan.ucoz.ru

[9]http://sumy.net.ua

[10]http://wikipedia.org

“GEODESY, ARCHITECTURE & CONSTRUCTION 2009” (GAC-2009), 14-16 MAY 2009, LVIV, UKRAINE

11

Повітропроникність обличкування вентильованої фасадної системи «СКАНРОК»

Галина Васильченко, Павло Тимофєєв

Кафедра архітектури промислових та цивільних будинків, Донбаська національна академія будівництва і архітектури, УКРАЇНА, м.Макіївка, вул.Державіна, 2, E-mail: [e-mail]

Abstract – A laboratory-scale plant. Held values ispytaniya.Ustanovleny airventilated cladding facade systems «Skanrok».

Ключові слова – air permeability, differential pressure, facing, ventilated front systems.

I. Загальний матеріал

Загальновідомим є призначення повітряного прошарку у вентильованій фасадній системі забезпечувати рух повітря за рекомендацією [2] повітряний прошарок у вентильованих фасадних системах повинен мати товщину мінімум 40 мм. Але найбільш поширеною в Україні і Донбасі зокрема системі «СКАНРОК» ця товщина становить 15-20 мм. Взагалі методика розрахунку вентильованої системи відсутня і проектувальники не в змозі давати обґрунтовані конструктивні рішення, що пов’язані з визначенням параметрів руху повітря, температури в прошарку й основної характеристики – умов конденсації вологи.

Аналіз закордонних методик показує, що найбільш обґрунтованими є дослідження російської наукової школи, що традиційно належить НДІБР (НИИСФ).

Математичні моделі, що розроблені дуже давно [4], стосуються суцільних екранів зовнішнього обличкування. Попередні розрахунки, що виконані для системи «СКАНРОК» за даною методикою виявили недостатність ширини повітряного прошарку. Але, як свідчить дослід подальших досліджень, вплив повітропроникності зовнішнього обличкування є вагомим. При розрахунках фасадних систем, що містять повітряні зазори, треба враховувати особливості, які вони вносять. В роботах російських вчених [5] містяться фундаментальні дослідження, що враховують поперечну фільтрацію. Додаткові притоки повітря G(х) [6], що виникають за рахунок перетікання повітря крізь щілини в

обличкуванні знаходяться як
	G(х) = ρаVn(х)	(1)
де	ρа – густина атмосферного повітря;

Vn(х) – швидкість руху повітря в розрахунку на одиницю площі на висоті х.

Але в будівельній практиці використовуються фасадні системи (наприклад «СКАНРОК»), що складаються з дрібних штучних елементів, щільно з’єднаних між собою. В такому разі оцінювати повітропроникність обличкування треба не за швидкістю, а за повітропроникністю.

Значення повітропроникності не повинно перебільшувати критичного рівня Gкр [6], тобто такого допустимого значення, при якому в повітряному прошарку фасаду із заданими характеристиками відсутня конденсація водяної пари.

Значення критичного рівня повітропроникності треба спів ставляти з реальними значеннями, що можуть бути взяти з технічних характеристик на обличкування фасадної системи. Оскільки така інформація відсутня, то метою даної роботи стало експериментальне визначення повітропроникності

огороджувальної системи «СКАНРОК».

II.Методика лабораторних випробувань

В основу методики випробувань покладено ДСТУ Б В.2.2-19:2007, що стосується визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій в натурних умовах.

Повітропроникність перевірялась на фрагменті обличкування за схемою, що приведена на Рис. 1,2.

Рис.1 Схема випробувальної установи для визначення повітропроникності

1-джерело тиску (пилосос); 2- шибер, який регулює витрати повітря крізь обличкування; 3- газовий лічильник; 4-камера надмірного тиску; 5-фрагмент фасадної системи; 6-мікроманометр, по якому вимірюється надмірний тиск.

Рис.2 Вид випробувальної установи для визначення повітропроникності

При вимірюваннях контролювалась температура внутрішнього повітря (становила 21,4°С) та атмосферний тиск, (що для вказаного співвідношення Р = 97,6кПа). Поправочний коефіцієнт k = 1,004.

12 “GEODESY, ARCHITECTURE & CONSTRUCTION 2009” (GAC-2009), 14-16 MAY 2009, LVIV, UKRAINE

Повітряний насос (пилосос) 1 через регулятор витрати повітря 2 та газовий лічильник 3 подає повітря в камеру для нагнітання тиску 4. Повітронепроникним полотнищем служить поліетиленова плівка. Гумовий шланг прикріплюється герметично за допомогою спеціального штуцеру. Надмірний тиск, що утворюється в камері фіксується за допомогою мікроманометра ММН-4 – 6.

Фрагмент обличкування 5 зроблен розміром 1х1 м. По торцях в місцях прикріплення поліетиленової плівки за допомогою ущільнювача та силіконової мастики здійснено герметичне примикання. Це дає змогу оцінувати повітропроникність виключно на площі 1 м2, що відповідає поставленій меті.

