Міністерство аграрної політики україни

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

В.І. Семанюк, І.Б. Турко

Санітарна мікробіологія

повітря, води і ґрунту

Тести

для контролю самостійної роботи студентів

Львів - 2008

В.І. Семанюк, І.Б. Турко. Санітарна мікробіологія повітря, води і ґрунту. Тести для контролю самостійної роботи студентів. Львів. 2008. – 24 с.

Тести для контролю самостійної роботи студентів призначені для студентів, які самостійно вивчають мікробіологію і лабораторну справу. Буду корисними для студентів, які вивчають санітарну, технічну і ветеринарну мікробіологію стаціонарної, екстернатної і заочної форм навчання, а також для слухачівбіолого-технологічного факультету та факультету післядипломної освіти.

Затверджено на засіданні кафедри мікробіології і вірусології ЛНУВМ та БТімені С.З. Гжицького

© В.І. Семанюк, О.Я. Захарів, І.Б. Турко, 2008

Тести Санітарна мікробіологія повітря, води і ґрунту

1. Які із перелічених нижче організмів не належать до мікробного планктону?

1. скотобактерії і фотобактерії; 2. архебактерії;

3. найпростіші і гриби; 4. водорості; 5. гельмінти

2. Який водний об'єкт називають естуарієм?

1. ріки, канали, струмки; 2. озера;

3. водоймища; 4. ставки;

5. гирлову область ріки, що впадає в море безрукавним руслом

3. Яка загальна площа водозбору (у км²) малих рік?

1.1000; 2.2000; 3.3000; 4.50000; 5. понад 50000.

4. Яка загальна площа водозбору (у км²) середніх рік?

1.1000; 2.2000; 3.3000; 4.50000; 5. понад 50000.

5. Яка загальна площа водозбору (у км²) великих рік?

1.1000; 2.2000; 3.3000; 4.50000; 5. понад 50000.

6. Яка швидкість течії у малих ріках?

1. до 0,2 м/с; 2. 0,2-0,5 м/с; 3. 0,2-1 м/с; 4. понад 1 м/с.

7. Яка швидкість течії у середніх ріках?

1. до 0,2 м/с; 2. 0,2-0,5 м/с; 3. 0,2-1 м/с; 4. понад 1 м/с.

8. Яка швидкість течії у великих ріках?

1. до 0,2 м/с; 2. 0,2-0,5 м/с; 3. 0,2-1 м/с; 4. понад 1 м/с.

9. Як впливає на мікроорганізми швидкість течії води у ріках?

1. не впливає; 2. підвищує їх кількість;

3. знижує їх кількість; 4. викликає анабіоз.

10. До якого класу якості належить вода придатна для всіх видів використання, включаючи питне використання і розведення цінних видів риби, які найбільш чутливі до забруднення?

1. 1; 2. 2; 3. 3; 4. 4.

11. До якого класу якості належить вода придатна для використання в комунальному водопостачанні тільки після відповідної підготовки і може бути використана для відпочинку населення, для рибальства (крім деяких видів)?

1. 1; 2. 2; 3. 3; 4. 4.

12. До якого класу якості належить вода непридатна в якості питної і для рибальства, а у промисловості може використовуватися після відповідної підготовки?

1. 1; 2. 2; 3. 3; 4. 4.

13. До якого класу якості належить вода непридатна для людини, тварин і промислових цілей?

1. 1; 2. 2; 3. 3; 4. 4.

14. Які із перелічених показників використовуються для оцінки якості води?

1. фізичні, бактеріологічні, гідробіологічні і хімічні;

2. всі перелічені в пункті 1, крім фізичних;

3. всі перелічені в пункті 1, крім хімічних;

4. тільки гідробіологічні;

5. тільки мікробіологічні.

15. Які із показників оцінки якості води є найчутливішими?

1. фізичні; 2. бактеріологічні; 3. гідробіологічні; 4. хімічні.

16. Які, із вказаних нижче показників, характеризують забруднення води патогенними мікроорганізмами?

1. колі-індекс – кількість кишкових паличок в одному літрі води;

2. колі-титр – кількість води в міліметрах, у якій може бути виявлена хоча б одна кишкова паличка;

3. чисельність лактозопозитивних кишкових паличок;

4. чисельність коліфагів.

5. усі перелічені показники.

17. Що представляє собою колі-індекс води?

1. кількість кишкових паличок в одному літрі води;

2. кількість води в міліметрах, у якій може бути виявлена хоча б одна кишкова паличка;

3. чисельність лактозопозитивних кишкових паличок;

4. чисельність коліфагів.

18. Що представляє собою колі-титр води?

1. кількість кишкових паличок в одному літрі води;

2. кількість води в міліметрах, у якій може бути виявлена хоча б одна кишкова паличка;

3. чисельність лактозопозитивних кишкових паличок;

4. чисельність коліфагів.

19. Які водні об’єкти не повинні містити збудників захворювань?

1. 1 класу; 2. 2 класу; 3. 3 класу; 4. 4 класу.

20. Комплекс особливостей водоймища, що визначається розвитком відповідних мікроорганізмів у воді, яка містить органічні речовини в певних концентраціях і певному ступені мінералізації називається:

1. біоценозом; 2. сапробністю;

3. самоочищенням; 4. мікробним числом

21. Процеси звільнення водоймищ від забруднюючих їх органічних субстратів тваринного і рослинного походження і від патогенних мікроорганізмів називають:

1. біоценозом; 2. сапробністю;

3. самоочищенням; 4. мікробним числом

22. Присутністю у водоймі постійних видів мікроорганізмів називають:

1. біоценозом; 2. сапробністю;

3. самоочищенням; 4. мікробним числом

23. До якої зони сапробності належать води, що містять велику кількість органічних речовин, які легко розкладаються і тому легко засвоюються мікроорганізмами?

