5.8.Хімічні опіки стравоходу

Класифікація

Ступені непрохідності стравохода після хімічного опіку (Р. Л. Ратнер, В. І. Белоконев, 1982): I ступінь – виборча непрохідність лише до деяких видів харчових продуктів (хліб, картопля, фрукти) і при квапливій їжі; ІІ ступінь – компенсована непрохідність, при якій прохідна тільки напіврідка і ретельно механічно оброблена їжа; III ступінь – субкомпенсована непрохідність, коли прохідність стравохода зберігається тільки для рідин (чай, вода, молоко) і масла (вершкове, рослинне); IV ступінь – повне порушення прохідності стравохода як для рідини, так і для слини, проте цей стан може бути оборотним і під впливом протизапальної терапії, і після накладення гастростоми прохідність стравохода до деякої міри відновлюється; V ступінь – необоротна повна непрохідність стравохода внаслідок облітерації його просвіту (виникає відносно рідко) і діагностується іноді лише при морфологічному дослідженні стравохода.

5.9.Рефлюкс-езофагіт

Класифікація

Класифікація рефлюкс-езофагіту (Ю.Е. Березова та Е.В. Потемкиной (1965)): Рефлюкс-езофагіти, пов'язані з анатомічними порушеннями положення кардії (грижі стравохідного отвору діафрагми, короткий стравохід). Рефлюкс-езофагіти, пов'язані з порушенням функції кардії при її нормальному анатомічному розташуванні (зазвичай після різних оперативних втручань на стравоході, кардії або шлунку). Рефлюкс-езофагіти вторинного походження (блювання вагітних, тривала втрата свідомості, неврологічні захворювання, зіяння кардії при варикозному розширенні вен стравохода та ін.). Ступені тяжкості рефлюкс-езофагіта (Б.У. Петровській, 1986): I ступінь – легка (гіперемія і набряклість слизової оболонки стравохода). II ступінь – середня (наявність поверхневих ерозій, виразок і фібринозних нашарувань). III ступінь – важка (хронічні виразки на слизовій оболонці стравохода, фіброз та укорочення стравохода). IV ступінь – пептична стриктура стравохода (прогресуючий фіброз із утворенням стриктур, пенетруючі виразки стравохода).

5.10.Ахалазія кардії

Визначення	Відсутність відкриття кардії, яка проявляється різним ступенем дисфагії
Етіопатогенез	Найбільш популярна неврогенна теорія Мікуліча, яка пояснює захворювання дискоординацією симпатичної і парасимпатичної нервової системи.
Класифікація	Стадії ахалазії кардії (Б.В. Петровський): I стадія – рання, або початкова, – характеризується непостійним спазмом кардії функціонального характеру: звуження кардії і розширення стравохода немає. II стадія – стабільний спазм кардії з нерізким розширенням стравохода. III стадія – рубцеві зміни м'язових шарів кардії з вираженим розширенням стравохода. IV стадія – різко виражений рубцевий стеноз кардії з дилатацією стравохода, що часто має S-подібну форму, езофагіт із супутніми, нерідко периезофагітом і фіброзним медіастинітом.
Клініка	Триада симптомів: дисфагія, регургітація і біль. Вираженість залежить від стадії захворювання. В I ст. дисфагія транзиторна, може залежати від фізичного стану їжі (с-м Ліштенштерна), регургітація не виражена, біль незначний. В II ст. – постійна дисфагія, краще проходить рідка їжа. Постійна, виражена регургітація, посилюється в положенні лежачи і при нахилі (с-м шнурків). Постійний біль, посилюється при спастичних скороченнях стравоходу. В III ст. виражена дисфагія, погано проходить люба їжа. Регургітація повним ротом по типу стравохідної блювоти. Постійний біль за грудиною. Хворий худне. В IV ст. с-ми набувають апогею, кахексія.
Діагностика	Рентгенівське дослідження стравоходу, вимір тиску кардіального сфінктеру.
Диференційна діагностика	Грижа стравохідного отвору діафрагми, рак і рубцевий стеноз внаслідок опіку стравоходу.
Лікувальна тактика	В першій стадії – консервативне лікування. В II ст. – кардіоділатація. В III ст. – повторні кардіоділатації, при їх неефективності – хірургічне лікування. В IV ст. – хірургічне лікування (кардіоміотомія).