Вимірювання проводились за рекомендаціями [5]. Для досягнення стандартних значень перепаду тиску Рі, Па, відповідні показання мікроманометру ni, мм, підраховувались за формулою:

ni =	Рi	= 0,34 Рi	(2)
	9,81 k

де k = 0,3 – прийнятий для вимірювання коефіцієнт нахилу вимірювальної трубки мікроманометру. Співвідношення згаданих величин подані в Табл. 1.

					ТАБЛИЦЯ 1
	Співвідношення величин				Рі та ni
Рі,	10	30	50	70	100		150
Па
ni,	3,4	10,2	17,0	23,8	34,0		51
мм

Випробування проводились на п’яти ступенях в прямому та зворотному руху.

III.Результати випробувань

В Табл.2,3 приведено результати одного з етапів випробування. На кожній ступені фіксувалось три значення перепаду тиску, фіксувались показання лічильника і розраховувалась об’ємна витрата повітря Qni, м3/год. В останній графі наведено значення масової витрати повітря на 1 м2 площі обличкування. Масова витрата повітря, що відповідає перепаду тисків Ро = 10 Па, є стандартною і становить в середньому для випробуваної конструкції:

Gs = 9,4 кг/(м2·год·даПа)

Оптимальне значення відповідає, одержаному Р.Е. Брилингом [4] результату, що відповідає стіні з червоної цегли на легкому розчині без штукатурки.

Для інженерних розрахунків та співставлення з результатом чисельних розрахунків [6] необхідно знайти еквівалентну товщину (щілини).

Визначення еквівалентної ширини щілини по повітропроникності.

ТАБЛИЦЯ 2 Результати випробувань

									Об'є
	Перепад								мна	Повітро
						Показання			вит
	тиску,								р.по	проник
								3
	∆Р, Па			Час	лічильника, м				в.,	нисть
№
									м3/г
.				впл.					од
				t,c
										Qп		G ,
										м3/(		п
	ni	∆Рср			Nк		Nп	∆N	Qni	год		кг/г
										*м	2	од*
												2
										)		м
	3,5			10	5,603		5,582	0,02	7,6
1		10								7,6		9,1
	3,5			10	5,69		5,668	0,02	7,9
	3,5			10	5,754		5,734	0,02	7,2
	10			10	6,077		6,038	0,04	14,0
2		30								14,0		16,9
	10			10	6,157		6,116	0,04	14,7
	10			10	6,235		6,198	0,04	13,3
	17			10	6,555		6,45	0,11	37,8
3		50								25,4		30,5
	17			10	6,688		6,636	0,05	18,7
	17			10	6,798		6,743	0,06	19,8
	24			10	7,201		7,133	0,07	24,5
4		70								24,2		29,1
	24			10	7,33		7,258	0,07	25,9
	24			10	7,451		7,389	0,062	22,3
	34			10	7,94		7,848	0,092	33,1
5		10								29,4		35,3
	34			10	8,113		8,036	0,08	27,7
		0
	34			10	8,338		8,262	0,08	27,7

Визначення еквівалентної щелини b, м, може бути виконано по методу Р.Е. Брилинга [4]. Розрахунок можливо провести для еталонної ширини, яка дорівнює 1 м. Початкові данні для розрахунку:

- витрата повітря G, м3/с, при стандартному тиску

∆P0 = 10 Па;

- товщина обличкування (для «СКАНРОК»,

δ= 0,03м);

-коефіцієнт в’язкісті, приймають 1,82*10-6 с2/м;

-довжина еквівалентної щілини L, дорівнює 1 м. Рух повітря в щілині може бути представлений

формулою Пуахеля. При числі Рейнольдса Rе ≈ b швидкість руху повітря в щілині складає:

Рib2			(3)
V =
8μ δ
або V =	G		(4)

Lb

З цих двох рівнень визначаємо ширину еквівалентної щілини:

“GEODESY, ARCHITECTURE & CONSTRUCTION 2009” (GAC-2009), 14-16 MAY 2009, LVIV, UKRAINE

13

b = 3 8μδ	(5)
LΔΡ

Ширина еквівалентної щілини складає b~ 0, 5 мм. Для порівняння такуж ширину має вертикальний шов в цегляному муруванні товщиною 510 мм. Це вказує на те, що дана конструкція може розглядуватись як повтронепроникна або отримане експериментальним шляхом значення повітронепроникності слід враховувати в методі, яка розроблена В.Г Гагаріним та В.В. Козловим [5].

