Geodesy,architecture and constraction

Ministry of Education and Science of Ukraine

Lviv Polytechnic National University

INTERNATIONAL

YOUTH SCIENCE FESTIVAL

GEODESY, ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION

Proceedings

of the II International Conference of Young Scientists

GAC-2009

May 14-16, 2009

Lviv, Ukraine

Lviv

Publishing House of Lviv Polytechnic National University

2009

Міністерство освіти і науки України Національний університет “Львівська політехніка”

МІЖНАРОДНИЙ МОЛОДІЖНИЙ ФЕСТИВАЛЬ НАУКИ

ГЕОДЕЗІЯ, АРХІТЕКТУРА ТА БУДІВНИЦТВО

Матеріали ІІ Міжнародної конференції молодих вчених

GAC-2009

14-16 травня, 2009

Україна, Львів

Львів Видавництво Національного університет “Львівська політехніка”

2009

ББК 32.973 УДК 004.2:004.3:004.4:004.5:004.6:004.7:004.8:004.9 K 637

Організатори конференції:

Національний університет “Львівська політехніка” Колегія та профорганізація студентів і аспірантів Рада молодих вчених

ВМГО “Національний студентський союз” Осередок Європейського студентського форуму в м.Івано-Франківськ

Осередок Ради студентів-політехніків Європи в м. Львів ЛММГО “Пантеон наук”

Organized by:

Lviv Polytechnic National University

Students’ and Post-graduates’ Self-government

Young Scientists’ Council

All-Ukrainian Youth Public Organization “National Students Union”

AEGEE-Ivano-Frankivs’k (European Students Forum)

Local BEST Group Lviv (Board of European Students of Technology)

Lviv City Youth Public Organization “Panteon Nauk”

Оргкомітет висловлює подяку проректору Національного університету “Львівська політехніка” Богданові Морклянику за активну підтримку конференції,

а також Юрію Серебрянному – генеральному директору ТзОВ НВФ “Дока”

K 637 Геодезія, архітектура та будівництво: Матеріали II Міжнародної конференції молодих вчених GAC-2009. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”,

2009. – 156 с.

У збірнику опубліковано матеріали конференції, присвяченої проблемам у галузі геодезії, архітектури та будівництва. Видання призначено для науковців, аспірантів, студентів.

Відповідальний за випуск – О.Л. Березко Матеріали подано у авторській редакції

ISBN 978-966-553-783-0	© Національний університет
	“Львівська політехніка”, 2009

ГОЛОВА ПРОГРАМНОГО КОМІТЕТУ

Ю. БОБАЛО

професор, ректор Національного університету "Львівська політехніка"

ЗАСТУПНИКИ ГОЛОВИ

З. БЛІХАРСЬКИЙ

професор, директор Інституту будівництва та інженерії довкілля

К. ТРЕТЯК

професор, директор Інститут геодезії

Б. ЧЕРКЕС

професор, директор Інституту архітектури

ПРОГРАМНИЙ КОМІТЕТ

Б. ГОЙ – доцент, Національний університет "Львівська політехніка"

Б. ДЕМЧИНА – професор, Національний університет "Львівська політехніка"

О. ДОРОЖИНСЬКИЙ – професор, Національний університет "Львівська політехніка" В. ЖУК – доцент, Національний університет "Львівська політехніка"

Я. КОСТЕЦЬКА – професор, Національний університет "Львівська політехніка" Б. МОРКЛЯНИК – доцент, Національний університет "Львівська політехніка" О. МОРОЗ – професор, Національний університет "Львівська політехніка"

Л. ПЕРОВИЧ – професор, Національний університет "Львівська політехніка"

В. ПРОСКУРЯКОВ – професор, Національний університет "Львівська політехніка" А. РУДНИЦЬКИЙ – професор, Національний університет "Львівська політехніка" М. САНИЦЬКИЙ – професор, Національний університет "Львівська політехніка" Ю. СЕРЕБРЯННИЙ – генеральний директор ТзОВ НВФ “Дока”

