Висновок.

Оцінюючи перспективи розвитку біомеханіки в Україні, слід від­мітити виражені тенденції до розширення географії поширення цен­трів спеціальних досліджень у цій галузі, зокрема появі їх у Львові (О.Ю. Рибак, Б.О. Виноградський та ін.), Харкові (В.П. Бізін, С.С. Єрмаков та ін.), Чернігові (Н.О. Носко та ін.), Сумах (A.B. Бри­жатий, А.М. Ратов) та в інших містах країни. Намітилися позитивні перспективи міжнародного наукового співробітництва з колегами з Росії, США, Швеції, Фінляндії, Данії, Польщі, Франції та інших кра­їн. На майбутнє цієї науки сьогодні можна дивитися з оптимізмом, оскільки у різних регіонах України та в інших країнах досягнуто до­сить значних успіхів у розвитку як фундаментальних, так і приклад­них досліджень. Тому є усі підстави припускати, що найближчим ча­сом з'являться нові, більш досконалі біомеханічні технології дослід­ження рухової функції людини.

Список використаної літератури:

1. Лапутин А.Н., Кашуба В.А. Формирование массы и динамика гравитационных взаимодействий тела человека в онтогенезе. – К.: Знання, 1999. – 202с.

2. Лапу тин А.Н., Хапко В.Е. Биомеханика физических упражнений. – К.: Рад. шк., 1986 – 131с.

3. Лапутина А.М. Біомеханіка спорту. – К.: Олімпійська література, 2001. – 320с.

11