ТАБЛИЦЯ 3

Результати випробувань

							Об'єм	Повітро
	Перепад			Показання			на	проник
							витр.
№	тиску,		t,c	лічильника, м3			пов.,	нисть
	∆Р, Па						3	кг/год*
.							м /го		м2
							д
	ni	∆Рср		Nк	Nп	∆	Qni	Qп		Gп,
						N
	34		10	1,088	1,017	0,07	25,6
5		100						27,6		33,1
	34		10	1,205	1,123	0,08	29,5
	34		10	1,355	1,278	0,08	27,7
	24		10	1,723	1,667	0,06	20,2
4		50						21,6		25,9
	24		10	1,851	1,788	0,06	22,7
	24		10	1,946	1,885	0,06	22,0
	17		10	2,282	2,228	0,05	19,4
3		50						18,7		22,5
	17		10	2,389	2,337	0,05	18,7
	17		10	2,495	2,445	0,05	18
	10		10	2,762	2,721	0,04	14,8
2		30						14,6		17,6
	10		10	2,824	2,783	0,04	14,8
	10		10	2,889	2,849	0,04	14
	3,5		10	3,064	3,041	0,02	8,28
1		10						8,16		9,72
	3,5		10	3,098	3,076	0,02	7,92
	3,5		10	3,145	3,122	0,02	8,3

Висновок

1.За результатами випробування встановлено значення повітропроникності обличкування системи «СКАНРОК».

2.В подальших розрахунках дану систему треба розраховувати не за методикою, що призначена для суцільних обличкуваннях.

3.Методику розрахунків фасадної системи, що містить періодичні розриви, треба уточнити з урахуванням одержаного результату.

Література

[1] Рекомендации по проектированию навесных фасадных систем с вентилируемым воздушным зазором для нового строительства и реконструкции зданий. – М., Москомархитектура,

2002.

[2] ДБН В 2.6-31:2006. Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель. – К.: Архбудінформ.

2007.

[3]Матеріали для проектування і улаштування вентильованої оздоблювально-фасадної системи МАРМАРОК (MARMAROCK) – Київ, 2001. – 31

стор.

[4]Брилинг Р.Е. Воздухопроницаемость ограждающих конструкций. – Москва, Стройиздат, 1948.

[5]Гагарин В.Г., Козлов В.В., Цыкановский Е.Ю. Расчет теплозащиты фасадов с вентилируемым воздушным зазором // Журнал АВОК, 2004. №2,

№3.

[6]Козлов В.В. Аналитический метод расчета движения воздуха в воздушном зазоре вентилируемого фасада с облицовкой, содержащей переодические разрывы/ Труды ЦИИСФ -50, М., 2006.

[7]ДСТУ Б В.2.2-19:2007 Метод визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій в натурних умовах. – К.,Міністерство

регіонального розвитку та будівництва України, 2008.

14 “GEODESY, ARCHITECTURE & CONSTRUCTION 2009” (GAC-2009), 14-16 MAY 2009, LVIV, UKRAINE

Формування колористичного образу сучасного архітектурнопросторового середовища, через призму поліхромії народного будівництва

Дем’ян Войтович

Кафедра архітектурного проектування, Національний університет “Львівська політехніка”, УКРАЇНА, м.Львів,

вул.С.Бандери, 12, E-mail: [e-mail]

Abstract The article covers the problems of modern coloristics in architectural and object environment, solutions to the problems via introduction of folk (ethnographic) polychromatic solutions in decorative applied art as well as their peculiarities in the formation of coloristic palette for the sake of ensuring and preserving specificity of building up new settlements.

Key words - formation of coloristics, city colour palette, regional coloristics, folk (ethnographic) polychromy.

I. Вступ

Колористичне зубожіння в предметнопросторовому середовищі, де колір стає певною мірою стереотипом який створюється випадково, поліхромія сучасного архітектурно-просторового середовища виступає як фактор руйнування цілісності сприйняття, нівелювання психологічного комфорту і естетичних якостей оточуючого нас середовища. [1] Тепер коли занепадає традиція застосування локальних будівельних матеріалів – як дерево, камінь, глина, солома, гонт, ми стаємо свідками "хроматичного вторгнення" синтетичних матеріалів які володіють широкою колористичною палітрою. Виникає проблема візуальної інтеграції природного середовища. Оскільки в місті колір застосовується для акцентування простору і візуального урізноманітнення штучно збудованого середовища, а у природному сільському середовищі ситуація інша. Ці території завжди були збагачені певною єдністю з ландшафтом, рослинністю та традиційною архітектурою. Нові об’єкти які впроваджують в натуральне середовище збудовані з сучасних будівельно-оздоблювальних матеріалів, з легкістю руйнують цей натуральний баланс.

Народна творчість в архітектурі та ужитковому мистецтві сільського житла різних етнографічних районів пройшла досить різноманітні й своєрідні шляхи розвитку. Кожен етнографічний регіон створив свою власну характерну тільки для нього колористику, композицію та естетику при оздобленні будівель, побутових речей, строїв. Як правило це було реакцією народу на оточуючий їх ландшафт та кліматичні умови.