ГОЛОВА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ

З. ПІХ

професор, проректор з наукової роботи Національного університету "Львівська політехніка"

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ

А. КУЦИК – доцент, голова Ради молодих вчених Львівської політехніки Б. ГОЙ – доцент, Національний університет "Львівська політехніка"

Р. ХМІЛЬ – доцент, Національний університет "Львівська політехніка"

В. ВОЙЦЕХОВСЬКА – ст.викладач, Національний університет "Львівська політехніка"

О. ТИМОВЧАК-МАКСИМЕЦЬ – асистент, Національний університет "Львівська політехніка" Б. ПОЛІЩУК – аспірант, голова Колегії та профкому студентів і аспірантів Львівської політехніки Ю. КОСТІВ – аспірант, Національний університет "Львівська політехніка"

О. БЕРЕЗКО – аспірант, Національний університет "Львівська політехніка" В. ШЕПІТЧАК – аспірант, Національний університет "Львівська політехніка" К. СМОЛІЙ – аспірант, Національний університет "Львівська політехніка" І. СТАВНИЧА – студент, Національний університет "Львівська політехніка" О. ТРАЧ – студент, Національний університет "Львівська політехніка"

О. ЯВЛІНСЬКИЙ – студент, Національний університет "Львівська політехніка" О. СТРЯМЕЦЬ – студент, Національний університет "Львівська політехніка"

І. МАЛІНОВСЬКИЙ – студент, Національний університет "Львівська політехніка" О. КОВАЛЬЧУК – студент, Національний університет "Львівська політехніка"

СЕКРЕТАР КОНФЕРЕНЦІЇ

Р. ЯЦУЛЬЧАК

студент, Національний університет "Львівська політехніка"

