1609. Які морфологічні ознаки є характерними для інкапсульованих нервових закінчень?

      1. Містять терміналі галуження периферійного відростка чутливого нейрона

      2. Містять спеціальні клітини

      3. Містять оформлену сполучнотканинну капсулу

      4. *Містять терміналі галуження периферійного відростка чутливого нейрона, клітини нейроглії і сполучнотканинну капсулу

      5. Термінальні галуження відростка чутливого нейрона і клітини нейроглії

1610. Які морфологічні ознаки є характерними для вільних нервових закінчень?

      1. наявність допоміжних клітин;

      2. формування нервовою терміналлю пальцеподібних відростків, оточених допоміжними клітинами;

      3. галуження осьового циліндра, частково оточеного шванівськими клітинами;

      4. *галуження осьового циліндра в прошарках сполучної тканини внутрішніх органів;

      5. тільки частина осьового циліндра, вкрита шванівськими клітинами, решта відділяється від сполучної тканини лише базальною мембраною.

1611. Які нервові закінчення сприймають больову чутливість?

      1. Фатер-Пачіні, колби Краузе;

      2. тільця Гольджі–Маццоні;

      3. тільця Мейснера;

      4. *ноцірецептори.

      5. кисті Руффіні;

1612. Які рецептори реєструють вібрацію малої і великої частоти, зміну тиску?

      1. тільця Мейснера, тільця Фатер-Пачіні

      2. колби Краузе;

      3. ноцірецептори;

      4. *тільця Фатер-Пачіні.

      5. тільця Руффіні;

1613. Які рецептори сприймають температурні відчуття?

      1. ноцірецептори;

      2. тільця Руффіні;

      3. тільця Фатер-Пачіні;

      4. *колби Краузе;

      5. вільні нервові закінчення.

1614. В дотикових клітинах Меркеля виявляються пептиди і нейросекреторні речовини. Про що свідчить цей факт?

      1. їх рецепторну функцію;

      2. їх тісний контакт з епітеліоцитами

      3. їх здатність нести позиційну інформацію про локалізацію нервової терміналі;

      4. *їх ендокринну функцію.

      5. їх секреторну функцію;

1615. В м’язовому веретені відсутні:

      1. інтрафузальні м’язові волокна;

      2. Нервові волокна;

      3. капсула;

      4. *олігодендроцити.

      5. інтрафузальні волокна з ядерною сумкою;

1616. В утворенні ефекторів приймають участь такі закінчення, за винятком:

      1. закінчення аксонів нейроцитів;

      2. закінчення дендритів і аксонів;

      3. закінчення терміналей аксонів нейроцитів;

      4. *закінчення дендритів нейроцитів;

      5. терміналі аксонів секреторних нейроцитів;

1617. Відомі такі види синапсів, за винятком:

      1. аксо–дендритичні;

      2. дендро–дендритичні;

      3. аксо–аксонні;

      4. *соматосоматичні.

      5. аксо–соматичні;

1618. Дотикові клітини Меркеля, що містяться в базальному шарі багатошарового епітелію є:

      1. видозміненими астроцитами;

      2. біполярними нейроцитами;

      3. клітинами, подібними до меланоцитів;

      4. *чутливими епітеліоцитами;

      5. клітинами Лангерганса

1619. Де можна знайти дотикові тільця Мейснера?

      1. в капсулі печінки;

      2. в сполучній тканині слизової ротової порожнини;

      3. в сполучнотканинній капсулі лімфатичного вузла;

      4. *в сосочковому шарі дерми шкіри;

      5. в сполучнотканинній капсулі селезінки.

1620. Якими рецепторами є тільця Мейснера?

      1. больовими;

      2. температурними;

      3. барорецепторами;

      4. *тактильними.

      5. механорецепторами;

1621. До яких нервових закінчень відносяться тільця Руффіні?

      1. вільних аферентних;

      2. моторних еферентних;

      3. секреторних еферентних;

      4. *рецепторних інкапсульованих;

      5. чутливих неінкапсульованих

1622. До яких нервових закінчень належать колби Краузе?

      1. чутливих інкапсульованих;

      2. чутливих вільних;

      3. рухових еферентних;

      4. *інкапсульованих терморецепторів;

      5. рухових секреторних.