II.Основний матеріал

Зпоявою можливості необмеженого доступу до широкої палітри пігментних матеріалів, тиньків, декоративних елементів, перекриття дахів, інтуїтивний підбір фарб для архітектурних об’єктів, особливо таких які сприймаються з оточуючим ландшафтом, є мало задовільним.

У світі використовуються об'єктивні методи підбору кольору. Найбільш ефективним є обмеження кількісних та якісних властивостей колірних відтінків будівельних матеріалів.

На сьогодення базою подібних обмежень є спирання на аналіз колористики оточуючого ландшафту, який являє собою тло для забудови, та аналіз будівельно-колористичних традицій певних регіонів. Подібні дослідження проводяться з усвідомленням необхідності адаптування їх до матеріалів та пропорцій об’єктів сучасної архітектури.

Одним з методів дослідження та підбору кольору є так звана "географія кольору" розроблена французькими дослідниками колористами ЖаномФіліпом і Домініком Ленклос.[4] Цей метод базується на твердженні, що кожен географічний регіон завдячує своєю особливою колористикою структурі ландшафту, кліматичним умовам, роду діяльності місцевого населення.

Багато дослідників, підкреслює тісний зв'язок між природно-кліматичними умовами та вибором кольору в архітектурі. Вони припускають, що, на вибір кольору для забудови впливає не тільки наявність матеріалів та барвників, але й навколишній пейзаж. Близько 1860 р. Готтфрід Семпер писав: "При виборі збалансованої колірної тональності належить керуватися кліматичними умовами, а також звичаями та традиціями даного регіону"[5].

С.К.Лемєшев, протягом своїх досліджень колористики народної архітектури, доходить висновку про те, що всім традиційним культурам властиве прагнення до встановлення колористичного балансу між природним оточенням і штучним світом з метою досягнення психофізіологічного і естетичного задоволення [2].

Традиція локального колористичного вирішення предметно-просторового середовища, що опирається на місцевих матеріалах та колористичних рішеннях, маючих зв'язок з культурно-етнічними традиціями певного регіону, розвивалась та існувала до теперішнього часу у багатьох регіонах світу. Багато віковий досвід комбінації натуральних барвників та будівельних матеріалів при художньо-декоративному оздобленні предметно-просторового середовища породив для регіону характерний тільки для нього колористичний образ – місцевий колорит.

Характерним для середземноморських країн, Грецьких островів, та Іспанії є біла колористика будівель, яка виконує рефлексорну функцію у гарячому кліматі.

“GEODESY, ARCHITECTURE & CONSTRUCTION 2009” (GAC-2009), 14-16 MAY 2009, LVIV, UKRAINE

15

Відомі своїми колористичними традиціями місцевість Бурано в Італії. Віконні обрамлення зазвичай білого кольору, а жалюзі зелені, та відсутність обмежень у підборі колористики фасаду будівлі [5].

Будівлі Середньої Азії здебільшого покривались поліхромним декором, для котрого століттями випрацьовувався певний структурний стереотип. Колір підкреслював важливі частини будівель, підсилював їх значення в архітектурному ансамблі, організуючи тим самим предметно-просторове середовище [3]

Вбагатьох країнах, на базі досліджень місцевих колористик, розробленні нормативні документи які забезпечили візуальну гармонію між архітектурним середовищем та навколишнім ландшафтом.

ВАвстрії, Німеччині або Швейцарії розробленні нормативні документи дозволяють використовувати певні кількості матеріалів, які формують зовнішній вигляд будівлі (наприклад, дерево має становити мінімум 30% матеріалу, на тлі білого фасаду). Одночасно допускається вільне колористичне трактування деталей, котрі створюють враження різноманітності.[4] Зрідка буває що колористика сучасних будівельних

матеріалів використовуються з певним уподібненням до традиційних колористичних рішень. Подібні інтерпретації прослідковуються у багатьох країнах західної Європи в Скандинавії використання жовтого

ічервоного кольору на фасадах будівель пов’язують з домінуванням в народній архітектурі традиційних будівельних матеріалів – цегли і жовтого каміння. Прикладом може слугувати також Польща, де в деяких регіонах перекриття дахів фарбують в темні кольори, уподібнюючи до темніючих з часом традиційних покрівельних матеріалів таких як гонта або дранка, а тиньковані стіни набувають теплих, жовтавих кольорів прив’язаних до колористики деревини.[5]. Подібні колористичні інтерпретації природних матеріалів зустрічаються і на заході України. В Закарпатській та Івано-Франківський областях, на початку століття, застосовувався метод коли зруб будівлі промазувався оліфою, завдяки чому деревина набувала яскраво–жовтого відтінку і на сьогоднішній день у цих областях зустрічається використання градацій яскравих жовтих кольорів в оздобленні фасадів будівлі.

Однак через численні впровадження запозичених колірних співвідношень, занепад традицій та доступність різноманітних будівельних матеріалів і барвників, регіональна колористика забудови перестає існувати.