1. полісапробної; 2. мезосапробної;

3. олігосапробної 4. мегасапробної

24. У якій зоні за шкалою сапробності майже повністю відсутній кисень, а мікроби представлені переважно анаеробними бактеріями, грибами, і актиноміцетами, що викликають гниття і бродіння?

1. полісапробній; 2. мезосапробній;

3. олігосапробній; 4. мегасапробній

25. Яку кількість мікроорганізмів виявляють у 1 мл води полісапробної зони?

1. мікроорганізми відсутні; 2. мільйон і більше;

3. сотні тисяч; 4. від 10 до 1000

26. До якої зони сапробності належать води, що містять помірну кількість органічних речовин, з переважанням у ній окислювальних процесів, нітрифікації?

1. полісапробної; 2. мезосапробної; 3. олігосапробної; 4. мегасапробної

27. У якій зоні за шкалою сапробності якісний склад мікробів представлений нітрифікуючими бактеріями, анаеробами та ін., які розкладають целюлозу, клітковину, лігнін та інші вуглецьвмісні сполуки?

1. полісапробній; 2. мезосапробній; 3. олігосапробній 4. мегасапробній

28. Яку кількість мікроорганізмів виявляють у 1 мл води мезосапробної зони?

1. мікроорганізми відсутні; 2. мільйон і більше;

3. сотні тисяч; 4. від 10 до 1000

29. До якої зони сапробності належать води, у яких відбувається процес самоочищення, міститься невелика кількість органічних сполук і закінчився процес мінералізації?

1. полісапробної; 2. мезосапробної; 3. олігосапробної.

30. У якій зоні за шкалою сапробності якісний склад мікробів наближається до звичайної водної флори?

1. полісапробній; 2. мезосапробній; 3. олігосапробні; 4. мегасапробної

31. Яку кількість мікроорганізмів виявляють у 1 мл води олігосапробної зони?

1. мікроорганізми відсутні; 2. мільйон і більше;

3. сотні тисяч; 4. від 10 до 1000.

32. Як впливає на самоочищення водойм внесення у її води чистої води?

1. не впливає на біологічне самоочищення;

2. прискорюється біологічне самоочищення;

3. сповільнюється біологічне самоочищення.

33. Який чинник є вирішальним у розмноженні бактерій у водоймищах?

1. вміст органічних речовин; 2. вміст неорганічних речовин;

3. вміст кисню; 4. температура води.

34. У яку пору року відбувається зниження інтенсивності самоочищення води?

1. зимою; 2. весною; 3. влітку; 4. осінню.

35. У яку пору року частіше відбувається розповсюдження кишкових інфекцій водним шляхом?

1. зимою; 2. весною; 3. влітку; 4. осінню.

36. Назвіть чинники які пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів у воді?

1. великий вміст завислих часток у воді;

2. несприятливе рН води;

3. зниження прозорості води;

4. наявність високих концентрацій хімічних речовин.

37. Що представляють собою аллохтонні джерела забруднення води?

1. що породжені у самому водяному об'єкті;

2. що надходять із зовні водяного об'єкта;

3. що породжені у самому водяному об'єкті на початку його створення або витоку;

4. що породжені у самому водяному об'єкті та надходять зі зовні водяного об'єкта.

38. Які із перелічених джерел забруднення води належать до природних?

1. гідросферні 3. сільськогосподарські

2. літосферні 4. промислові і комунальні

39. Які із перелічених джерел забруднення води належать до антропогенних?

1. гідросферні 3. сільськогосподарські

2. літосферні 4. промислові і комунальні

40. Який із перелічених шляхів мікробного забруднення водоймищ є основним у їх біологічній контамінації?

1. забруднення неочищеними міськими відходами

2. літосферні забруднення

3. забруднення мікроорганізмами, що містяться у повітрі

4. забруднення стічними водами

41. Які із перелічених мікроорганізмів належать до умовно-патогенної флори води?

1. ешерихії, сальмонели, ентерококи

2. сальмонели, шигели, вібріони, збудники туляремії, лептоспіри

3. ешерихії, ентерококи, протеї, клебсієли, клостридії, гриби роду Саndida

4. клебсієли, клостридії, шигели, вібріони, гриби роду Саndida

42. Які із перелічених мікроорганізмів належать до патогенної флори води?

1. ешерихії, сальмонели, ентерококи

2. сальмонели, шигели, вібріони, збудники туляремії, лептоспіри

3. ешерихії, ентерококи, протеї, клебсієли, клостридії, гриби роду Саndida

4. клебсієли, клостридії, шигели, вібріони, гриби роду Саndida

43. Який відсоток серед всіх мікроорганізмів, що містяться у стічних водах птахофабрик становлять протеї?

1. 12,4% 2. 27,6% 3. 37% 4. 86,5%

44. Який відсоток серед всіх мікроорганізмів, що містяться у стічних водах птахофабрик становить синєгнійна паличка?

1. 12,4% 2. 27,6% 3. 37% 4. 86,5%

45. Який відсоток серед всіх мікроорганізмів, що містяться у стічних водах птахофабрик становлять стафілококи?