1623. Відомі такі види синапсів, за винятком:

      1. аксо–вазальні;

      2. аксо–м’язові;

      3. аксо–соматичні;

      4. *аксо–гліальні.

      5. аксо–аксонні;

1624. Що таке синапс?

      1. адгезивні міжклітинні контакти;

      2. контакти типу nexus;

      3. замикаючі контакти;

      4. *спеціалізовані контакти між нейроцитами, що передають сигнали.

      5. спеціалізовані міжклітинні контакти;

1625. За яких умов нейромедіатор виділяється в синаптичну щілину?

      1. при накопиченні нейромедіатора в нервовій терміналі;

      2. при наявності ферментів, які приймають участь в утворенні нейромедіатора;

      3. при звільненні нейромедіатора з нервової терміналі;

      4. *при зміні мембранного потенціалу в нервовій терміналі;

      5. при збереженні його в синаптичних пухирцях.

1626. Який генез клітин мікроглії?

      1. мезенхіма;

      2. нейроектодермальний генез;

      3. кістковий мозок і нейроектодерма;

      4. *кістково–мозкове походження (моноцити)

      5. мезенхіма і нейроектодерма

1627. Які ознаки характерні клітинам мікроглії?

      1. Участь в імунній відповіді в пошкодженому мозку;

      2. Не здатність до оновлення;

      3. Участь в транспорті глюкози;

      4. *Наявність багато численних лізосом, участь у фагоцитозі

      5. Багато численні відростки, які галузяться.

1628. Які клітини синтезують мієлін у волокнах периферійної нервової системи?

      1. Нейрони;

      2. Мікрогліоцити;

      3. Астроцити волокнисті;

      4. *Шванівські;

      5. Астроцити протоплазматичні.

1629. Які ознаки характерні клітинам епендимоглії?

      1. кубічна форма з наявністю війок на апікальній поверхні клітин;

      2. клітини мають кубічну форму і утворюють пласт, подібний до епітелію;

      3. клітини кубічної форми з війками, що утворюють пласт, подібний до епітелію;

      4. *клітини кубічної форми, які вистилають центральний спинномозковий канал і шлуночки мозку;

      5. клітини невеликих розмірів, неправильної форми, з багаточисленними відростками, які галузяться.

1630. Яка швидкість передачі нервового імпульсу по безмієлінових нервових волокнах?

      1. 50–100 м/сек.

      2. 100–250 м/сек.

      3. 200–300 м/сек.

      4. *1–2 м/сек.

      5. 5–120 м/сек.

1631. Яка швидкість розповсюдження нервового імпульсу по мієлінових нервових волокнах?

      1. 50–100 м/сек.

      2. 1–2 м/сек.

      3. 200–300 м/сек.

      4. *5–120 м/сек.

      5. 100–250 м/сек.

1632. Як називається нервове волокно, що має багато осьових циліндрів?

      1. Безмієлінове нервове волокно з ізольованими аксонами.

      2. Мієлінове волокно з ізольованими аксонами.

      3. Мієлінове волокно кабельного типу.

      4. *Безмієлінове волокно кабельного типу.

      5. Безмієлінове нервове волокно з ізольованими дендритами.

1633. Нервові волокна класифікуються за:

      1. будовою осьового циліндра;

      2. діаметром нервового волокна;

      3. виконуваними функціями;

      4. *будовою оболонки;

      5. довжиною нервового волокна;

1634. Якими структурами утворена мієлінова оболонка периферійних нервових волокон?

      1. Ущільненою міжклітинною речовиною, яка містить білки і фосфоліпіди.

      2. Спеціалізованою частиною периневрія.

      3. Елементами цитоскелета шванівської клітини.

      4. *Плазматичною мембраною шванівських клітин.

      5. Спірально закрученою мембраною аксона

1635. Які компоненти містить осьовий циліндр нервового волокна?

      1. Мітохондрії, мікротрубочки.

      2. Елементи цитоскелету.

      3. Мітохондрії, мікрофіламенти.

      4. *Все перечислене.

      5. Мітохондрії, елементи гладкої ендоплазматичної сітки.

