Per1r-Lekc-2

11

8. Вегетативна нервово система.

Вегетативна нервова система дiлиться на два вiддiли: симпатичний i парасимпатичний.

СИМПАТИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА. Преганглiонарнi волокна симпатичної нервової системи виходять вiд нейронiв бокових рогiв грудного i поперекового вiддiлiв спинного мозку. Її ганглiї зв"язанi один з одним i утворюють бiля хребта два симетричнi ланцюжки. До органiв-мiшеней вiд них йдуть дуже довгi постганглiонарнi волокна. Медiаторами симпатичних нервiв є адреналiн i норадреналiн. Тому бiльшiсть симпатичних волокон є адренергiчнi. В цiлому дiяльнiсть симпатичної нервової системи спрямована на енергетичне забезпечення (ерготропна функцiя). Вплив медіаторів симпатичної нервової системи проявляється таким чином: зiницi розширяться; частота скорочень серця зростає, сила скорочень збiльшується, що веде до посилення кровотоку, кров вiдходить вiд шкiри i внутрiшнiх органiв до робочих м"язiв i мозку, процеси травлення сповiльнюються, збiльшується частота i глибина дихання, що посилює газообмiн. Клiтини печiнки i жирової тканини викидують в кров бiльше глюкози i жирних кислот, а пiдшлункова залоза виробляє менше iнсулiну. Це дозволяє мозку отримати бiльше глюкози.

Величезне значення для рухової дiльностi органiзму має трофiчний вплив симпатичних нервiв на скелетнi м"язи. Подразнення цих цервiв може знову пiдвищити амплiтуду скорочень втомлених м"язiв - ефект ОрбелiГiнецинського.

ПАРАСИМПАТИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА. Преганглiонарнi волокна цього вiддiлу йдуть вiд стовбура головного мозку (деяких ядер середнього i довгастого мозку) та вiд нейронiв крижового вiддiлу спинного мозку. Важливу роль відіграє блукаючий нерв, який іннервує всі органи грудної і черевної порожнини. Преганглiонарнi волокна парасимпатичної нервової системи дуже довгi, їх ганглiї розмiщенi поблизу органiв, якi вони iннервують, або в самих органах. Медiатором парасимпатичної нервової системи є ацетилхолiн. Тому парасимпатичнi волокна вiдносяться до холiнергiчних.

12

Вцiлому дiяльнiсть парасимпатичної нервової системи спрямована на нагромадження енергетичних ресурсiв (трофотропна функцiя). Переважання папасимпатичної активностi створює умови для "вiдпочинку i вдновлення". Пiдвищується притiк кровi до травного тракту, прискорюється просування їжi через кишечник, посилюється секрецiя травних ферментiв. Частота i сила скорочень серця знижується, зiницi звужуються, просвiт дихальних шляхiв зменшується, посилюються процеси сечоутворення. Поповнюються енергоресурси.

Багато внутрiшнiх органiв отримують як симпатичну, так i парасимпатичну iннервацiю. Впливи цих двох систем переважно носять антагонiстичний характер. Деколи вони можуть дiяти "синергiчно".

13

ЛІТЕРАТУРА.

1.Фізіологія людини. За ред. І.С.Кучерова. Київ: Вища школа, 1981.

2.Физиология человека. Под ред. Н.В.Зимкина, М.: ФиС, 1975.

3.Физиология мышечной деятельности. Под ред. Я.М.Коца, М.: ФиС, 1982.

4.Коритко З.І., Голубій Є.М. Загальна фізіологія. Львів, 2002.

Додаткова:

1.Физиология человека. Под ред. Г.И.Косицкого, М.: Медицина, 1985.

2.Физиология человека. Пер. с англ. Под ред.Костюка П.Г., М.: Мир, 1985, 1.1. Мышцы.

3.Калинский М.И., Рогозкин В.А. Биохимия мышечной деятельности, Киев: Здоров’я, 1989.

4.Скок В.И., Шуба М.Ф. Нервно-мышечная физиология. Учебное пособие для у-тов, Киев: Вища школа, 1986.

5.Физиология человека // Под. ред. Р.Шмидта и Г.Тевса. М.: Мир, 1986. С.9- 26.

6.Общий курс физиологии человека и животных // Под.ред.А.Д.Ноздрачёва.

М., “Высшая школа”, 1991. Кн., С.9 – 56.