1. 12,4% 2. 27,6% 3. 37% 4. 86,5%

46. Який відсоток серед всіх мікроорганізмів, що містяться у стічних водах птахофабрик становить синє гнійна паличка?

1. 12,4% 2. 27,6% 3. 37% 4. 86,5%

47. зелена водорість хлорела володіє бактерицидною дією відносно:

1. ешерихій, сальмонел, ентерококів, грибів роду Саndida

2. сальмонел, шигели, ешерихій

3. протеїв, клебсієл, клостридій

4. клостридій, шигел, вібріонів

48. Який із мікроорганізмів виживає у річковій воді більше 10 років?

1. збудники лептоспірозів 2. збудники бруцельозу

3. збудник туляремії 4. збудник сибірки

49. Який із мікроорганізмів виживає у річковій воді від 15 до 92 днів?

1. збудники лептоспірозів 2. збудники бруцельозу

3. збудник туляремії 4. збудник сибірки

50. Який із мікроорганізмів виживає у водопровідній воді до 92 днів?

1. збудники лептоспірозів 2. збудники бруцельозу

3. збудник туляремії 4. збудник сибірки

51. Який із мікроорганізмів виживає у річковій воді до 150 днів?

1. збудники лептоспірозів 2. збудники бруцельозу

3. збудник туляремії 4. збудник сибірки

52. Що представляють собою виробничі умовно-чисті води підприємств молочної промисловості?

1. води від пастеризаційно-охолоджувальних установок

2. води від миття обладнання, тари, промивання продукції

3. води від туалетів, душових, умивальників

4. води з території підприємства

53. Що представляють собою виробничі забруднені води підприємств молочної промисловості?

1. води від пастеризаційно-охолоджувальних установок

2. води від миття обладнання, тари, промивання продукції

3. води від туалетів, душових, умивальників

4. води з території підприємства

54. Що представляють собою побутові води підприємств молочної промисловості?

1. води від пастеризаційно-охолоджувальних установок

2. води від миття обладнання, тари, промивання продукції

3. води від туалетів, душових, умивальників

4. води з території підприємства

55. Які санітарно-показові мікроорганізми використовують при дослідженнях води?

1. БГКП, Ентерококи, Стафілококи, Бактерії групи протея

2. Стрептококи, Стафілококи

3. БГКП, Ентерококи, Клостридії (С.регfringens), Термофіли

4. БГКП, Ентерококи, Стафілококи

56. Які санітарно-показові мікроорганізми використовують при дослідженнях повітря?

1. БГКП, Ентерококи, Стафілококи, Бактерії групи протея

2. Стрептококи, Стафілококи

3. БГКП, Ентерококи, Клостридії (С.регfringens), Термофіли

4. БГКП, Ентерококи, Стафілококи

57. Які санітарно-показові мікроорганізми використовують при дослідженнях ґрунту?

1. БГКП, Ентерококи, Стафілококи, Бактерії групи протея

2. Стрептококи, Стафілококи

3. БГКП, Ентерококи, Клостридії (С.регfringens), Термофіли

4. БГКП, Ентерококи, Стафілококи

58. Які санітарно-показові мікроорганізми використовують при дослідженнях харчових продуктів?

1. БГКП, Ентерококи, Стафілококи, Бактерії групи протея

2. Стрептококи, Стафілококи

3. БГКП, Ентерококи, Клостридії (С.регfringens), Термофіли

4. БГКП, Ентерококи, Стафілококи

59. Основним санітарно-показовим тестом забруднення води виділеннями кишечника теплокровних організмів є:

1. БГКП 2. Ентерококи

3. Клостридії (С. регfringens) 4. Термофіли

60. специфічним індикаторами свіжого фекального забруднення є:

1. глюкозопозитивні коліформні бактерії

2. лактозопозитивні коліформні бактерії

3. лактозонегативних коліформні бактерії

4. термотолерантних коліформні бактерії

61. Інкубацію посвів для визначення загальної кількості мікроорганізмів у воді проводять при:

1. (22±1)°C протягом 24 год. 2. (22±1)°C протягом 48 год.

3. (36±1)°C протягом 24 год. 4. (36±1)°C протягом 48 год.

62. про можливе забруднення антропогенною мікрофлорою свідчить зростання числа колоній при інкубації:

1. (22±1)°C протягом 24 год. 2. (22±1)°C протягом 48 год.

3. (36±1)°C протягом 24 год. 4. (36±1)°C протягом 48 год.

63. про погіршення санітарно-гігієнічного стану системи водопідготовки чи водопостачання свідчить зростання числа колоній при інкубації:

1. (22±1)°C протягом 24 год. 2. (22±1)°C протягом 48 год.

3. (36±1)°C протягом 24 год. 4. (36±1)°C протягом 48 год.

64. про появу джерела забруднення свідчить зростання числа колоній при інкубації:

1. (22±1)°C протягом 24 год. 2. (22±1)°C протягом 48 год.

3. (36±1)°C протягом 24 год. 4. (36±1)°C протягом 48 год.

65. про виникнення умов для вторинного розмноження мікроорганізмів свідчить зростання числа колоній при інкубації:

1. (22±1)°C протягом 24 год. 2. (22±1)°C протягом 48 год.

3. (36±1)°C протягом 24 год. 4. (36±1)°C протягом 48 год.