По цій причині поліхромія в сучасному архітектурно-просторовому середовищі змінюється, і змінюється в не найкращу сторону. Завдяки, здебільшого, відсутності прив’язки до природного оточення, неврахування природнокліматичних умов, містобудівної ситуації, та в зреченні від досвіду традиційної колірної культури, та інших факторів.

З кожним роком все більше кольороносіїв приймають участь у формуванні поліхромної палітри

регіонів, явно не покращуючи візуальне середовище втрачаючи свій “образ”, свою самобутність.

Висновок

У цій статі наведений один із варіантів збалансованого колористичного вирішення сучасного архітектурно-просторового середовища з прив’язкою до оточуючого ландшафту.

На даний момент колористика є одним з найважливіших способів гармонізації архітектурних об’єктів, розрізнених візуально і стилістично.

Методика "географії кольору" яка опирається на стверджені, що кожен географічний регіон є власником унікальної палітри кольорів.

Використання місцевих будівельних матеріалів, своєрідність прийомів в конструктивному рішенні, плануванні і засобах поліхромного та декоративного оздоблення народного житла, певною мірою сприяла утворенню гармонічного архітектурного середовища. Під впливом цих факторів, колористичні рішення предметно-просторового середовища в народній архітектурі формувались як збалансована етноландшафтна система. [2] Можливо дослідження власне таких, поліхромних

специфік надасть можливість створення регіональної колористичної палітри з чітким розрізненням натуральних кольорів, традиційних, а також сучасних, з виявленням гармонійних чи навпаки агресивних колористичних рішень для досліджуваної території. Така база колористичних даних може стати відправним пунктом для впровадження в сучасне проектування архітектурно-просторове середовище збалансованої поліхромії і дозволить певною мірою гармонійно активізувати кольорову палітру, урізноманітнити рисунок, внести в архітектурне середовище певну атмосферу наповнену духовним змістом. Тим самим виявляючи в загальному культурне надбання народу.

References

[1]Ігнатієва Н.В Структура та функції колористики предметно-просторового середовища ( регіональні особливості). діс... канд.арх. наук: 18.00.01. ХДТУБА 2002 р

[2]Лемешев С.К. Полихромия традиционной сельской жилой среды Украины: Автореф. діс.канд.арх.

наук: 18.00.01.- М., 1989.-18с. Лемешев С.К.

[3]Ефимов А.В. Колористика города.- М.: Стройизд

1990.-172с. ил..

[4]Lenclos J.P i D., Les Couleurs de la France, Moniteur, Paris © 2003

[5]Justyna Tarajko-Kowalska SHAPING VISUAL HARMONY BETWEEN LANDSCAPE AND ARCHITECTURE ON THE BASIS OF COLOUR International Conference on Colour Harmony Budapest, 2007

16 “GEODESY, ARCHITECTURE & CONSTRUCTION 2009” (GAC-2009), 14-16 MAY 2009, LVIV, UKRAINE

Матричні моделі містобудівних систем та їх аналіз

Анна Гоблик

Кафедра “Містобудування”, Національний університет “Львівська політехніка”, Україна, м.Львів, вул С.Бандери, 12, E-mail: [e-mail]

Abstract – the analysis and interpretation of matrix models of the urban systems constructed on the basis of concept of potential of the spatial organisation of territories are presented

in the paper.

Ключові слова – потенціал, просторова організація територій, містобудівна система, матрична модель.

I. Вступ

Застосування методів математичного моделювання для адекватного опису закономірностей та особливостей розвитку містобудівних систем (МС) є надзвичайно актуальною проблемою, розв’язку якої присвячено значну кількість наукових робіт. В роботі [1] запропоновано новий підхід до розв’язання задачі математичного моделювання просторової організації містобудівних систем з врахуванням взаємовпливу їх елементів на основі використання результатів теорії матриць. Даний підхід передбачає побудову матричних моделей на основі введеного в роботі [2] в теорію містобудування поняття потенціалу просторової організації території, який є скалярною величиною і може бути визначений методами експертних оцінок, або іншими методами. Розробка та дослідження матричних моделей містобудівних систем вимагає розв’язку ряду нових науково - прикладних задач, які сформульовані в роботі [3]. Метою даної роботи є розв’язок наступної задачі – проведення аналізу та інтерпретація в термінах потенціалу просторової організації територій матричних моделей містобудівних систем. В якості об’єкта досліджень виділено матричні моделі просторової організації містобудівних систем, а в якості предмету досліджень - особливості просторової організації містобудівних систем, які описуються тим або іншим класом матричних рівнянь лінійної алгебри. Новизною роботи є аналіз матричних моделей та їх містобудівна інтерпретація.

II. Вихідні положення побудови

матричної моделі містобудівної

системи.