Зміст
АРХІТЕКТУРА.............................................................................................................................................................................................................	7
Бобрун Н. Передумови інтеграції України до загальноєвропейського простору......................................................................................................	8
Васильченко Г., Тимофєєв П. Повітропроникність обличкування вентильованої фасадної системи “СКАНРОК” ...........................................	12
Войтович Д. Формування колористичного образу сучасного архітектурно-просторового середовища,
через призму поліхромії народного будівництва.......................................................................................................................................................	15
Гоблик А. Матричні моделі містобудівних систем та їх аналіз................................................................................................................................	17
Іванов-Костецький С. Об’єкти промислово-комунальної архітектури
і програма їх реабілітації..............................................................................................................................................................................................	19
Іванова-Костецька Г. Особливості утворення ієрархії логістичних систем в Україні..........................................................................................	22
Копиляк І. Розвиток архітектурних типів культурно-просвітницьких будівель у навчальному
і пошуковому проектуванні кафедри ДАС ІАРХ НУ ″Львівська політехніка″ .......................................................................................................	24
Курілла Ф., Печеник О. Надмірні радонові забруднення – фактор ризику довкілля .............................................................................................	26
Кушнір, Богданова Ю. Генеза і розвиток дизайну ландшафтів в історичному середовищі великих міст............................................................	28
Сахновська С., Жирноклєєв В. Енергоефективність будинку при поелементному утепленні ..............................................................................	30
Соловій Л. Особливості архітектурно-планувальних рішень житла для бездомних...............................................................................................	34
Урсатій Х. Особливості проектування квартир з нетрадиційною об'ємно-планувальною структурою ..............................................................	37
Чобан О. Львівський залізничний вокзал. Історія та перспективи розвитку...........................................................................................................	40
Шуляр А. Аналіз проектів представлених на містобудівельному конкурсі на створення концепції громадського
центру району Сихів у м. Львові.................................................................................................................................................................................	43
Якубовський І. Розвиток типології садибного житла та вдосконалення його планувальної структури
у міжвоєнний період у Львові .....................................................................................................................................................................................	47
Ярема Д. Висвітлення генези сценографії як головного елементу театрального мистецтва .................................................................................	50
БУДІВНИЦТВО..........................................................................................................................................................................................................	52
Бошота В. Використання ексфільтраційних траншей для керування дощовим стоком........................................................................................	53
Верба В., Янко А. Недоліки випробувань зчеплення арматури та пінобетону на розривній машині та шляхи їх усунення...............................	55
Вовк Л. Визначення висоти переливної стінки двосекційного резервуара дощових стічних вод..........................................................................	57
Гулай Б., Жуковський С. Підвищення ефективності вентиляційної системи раціональним взаєморозміщенням
гнучкої вставки та дифузорного вирівнювача потоку відносно нагнітального патрубка радіального вентилятора.............................................	60
Кіракевич І. Процеси самообезводнення модифікованих цементуючих систем.....................................................................................................	62
Клименко Г., Юркова О. Забезпечення рівномірності тискових впливів в корпусі двокамерного
джерельного панельного повітророзподільника........................................................................................................................................................	64
Коваленко В. Вплив силікагелю та мікро кремнезему на міцність фібробетону на вигин.....................................................................................	66
Коваль І., Шевчук Л., Старчевський В. Ефект кавітації на процес руйнування мікрофлори води......................................................................	69
Krídlová Burdová E., Vilčeková S., Šenitková I. Weight Determination of Building Environmental Assessment Indicators .......................................	71
Лавінська З., Саницька О. Cоціально-екологічні аспекти енергозбереження в житлово-комунальному секторі ...............................................	75
Макаруха О., Желих В. Підвищення ефективності систем опалення в цеху поросят і свиноматки .....................................................................	78
Мацієвська О., Ільницький Б., Гнилянська У., Шевчук І. Очищення дощових стічних вод для потреб промисловості
(на прикладі трикотажного виробництва) ..................................................................................................................................................................	80
Мудрий І. Вплив кількості захваток на ефективність використання вантажних характеристик стрілових кранів
при суміщеному спорудженні стрічкових фундаментів............................................................................................................................................	82
Мурин А., Канафоцький Р., Ковальчик П. Сучасні технології підсилення залізобетонних конструкцій композитною арматурою.................	85
Ocipova D., Vranayova Z. Legionella Pneumophila &Water Distribution Systems ......................................................................................................	88
Олійник Т. Ефективність використання комплексних модифікаторів у бетонах для плит проїздної частини автодорожних мостів................	91
Пелешко І., Балук І., Ковальчук Ю. Оптимізація стрижневих конструкцій з урахуванням скорочених сортаментів металопрокату..............	95
Русин Б., Шевчук Б. Модифіковані бетони, що тверднуть на морозі .....................................................................................................................	98
Сковрінок М. Визначення верхнього критичного числа Рейнольдса.....................................................................................................................	100
Сорохтей В., Холод Н., Приставський Т. Міцність і жорсткість тришарової залізобетонної плити з утеплювачем
при горизонтальному навантаженні..........................................................................................................................................................................	102
Сподинюк Н. Покращення комфортних умов в приміщеннях пташників.............................................................................................................	104
Хміль Р., Царьов Є. Експериментально-теоретичні дослідження впливу одночасної дії навантаження
при підсиленні на міцність залізобетонних балок....................................................................................................................................................	106
Хруник С. Перспективи диверсифікації енергоресурсів та підвищення екологічної безпеки в цементній промисловості...............................	109
Шаповал С., Возняк О., Янів М. Вплив кута падіння теплового потоку на ефективність роботи геліоустановки ...........................................	111
ГЕОДЕЗІЯ..................................................................................................................................................................................................................	113
Адаменко О. Визначення точності геодезичних робіт при монтажі мостових переходів на основі теорії розмірних ланцюгів.......................	114
Vahidnia M., Alesheikh A., Alimohammadi A., Hosseinali F. On the Characteristics of Combined Augmented Reality
and GIS in Urban Planning Applications......................................................................................................................................................................	116
Вовк А. Визначення вартості земельної ділянки в містах наближеним методом..................................................................................................	119
Гавриленко Д. Структура просторової інформації в автоматизованих земельно-кадастровых системах...........................................................	123
Грицюк Т. Застосування теорії кінематичних коефіцієнтів для визначення короткоперіодичних зміщень Тереблє-Ріцької ГЕС ..................	126
Задемленюк А. Результати експериментальних досліджень точності визначення координат та практичне застосування
RTK-технології з використанням GPRS Internet з’єднання.....................................................................................................................................	130
Кузнецова Д. Врахування впливу підземних гірничих робіт при нормативній оцінці землі: стан і проблеми ..................................................	134
Ломпас О. Огляд методів класифікації космічних знімків.....................................................................................................................................	138
Пілічева М. Геометрична корекція космічних зображень ......................................................................................................................................	140
Старовєров В., Адаменко О. Визначення точності геодезичних робіт при будівництві мостових переходів
шляхом моделювання напружено-деформованого стану конструкції....................................................................................................................	144
Фис М., Нікулішин В. Про єдиний алгоритм визначення значень густини, потенціалу та енергії одновимірного
розподілу мас еліпсоїдальної планети ......................................................................................................................................................................	147
Часковський О., Гаврилюк С., Костишин В. Створення цифрових моделей рельєфу на основі даних аерофотознімання ............................	150
Шимків О. Моніторинг дубових насаджень зеленої зони м. Львова.....................................................................................................................	152

CЕКЦІЯ 1 АРХІТЕКТУРА

ARCHITECTURE

SESSION 1

Передумови інтеграції України до загальноєвропейського простору

Надія Бобрун

Кафедра містобудування, Національний університет “Львівська політехніка”, УКРАЇНА, м.Львів, вул.С.Бандери, 12, E- mail: [e-mail]

Abstract – The artical is devoted to the pre-conditions of integration of Ukraine to European space. The historicalpolitical, social-economic and cultural pre-conditions are shown. After their analysis, evidently, that Ukraine was part of Europe since olden days.

Ключові	слова –	інтеграція,	історико-політичні
передумови,	соціально-економічні		передумови,
культурулогічні передумови інтеграції.

I.Вступ

Востанній час актуальними стали питання інтеграції України до Європейського Союзу, особливо після приєднання до нього Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. Тепер Україна стала важливою державою для Європи, оскільки в них з’явились спільні кордони, а нашою територією проходять важливі для Заходу транспортні зв’язки. Процес інтеграції став для України неминучим. Працюючи над темою «Містобудівельні принципи інтеграції до загальноєвропейського простору», слід звернути увагу на передумови інтеграції.

Завдяки своєму геополітичному розташуванню та історичним передумовам Україна завжди була і залишається інтегрованою до європейського простору.

Звертаючись до географії, видно, що Україна розташована на європейському континенті. Географічний центр Європи знаходиться в Українських Карпатах на Рахівщині, поблизу села Ділового. Львів – головне місто Західної України також лежить майже в центрі континентальної Європи. До того ж через Львів проходить головний європейський вододіл – лінія, що ділить басейни рік Середземного і північних морів. Хоч в політичному сенсі Україна опинилась на межі Східної Європи, та все ж вона розташована в центрі європейського континенту. Тому у статті варто розглянути історикополітичні, соціально-економічні та культурологічні передумови інтеграції України до загальноєвропейського простору.