66. Виявлення кишкових бактеріофагів у воді з резервуару чистої води свідчить про:

1. недосконалість технології водопідготовки

2. наявність умов вторинного забруднення

3. забруднення збудниками вірусних інфекцій

4. недосконалість технології водопідготовки і наявність умов вторинного забруднення

67. Виявлення кишкових бактеріофагів у воді з мережі водопостачання свідчить про:

1. недосконалість технології водопідготовки

2. наявність умов вторинного забруднення

3. забруднення збудниками вірусних інфекцій

4. недосконалість технології водопідготовки і наявність умов вторинного забруднення

68. термін лактозопозитивні кишкові бактерії (ЛКБ) відповідає прийнятому у багатьох країнах терміну:

1. загальні коліформи і термотолерантні кишкові бактерії

2. термотолерантні кишкові бактерії

3. фекальні коліформи (ФК)

4. загальні коліформи

69. термін термотолерантні кишкові бактерії відповідає прийнятому у багатьох країнах терміну:

1. загальні коліформи і термотолерантні кишкові бактерії

2. фекальні коліформи

3. лактозопозитивні кишкові бактерії

4. загальні коліформи

70. У який посуд відбирають проби води?

1. у стерильні флакони місткістю 100 см³ зі щільно закритими пробками

2. у стерильні флакони місткістю 250 см³ зі щільно закритими пробками

3. у стерильні флакони місткістю не менше 500 см³ зі щільно закритими пробками

4. у спеціально призначені для відбору води стерильні флакони місткістю не менше 500 см³ зі щільно закритими пробками, які захищені та фіксовані ковпачками

71. На якій глибині від водної поверхні відбирають проби поверхневої води для санітарно-мікробіологічного дослідження?

1. беруть безпосередньо із самої поверхні 2. до 5 см

3. 10-15 см 4. 25-30 см

72. Яка особливість відбирання проби глибинних шарів води для санітарно-мікробіологічного дослідження?

1. проби беруть безпосередньо біля самого дна разом із намулом

2. проби беруть на відстані 10-20 см від дна

3. проби беруть на відстані 30-50 см від дна

4. проби беруть на відстані 25-30 см

73. На якій глибині від нижньої поверхні льоду відбирають проби води з ополонки для санітарно-мікробіологічного дослідження?

1. беруть безпосередньо із самої поверхні 2. до 5 см

3. 10-15 см 4. 25-30 см

74. На якій глибині від водної поверхні відбирають проби артезіанської і колодязної води для санітарно-мікробіологічного дослідження?

1. беруть безпосередньо із самої поверхні 2. до 5 см

3. 10-15 см 4. 25-30 см

75. На якій відстані від берега відбирають проби води для санітарно-мікробіологічного дослідження?

1. беруть безпосередньо біля берега 2. 1 м

3. 2 м 4. 3-4 м

76. У який час відбирають проби води для санітарно-мікробіологічного дослідження з колодязів або водозабору?

1. через 10-12 годин після останнього забирання води

2. під час водозабору

3. ввечері після водозабору

4. зранку до початку водозабору

77. Який об’єм водопровідної води відбирають для санітарно-мікробіологічного дослідження?

1. 500 мл 2. 1000 мл 3. 2000 мл 4. 3000 мл

78. Який об’єм стічної води відбирають для санітарно-мікробіологічного дослідження?

1. 500 мл 2. 1000 мл 3. 2000 мл 4. 3000 мл

79. При якій температурі транспортують проб води відібрані для санітарно-мікробіологічного дослідження?

1. 0°С 2. 1-2°С 3. 4-5°С 4. 18°С

80. У який час повинні бути проведені дослідження відібраних проб води?

1. зразу після відбору проби

2. не пізніше 1 години з моменту відбору проби

3. не пізніше 2 години з моменту відбору проби

4. не пізніше 3 години з моменту відбору проби

81. Як здійснюють нейтралізацію залишкової кількості хлору при відборі хлорованої водопровідної води?

1. вносять у колби до стерилізації 10 мг натрію сірчистокислого у вигляді кристалів

2. вносять у колби після стерилізації 10 мг натрію сірчистокислого у вигляді кристалів

3. вносять у колби до стерилізації 2 см³ 1,5% розчину натрію сірчистокислого

4. вносять у колби після стерилізації 2 см³ 1,5% розчину натрію сірчистокислого

82. весь комплекс особливостей водоймища, що визначається розвитком відповідних мікроорганізмів у воді, яка містить органічні речовини в певних концентраціях і певному ступені мінералізації називається:

1. мікробним числом 2. самоочищенням

3. сапробністю 4. загальним бактерійним обсіюванням

83. Загальна кількість бактерій в 1 мл водопровідної води при санітарній оцінці:

1. не повинна бути більше 10 2. не повинна бути більше 100

3. не повинна бути більше 1000 4. не повинна бути більше 10000

84. Для води централізованого водопостачання відповідно до вимог державного стандарту колі-індекс повинен бути:

1. не вище 3 2. не вище 4 3. не вище 7 4. не вище 11

85. Для води централізованого водопостачання відповідно до вимог державного стандарту колі-титр повинен бути:

1. не менше 50 2. не менше 100 3. не менше 200 4. не менше 300

86. Чому у повітрі, мікроорганізми, що потрапляють в нього з ґрунту, води, а також ті, що виділяються людиною і тваринами, не здатні розмножуватися?

1. через невідповідність температури

2. через відсутність поживних речовин

3. через дію сонячного проміння

4. через недостатність вологи

87. що забезпечує життєздатність мікроорганізмів у повітрі?

1. належні показники температури

2. навність поживних речовин

3. відсутність мікробів-антагоністів

4. наявність крапель води, слизу, пилу, шматочків ґрунту

88. що забезпечує життєздатність у повітрі мікроорганізмів, що утворюють пігменти?

