Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КарідомегаліяN.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
15.02.2016
Размер:
99.84 Кб
Скачать

Варіант №1

1. Найбільш інформативний метод визначення етіології ексудативного перекардиту:

а) реакція Манту;

б) визначення титрів противірусних антитіл в сиро­ватці крові;

в) посів крові на стерильність;

г) загальноклінічне та бактеріологічне дослідження випоту, отриманого при пункції перикарду;

д) визначення активності АСТ, КФК, ЛДГ в сироватці крові.

2. Найбільш достовірна відмінність міокардиту від ДКМП?

а) кардіомегалія;

б) наявність антитіл до ентеровірусів;

в) важкі порушення ритму;

г) дилятація порожнин серця;

д) тромбоемболії.

3. Коли виявляється підвищення амінотрансфераз при інфаркті міокарда ?

а) з перших годин;

б) з кінця першої доби;

в) з третьої доби;

г) з п'ятої доби;

д) через тиждень.

4. I-й серцевий тон посилюється при:

а) мітральному стенозі;

б) стенозі гирла аорти;

в) атеросклеротичному кардіосклерозі;

г) міокардиті;

д) дилятаційній кардіоміопатії.

5. Що необхідно призначити при рестриктивній кардіоміопатії з ознаками серцевої недостатності:

а) ізоланід;

б) фуросемід;

в) пропранолол;

г) еуфілін;

д) оксигенотерапію.

Варіант № 2

1. Інфекційний ендокардит найчастіше виникає у:

а) молодих жінок;

б) молодих чоловіків;

в) людей похилого віку;

г) дітей;

д) немовлят.

2. "Грудна жаба" при відсутності ураження коронарних артерій частіше всього спостерігається при:

а) мітральній недостатності;

б) мітральному стенозі;

в) стенозі легеневої артерії;

г) стенозі гирла аорти;

д) недостатності тристулкового клапана.

3. Для якої стадії гіпертонічної хвороби характерна гіпертрофія лівого шлуночка: :

а) І;

б) ІІ;

в) ІІІ;

г) Для всіх;

д) Правильно 2 і 3.

4. Безперервний систолодіастолічний шум характерний:

а) коарктації аорти;

б) гіпертрофічній кардіоміопатії;

в) відкритої артеріальної протоки;

г) атеросклерозу аорти;

д) дефекту міжшлуночкової перетинки.

5. Патогенетична терапія гіпертрофічної кардіоміопатії:

а) серцеві глікозиди;

б) бета-адреноблокатори;

в) бета-адреностимулятори;

г) нітрати;

д) артеріолярні вазодилятатори.

Варіант №3

1. В якому випадку спостерігається зменшення серцевого викиду при незміненому скороченні міокарда:

а) при міокардиті;

б) при ексудативному перикардиті;

в) при інфаркті міокарда;

г) при гіпертонічній хворобі;

д) у всіх перерахованих випадках.

2. Яка з вроджених вад серця найчастіше ускладнюється підгострим інфекційним ендокардитом ?

а) дефект міжшлуночкової перетинки;

б) дефект міжпередсердної перетинки;

в) траспозиція крупних судин;

г) стеноз гирла аорти;

д) вроджена мітральна недостатність.

3. Для синдрому Дреслера не характерно:

а) еозинофілія;

б) підвищення активності кардіоспецифічних ферментів;

в) відняття сегмента ST;

г) антиміокардіальні антитіла в крові;

д) шум тертя плеври.

4. Які з вказаних ЕКГ-ознак не є ознаками гострого міокардиту?

а) подовжений інтервал P-Q;

б) депресія сегмента S-T;

в) інверсія зубця T;

г) елевація сегмента S-T;

д) порушення внутрішлуночкової провідності.

5. Лікування дилятаційної кардіоміопатії (ХНК IIА):

а) глюкокортикостероїди, серцеві глікозиди, салуретики;

б) бета-адреноблокатори, верапаміл;

в) гепарин, дезагреганти, рибоксин, АТФ;

г) салуретики, вазодилятатори, серцеві глікозиди;

д) нітрати, серцеві глікозиди.

Варіант №4

1. Для якої вродженої вади серця характерна легенева гіпертензія ?

а) стеноз гирла аорти;

б) дефект міжшлуночкової перетинки;

в) стеноз легеневої артерії;

г) коарктація аорти;

д) тетрада Фало.

2. Для уточнення якої патології допоможе ультразвукове дослідження серця?

а) стенокардії напруги;

б) клапанні вади серця;

в) дистрофії міокарда;

г) порушення ритму

д) наявності блокад.

3. При інфекційному ендокардиті на відміну від ревматизму залишається звичайно нормальним.

а) титр анти-О-стрептолізину;

б) вміст гама-глобулінів;

в) лейкоцитоз;

г) ШОЕ;

д) все перераховане.

4. Лікування обструктивної форми гіпертрофічної кардіоміопатії

ХНК IIА ст.

а) глюкокортикоїди, серцеві глікозиди, салуретики;

б) рибоксин, АТФ, оротат калію;

в) бета-адреноблокатори, верапаміл;

г) серцеві глікозиди, салуретики, нітрати, гідралазин (апресин);

д) салуретики, нітрати, ніфедіпін (корінфар).

5. Діагностичні критерії дилятаційної кардіоміопатії включають все крім:

а) прогресуючу недостатність кровообігу

б) відносно молодий вік

в) відсутність ознак запального процесу

г)відсутність зв’язку з етіологічним фактором

д)системна артеріальна гіпертензія (вище 160/100 мм.рт.ст.)