4.3. Нові складові у сфері гостинності в хv – хvі століттях

У XVI ст. в Англії поширилися таверни для простолюдинів, вони називались ординарними; в них за загальним столом подавали чергові страви за фіксованою ціною. Постоялі двори в континентальній Європі поступались англійським по всім показникам. Навіть у ті часи, коли мандрівники були невибагливими до комфорту, більшість британців, подорожуючи Європою, вжахались від умов проживання в постоялих дворах,які були просто убогими в порівнянні з британськими.

В Англії у XVI ст. улюбленим видом транспорту для пересування на далекі відстані суходолом стала поштова карета. По дорозі поштова карета робила декілька зупинок у придорожніх тавернах або постоялих дворах, які в подальшому стали називатися поштовими станціями.

Серед інших закладів у системі гостинності можна назвати кав’ярні, які з’явились у XVI ст. у Венеції, де можна було випити чашечку кави та поспілкуватись. Кав’ярні з’явились в Європі завдяки успішній торгівлі зі Сходом і перейняттю європейцями деяких східних традицій. Після XVII ст. чай та кава стають традиційними гарячими напоями у Європі, спочатку в заможних домах, а потім і серед інших верств населення.

У 1528 р. Іспанія зустрічала конкістадора Ернана Кортеса. Серед дивних речей, привезених ним з Нового Світу, були дорогоцінні какао-боби і дарований ацтеками секрет приготування пряного какао-напою, що відновлював сили. Так почалася історія шоколаду – продукту, що довгий час залишався привілеєм королів і знаті. “Тільки багатий і благородний міг дозволити собі пити шоколад”, – писав у XVI ст. іспанський історик Овієдо. Аристократія обожнювала французькі “Бутіки гарячого шоколаду” і англійські “Шоколадні будинки”.

Першим закладом ресторанного типу вважається Tour d’Argent що відкрився в Парижі у 1533 р. і протягом століть залишався унікальним у своєму роді закладом.

Література

1. Бродель Фернан. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, ХV – ХVШ вв.: В 3-х т. – М., 1992.

2. Воронкова Л. П. История туризма. – М., 2001.

3. Гуляев В. И. Доколумбовы плавання в Америку: мифы и реальность. – М., 1991.

4. Сапрунова В. Б. Туризм: Эволюция, структура, маркетинг. – М., 1997.

5. Соколова М. В. История туризма. – М., 2002.

6. Шаповал Г. Ф. История туризма. – Минск., 1999.

7. Уокер Джон Р. Введение в гостеприимство. – 2-е изд. – М., 2002.

8. Усыскин Г. С. Очерки истории российского туризма. – С-Пб., 2000.

9. Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні. – К., 2002.