1. наявність у мікроорганізмів рибосом

2. наявність у мікроорганізмів каротиноїдів

3. наявність у мікроорганізмів мезосом

4. дія сонячного проміння

89. У яких шарах повітря міститься найбільше мікроорганізмів?

1. в приземних шарах атмосфери 2. на висоті 1-2 м

3. на висоті 5-10 м 4. у всіх шарах порівно

90. Які із перелічених мікроорганізмів, що містяться у повітрі, утворюють пігменти?

1. Мiсrососсus rоseus, М. flavus

2. Мiсrососсus candicans

3. Васillus subtilis, В. mycoides, В. mesentericus

4. Sarcina flava, S. аlba, S. rоsеа

91. У яку пору року в атмосферному повітрі міститься найбільше мікроорганізмів?

1. зима 2. весна 3. літо 4. осінь

92. У яку пору року в повітрі закритих приміщень міститься найбільше мікроорганізмів?

1. зима 2. весна 3. літо 4. осінь

93. Який основний шлях контамінації повітря мікроорганізмами?

1. крапельний 2. водний

3. ґрунтовий 4. із злущеного епідермісу шкірних покривів

94. Що представляє собою повітряно-крапельний шлях передачі інфекції?

1. передача інфекції крапельною фазою аерозолю, що виникає при диханні, чханні і кашлі

2. передача інфекції з краплями води із річок, озер, морів

3. передача інфекції пиловою фазою аерозолю, що виникає при диханні, чханні і кашлі

4. передача інфекції з часточками ґрунту, у яких частково зберігається волога

95. Що представляє собою повітряно-пиловий шлях передачі інфекції?

1. передача інфекції крапельною фазою аерозолю, що виникає при диханні, чханні і кашлі

2. передача інфекції з краплями води із річок, озер, морів

3. передача інфекції пиловою фазою аерозолю, що виникає при диханні, чханні і кашлі

4. передача інфекції з часточками ґрунту, у яких частково зберігається волога

96. Що представляє собою аеродисперсна система?

1. крапельки аерозолю до 100 нм 2. крапельки аерозолю до 500 нм

3. крапельки аерозолю до 1000 нм 4. крапельки аерозолю до 2000 нм

97. Який розмір мають крапельки аерозолю, що виникають при диханні, чханні і кашлі?

1. від 10 до 2000 нм 2. від 2000 до 4000 нм

3. від 4000 до 8000 нм 4. більше 8000 нм

98. Які розміри мають краплі аеродисперсної системи, що здатні проникати глибоко в альвеоли легень, долаючи захисні бар'єри верхніх дихальних шляхів?

1. крапельки аерозолю до 100 нм 2. крапельки аерозолю до 500 нм

3. крапельки аерозолю до 1000 нм 4. крапельки аерозолю до 2000 нм

99. Хто першим експериментально показав і довів роль повітря в передачі збудників інфекційних хвороб?

1. Р. Кох 2. Л. Пастер 3. Д. Лістер 4. І Мечников

100. Хто першим провів знешкодження повітря з метою знищення патогенних мікроорганізмів, що можуть викликати післяопераційні ускладнення в хворих у хірургічних відділень?

1. Р. Кох 2. Л. Пастер 3. Д. Лістер 4. І. Мечников

101. Який дезінфектор був першим використаний для знешкодження повітря з метою знищення патогенних мікроорганізмів, що можуть викликати післяопераційні ускладнення в хворих у хірургічних відділень?

1. хлорне вапно 2. 2,5% розчин карболової кислоти

3. 1% хлорамін 4. віркон

102. Скільки часу залишаються життєздатними і вірулентними в крапельних ядерцях у повітрі мікобактерії туберкульозу?

1. 1 добу 2. до 18 днів

3. до 1 місяця 4. більше 1 місяця

103. Скільки часу залишаються життєздатними і вірулентними в пиловій фазі аерозолю у повітрі мікобактерії туберкульозу?

1. 1 добу 2. до 18 днів

3. до 1 місяця 4. більше 1 місяця

104. Які з існуючих методів найчастіше використовують для визначення обсіювання повітря мікроорганізмами?

1. седиментаційний 2. фільтраційний

3. аспірацій ний 4. аерозольний

105. На який час відкривають чашки Петрі з живильним середовищем для визначення загального обсіювання повітря (за Кохом)?

1. 5 хв. 2. 10 хв. 3. 20 хв. 4. 40 хв.

106. На який час відкривають чашки Петрі з живильним середовищем для обліку кокової флори (за Кохом)?

1. 5 хв. 2. 10 хв. 3. 20 хв. 4. 40 хв.

107. із якою швидкістю проводять відбір проб повітря апаратом Кротова?

1. 10-15 л/хв. 2. 20-25 л/хв. 3. 30-35 л/хв. 4. 40-45 л/хв.

108. При виявленні санітарно-показових мік­роорганізмів об'єм досліджуваного повітря становить:

1. 100 л 2. 150 л 3. 200 л 4. 250 л

109. На чому заснований принцип роботи апарату Кротова?

