- •Міністерство освіти і науки,
- •Організація курсу
- •Кількість балів за виконану роботу
- •Розподіл балів за виконані завдання відповідно до модулів
- •Навчально-тематичний план курсу
- •Розподіл навчально-тематичного плану курсу
- •Розділ і зміст і джерельна база лекцій
- •Тема 1. Фахова мораль – основа соціально-педагогічної етики
- •Література
- •Тема 2. Предмет, функції, завдання соціально-педагогічної етики
- •Література
- •Тема 3. Еволюція етики соціально-педагогічної діяльності
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 4. Добро, зло, совість – категорії етики соціально-педагогічної діяльності
- •Література
- •Тема 5. Моральний вибір і ціннісні орієнтації в соціально-педагогічній роботі
- •Література
- •Тема 6. Суспільна свідомість і соціально-педагогічна діяльність
- •Література
- •Моральних взаємин
- •Тема 7. Особистість соціального педагога як фахівця і громадянина
- •Література
- •Тема 8. Етичні принципи в діяльності соціального педагога
- •Література
- •Тема 9. Культура спілкування соціального педагога в системі етичних стосунків
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Розділ іі
- •Додаткова література
- •Еволюція етики соціально-педагогічної діяльності
- •Додаткова література
- •Етичний кодекс у соціально-педагогічній діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Тематика рефератів і наукових повідомлень
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Характеристика основних категорій соціально-педагогічної етики
- •1. Питання для поглибленого вивчення
- •2. Питання для самоконтролю
- •3. Тематика рефератів і наукових повідомлень
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Етичні особливості соціально-педагогічної взаємодії
- •Питання для самоконтролю
- •Тематика рефератів і наукових повідомлень
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тренінг соціально-педагогічного спілкування
- •Культура вирішення конфлікту План
- •Контрольні запитання до теми
- •Основна література
- •Моральний портрет соціального педагога
- •Основна література
- •Актуальні проблеми теорії і практики соціальної роботи на межі тисячоліть. – к. : удцссм, 2001. – 164 с.
- •Додаткова література
- •Розділ III зміст завдань для самостійної роботи студентів
- •Тема 1. Соціальна справедливість і філантропія
- •Орієнтовна література
- •Тема 2. Етика як філософська наука
- •Орієнтовна література
- •Тема 3. Етичні погляди г. Сковороди та можливість їх використання в моральному вихованні молоді
- •Орієнтовна література
- •Тема 4. Етичні погляди т. Шевченка та можливість їх використання в моральному вихованні молоді
- •Орієнтовна література
- •Тема 5. Благодійна діяльність князів Ярослава Мудрого і Костянтина Острозького
- •Орієнтовна література
- •Тема 6. Моральна свобода та відповідальність особистості й фахівця
- •Орієнтовна література
- •Тема 7. Моральні цінності у ххі столітті як основа етичної наука
- •Орієнтовна література
- •Тема 8. Етичний вимір спілкування в соціально-педагогічній діяльності
- •Орієнтовна література
- •Тема 9. Етичні вимоги до культури поведінки соціального педагога
- •Орієнтовна література
- •Індивідуально-дослідницькі завдання
- •Проблемні ситуації
- •Тестові завдання для підсумкового контролю з модуля
- •Програмові вимоги до заліку з курсу
- •Додатки
- •Практичні поради
- •Орієнтовні моральні норми в поведінці соціального педагога
- •Орієнтовні моральні норми в поведінці соціального педагога з сім’єю
- •Десять заповідей спокою
- •Правила Сократового діалогу
- •Орієнтовні рекомендації щодо соціально-педагогічного спілкування
- •Тест “Визначення емпатійних здібностей особистості” (за методикою в. Бойка)
- •Тест “Cамооцінка сили волі”
- •Тест опитувальника
- •Методика визначення мотивації до успіху і уникнення невдач (а. Реана)
- •Методика “кос-2”
- •Тест “Визначення рівня комунікативності”
- •Оцінка вмінь говорити і слухати (Тест у. Маклені)
- •Тест “Чи вмієте Ви слухати?” (Методика м. Снайдера)
- •Тест “Чи вмієте Ви спілкуватися”
- •Діагностика рівня конфліктності особистості
- •Оцінка врівноваженості в конфліктах і схильності до нервових зривів
- •Тест психічного “вигорання”
- •Діагностика професійного “вигорання” (к. Маслач, с. Джексон в адаптації н. Е. Водоп’янової)
- •Рольова гра “цивілізація”
- •Хід гри
- •Тренінг “Формування навичок ефективного спілкування”
- •X. Вправа “Підсумки”.
