Надзвичайні ситуації техногенного характеру.

Забезпечення безпеки населення та навколишнього середовища в умовах господарської діяльності - складна соціально-економічна проблема, вирішення якої залежить від характеру взаємодії економічних, соціальних, екологічних і демографічних факторів, що визначають розвиток як окремих держав, так і цивілізації загалом.

З одного боку, сучасне суспільство не може задовольнити його матеріальні та духовні потреби (тобто власну безпеку в соціально-економічній сфері) без збільшення масштабів суспільного виробництва, яке супроводжується зростанням техногенного впливу на біосферу. А з іншого боку, воно вимушене охороняти біосферу (тобто забезпечувати свою екологічну безпеку), оскільки від стану останньої залежить і ефективність виробництва, і комфортність умов життя людей, їхнє здоровʼя і сама можливість існування людини й життя на Землі.

Енергонасиченість сучасних промислових обʼєктів стала колосальною - типовий нафтопереробний завод потужністю 10-15 млн т/рік зосереджує на своєму промисловому майданчику від 300 до 500 тис. т вуглеводневого палива, енергоємність якого еквівалентна 3-5 мегатоннам тротилу. Постійно інтенсифікуються технології: такі параметри, як температура, тиск, вміст небезпечних речовин, зростають і наближаються до критичних. Зростають одиничні потужності апаратів, кількість небезпечних сполук, що в них знаходяться. Номенклатура продукції хімічних підприємств з передовою технологією, яка забезпечуєкомплексну переробку сировини, складається з тисяч позицій, причому багато продуктів виробництва надзвичайно токсичні. Економічна вигода кластеризації промислових підприємств призводить до створення індустріальних комплексів з вузлами енергорозподілу, тепло- і газозабезпечення, транспортних магістралей, які, як правило, розташованими у населених місцях.

У промисловому виробництві України нараховується 1848 хімічно небезпечних об`єктів, які зберігають, виробляють або використовують близько 273 тис. т різних сильно діючих отруйних речовин. У народному господарстві України діє понад 1200 вибухо- та пожежонебезпечних об`єктів, де зосереджено понад 13,6 млн т твердих і рідких вибухо- і пожежонебезпечних речовин.

Таким чином, розвиток техносфери, спрямований на підвищення матеріального рівня життя, одночасно призводить до появи певного виду техногенної небезпеки як для здоровʼя людини, так і для навколишнього середовища.

За ступенем потенційної небезпеки, що призводить до катастроф у техногенній сфері цивільного комплексу України, можна виділити обʼєкти ядерної, хімічної, металургійної і гірничовидобувної промисловості, унікальні інженерні споруди (греблі, естакади, нафтогазосховища), транспортні системи (аерокосмічні, надводні та підводні, наземні), що перевозять небезпечні вантажі та значну кількість людей, магістральні газо- і нафтопродуктопроводи. Сюди ж можна віднести і обʼєкти оборонного комплексу.

Аварії і катастрофи на зазначених обʼєктах можуть ініціюватися також небезпечними природними явищами - землетрусами, буревіями, штормами. Самі техногенні аварії і катастрофи при цьому можуть супроводжуватися радіаційними і хімічними ушкодженнями і зараженнями, вибухами, пожежами та завалами. Виникає синергетичний ефект - стихійні лиха у сучасній техносфері можуть викликати лавину надзвичайних ситуацій. Має місце і зворотний звʼязок - виробнича діяльність може спровокувати природні катастрофи з важкими наслідками.

Аварії на складних промислових обʼєктах - наслідок різних причин, які можна умовно розділити на дві основні групи: технічні причини, зумовлені вадами у використовуваних технологічних схемах або дефектами обладнання, і причини, повʼязані з "людським фактором". Аналіз багатьох аварій свідчить, що значна їх частина зумовлена неправильною поведінкою операторів та іншого обслуговуючого персоналу. У звʼязку з цим нині поряд із розвʼязанням завдань щодо підвищення надійності обладнання дедалі більша увага приділяється особливостям поведінки операторів складних технічних систем у надзвичайних ситуаціях.