1. при проходженні повітря через вузький отвір лійки рідина з приймача через капіляр у вигляді крапельок підіймається в циліндр. Краплі рідини ще більше дробляться, ударяючись об скляну лопатку і стінки посудини, створюючи хмарку з дрібних крапельок, на яких і адсорбуються мікроорганізми, що знаходяться в повітрі

2. повітря, яке просмоктується через клиноподібну щілину в кришці апарату, ударяється об поверхню живильного сере­довища, при цьому частинки пилу і аерозолю прилипають до середовища, а разом з ними і мікроорганізми, що зна­ходяться в повітрі

3. на принципі електростатичного осадження частинок аерозолю (а отже, і мікроорганізмів) з повітря при проходженні його через прилад, в якому ці частинки одержують електричний заряд і осідають на електродах з протилежним знаком

4. на аспіраційно-іонізаційному принципі дії

110. На чому заснований принцип роботи приладу ПОВ-1?

1. при проходженні повітря через вузький отвір лійки рідина з приймача через капіляр у вигляді крапельок підіймається в циліндр. Краплі рідини ще більше дробляться, ударяючись об скляну лопатку і стінки посудини, створюючи хмарку з дрібних крапельок, на яких і адсорбуються мікроорганізми, що знаходяться в повітрі

2. повітря, яке просмоктується через клиноподібну щілину в кришці апарату, ударяється об поверхню живильного сере­довища, при цьому частинки пилу і аерозолю прилипають до середовища, а разом з ними і мікроорганізми, що зна­ходяться в повітрі

3. на принципі електростатичного осадження частинок аерозолю (а отже, і мікроорганізмів) з повітря при проходженні його через прилад, в якому ці частинки одержують електричний заряд і осідають на електродах з протилежним знаком

4. на аспіраційно-іонізаційному принципі дії

111. На чому заснований принцип роботи бактеріовловлювача Речменського?

1. при проходженні повітря через вузький отвір лійки рідина з приймача через капіляр у вигляді крапельок підіймається в циліндр. Краплі рідини ще більше дробляться, ударяючись об скляну лопатку і стінки посудини, створюючи хмарку з дрібних крапельок, на яких і адсорбуються мікроорганізми, що знаходяться в повітрі

2. повітря, яке просмоктується через клиноподібну щілину в кришці апарату, ударяється об поверхню живильного сере­довища, при цьому частинки пилу і аерозолю прилипають до середовища, а разом з ними і мікроорганізми, що зна­ходяться в повітрі

3. на принципі електростатичного осадження частинок аерозолю (а отже, і мікроорганізмів) з повітря при проходженні його через прилад, в якому ці частинки одержують електричний заряд і осідають на електродах з протилежним знаком

4. на аспіраційно-іонізаційному принципі дії

112. На чому заснований принцип роботи пробовідбірника аерозольного бактеріологічного (ПАБ-1)?

1. при проходженні повітря через вузький отвір лійки рідина з приймача через капіляр у вигляді крапельок підіймається в циліндр. Краплі рідини ще більше дробляться, ударяючись об скляну лопатку і стінки посудини, створюючи хмарку з дрібних крапельок, на яких і адсорбуються мікроорганізми, що знаходяться в повітрі

2. повітря, яке просмоктується через клиноподібну щілину в кришці апарату, ударяється об поверхню живильного сере­довища, при цьому частинки пилу і аерозолю прилипають до середовища, а разом з ними і мікроорганізми, що зна­ходяться в повітрі

3. на принципі електростатичного осадження частинок аерозолю (а отже, і мікроорганізмів) з повітря при проходженні його через прилад, в якому ці частинки одержують електричний заряд і осідають на електродах з протилежним знаком

4. на аспіраційно-іонізаційному принципі дії

113. На чому заснований принцип роботи бактерійно-вірусного електропреципітатора (БВЕП-1)?

1. при проходженні повітря через вузький отвір лійки рідина з приймача через капіляр у вигляді крапельок підіймається в циліндр. Краплі рідини ще більше дробляться, ударяючись об скляну лопатку і стінки посудини, створюючи хмарку з дрібних крапельок, на яких і адсорбуються мікроорганізми, що знаходяться в повітрі

2. повітря, яке просмоктується через клиноподібну щілину в кришці апарату, ударяється об поверхню живильного сере­довища, при цьому частинки пилу і аерозолю прилипають до середовища, а разом з ними і мікроорганізми, що зна­ходяться в повітрі

3. на принципі електростатичного осадження частинок аерозолю (а отже, і мікроорганізмів) з повітря при проходженні його через прилад, в якому ці частинки одержують електричний заряд і осідають на електродах з протилежним знаком

4. на аспіраційно-іонізаційному принципі дії

114. Який прилад рекомендовано використовувати для виявлення у повітрі умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів?

1. апарат Кротова

2. бактеріовловлювач Речменського

3. пробовідбірник аерозольний бактеріологічний (ПАБ-1)

4. бактерійно-вірусний електропреципітатор (БВЕП-1)

115. Для визначення загального бактерійного обсіювання повітря закритих приміщень використовують дві чашки Петрі з:

1. м’ясопептонним агаром

2. 3-5% кров'яним агаром

3. середовищем Сабуро

4. середовищем Вільсона-Блера і залитим 15 мл розплавленого і охолодженого до 45°С МПА

116. Для визначення α- і β-гемолітичних стрептококів у повітря використовують дві чашки Петрі з:

1. м’ясопептонним агаром

2. 3-5% кров'яним агаром

3. середовищем Сабуро

4. середовищем Вільсона-Блера і залитим 15 мл розплавленого і охолодженого до 45°С МПА

117. Для визначення кількості плісеневих грибів і дріжджів у повітрі використовують дві чашки Петрі з:

1. м’ясопептонним агаром

2. 3-5% кров'яним агаром

3. середовищем Сабуро

4. середовищем Вільсона-Блера і залитим 15 мл розплавленого і охолодженого до 45°С МПА

118. Для визначення у повітрі золотистих стафілококів використовують дві чашки Петрі з:

1. м’ясопептонним агаром

2. молочно-жовтково-сольовим середовищем

3. середовищем Сабуро

4. середовищем Вільсона-Блера і залитим 15 мл розплавленого і охолодженого до 45°С МПА

119. Для визначення у повітрі анаеробів використовують дві чашки Петрі з:

1. м’ясопептонним агаром

2. молочно-жовтково-сольовим середовищем

3. середовищем Сабуро

4. середовищем Вільсона-Блера і залитим 15 мл розплавленого і охолодженого до 45°С МПА

120. Які мікроорганізми переважають у піщаних ґрунтах?

