Завдання для самоконтролю

1. Що таке статистика? Які функції вона виконує в системі управління?

2. Як ви розумієте вираз «Мова статистики — мова цифр»? Чи всяка цифра є статистичною?

3. Дайте визначення предмета статистики. Чим відрізняється предмет статистики від предмета інших суспільних наук?

4. Чому статистика вивчає масові процеси? Як ви розумієте принцип масовості?

5. Поясніть суть статистичної закономірності. В якій формі виявляється статистична закономірність? Наведіть приклади різних закономірностей.

6. Які характерні риси має статистична сукупність? Що є елементом сукупності? Поясніть на прикладі.

7. Який зміст словосполучення «ознака, що варіює»? Назвіть істотні ознаки, що варіюють, характеризуючи студентську групу.

8. Класифікуйте ознаки за способом їх вираження (кількісні чи атрибутивні): густота населення, національність, форма власності, кредитна ставка.

9. Для наведених далі запитань анкети назвіть тип кожної ознаки (метрична, порядкова, номінальна) і можливі варіанти її кількісного подання.

1) Ваш вік.

2) Чи відповідає, на вашу думку, сучасним вимогам підготовка економістів вищої кваліфікації?

а) Відповідає;

б) не відповідає.

3) Ви задоволені своїм вибором професії?

а) Задоволений;

б) ставлюсь байдуже;

в) не задоволений.

4) Зазначте свої життєві плани.

а) Здобути вищу освіту;

б) забезпечити матеріальний добробут сім’ї;

в) працювати без шкоди для здоров’я.

10. Чи ідентичні поняття ознаки і статистичного показника? Відповідь обґрунтуйте.

11. На які етапи поділяється статистичне дослідження? Що їх об’єднує?

12. Проведено анкетне опитування думки населення міста щодо подальшої долі екологічно шкідливого об’єкта. Зібрано 420 анкет. Які подальші етапи?

13. Чому статистика вивчає соціально-економічні явища в динаміці, у розвитку?

2. СТАТиСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Статистичні дані — це масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ і процесів. Ступінь масовості залежить від рівня узагальнення досліджуваних явищ.

Статистичне спостереження здійснюється в три етапи:

1) підготовка спостереження;

2) реєстрація статистичних даних;

3) формування бази даних.

Мета спостереження — здобути статистичні дані, які є підставою для узагальненої характеристики стану та розвитку явища або процесу з визначенням відповідної закономірності.

Об’єкт спостереження — це сукупність явищ, що підлягають обстеженню.

Одиниця сукупності — це первинний елемент об’єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації.

Програма спостереження передбачає також визначення виду та способу реєстрації даних. Здебільшого вид і спосіб спостереження залежать від його мети, суті об’єкта спостереження, обсягу та ступеня точності очікуваних результатів.

Контроль означає насамперед перевірку даних обстежень щодо їх повноти й вірогідності.

Повнота даних контролюється, як правило, візуально: перевіряють наявність даних за всіма одиницями та позиціями.

Дані на вірогідність перевіряють засобами логічного та арифметичного контролю.

Логічний контроль — це перевірка сумісності даних, яка полягає в порівнянні взаємозалежних ознак. Залежно від причини виникнення розрізняють такі помилки:

• репрезентативності — виникають під час вибіркового спостереження через несуцільність реєстрації даних і порушення принципів випадковості відбору;

• реєстрації — виникають у разі будь-якого спостереження внаслідок перекручення фактів або неправильного їх запису.

Залежно від природи виникнення помилки реєстрації можуть бути випадковими або систематичними.

Нині поширені три організаційні форми спостереження: звітність, спеціально організовані спостереження та реєстри.

Перепис — суцільне або вибіркове спостереження масових явищ з метою визначення їх розміру та складу на певну дату. Перепис здійснюється періодично (як правило, з рівним інтервалом) або одноразово. Так, переписи населення в більшості країн світу відбуваються раз на 10 років.

Спеціальні обстеження — несуцільне спостереження окремих масових явищ згідно з певною тематикою, що виходить за межі звітності. Опитування — це, як правило, несуцільне спостереження думок, мотивів, оцінок, що реєструються зі слів респондентів.

За ступенем охоплення спостереження бувають суцільними та несуцільними.

Суцільні спостереження — це обстеження, під час яких реєструються всі без винятку одиниці сукупності. Несуцільні спостереження — це обстеження, що мають на меті реєструвати не всі одиниці сукупності, а лише їх певну частину. До таких спостережень належать вибіркове, основного масиву, монографічне, анкетне, моніторинг.

Вибіркове спостереження — це обстеження, під час якого реєструється деяка частина одиниць сукупності, відібрана у випадковому порядку. Обстеження основного масиву — це обстеження переважної частини одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об’єкта спостереження. Монографічне обстеження — це ретельне обстеження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконалого вивчення. Анкетне спостереження — це обстеження певної частини одиниць сукупності внаслідок неповного повернення від респондентів заповнених реєстраційних формулярів (анкет). Моніторинг — це спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища.

Спостереження за часом реєстрації фактів поділяються на поточне, періодичне та одноразове.

Статистичні спостереження здійснюються трьома способами: безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування.

Опитування може здійснюватись по-різному: експедиційним способом, самореєстрацією, кореспондентським та анкетним шляхом.