II.Історико-політичні передумови

інтеграції

Україна з давніх давен була політично зв’язана з Європою. Ще київські князі часто для залагоджування політичних суперечок родичались з європейськими династіями. Одним з перших зв’язки з Заходом посилив князь Володимир, що мало важливе значення для подальшого розвитку Київської держави. Він налагодив приязні зв’язки з Угорщиною, Чехією, Німеччиною, а щоб примиритися з Польщею оженив свого сина Святополка з дочкою польського

князя Болеслава Хороброго. Та найбільшим досягненням Володимира було запровадження християнства (хоч християнство на Русі існувало і до

нього – княгиня Ольга була християнкою).Оскільки, в той час вся Європа була християнською, щоб увійти в коло європейських народів Володимир 988 року охрестив Київську Русь, а сам одружився з візантійською царівною Анною. Завдяки Володимиру Україна стала пов’язана з християнським Заходом, а не з ісламським Сходом.

Рис.1. Київська Русь – складова частина європейського простору Х-ХІ ст. [6]

Князь Ярослав (978 - 1054) провадив далі політику свого батька Володимира. У західній Європі Ярослав мав великий вплив. Мав дружні взаємини і часто обмінювався посольствами з римо-німецькими імператорами Генріхом ІІ, Конрадом ІІ і Генріхом ІІІ. Він також поріднився з багатьма європейськими дворами, а деякі історики навіть називають його «тестем Європи». Так, укладено кілька шлюбів з німецькими княжими родами: найстарший син Ярослава, Ізяслав, мав за жінку німкеню. Міцними були зв’язки зі Скандинавією. Ярослав був одружений з дочкою шведського короля Інгігердою. Славний німецький лицар Гаральд Сміливий одружився з дочкою Ярослава Єлисаветою, а згодом (1046 р.) - став королем Норвегії. Після смерті Гарольда під час походу на Англію в 1066 р., Єлисавета вийшла заміж за короля Данії Свена Естрідсена. Друга дочка Ярослава, Анна, була жінкою французького короля Генріха ІІ, після смерті якого 1049 р. стала королевою Франції. Близькими були зв’язки також з Угорщино і Польщею. Ще одна дочка князя Анастасія вийшла заміж за угорського короля

8 “GEODESY, ARCHITECTURE & CONSTRUCTION 2009” (GAC-2009), 14-16 MAY 2009, LVIV, UKRAINE

Андраша І. Ярослав здобув собі великий вплив серед польських князів, навіть видав заміж свою сестру Казимиру Обновителю – польському королю. Син Ярослава, Всеволод, одружився з візантійською царівною, таким чином закріпивши мирні стосунки між Візантією та Київською Руссю. Ці династичні взаємини дозволили Київській державі увійти в європейську політику, а Києву – стати одним з міжнародних центрів, в якому перехрещувались різні культурні течії.

За Володимира Мономаха збереглись зв’язки київської династії зі Скандинавією, Норвегією і Данією.

Під час правління Данила Галицького підтримувались взаємини з Польщею і Угорщиною, що теж потерпали від нападів татар і велись переговори з папою Інокентієм ІV про хрестовий похід на татар. Щоб здобути прихильність папи, який був впливовою особою в європейській політиці, Данило погодився на церковну унію з Римом. Папа надіслав Данилові «взірець королівства» - королівську корону, а сама коронація відбулась в Дорогичині над Бугом у 1253 р. Однак хрестовий похід так і не відбувся, однак Данило став королем, на зразок європейських правителів. Данило велику увагу звертав на Литовську держав. Він також цікависвя справами Середньої Європи і прагнув осадити свою династію в австрійському князівстві. Данило активно боровся проти татаро-монгольської навали, шукаючи політичної і культурної підтримки, ввійшов у зв’язки із Західною Європою.

Отже за часів Київської Русі, держава як політично, так і просторово (завдяки розвитку торгівлі і торгових шляхів) була інтегрована до Європи. Та процес інтеграції продовжувався далі, вже часто загарбницькими методами збоку інших держав. Україна завжди більше тяжіла до Заходу, ніж до Сходу. Тепер її землі ділили різні держави, а вона при цьому намагалась не втратити свого національного обличчя, відстояти свою самостійність.

