- •Львівський національний медичний університет
- •Загальні правила техніки безпеки при роботі студентів у навчальній хімічній лабораторії
- •Модуль 4. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій Тематичний план практичних занять з модуля 4
- •Тематичний план лекцій з модуля 4
- •Завдання для самостійної роботи студентів (срс)
- •Вимоги до виконання та перевірки самостійної роботи студентів (срс)
- •Методика проведення та критерії оцінювання підсумкового модульного контролю
- •Теоретичні питання
- •Практична робота Якісні реакції на складові частини нуклеопротеїнів
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів „Крок-1”
- •1. Рнк вірусу сніДу проникла всередину лейкоцита і за допомогою ензима ревертази спричинила синтез у клітині вірусної днк. В основі цього процесу лежить... А. Зворотня транскрипція
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Дослід 2. Кількісне визначення сечової кислоти в сечі.
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •1. У сечі місячної дитини виявлено підвищений вміст оротової кислоти. Дитина погано набирає масу тіла. Які речовини потрібно використати для нормалізації метаболізму?
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література
Теоретичні питання
Біосинтез пуринових нуклеотидів; cхема реакцій синтезу ІМФ; утворення АМФ, ГМФ, АТФ, ГТФ. Регуляція біосинтезу пуринових нуклеотидів за принципом негативного зворотного зв’язку (ретроінгібування).
Біосинтез піримідинових нуклеотидів: реакції; регуляція. Клініко-біохімічна характеристика оротацидурії.
Біосинтез дезоксирибонуклеотидів. Утворення тимідилових нуклеотидів; інгібітори біосинтезу дТМФ як протипухлинні засоби (структурні аналоги дТМФ, похідні птерину).
Катаболізм пуринових нуклеотидів; cпадкові порушення обміну сечової кислоти. Клініко-біохімічна характеристика гіперурикемії, подагри, синдрому Леша-Ніхана.
Катаболізм піримідинових нуклеотидів; метаболізм продуктів розпаду.
Практична робота
Дослід 1. Кількісне визначення сечової кислоти в сироватці крові.
Принцип методу. Сечова кислота відновлює фосфатвольфраматний реактив з утворенням сполуки блакитного кольору, оптична густина якої за довжини хвилі 640 нм є пропорційною концентрації сечової кислоти у сироватці крові.
Матеріальне забезпечення: сироватка або плазма крові, 10 % розчин натрію дигідрогенвольфрамат дигідрату, 10 % розчин натрію карбонату, 0,35 М розчин сульфатної кислоти, фосфатвольфраматний реактив (реактив Фоліна), 30 мкМ розчин сечової кислоти, піпетки, пробірки, центрифуга.
Хід роботи: У центрифугову пробірку вміщують 0,5 мл сироватки крові та 4 мл дистильованої води. Вміст пробірки перемішують і додають 0,25 мл 0,35 М розчину сульфатної кислоти та 0,25 мл 10% розчину натрію дигідрогенвольфрамат дигідрату. Вміст пробірки перемішують і через 5 хв центрифугують протягом 10 хв за швидкості 3000 об/хв. Проводять визначення сечової кислоти за наступною схемою.
Визначення сечової кислоти в сироватці крові
|
Контрольна проба |
Стандартна проба |
Дослідна проба |
Надосадова рідина, мл |
- |
- |
2 |
Стандартний розчин сечової кислоти, мл |
- |
2 |
- |
Вода дистильована, мл |
2 |
- |
- |
Розчин натрію карбонату, мл |
1 |
1 |
1 |
Фосфатвольфраматний реактив, мл |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
Вміст пробірок перемішують. Через 30 хв визначають оптичну густину стандартної та дослідних проб за довжини хвилі 640 нм (590-700 нм, червоний світлофільтр) проти контрольної проби у кюветі затовшки 10 мм. Забарвлення є стабільним протягом 30 хв.
Розрахунок вмісту сечової кислоти проводять за формулою:
Адосл
С= × 30 × 10,
Астанд
де: С – вміст сечової кислоти у дослідній пробі, мкмоль/л;
Адосл – оптична густина дослідної проби;
Астанд – оптична густина стандартної проби;
30 – вміст сечової кислоти у стандартному розчині, мкмоль/л;
10 – величина розведення сироватки.
У чоловіків вміст сечової кислоти у сироватці крові становить 240-500 мкмоль/л, у жінок – 160-400 мкмоль/л.
Пояснити отримані результати. Зробити висновок.