В роботі [4] розроблено матричну модель містобудівної системи (1) на основі поняття потенціалу просторової організації територій (Рпот):

{(1− Rpp ) × Fpp + Fpq }× I p = Pp (1)

де p,q = 1,2, …, n; p,q – індекси, якими позначені ділянки містобудівної системи; R pp – коефіцієнт, що

описує величину втрат потенціалу Pp за рахунок ризиків в p- ій ділянці, R pp приймає значення від 0

до 1; Fpp – оператор, що перетворює інвестиції I p

в приріст потенціалу Pp , які вкладаються в p- ту ділянку; Fpq – коефіцієнт, який враховує взаємний

вплив інвестицій, що вкладаються в ділянки, на приріст їх потенціалу.

Дана модель (1) описує собою в термінах Рпот процес удосконалення просторової організації містобудівної системи, який відбувається шляхом переходу її зі стану з нижчим рівнем впорядкованості до вищого рівня. Рівень впорядкованості визначається відповідністю просторової організації території (ПОТ) пануючій на даний період часу на заданій території системі суспільних цінностей, які можуть бути відображені в планах та сценаріях розвитку містобудівної системи. Для такого переходу необхідно внести в містобудівну систему грошові або

ресурсні інвестиції	величиною	I p , що дасть
приріст потенціалу	Pp .

Під поняттям Рпот в даній роботі слід розуміти енергетичну величину, що описує рівень впорядкованості ПОТ містобудівної системи у відповідності із домінуючими на даний час суспільними цінностями та орієнтирами. Рпот є функцією просторових та часової координат, відображає в інтегральному вигляді властивості певної фізичної організації простору задовольняти потреби життєдіяльності людини або певної спільноти людей і вимірюється в грошових одиницях. Такий вимір потенціалу цілком природний з огляду на те, що Рпот відображає роботу, яку необхідно виконати для забезпечення певного рівня організації простору.

Система рівнянь (1) може бути записана в наступному матричному вигляді (2):

A I = P

(2)

де: A =

Apq

- квадратна матриця;

I =

I p

-

вектор-стовпець

інвестицій;

P =

Pp

вектор-

стовпець приросту потенціалу просторової організації території; p- рядки, q- стовпці матриці А;

p,q=1,2,3,…,p.

Рівняння (1,2) є матричними моделями розвитку містобудівної системи. Елементи матриці Apq в загальному випадку можуть бути операторами, матрицями, функціями, випадковими величинами, числами, в тому числі і комплексними.

“GEODESY, ARCHITECTURE & CONSTRUCTION 2009” (GAC-2009), 14-16 MAY 2009, LVIV, UKRAINE

17

III.Типи матриць, їх містобудівна

Таку містобудівну

інтерпретацію

матричних

інтерпретація та аналіз.

структур можна поширити на весь спектр об’єктів

A =

лінійної

алгебри,

співставляючи

матрицям

Матриця

Apq

повністю описує в термінах

особливості містобудівних структур та їх властивості,

розглядаючи по черзі різні фактори взаємовпливу між

потенціалу Рпот широкий клас містобудівних систем.

містобудівними об’єктами, виділяючи таким чином

Особливості ПОТ конкретної МС відображаються в

обмежений клас містобудівних систем, які

структурі матриці A та величинах її елементів.

описуються лінійними алгебраїчними рівняннями.

В роботі [3] запропоновано вивчати властивості

Проте містобудівні об’єкти набагато складніші ніж

найпростіших містобудівних систем, використовуючи

існуючі математичні моделі.

результати теорії матриць, а особливості розвитку

Більшість

актуальних

задач

містобудування

просторової організації території шляхом аналізу

потребує розробки математичних моделей у вигляді

розв’язків матричних рівнянь (1) та їх інтерпретації в

систем нелінійних алгебраїчних рівнянь та їх

термінах Рпот.

дослідження, що вимагає розробки спеціальних

Наприклад, якщо матриця А відноситься до

методів та алгоритмів їх розв’язку.

діагонального типу (всі елементи матриці Apq = 0 , а

Висновок

елементи

App ≠ 0 ),

то

така

матриця

описує

В даній роботі наведено матричні моделі, які

вироджений випадок - просторову організацію

описують

особливості

просторової

організації

території, в якій відсутній взаємовплив між усіма

містобудівних систем. Інтеграція результатів теорії

містобудівними об’єктами. Величина приросту

матриць в теорію містобудування дозволяє

потенціалу

Pp

містобудівної

системи

в

даному

використати потужний комп’ютерний інструментарій

випадку при внесенні інвестицій

I

p

в містобудівні

для отримання нових результатів аналізу характеру

взаємовпливів, що виникають між різними

об’єкти визначається тільки величиною приросту

елементами містобудівних систем, та аналізу їх

власного потенціалу містобудівних об’єктів. Такий

властивостей містобудівних систем. Дослідження

вироджений випадок означає найменшу ефективність

таких матричних моделей, побудованих на основі

вкладання інвестицій в містобудівну систему.

