V. Вивчення нового матеріалу за планом (10-15 хв.):

1. Види деталей.

Деталь – це виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без складальних операцій.

Складальна одиниця – виріб, що складається з декількох деталей, з'єднаних і зібраних у єдине ціле.

Які ж основні види деталей використовують у технічних пристроях? У машинобудуванні деталь– невелика частина машини, кожна з яких являє собою одне ціле і не може бути розібрана без руйнування на більш прості складові частини.

Деталі поділяються на два основні види – типові і спеціальні деталі.

До типових належать однакові деталі, які використовують у всіх чи в багатьох машинах, наприклад, гвинти, гайки, шайби тощо. Зазвичай їх виготовляють за стандартними розмірами. Також до типових можна віднести деталі загального призначення, які відрізняються за конструкцією та розміром для різних виробів, але мають однакове призначення: вали, зубчасті колеса тощо.

До спеціальних деталей належать лише такі, що притаманні тільки окремому виду обладнання, машині чи виробам конкретної моделі, марки або фірми. Наприклад, лапка до швейної машини — це спеціальна деталь.

Наведемо приклади основних типових груп деталей, які широко застосовуються в сучасній техніці:

Несучі та напрямні деталі, тобто такі, що підтримують інші частини машин та спрямовують їх рух у потрібному напрямі — станини, плити, рами тощо.

Деталі для підтримування частин, що обертаються, зовнішні корпуси різноманітних машин: насосів, електродвигунів, коробок передач

Деталі для забезпечення обертання оброблюваного матеріалу— вали м’ясорубок,кавомолок тощо

Деталі для передачі рухів — осі годинників і автомобілів, вали верстатів, зубчасті колеса редукторів і коробок передач, «зірочки» велосипедів.

Пружні елементи — амортизатори велосипедів, мотоциклів, автомобілів, пружини в меблях, гумові пружні підставки в побутовій техніці.

Кріпильні елементи – забезпечують з'єднання окремих деталей – гвинти, гайки тощо.

2. Способи виготовлення деталей.

Існують три основні способи зміни форми матеріалів:

• Знімання шару м’якішого матеріалу більш твердим клиноподібним різцем. Цей спосіб називають різанням. Випилювання виробів із фанери або ДВП також відносять до різання.

• Зміна форми без зменшення чи збільшення кількості матеріалу, з якого виготовляється виріб. До такого способу відносять штампування, кування, прокатування, волочіння.

• Нарощування шару матеріалу, тобто збільшення кількості матеріалу. У виробництві до цього способу відносять лиття, зварювання тощо.

Деталі можна отримувати різанням, штампуванням,литтям тощо.

Під час виготовлення деталей різанням із заготовки за допомогою гострого інструмента забирається надлишок матеріалу, який, як правило, перетворюється у стружку. Таким способом виготовляють велику кількість деталей та виробів.

Лабораторно-практична робота: Визначення матеріалу та способів виготовлення деталей.

VI. Заключна частина.

Рефлексія:

1. Що таке деталь?

2. Якими способами можна виготовити деталі?

3. Які деталі називають типовими?

Оголошення та мотивація оцінок.

Домашнє завдання: