Особливості побудови медичних інформаційних систем
Методологія проектування інформаційних систем описує процес створення і супроводу систем у вигляді життєвого циклу (ЖЦ) ІС, представляючи його як деяку послідовність стадій і виконуваних процесів. Для кожного етапу визначаються склад і послідовність виконуваних робіт, отримувані результати, методи і засоби, необхідні для виконання робіт, ролі і відповідальність учасників. Такий формальний опис ЖЦ ІС дозволяє спланувати і організувати процес колективної розробки і забезпечити управління цим процесом.
Життєвий цикл ІС можна представити як послідовність подій, що відбуваються з системою в процесі її створення і використання.
Модель життєвого циклу - структура, що містить процеси, дії і завдання, які здійснюються в ході розробки, функціонування і супроводу програмного продукту протягом всього життя системи, від визначення вимог до завершення її використання.
На даний час відомі і використовуються такі моделі життєвого циклу:
Каскадна модель, яка передбачає послідовне виконання всіх етапів в строго фіксованому порядку. Перехід на наступний етап означає повне завершення робіт на попередньому етапі.
Поетапна модель з проміжним контролем. Розробка ІС ведеться ітераціями з циклами зворотного зв'язку між етапами. Поетапні коректування дозволяють враховувати реально існуючий взаємовплив результатів розробки на різних етапах; час життя кожного з етапів розтягується на весь період розробки.
Спіральна модель. На кожному витку спіралі відбувається створення чергової версії продукту, уточнюються вимоги розробки, визначається якість і плануються роботи наступного витка. Особлива увага приділяється початковим етапам розробки - аналізу і проектуванню, де реалізація тих або інших технічних рішень перевіряється і обґрунтовується за допомогою створення прототипів (макетування).
Можна виділити наступні позитивні сторони застосування каскадного підходу:
на кожному етапі формується закінчений набір проектної документації, що відповідає критеріям повноти і узгодженості;
виконувані в логічній послідовності етапи робіт дозволяють планувати терміни завершення всіх робіт і відповідні витрати.
Каскадний підхід добре використовувати при побудові простих ІС, коли від самого початку розробки можна достатньо точно і повно сформулювати всі вимоги до системи. Основним недоліком цього підходу є те, що реальний процес створення системи ніколи повністю не укладається в таку жорстку схему, постійно виникає потреба в поверненні до попередніх етапів і уточненні або перегляді раніше прийнятих рішень. У результаті реальний процес створення ІС відповідає поетапній моделі з проміжним контролем
Проте і ця схема не дозволяє оперативно враховувати виникаючі зміни і уточнення вимог до системи. Узгодження результатів розробки з користувачами проводиться тільки в межах, що плануються після завершення кожного етапу робіт, а загальні вимоги до ІС зафіксовані у вигляді технічного завдання.
Спіральна модель ЖЦ була запропонована для подолання цих проблем. На етапах аналізу і проектування та реалізації технічних рішень, міра задоволення потреб замовника перевіряється шляхом створення прототипів. Кожен виток спіралі відповідає створенню працездатного фрагмента або версії системи. Це дозволяє уточнити вимоги, цілі і характеристики проекту, визначити якість розробки, спланувати роботи наступного витка спіралі. Таким чином поглиблюються і послідовно конкретизуються деталі проекту і, в результаті, отримується обґрунтований варіант, який задовольняє дійсним вимогам замовника.
Ітеративна розробка відображає об'єктивно існуючий спіральний цикл створення складних систем. Вона дозволяє переходити на наступний етап, не чекаючи повного завершення роботи на поточному і вирішити головну задачу - щонайшвидше показати користувачам системи працездатний продукт, тим самим активізуючи процес уточнення і доповнення вимог.
Основна проблема спірального циклу - визначення моменту переходу на наступний етап. Для її вирішення вводяться тимчасові обмеження на кожен з етапів життєвого циклу, і перехід здійснюється відповідно до плану, навіть якщо не вся запланована робота закінчена. Планування проводиться на основі статистичних даних, отриманих в попередніх проектах, і особистого досвіду розробників.
Сьогодні в медичній галузі України використовуються різні інформаційні системи, серед яких «Доктор Елекс», «ЕМСІМЕД», «Медучет», «Медіалог», TherDep, Astraia, «ЛисМедап», TrakCare, та інші.
Зазвичай організація лікувально-діагностичного процесу в різних закладах охорони здоров’я має суттєві відмінності в залежності від форми власності, сфери діяльності, галузі та спеціалізації. Саме тому при розробці медичних інформаційних систем повинна закладатися ідеологія гнучкості системи та можливості налаштування програмного забезпечення під потреби конкретного лікувального закладу. Доцільним є оснащення медичних інформаційних систем інструментами для редагування форм та створення медичних записів. Універсальність системи дозволяє враховувати різні деталі та нюанси організації лікувального процесу у конкретному закладі та максимально наблизити програмне забезпечення до існуючих інструкцій та правил виконання лікувально-діагностичних процедур.