1. галофіли 2. психрофіли 3. анаероби 4. аероби

121. Які мікроорганізми переважають у глинистих ґрунтах?

1. галофіли 2. психрофіли 3. анаероби 4. аероби

122. Яка кількість мікроорганізмів міститься у 1 г загноєного ґрунту?

1. 1,2-0,9 млн. 2. 4,8-5,2 млн. 3. 1,2-0,9 млрд. 4. 4,8-5,2 млрд.

123. Яка кількість мікроорганізмів міститься у 1 г лісового ґрунту?

1. 1,2-0,9 млн. 2. 4,8-5,2 млн. 3. 1,2-0,9 млрд. 4. 4,8-5,2 млрд.

124. Яка кількість мікроорганізмів міститься у 1 г піщаного ґрунту?

1. 1,2-0,9 млн. 2. 4,8-5,2 млн. 3. 1,2-0,9 млрд. 4. 4,8-5,2 млрд.

125. Як змінюється кількість мікроорганізмів у ґрунті залежно від пори року?

1. зростає у гарячу пору року і знижується в холодну

2. знижується у гарячу пору року і зростає в холодну

3. весною їх кількість зростає, досягаючи максимуму до літа, влітку зменшується, восени знову зростає і знижується зимою

4. весною їх кількість зростає, досягаючи максимуму до літа, восени незначно зменшується, і різко знижується зимою

126. На якій глибині ґрунту мікроорганізмів є незначна кількість?

1. на поверхні та у верхніх шарах (товщиною 1-2 мм)

2. на глибині 10-20 см

3. на глибині

4. на глибині 4-5 м

127. На якій глибині ґрунту мікрофлора є найрізноманітнішою?

1. на поверхні та у верхніх шарах (товщиною 1-2 мм)

2. на глибині 10-20 см

3. на глибині

4. на глибині 4-5 м

128. які із вказаних груп мікроорганізмів ґрунту належать до амоніфікаторів?

1. Bacillus subtilis, B. mesentericus, Serratia marcescens

2. Cl. sporogenes, Cl. рutrificum

3. Urobacillus pasteuri, Sarcina urea

4. азотфіксуючі бактерії

129. які із вказаних груп мікроорганізмів ґрунту належать до гнильної мікрофлори?

1. Bacillus subtilis, B. mesentericus, Serratia marcescens

2. Cl. sporogenes, Cl. рutrificum

3. Urobacillus pasteuri, Sarcina urea

4. азотфіксуючі бактерії

130. які із вказаних груп мікроорганізмів ґрунту викликають розкладання сечовини?

1. Bacillus subtilis, B. mesentericus, Serratia marcescens

2. Cl. sporogenes, Cl. рutrificum

3. Urobacillus pasteuri, Sarcina urea

4. азотфіксуючі бактерії

131. які із вказаних груп мікроорганізмів ґрунту володіють виключною здатністю засвоювати з повітря атмосферний азот?

1. Bacillus subtilis, B. mesentericus, Serratia marcescens

2. Cl. sporogenes, Cl. рutrificum

3. Urobacillus pasteuri, Sarcina urea

4. азотфіксуючі бактерії

132. які із вказаних мікроорганізмів ґрунту здійснюють окиснення аміаку до азотистої кислоти?

1. Bacillus subtilis, B. mesentericus, Serratia marcescens, Cl. sporogenes, Cl. рutrificum, Urobacillus pasteuri, Sarcina urea

2. бактерії роду Nitrosomonas

3. бактерії роду Nitrobacter

4. азотфіксуючі бактерії

133. які із вказаних мікроорганізмів ґрунту здійснюють окиснення азотистої кислоти до азотної?

1. Bacillus subtilis, B. mesentericus, Serratia marcescens, Cl. sporogenes, Cl. рutrificum, Urobacillus pasteuri, Sarcina urea

2. бактерії роду Nitrosomonas

3. бактерії роду Nitrobacter

4. азотфіксуючі бактерії

134. які із вказаних мікроорганізмів ґрунту належать до резидентної мікрофлори?

1. мікроби, для яких ґрунт є природним біотопом

2. спороутворюючі мікроби, для яких ґрунт є вторинним резервуаром

3. мікроби, які потрапляють у ґрунт з виділеннями людини і тварин

4. мікроби, які потрапляють у ґрунт з рослин

135. які із вказаних мікроорганізмів ґрунту належать до тимчасової мікрофлори?

1. мікроби, для яких ґрунт є природним біотопом

2. спороутворюючі мікроби, для яких ґрунт є вторинним резервуаром

3. мікроби, які потрапляють у ґрунт з виділеннями людини і тварин

4. мікроби, які потрапляють у ґрунт з рослин

136. які із вказаних санітарно-показових мікроорганізмів використовують для санітарної оцінки ґрунту?

