Zbirnuk_tez_10_102014_p_2

Міжнародна науково-практична конференція (м. Луцьк, 10 жовтня 2014 р.)

командної системи господарювання, що, цілком природно, наклало свій відбиток на становлення теорії моніторингу, діагностики і контролю. Оскільки діюча система господарювання надавала підприємствам обмежену самостійність і велика частина управлінських рішень приймалася на рівні міністерств і відомств, то і дані моніторингу, діагностики і контролю мали високий рівень істотності тільки для середніх і вищих рівнів управлінських ланок.

Таким чином, зміст, форми і методи організації контролінгу мають відповідати вимогам оптимального менеджменту підприємств в умовах розвинених ринкових відносин, а отже, включати всі необхідні складові моніторингу, діагностики і контролю, достатні для досягнення поставлених цілей.

УДК 657 Львова О.О.

*Науковий керівник: Талах Т.А., к.е.н., доцент Луцький національний технічний університет

ПРОБЛЕМИ ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ «У КОНВЕРТАХ»

«Тіньова зарплата» стала однією із найбільших проблем сучасної економіки, у тому числі і ринку праці. За даними експертів, сьогодні в Україні близько 45-50% заробітної плати виплачується «у конвертах». Така ситуація призводить до значних негативних наслідків не тільки для бюджету держави, а й для самих працівників.

Питанням детінізації заробітних				плат, присвячено		багато
публікацій	різних	авторів:	З.С.	Варналія,	І.І.	Мазур,

В.А Предборський, Т.К. Кваша, В.І. Данилишин та О.Н. Стефанків та інші.

Для подолання цього явища необхідно, перш за все з‘ясувати його причини, а саме:

1) бажання заощадити з боку працівників і роботодавців. На даний момент в Україні діють високі ставки податків, які повинні сплатити робітники і працівники. Так, робітник сплачує зі своєї зарплати близько 20% податків та внесків (ПДВО, ЄСВ), а роботодавець повинен робити нарахування на фонд оплати праці, які

131

Облік, аналіз і аудит: виклики інституціональної економіки

складають приблизно 37 – 50% в залежності від класу професійного ризику. Значна частина українських підприємців не в змозі робити такі виплати.

2)нестабільність податкового законодавства, високий податковий тиск і нерівномірність податкового навантаження на суб'єкти господарювання, низький рівень податкової дисципліни;

3)надмірне регулювання підприємницької діяльності;

4)низький рівень заробітної плати;

5)відсутність довіри до державних інституцій. Саме довіра до уряду або відчуття "соціальної солідарності" спонукає людей платити податки, навіть якщо раціональною поведінкою було б ухиляння від їх сплати. В Україні рівень довіри надзвичайно низький.

Оплата праці в «конвертах» є вигідною як для працівника, оскільки він отримує більш високу заробітну плату, так і для роботодавця, який заощаджує на оподаткуванні.

Однак «тіньова заробітна плата» призводить до втрати державою ресурсів, необхідних для забезпечення громадян належним рівнем державних послуг.

Наслідками заробітної плати «у конвертах» є:

1)низький рівень соціального захисту громадян;

2)неякісність державних послуг у галузі охорони здоров'я, освіти і культури;

3)ускладнене проведення державної економічної політики;

4)слабко розвинена соціальна інфраструктура;

5)низький рівень пенсій.

Рішення проблеми виходу з «тіні» заробітної плати потребує комплексного підходу і дій одночасно з боку держави, роботодавців, та працівників.

Серед стимулюючих заходів, що можуть сприяти детінізації ринку праці, можна назвати наступні:

1)зменшення відрахувань до соціальних фондів;

2)зменшення податкового навантаження;

3)збільшення розміру мінімальної заробітної плати та розмірів штрафів за нелегальне працевлаштування;

4)спрощення системи адміністрування податків, розробка законопроектів про порядок проведення регулюючими органами перевірок діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Отже, питання «тіньової заробітної плати» є дискусійним і потребує подальшого дослідження.

132

Міжнародна науково-практична конференція (м. Луцьк, 10 жовтня 2014 р.)

УДК 657 Мазурик Ю.В.

*Науковий керівник: Голячук Н.В., к.е.н., доцент Луцький національний технічний університет

ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Фінансовий результат є важливим показником діяльності підприємства. Саме від нього залежить рішення про продовження

підприємства функціонування			на ринку.
В	умовах	ринкової	економіки	діяльність	суб‘єктів

господарювання спрямована насамперед на отримання позитивного фінансового результату, як джерела формування фінансових ресурсів та основи їх сталого розвитку.

У науковій літературі питання якості забезпечення аналізу фінансових результатів досліджували Кіндрацька Л., Білик М., Івахненко В., Мец В., Малік М. Й., Тарасенко Н., Савицька Г., Кірейцев Г.Г. та інші науковці.

На думку Моссаковського В. нині переважна більшість підприємств відображує власні витрати і доходи неповністю [1].

