Downloads / Dokument_Microsoft_Office_Word_4
.docxВ країні Морфології жили маленькі рухливі префікси, корені, суфікси, закінчення. Жили вони весело і дружно, любили подорожувати в сусідню країну Лексикологію. Але в цій країні жили тільки слова, і ворота відчинялись тільки для слів. Тому, для того, щоб попасти в Лексикологію, частинки слова, їх ще називають морфемами, об’єднувалися услова. Одного разу префікс по-, корінь –дар-, суфікс –унк–, закінчення –и вирішили також побувати в Лексикології. Вони стали поряд і утворили слово подарунки. Але перед самим від’їздом закапризувало закінчення –и: “Я не буду стояти в кінці, я — надто гарна частина слова!”. І зайняло місце префікса ставши перед коренем. Тоді розгнівався префікс по- і сказав:”Якщо моє місце зайняте, то я піду на місце суфікса, і стану після кореня”. “Тоді я — вигукнув суфікс –унк–, стану на місце кореня”. Нічого іншого не залишалося кореневі, як стати на місце закінчення. Вишикувавшись таким чином, вони направились до воріт Лексикології. Сотрожа дуже здивувались новому слову і не пропустила друзів. “Чому нас не пускають?”— здивувались друзі. “Погляньте на себе. Хіба існує таке слово?”— відповіла сторожа. Суфікс подумав і сказав: “Добре, я стану в кінці слова”. “Одначе, ми вас не пропустимо!”— вигукнула сторожа і зачинила ворота. Довго мінялись місцями і сперичались частоини слова — морфеми, аж посварилися. Тоді вирішили запитати поради у цариці Морфології. “Не слід сваритися”,— сказала Морфологія. “Корінь містить зміст слова, він — найголовніша частина мови. Без нього не може обійтись жодне слово. А префікс і суфікс допомагають утворювати нові слова. Префікс завжди стоїть перед коренем, а суфікс — після нього”. “А я”,— розгублено вигукнуло закінчення. “Ти гарна і важлива частина в слові. Без тебе слова не можуть змінювати свою форму і об’єднуватись у речення. Тому твоє місце в кінці слова”,— відповіла королева. Після цього друзі більше не сварились, кожен з них зайняв своє місце. Утворили вони слово подаркнки іперед ними розчинилися ворота країни Лексикології.
Завдання: з’єднати стрілочками назви частин мови і слова-приклади (на комп’ютері)
Іменник.
Світ мої очей!
Маю ім’я я – Іменник.
Назву я даю всьому –
Живому і не живому.
В небі, морі, на землі,
В людях, звірах, у житті,
В праці і натхненні.
прикметник
Мудра, добра королівно!
Я принц Прикметник.
Подивись, який я сильний,
Працьовитий, чесний,
Добрий, не гордовитий.
Даю предмету ознаку
Чи прикмету.
Жителі усі мої
Відповідають на питання
Який? Яка? Яке? Які? Чиї?
Числівник.
Я – Числівник-кардинал,
Мудрий лицар чисел!
Можу визначить тобі
Число речей, порядок при лічбі.
Одна у нас країна,
І королева одна-єдина.
Багато в графстві вояків.
Багато в морі кораблів.
«Скільки?», «котрий?» –
Запитаю, всім я рахунок знаю.
Займенник.
Я вірний друг графа Іменника,
Кардинала Числівника,
Прикметника принца.
Звусь я лорд Займенник.
Я і ти, ми і ви, він, вона, воно, вони.
Всі ми дружно живемо,
Живемо не тужимо.
Дієслово.
Я мудрий віконт Дієслово.
В моїм графстві діє слово,
Бо всі у нас працюють,
Косять, орють, сіють,
Врожаї збирають,
Печуть духмяні короваї.
На святі в нас музики грають,
Всі танцюють, весело співають.
Як згасне день, себе там
Кожен запитає:
– Що я робив? Що я зробив?
Для отчого свойого краю.
Прислівник.
Я вірний лицар королеви,
Незмінний я ніколи!
Я – граф Прислівник –
Всім відомий.
На запитання як? де? коли?
Готовий всім відповісти.
Стою завжди при слові.
Прийменник.
Службу вірную несу,
Служка я – Прийменник.
Виконую святий наказ –
Із словами не єднатись,
Бо кожен з нас –
Це слово окреме,
Тож тримайтеся
Окремо від мене.
Сполучник.
Я – Сполучник,
Скромну роль я маю,
Але слова і речення
В мові сполучаю.
Частка.
Я – леді Частка,
Слово службове,
Та людям чесно служу.
І будьте певні, --
В інтересах мови.
І «так», і «ні» де треба я скажу.