1. бактерій групи кишкової палички 2. стафілококи і стрептококи

3. бактерії роду Proteus 4. Cl. perfringens

137. яких мікроорганізмів є найбільше в епіфітній мікрофлорі?

1. молочнокислі бактерії і біфідобактерії

2. Васt. herbicola

3. дріжджі, цвілеві гриби, маслянокислі, целюлозні, термофільні бактерії

4. Рs. fluorescens

138. 12% від всієї епіфітної мікрофлори становлять:

1. молочнокислі бактерії і біфідобактерії

2. Васt. herbicola

3. дріжджі, цвілеві гриби, маслянокислі, целюлозні, термофільні бактерії

4. Рs. fluorescens

139. 8% від всієї епіфітної мікрофлори становлять:

1. молочнокислі бактерії і біфідобактерії

2. Васt. herbicola

3. дріжджі, цвілеві гриби, маслянокислі, целюлозні, термофільні бактерії

4. Рs. fluorescens

140. До якого виду нагляду належать санітарно-мікробіологічні дослідження ґрунту, що здійснюються при плану­ванні, будівництві і реконструкції ділянок і приміщень для утримання тварин і птиці, виборі ділянок для будівни­цтва закладів з переробки тваринницької сировини, при вирішенні питань водопоста­чання тощо?

1. поточного санітарного 2. попереджувального

141. До якого виду нагляду належать санітарно-мікробіологічні дослідження ґрунту, що здійснюються при оцінці санітарного стану поверхневих шарів ґрунту для встанов­лення ступеня впливу біологічної контамінації на здатність ґрунту до самоочищення, при контролі за ґрунтовими і біо­термічними методами знешкодження стічних вод і відходів, для з'ясування можливого шляху передачі інфекційної хво­роби через ґрунт тощо?

1. поточного санітарного 2. попереджувального

142. З якої максимальної глибини можна взяти проби ґрунту за допомогою бура Некрасова?

1. 50 см 2. 1 м 3. 2 м 4. 3 м

143. Скільки часу і за якої температури допускається зберігання відібраних проб ґрунту, при відсутності можливості проведення досліджень у день його надходження у лабораторію?

1. при температурі -5°С протягом 12 год.

2. при температурі -5°С протягом 24 год.

3. при температурі 4-5°С протягом 24 год.

4. при температурі 4-5°С протягом 48 год.

144. Які умови культивування посівів проб ґрунту при визначенні його мікробного числа?

1. при температурі 36°С протягом 12 год.

2. при температурі 36°С протягом 24 год.

3. при температурі 36°С протягом 48 год.

4. при температурі 28-30°С протягом 48 год.

145. Який метод дослідження ґрунтів на присутність бактерій групи кишкових паличок (БГКП) використовують при передбачуваному невисокому ступені фекального забруднення?

1. метод мембранних фільтрів

2. титраційний метод

3. метод прямого посіву

146. Який метод дослідження ґрунтів на присутність бактерій групи кишкових паличок (БГКП) використовують при передбачуваному високому ступені фекального забруднення?

1. метод мембранних фільтрів

2. титраційний метод

3. метод прямого посіву

147. Який метод дослідження ґрунтів на присутність бактерій групи кишкових паличок (БГКП) використовують при аналізі слабо забруднених ґрунтів?

1. метод мембранних фільтрів

2. титраційний метод

3. метод прямого посіву

148. Яке живильне середовище використовують при дослідження ґрунтів на присутність бактерій групи кишкових паличок (БГКП) титраційним методом?

1. МПА 2. Ендо 3. Кеслер 4. Вільсона-Блера

149. Яке живильне середовище використовують при дослідження ґрунтів на присутність бактерій групи кишкових паличок (БГКП) при прямому посіві ґрунтової суспензії?

1. МПА 2. Ендо 3. Кеслер 4. Вільсона-Блера

150. Яке живильне середовище використовують при дослідження ґрунтів на присутність Cl. perfringens титраційним методом?

1. МПА 2. Ендо 3. Кеслер 4. Вільсона-Блера

151. Який тест дозволяє диференціювати бактерії родини Enterobacteriaceae від родини Pseudomonadaceae, при виявленні в мазках з ґрунту грамнегативних коротких поліморфних паличок, що не утворюють спор?

1. уреазний тест 2. оксидазний тест

3. ніациновий тест 4. САМР тест

152. Які показники титру БГКП і перфрінгенс-титру сильно забрудне­них ґрунтів?

1. колі-титр 0,009 і нижче,+ перфрінгенс-титр 0,01 і вище

2. Колі-титр 1 і вище, перфрінгенс-титр 0,00009 і нижче

3. колі-титр 0,009 і нижче, перфрінгенс-титр 0,00009 і нижче

4. колі-титр 1 і вище, перфрінгенс-титр 0,01 і вище.

153. Які показники титру БГКП і перфрінгенс-титру чистих ґрунтів?

1. колі-титр 0,009 і нижче, перфрінгенс-титр 0,01 і вище

2. колі-титр 1 і вище, перфрінгенс-титр 0,00009 і нижче

3. колі-титр 0,009 і нижче, перфрінгенс-титр 0,00009 і нижче

4. колі-титр 1 і вище, перфрінгенс-титр 0,01 і вище.

Примітка: правильні відповіді підкреслені лінією.

2

23

3

22

4

21

5

20

6

19

7

18

8

17

9

16

10

15

11

14

12

13