поняття потенціалу просторової організації територій,

В іншому випадку, коли всі елементи матриці А

представляє новий клас задач для теорії

більші нуля, тобто матриця А "цілком додатна",

містобудування,

що

потребують

розробки

спостерігаємо

найбільш

бажану

містобудівну

відповідних методів і алгоритмів їх розв’язку.

ситуацію, коли додатній взаємовплив елементів

системи збільшує в результаті приріст потенціалу

Література

ПОТ кожного містобудівного об’єкту за рахунок

системних ефектів. Чим більші числові значення

[1] Гоблик А.В. Аналіз та оптимізація потенціалу

недіагональних

елементів

Apq

матриці

А, тим

просторової організації територій в зоні

більший такий приріст потенціалу

ПОТ.

Згаданий

підвищених

ризиків

//

Містобудування

та

територіальне планування: Наук.-техн. збірник. –

ефект підтверджено числовими дослідженнями в

К.: КНУБА, 2005. – Вип. 20. – С. 6673.

роботі [5]. На якісному рівні аналізу не викликає

[2] Габрель

М.М.,

Гоблик

А.В.

Проблема

сумніву в

тому, що якщо побудувати в

комплексі

просторової організації території, її потенціал та

"аквапарк – готель – автостоянку – торгівельну

методика його оцінки . Наук.-техн. збірник. – К.:

точку", то за рахунок додатних системних ефектів

КНУБА, 2004. – Вип. 13. – С. 95 - 101.

потенціал ПОТ кожного об’єкта зросте. В

[3] Гоблик А.В. Науково-теоретичні та прикладні

альтернативному випадку, коли в згаданому

проблеми дослідження

матричних

моделей

комплексі якийсь один об’єкт замінити на об’єкт з

містобудівних

систем

//

Містобудування

та

негативним впливом на довкілля, наприклад звалище

територіальне планування: Наук.-техн. збірник. –

сміття, або шкідливе виробництво, то потенціал ПОТ

К.: КНУБА, 2008. – Вип. 30. – С. 62 - 71.

системи і кожного її елемента зокрема понизиться.

[4] Гоблик А.В. Оптимізація просторової організації

Трикутні

матриці

(трикутна

нижня

матриця

територій в зоні підвищених ризиків: Автореф.

Apq = 0; p < q ;

трикутна

верхня

матриця

дис... канд. техн. наук: 05.23.20 / Київський

Apq = 0; p > q ) моделюють

завдяки

асиметрії

національний ун-т будівництва і архітектури. —

К., 2006. — 20с.

недіагональних елементів матриці відносно її

[5] Гоблик А.В. Дослідження впливу системних

діагоналі,

наприклад,

наступну

містобудівну

ефектів на приріст потенціалу просторової

ситуацію. В місті Х роза вітрів така, що дим від ТЕЦ

організації

містобудівних

систем

//

постійно попадає на житловий район. З іншої сторони

Містобудування та територіальне планування:

житловий район в принципі не має засобів реагувати

Наук.-техн. збірник. – К.: КНУБА, 2007. – Вип.

адекватно.

26. – С. 3440.

18 “GEODESY, ARCHITECTURE & CONSTRUCTION 2009” (GAC-2009), 14-16 MAY 2009, LVIV, UKRAINE

Об’єкти промислово-комунальної архітектури і програма їх реабілітації

Сергій Іванов-Костецький

Кафедра дизайну архітектурного середовища, Національний університет “Львівська політехніка”, УКРАЇНА, м.Львів,

вул.С.Бандери, 12, E-mail: [e-mail]

Рис.1 Загальний вид індустріальних районів Львова з гори Страт. Фрагмент поштівки.1899 р. [11]

On an example of L’viv it is considered the general typological town-planning characteristics of objects of industriallymunicipal architecture of the end XVIII - the XXth century beginnings. It is offered means of architectural rehabilitation methods focused on preservation and restoration of valuable composite and town-planning structure of a historical city.

Ключові слова – architectural rehabilitation, industrially-mu- nicipal architecture, industrial architecture.

I. Вступ

Сьогодні загально признаним є той факт, що місто є структурою взаємопов’язаних просторів. Проте, при цьому в кожному просторі складається своє особисте унікальне середовище. Безперечно, що те або інше середовище можна визнати гармонійним і консональним при достатньому глибокому взаємозв’язку та взаємопроникненню архітектурних об’єктів сформованої історичної забудови. Незаперечним фактом також є те, що в багатьох випадках між існуючими спорудами промислової та житлової архітектури такої глибини немає. Більше того, стан малих об’єктів промислової архітектури такий, що багато з них потребує часткової або повної реконструкції, притому, в першу чергу, спеціальних заходів «по збереженню цінних об’єктів промислово-комунального господарства».