- •Етичні кодекси Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи (соціальних працівників і соціальних педагогів)
- •1. Етичні принципи діяльності спеціалістів із соціальної роботи
- •2. Норми етичної поведінки спеціалістів із соціальної роботи
- •2.1. Етична поведінка стосовно професії:
- •2.2. Етична поведінка стосовно колег
- •2.3. Етична поведінка стосовно клієнтів
- •2.4. Етична поведінка стосовно взаємодіючих організацій
- •Етичний кодекс психолога
- •I. Відповідальність
- •II. Компетентність
- •III. Захист інтересів клієнта
- •IV. Конфіденційність
- •V. Етичні правила психологічних досліджень
- •VI. Кваліфікована пропаганда психології
- •VII. Професійна кооперація
- •Етичний кодекс українського лікаря (Проект) преамбула
- •Розділ 2. Основні принципи медичної етики та деонтології
- •Розділ 3. Зобов’язання лікаря щодо пацієнта
- •Короткий термінологічний словник моральних категорій і чеснот
Етичний кодекс психолога
На І Установчому з’їзді Товариства психологів України 20 грудня 1990 року в м. Києві прийнято Етичний кодекс психолога. Цей нормативний акт є гарантом високопрофесійної, гуманної, високоморальної діяльності психологів України, здійснюваної залежно від спеціалізації та сфери їх інтересів.
Даний Кодекс являє собою сукупність етичних норм, правил поведінки, що склалися у психологічному співтоваристві й регулюють його життєдіяльність. Об’єктом досліджень і впливу психологів є внутрішній світ особистості, тому їхні контакти з іншими людьми повинні бути теплими, доброзичливими.
Етичний кодекс сприяє більш успішному здійсненню психологами своєї професійної діяльності, зокрема, психологам шкіл і вищих навчальних закладів допомагає у підвищенні ефективності навчання і виховання учнів та студентів; у галузі охорони здоров’я – у виконанні функцій, пов’язаних з профілактикою захворювань, лікуванням, реабілітацією пацієнтів; у сфері державного управління – у психологічному забезпеченні загального й галузевого управління.
Заснована Товариством психологів України Комісія з етики проводить роботу, спрямовану на правильне тлумачення ними Етичного кодексу, здійснює контроль за його додержанням, забезпечує формування сприйняття цього Кодексу як зобов’язання перед громадськістю, одного з важливих актів чинного законодавства.
I. Відповідальність
1.1. Психологи несуть особисту відповідальність за свою роботу.
1.2. Психологи зобов’язані всіляко запобігати й не допускати антигуманних наслідків у своїй професійній діяльності.
1.3. Психологи повинні утримуватися від будь-яких дій чи заяв, що загрожують недоторканості особи; не мають права використовувати свої знання і становище з метою приниження людської гідності, пригнічування особистості або маніпулювання нею; несуть відповідальність за додержання пріоритету інтересів людини.
1.4. На психологів покладається відповідальність за надійність використовуваних методів та програмного забезпечення, валідність обробки даних досліджень, у тому числі і тих, які проводяться із застосуванням комп’ютерних технологій.
1.5. Психологи застосовують лише ті знання, якими вони володіють відповідно до своєї кваліфікації, повноважень і соціального статусу.
II. Компетентність
2.1. Психологи постійно поповнюють свої знання про нові наукові досягнення в галузі
їхньої діяльності, беруться за розв’язання тільки тих завдань, які належать до сфери їх компетенції. У разі непосильності завдання передають його іншому досвідченому фахівцеві або допомагають людині, яка звернулася за підтримкою, налагодити контакт з професіоналами, котрі можуть надати адекватну допомогу.
2.2. Психологи не застосовують методів і процедур, не апробованих центральними органами Товариства психологів України. У тих випадках, коли психологічні методики лише проходять випробування (з дозволу контрольних органів Товариства), психологи, проводячи експеримент з обмеженим контингентом досліджуваних, попереджають їх про застосування неперевірених методів і технічних пристроїв або свій недостатній рівень оволодіння ними.
2.3. Психолог публікує під своїм ім’ям лише ту працю, яка повністю виконана ним самим або містить істотний власний внесок; недопустима публікація з метою особистої, матеріальної вигоди недостатньо підготовлених праць, невалідизованих методик, а психолог не може виконувати практичної роботи, не маючи належної кваліфікації та досвіду.
2.4. Психолог прагне до адекватних знань про свої індивідуальні якості та особливості і визначення меж власних професійних можливостей. Особистісні психологічні проблеми (які негативно впливають на якість виконання обов’язків) можуть бути показником професійної непридатності і мають якомога швидше коригуватись та розв’язуватись психологом.