Україну з Європою поєднують також етнографічні групи - певні групи людей, що належить до конкретного етносу. Вони зберігають традиційні елементи побутової культури, діалектні відмінності в мові і складають історико-культурну спільність. Традиційно-побутові особливості етнографічних груп (субетносів) виявляються в одязі, житлі, звичаях, обрядах, фольклорі, народній музиці та декоративноприкладному мистецтві. [8]

цих груп згладжуються, звужується сфера їх впливу і окремі з них перестають існувати. Етнографічні групи українського етносу зараз найкраще збереглися в межах Українських Карпат та Закарпаття. Найкраще зберегли свої особливості етнографічні групи горян Українських Карпат - бойки, гуцули, лемки. [8]

Рис.2. Етнографічні групи Західної України 19001920рр. [7]

III.Соціально-економічні та

культурологічні передумови інтеграції

Важливими чинниками соціально-економічних передумов інтеграції є торгові шляхи, міста, що виникли на них та торгові ресурси. Для комунікацій з Заходом природно Україна ніколи не мала ніяких перешкод. Так, з західних країн вели до нас карпатські перевали, шляхи на сухих вододілах і балтійські ріки. Утворювались торгові шляхи, що з давніх давен були важливим чинником для розвитку держави. Територією України проходили важливі торгівельні шляхи. Через Київ (VІ-VII ст.) проходив дніпровський шлях, що з’єднував північні країни з Чорним морем, а також ще один великий торговий шлях від Азії до Середньої Європи, а в Києві був давній перевіз через Дніпро. Київ був центром, де перехрещувались ці шляхи. До нього з’їжджались купці з різних країн і нагромаджувались культурні надбання різних племен і народів. Тому господарством і культурою Україна була тісно зв’язана з Західною Європою.

За часів Київської Русі були створені нові торгові лінії, такі як шлях «із варяг у греки» - з Балтійського

ВУкраїні, при феодалізмі існувало багато до Чорного моря. Інший балтійський шлях йшов

етнографічних груп. Серед них севрюки, литвини, ополяни, дністров’яни, сотаки, черкаси, пінчуки, поліщуки, бойки, гуцули, лемки та ряд інших етнолокальних груп з нечіткою етнічною самосвідомістю, але з певними культурнопобутовими особливостями.

В умовах капіталізму активізується культурнопобутова інтеграція цих груп з навколишнім населенням. Внаслідок внутрішньо-етнічної консолідації українців згадані специфічні особливості

рікою Двіною до верхнього Дніпра. Ці шляхи зв’язували Київ зі Скандинавією. Цими лініями зі Швеції до нас приходила різного роду зброя.

Галицько-Волинська держава користувалась Бугом і Дністром. Через Західні землі проходили торгові шляхи, що через Волинь вели до Польщі і Німеччини та через Перемишль – до Угорщини. Головні суходільні шляхи перехрещувалися в Києві.

На експорт у Східну Європу вивозили шкіру, хутро, мед, віск. Імпорт приходив в основному з Візантії і

“GEODESY, ARCHITECTURE & CONSTRUCTION 2009” (GAC-2009), 14-16 MAY 2009, LVIV, UKRAINE

9

Сходу. Західна Європа поставляла сукно, полотно,	дешевші – з Німеччини та Моравії. З Західної Європи
металеві вироби, зброю, деякі види риби і напоїв.	надходила і різна галантерея. Німеччина і Австрія
	постачала металеві вироби, господарські і ремісничі
	вироби, як ножі, ножиці, голки, посуд. Також з Заходу
	надходили продукти харчування: цукор, пиво, вино,
	оселедець, а крім того - папір, книжки і гравюри. Така
	торгівля з Заходом мала для України велике значення
	для піднесення її на вищий цивілізаційний рівень, і
	пов’язувала її з Європою.