II. Основна частина

До переліку об’єктів промислово-комунальної архітектури відносяться різного типу котельні, теплові пункти, трансформаторні підстанції, водонапірні вежі [1] і тому подібні споруди. В цілому це невеликі об’єкти, що частіше всього, не перевищують двох поверхів, їм притаманні характерні типологічні ознаки промислової архітектури або які очевидно відносяться до інженерних споруд. Функціональне призначення завжди яскраво підкреслене обладнанням (труби, вежі, комунікації, цистерни) [2] та закритістю від вільного доступу. Будь-яке місто, незалежно від розміру, в своїй структурі, разом з житловими, громадськими та промисловими будівлями, має ве-

лику кількість таких архітектурних об’єктів промис- лово-комунальної інфраструктури.

Велика їх кількість розміщується всередині житлової забудови, але при цьому вони відрізняються типологічними ознаками виробничої архітектури і тому вирізняються в сформованій забудові своєю чужорідністю. Основою такої ситуації став занадто функціоналі стичний погляд ХІХ - поч. ХХ ст. на такого роду об’єкти. Безперечно зрозуміло, що необхідно переглянути роль і значимість цих споруд, як в структурі міського середовища так і в середовищі кожного сформованого простору.

Рис.2 Водонапірна вежа на Кульпаркові. Архівне фото.1905 р. [6]

“GEODESY, ARCHITECTURE & CONSTRUCTION 2009” (GAC-2009), 14-16 MAY 2009, LVIV, UKRAINE

19

Рис.3 Перша міська електростанція. Архівне фото.1894 р. [12]

Рис.4 Електростанція на Персенківці. Фрагмент по-

штівки.1908 р. [7]

Рис.5 Мазутні резервуари та водонапірна башта електростанції на Персенківці (на задньому плані градильні охолодження). Архівне фото.1908 р. [7]

середовище, а також громадське і транспортне. Не дивлячись на свої невеликі розміри, такі малі промислові об’єкти часто захоплюють акцентуючи роль в сформованих просторах. Більше того, ці об’єкти, розміщені на перехрестях доріг, наділяються високим композиційним значенням не тільки на цій конкретній ділянці, але і в структурі всього міста [3]. Отже, до впливу на оточуюче середовище та мешканців цього простору додається ще вплив від сприйняття багатьох громадян, що крокують по магістралі.

Другий тип, найбільш розпоширений у містах – це розміщення об’єктів промислово-комунальної інфраструктури безпосередньо у середині житлової та промислової забудови. Тобто мова ведеться про обслуговуючі споруди – електропідстанції, розпридільчі та трансформаторні підстанції і т.п., розміщених частіше всього всередині кварталів або мікрорайонів [4]. Можна сказати, що в таких випадках ці об’єкти відіграють роль композиційного ядра сформованого простору.

На прикладі феноменального архітектурного історично середовища Львова, можна стверджувати, що стан малих промислово-комунальних об’єктів та їх рівень архітектурно-художніх якостей може і безпосередньо впливає на сприйняття, образ та імідж всього міста (Рис.1).

До першої групи, на прикладі Львова, можна віднести споруди епохи промислового підйому міста (кін. XVIII – XIX ст. – водомережі, електрифікація та газифікація Львова) [5]. Підчас інтенсивної промислової ґенези у Львові почали будувати електростанції (перша міська електростанція [6] (Рис.3), ріг вул. Сахарова та Гвардійської; електростанція на Персенківці [7] (Рис.4), вул. Козельницька), міську газівню [8] (вул. Газова)та міські водомережі (водонапірні вежі (Рис.2,6)). До другої групи можна віднести внутрішньо-квартальні котельні та електростанції з їх характерними високими трубами, що формують характерний силует міста. А також до цієї групи відносяться комунальні об’єкти, що формувалися виключно від потреб необхідної потужності та доцільності (Рис.5).

Однією із причин сучасного стану та положення з реконструкції малих промислово-комунальних об’єктів, є відсутність спеціально розроблених програм, що визначали б об’єми реставрації, реконструкції та модернізації, а також висвітлюючи ресурс території дозволили б забезпечити економічну ефективність даної програми.

Розміщення малих об’єктів промислово-комуналь-			Висновок
ної інфраструктури в структурі міста і види «контакт-	Отже, реабілітація цінних малих промислових
ного середовища», що формується у зв’язку з цим
можна розділити на два типа. Кожний тип володіє	споруд кін. XVIII – XX ст. передбачає наступні
своїми просторовими і середовищними характеристи-	заходи [9], що орієнтовані на відновлення цінної
ками, що, безперечно, значно впливає на роль і зміст	типологічно композиційно-естетичної структури:
споруди, які розглядається.		Збереження,	регенерація та врахування при
Основною характеристикою першого типу є роз-		проектуванні історичних планувальних меж.
міщення споруд на головних міських магістралях.		Консервація	та реставрація цінних фасадів,
«Контактне середовище», що формується таким чи-		відновлення	методами регенерації втрачених
ном може включати не тільки промислове та житлове		фрагментів.

20 “GEODESY, ARCHITECTURE & CONSTRUCTION 2009” (GAC-2009), 14-16 MAY 2009, LVIV, UKRAINE