1636. Насічки Шмідта-Лантермана являють собою:

      1. Вузькі світлі лінії в мієліновій оболонці, що йдуть в косому напрямку;

      2. ділянку плазматичної мембрани аксона з товстим шаром мієліну;

      3. ділянку плазматичної мембрани, в якій шванівські клітини утворюють багато чисельні відростки що переплітаються;

      4. *ділянки розшарування мієліну, які утворюються при мієлінізації і представлені цитоплазмою шванівських клітин.

      5. ділянки розшарування мієліну, які утворюються при мієлінізації;

1637. Що таке мієлін?

      1. структура утворена ліпідами;

      2. структура, спірально закручена навколо аксонів;

      3. структура, спірально закручена навколо аксонів, утворена білками;

      4. *компактна структура із мембран, до складу якої входять ліпіди і білки, спірально закручена навколо аксонів.

      5. компактна структура із мембран, спірально закручена навколо аксонів;

1638. Які відомі види аксонного транспорту?

      1. швидкий;

      2. повільний;

      3. швидкий і повільний;

      4. *антиретроградний транспорт (від перикаріона), ретроградний (до перикаріона), швидкий, повільний

      5. транспорт від перикаріона;

1639. В мієліновому волокні ЦНС відсутні:

      1. перетяжка Ранв’є;

      2. осьовий циліндр;

      3. мезаксони;

      4. *Насічки мієліну та базальна мембрана

      5. олігодендроцити;

1640. Мієлінова оболонка це:

      1. продовження оболонки нервової клітини

      2. цитоплазма нейролемоцита

      3. осьовий циліндр

      4. *завитки мезаксона, концентрично нашаровані навколо осьового циліндра

      5. базальна мембрана навколо м’язового волокна

1641. В яких нейронах зустрічається один відросток ?

      1. біполярних

      2. псевдоуніполярних

      3. мультиполярних

      4. *уніполярних

      5. нейросекреторних

1642. В яких нейронах зустрічається два відростка ?

      1. псевдоуніполярних

      2. мультиполярних

      3. уніполярних

      4. *біполярних

      5. нейросекреторних

1643. В яких нейронах зустрічається багато відростків?

      1. біполярних

      2. псевдоуніполярних

      3. уніполярних

      4. *мультиполярних

      5. нейросекреторних

1644. До макроглії належать:

      1. олігодендроцити

      2. астроцити

      3. гліальні макрофаги

      4. *епендимоцити, олігодендроцити, астроцити.

      5. нейроцити

1645. Мієлінова оболонка забезпечує:

      1. повільне проходження нервового імпульсу

      2. мієлінова оболонка не впливає на проходження нервового імпульсу

      3. вплив мієлінової оболонки на проходження нервового імппульсу незначний

      4. *швидке проходження нервового імпульсу

      5. гальмування нервового імпульсу

1646. Які клітини утворюють мієлін в мієлінових нервових волокнах?

      1. мікроглія

      2. астроцити

      3. епендимоцити

      4. *нейролемоцити

      5. клітини-сателіти

1647. Укажіть медіатор в нервово-м'язовому синапсі скелетних м'язів:

      1. аміномасляна кислота

      2. норадреналін

      3. дофамін

      4. *ацетилхолін

      5. гліцин

1648. Назвіть чутливі нервові закінчення, що сприймають больові подразнення.

      1. механорецептори

      2. терморецептори

      3. хеморецептори

      4. *ноцирецептори

      5. барорецептори

1649. В яких ділянках мозку дорослої людини утворюються нові нервові клітини?

      1. субвентрикулярній зоні мозку

      2. субгранулярній зоні гіпокампа

      3. корі мозку

      4. *субвентрикулярній і субгранулярній зонах

      5. мозочку

1650. Які включення знаходяться в нейроплазмі нейрона?

      1. Ліпіди

      2. Білки

      3. Cлизові секрети

      4. *Глікоген ,ліпофусцин, нейросекрети

      5. Пігментні

1651. Які органели нервової клітини є показником її функціонального стану?

      1. нейрофібрили

      2. мітохондрії

      3. Комплекс Гольджі

      4. *хроматофільна субстанція

      5. лізосоми

1652. Які структури належать до системи цитоскелета нейронів?

      1. ергастоплазма

      2. Комплекс Гольджі

      3. мікрофіламенти

      4. *мікрофіламенти і мікротрубочки

      5. Мікротрубочки

1653. На чому грунтується морфологічна класифікація нейронів?