Рис.3. Україна в мережі історичних торгових європейських шляхів [9]

Отже Україну з Європою ще в давні часи поєднували важливі комунікаційні лінії, вони були щільно сплетені між собою. Завдяки цьому вони могли обмінюватись між собою не лише різними товарами, а й культурними та духовними традиціями. Господарському розвитку Галичини сприяли величезні ресурси соляних джерел, що були на Підкарпатті (поклади солі були в околицях Коломиї, на шляху до Жидачева і в Старій Солі). Важливу роль мали також галицькі шляхи, що вели карпатськими перевалами до південної Європи. При цих шляхах виростали людні міста.

Під час правління Данила Галицького (1202 - 1264) почалось будівництво нових міст. Немале значення тут мав вплив Західної Європи, де в ХІ-ХІІ ст. швидко розвивались ремесла і торгівля, а князі для збільшення своїх доходів засновували міста – осередки промисловості і торгівлі.

Досліджуючи сітку середньовічних міст Європи, історик містобудування і географ Е.Грушка констатував, що міста розташовувались з інтервалами в 25-30 км один від одного, тобто на відстані денного переходу каравану від зупинки до зупинки. [4] Таке ж розташування міст прослідковується і в середньовічних містах Західної України, таких як Львів, Городок, Рогатин, Галич, Івано-Франківськ.

В ХV-ХVІ ст. відбуваються зміни в господарстві України – з природного воно перетворюється на грошове. Розпочався експорт у Середню і Західну Європу. На Захід цілими стадами висилали волів, збіжжя йшло до Голландії, Франції та Англії. Також на експорт до Західної Європи йшло дерево та львівський віск, що особливо цінувався у торгівлі. А до нас з Угорщини та Німеччини прибувала металургійна сировина, бо в Україні на той час не було відкрито родовищ руд. Найважливішу роль в імпорті до України відігравали західні країни, оскільки Середня і Західна Європа стояла на вищому економічному рівні, і розвинула різну промисловість. Великою популярністю користувалось сукно. Дорожчі сорти приходили з Фландрії, Англії та Італії,

IV.Культурологічні передумови інтеграції

Культура Київської Русі спиралась на народні елементи. Після Х ст. (після прийняття християнства), поширився візантійський вплив, що виявлявся в техніці ремесел, мистецтві, науці, письменстві, праві. Вплив Скандинавії позначився на державній організації і військовій справі. У Західних землях панували західноєвропейські впливи, що поширилися в архітектурі, міському праві, вживанні латинської мови, толерантному ставленні до католицької церкви, і йшли через Угорщину та Німеччину. Дивлячись на сучасну карту релігій світу видно, що Україна повністю належить до європейських країн.

Рис.5. Україна на карті релігій світу [5]

В архітектурі поширився Візантійський стиль, а на західних землях проявлялися впливи романської архітектури. Іноземні зразки в Україні не копіювались один до одного, а перероблялись місцевими майстрами і наближались до національних форм, так, що почав творитись своєрідний український стиль.

В 1569 р. було підписано Люблінську унію між Литвою і Польщею. Тепер до Польщі від Великого князівства перейшли Підляшшя, Волинь та Київщина. Ця унія знищила рештки українських державних традицій. Тому вся народна сила була скерована на те, щоб не дати себе знищити. Починали утворюватись братства, що створили нове підґрунтя для національного відродження.

Під впливом зв’язків із Західною Європою почалось відродження культурних інтересів. З ІІ пол. ХV ст. шляхетська і міщанська молодь все більше почала відвідувати німецькі та італійські університети. Там вони зустрічались з гуманізмом, ренесансом і реформацією та почали привозити нові погляди до України. До різних західних країн виїжджали також купці для торгівлі та багаті пани в

10 “GEODESY, ARCHITECTURE & CONSTRUCTION 2009” (GAC-2009), 14-16 MAY 2009, LVIV, UKRAINE