Завдання для самоконтролю
1. Визначте, який з наведених прикладів є статистичним спостереженням:
а) реєстрація кількості ВІЛ-інфікованих у діагностичних центрах;
б) оцінювання вартості квартири, виставленої на аукціоні;
в) визначення споживання електроенергії в окремому домашньому господарстві;
г) опитування думки експертів щодо перспектив розвитку бізнесу в регіоні.
2. Визначте, що є об’єктом таких спостережень:
а) обстеження комерційних банків з питань їх інвестиційної діяльності;
б) обстеження супермаркетів з погляду попиту населення на імпортні продукти харчування;
в) обстеження фермерських господарств з метою визначення забезпеченості технікою.
3. Визначте одиницю сукупності та одиницю спостереження в наведених далі прикладах:
а) моніторинг продажу цінних паперів на аукціонах;
б) вивчення думки користувачів платних стоматологічних послуг у державних і недержавних медичних установах.
4. Визначте основний перелік питань програми таких спостережень:
а) ринку туристичних послуг;
б) дохідності об’єктів нерухомості;
в) думки споживачів рекламної продукції.
5. Визначте об’єктивний та суб’єктивний час у таких спостереженнях:
а) обстеження курсу цін акцій за даними біржових торгів, що відбуваються 4 рази на місяць;
б) облік чисельності зарахованих до вузів на початок навчального року;
в) облік залишків кредиторської заборгованості банків на кінець кожного року.
6. Які організаційні форми спостереження доцільно застосувати під час обстеження:
а) кількості всіх спільних підприємств та їх реквізитів;
б) платоспроможності клієнтів страхових компаній;
в) показників роботи нотаріальних контор.
7. Визначте вид і спосіб таких спостережень:
а) експертне оцінювання якості введеного в дію житла;
б) підбиття підсумків приватизації об’єктів;
в) обстеження соціально-демографічного складу незайнятого населення, що звернулося до служби зайнятості.
3. ЗВЕДЕННЯ ТА ГРУПУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ
Суть статистичного зведення полягає в тому, що матеріали спостереження класифікують та агрегують. Елементи сукупності за певними ознаками об’єднують у групи, класи, типи, а інформацію про них агрегують як у межах груп, так і в цілому по сукупності. Основне завдання зведення — виявити типові риси та закономірності масових явищ чи процесів.
Програма систематизації та групування даних передбачає вибір групувальних ознак і правил формування груп. Результати статистичного зведення подаються у формі статистичних таблиць, макети яких розроблюються разом з програмою обробки даних.
Макет статистичної таблиці — це комбінація горизонтальних рядків і вертикальних граф. Ліві бічні та верхні клітинки призначені для словесних заголовків — переліку складових сукупності та системи показників, решта — для числових даних. Основний зміст таблиці розкриває її назва.
Таблиця 3.1
Макет статистичної таблиці
-
Зміст рядків
Верхні заголовки
А
1
2
3
4
...
Бічні
заголовки
Підсумковий рядок
Основою групування може бути будь-яка атрибутивна чи кількісна ознака, що має градації. Таку ознаку називають групувальною. Залежно від складності масового явища (процесу) та мети дослідження групувальних ознак може бути одна, дві й більше.
У статистичній практиці часто вдаються до розбиття сукупностей за атрибутивними ознаками — класифікації та номенклатури.
Згідно з цими функціями розрізняють три види групувань: структурне, типологічне, аналітичне.
Кількість груп залежить від ступеня варіації групувальної ознаки та обсягу сукупності. Так, для дискретної ознаки, діапазон варіації якої обмежений (кількість дітей у сім’ї, тарифний розряд тощо), груп, як правило, стільки, скільки варіант ознаки. У разі значної варіації дискретної ознаки (кількість працюючих на підприємстві, кількість укладених на біржі угод), як і неперервної (стаж роботи працівника, собівартість продукції), діапазон варіації розбивається на m інтервалів.
Орієнтовно оптимальна кількість груп визначається за стандартними процедурами, зокрема за формулою Стерджеса:
m = 1 + 2,30259 lg n,
де n — обсяг сукупності; m — число інтервалів.
У структурних і аналітичних групуваннях найчастіше застосовують принцип рівності інтервалів. Ширина кожного інтервалу залежить від діапазону варіації ознаки х та обґрунтованого числа груп (інтервалів) m:
.
Перший та останній інтервали (або один із них) відкриті, тобто мають лише одну межу (верхню чи нижню).
Невіддільним елементом зведення та групування є статистична таблиця. Підметом його є об’єкт дослідження: перелік елементів сукупності, їх групи, окремі територіальні одиниці або часові інтервали. Як правило, підмет розміщують у лівій частині таблиці, подаючи його назвою рядків. Присудок таблиці — це система показників, що характеризують підмет як об’єкт дослідження. Присудок формує в логічній послідовності верхні заголовки таблиці.
Залежно від структури підмета статистичні таблиці поділяють на прості, групові та комбінаційні.
Необхідно додержувати певних правил технічного оформлення таблиць.
1. Таблиця має містити лише ту інформацію, яка безпосередньо характеризує об’єкт дослідження.
2. Назва таблиці, заголовки рядків і граф мають бути чіткими, лаконічними, без скорочень. У
3. У верхніх і бічних заголовках подають одиниці, використовуючи загальноприйняті скорочення (т, кВт, грн. тощо), іноді для них відводиться окрема графа. Якщо одиниця вимірювання спільна для всіх даних таблиці, її зазначають над таблицею.
4. Рядки та графи доцільно пронумерувати. При цьому графу з назвою підмета позначають літерою алфавіту, інші графи — номерами.
5. Інформація, що міститься в рядках (графах) таблиці, передусім групової чи комбінаційної, узагальнюється підсумковим рядком «Разом» або «У цілому по сукупності.
Числа, за можливості, необхідно округлювати, причому в межах одного й того самого рядка чи графи — з однаковим ступенем точності.
6. Відсутність даних у таблиці позначається відповідно до причин:
а) якщо клітинка таблиці, передусім підсумкова, не може бути заповнена, ставиться знак «×»;
б) коли про явище немає відомостей, ставляться три крапки «...» або скорочені слова «н. від.»;
в) відсутність самого явища позначається тире « — ».