      1. кількість аксонів

      2. кількість дендритів

      3. кількість ядер в клітині

      4. *кількість відростків

      5. наявність чи відсутність відростків

1654. Скільки аксонів має мультиполярна нервова клітина?

      1. немає зовсім

      2. два

      3. багато

      4. *один

      5. до пяти

1655. У терміналях аксона аксо-м’язового синапса знаходяться:

      1. нейросекрети

      2. базофільна субстанція

      3. ліпофусцин

      4. *медіатори

      5. глікоген

1656. На чому грунтується функціональна класифікація нейронів?

      1. на функції аксона

      2. на функції дендрита

      3. на функції мозкового центра

      4. *на функції нейрона у складі рефлекторної дуги

      5. на функції робочого органа, що інервується

1657. Закриті ( електричні) синапси :

      1. не містять медіатора в пресинаптичному полюсі

      2. не містять мітохондрій

      3. не містять синаптичної щілини

      4. *не містять медіатора і синаптичної щілини

      5. не містять постсинаптичної мембрани

1658. Гальмівну функцію виконує такий синапс:

      1. аксо-соматичний

      2. аксо-дендритний

      3. електричний

      4. *аксо-аксонний

      5. дендро-дендритний

1659. Нейролемоцити (клітини Шванна) це різновид:

      1. мікрогліоцитів

      2. епендимоцитів

      3. протоплазматичних астроцитів

      4. *олігодендроцитів

      5. волокнистих астроцитів

1660. У нервовій тканині захисну функцію виконують:

      1. нейроцити

      2. протоплазматичні астроцити..

      3. волокнисті астроцити.

      4. *Мікрогліоцити.

      5. Епендимоцити.

1661. Нейроцит, що має один відросток, який на певній відстані від тіла клітини поділяється на аксон і дендрит, називається:

      1. Біполярним.

      2. Мультиполярним.

      3. Аферентним.

      4. *Псевдоуніполярним.

      5. Еферентним.

1662. Який вид нейроглії присутній в периферійній нервовій системі?

      1. Олігодендроцит

      2. Астроцит

      3. Епендимоцит

      4. *Нейролемоцит

      5. Мікроглія

1663. Що таке вузол Ранв’є в мієліновому нервовому волокні?

      1. Дуплікатура нейролеми нейролемоцита

      2. Термінальні розгалуження аксона

      3. Місце відходження відростка від перикаріона

      4. *Ділянка контакту між двома сусідніми нейролемоцитами

      5. Перетяжки в осьовому цилідрі волокна

1664. Крім макрофагічної функції мікроглія виконує:

      1. Передачу нервового імпульсу

      2. Розмежувальну

      3. Секреторну

      4. Опорну

      5. *Синтез білків-імуноглобулінів (антитіл)

1665. Постсинаптична мембрана у руховому ефекторі утворена:

      1. Аксолемою м’язового волокна

      2. Оболонкою дендрита нейроцита

      3. Плазмолемою нейроцита

      4. Плазмолемою астроцита

      5. *Сарколемою м’язового волокна

1666. Функції ефектора (нейротканинного синапса):

      1. Сприйняття подразнення

      2. Транформація подразнення в нервовий імпульс

      3. Передача імпульсу від однієї нервової клітини до іншої

      4. *Передача нервового імпульсу робочому органу

      5. Гальмування імпульсу

1667. Перикаріон нейрона це:

      1. Аксон

      2. Дендрит

      3. Ядро нейрона

      4. *Тіло нейрона

      5. Нейроплазма

1668. В яких синапсах відбувається передача нервового імпульсу в обох напрямках?

      1. Аксо-аксонних

      2. Аксо-соматичних

      3. Аксо-дендритних

      4. Дендро-дендритних

      5. *Безпухирцевих (електронних)

Ситуаційні задачі

1. Хімічний фактор подіяв на плазмолему клітини. В результаті клітина змінила свою форму. Який шар плазмолеми взяв у цьому участь?

   1. Глікокалікс.

   2. Біліпідний.

   3. Гідрофільний.

   4. *Кортикальний.

   5. Гідрофобний.

1. Клітини, які вистеляють кишечник мають облямівку. При деяких захворюваннях вона руйнується. Яка функція клітин при цьому страждає?

   1. Екскреції.