Як вважає Ластовецький В. головною проблемою обліку витрат і доходів підприємства є проблема створення єдиної загальнодержавної бази норм і нормативів для обліку та контролю за витратами й доходами підприємства [2].

Кірейцев Г.Г. визначає, що недоліки в організації обліковоаналітичного забезпечення зумовлені порушенням принципу своєчасності, відставанням обліку в оформленні реальних процесів, що відбуваються на підприємстві [3].

Але, не зважаючи на значну кількість наукових досліджень щодо якості забезпечення аналізу фінансових результатів підприємств, проблема залишається не вирішеною остаточно. Певною мірою це пов‘язано із застосуванням основних форм фінансової звітності як основи відповідного аналізу, які досить суттєво змінилися.

Про актуальність тематики обліку фінансових результатів свідчить рівень її розгляду в наукових працях. Проте, мало хто приділяє увагу проблемі розходження фінансових результатів між прийнятою класифікацією видів діяльності підприємства та

133

Облік, аналіз і аудит: виклики інституціональної економіки

субрахунками рахунку 79 «Фінансові результати».

Фінансові інвестиції приносять значні прибутки підприємству, але План рахунків не виділяє конкретних рахунків, на яких би відображався результат від інвестиційної діяльності, а за таких умов, підприємство не може чітко та наочно перевірити доцільність залучення інвестицій та прослідкувати їх ефективність.

Але разом з тим на сьогоднішній день залишаються неврегульованими цілий ряд питань обліку фінансових результатів. Недостатньо уваги приділено обґрунтуванню методичних принципів, у відповідності з якими визначаються такі категорії, як прибуток і збиток.

Ми пропонуємо наступну послідовність контролю формування фінансових результатів, що може використовуватися при складанні плану контролю доходів, витрат і фінансових результатів:

-перевірка правильності класифікації, оцінки та умов визнання доходів і результатів діяльності;

-перевірка правильності відображення доходів і фінансових результатів від реалізації подукції (товарів, робіт, послуг);

-перевірка правильності відображення інших операційних доходів і результатів операційної діяльності;

-перевірка правильності відображення фінансових доходів і результатів від фінансових операцій.

Отже, основною проблемою обліку витрат і доходів підприємства, на нашу думку, є проблема повноти та своєчасності їх відображення у системі обліку. Ця проблема досить багатопланова, надзвичайно складна й стосується всього нашого суспільного ладу.

1. Моссаковський В. Про управлінський облік / В. Моссаковський // Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. - № 10. -С. 37-44

2. Ластовецький В. Інформаційне забезпечення підприємницької діяльності / В. Ластовецький // Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. -, № 10. - С. 7-10.

3. Кірейцев Г.Г., Нехай В.А. // Облік і фінанси АПК. – 2009. – № 3. – С. 84–90.

134

Міжнародна науково-практична конференція (м. Луцьк, 10 жовтня 2014 р.)

УДК 330.51

Марценюк К.А.

*Науковий керівник: Павлюк Л.В., к.е.н., доцент Луцький національний технічний університет

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК БУХГАЛТЕРСЬКОЇ НАУКИ

Основоположниками бухгалтерського обліку як науки безумовно були Б. Котрулі (купець з Дубровника) та Лука Пачолі. Бенедето Котрулі написав книгу «Про торгівлю і досконального купця» (1458 рік), в яку включив главу про подвійну бухгалтерію. Він вважав бухгалтерський облік засобом управління окремим підприємством. Л. Пачолі розглядав бухгалтерський облік як методологічну науку. Ні перший, ні другий не створили цільної науки про бухгалтерський облік, але вони дали поштовх до тлумачення бухгалтерського обліку в юридичному та економічному аспектах.

Бухгалтер − (нім. Buchhalter, Buch — книга, Halter — тримач) − спеціаліст у галузі бухгалтерії, який працює в системі обліку згідно діючого законодавства. Його завдання − вчасно і правильно заплатити податки і відзвітувати перед державними органами, клієнтами і партнерами компанії, слідкувати за станом рахунку підприємства та зводити баланс до єдиного показника. Сучасний бухгалтер повинен задовольнити потреби тих, хто використовує облікову інформацію, незалежно від того, чи є вони її зовнішніми чи внутрішніми користувачами.

Сьогодні, коли інформаційне забезпечення стало найважливішим фактором успішної господарської діяльності, функції бухгалтера зазнали суттєвих змін. Сучасний бухгалтер займається не тільки веденням рахунків, але й здійснює широку діяльність, що включає планування і прийняття рішень, контроль і оцінку, огляд діяльності та аудиту тощо.

Бухгалтер повинен мати знання у таких напрямах як: бухгалтерський облік, податковий облік, фінансовий аналіз, основи аудиту. Вся діяльність підприємства повинна здійснюватися згідно чинного законодавства, тому бухгалтер повинен постійно займатися самоосвітою, слідкувати за змінами основних правил бухгалтерського обліку, змінами в законодавстві, знаходити можливість відвідувати спеціалізовані семінари, курси підвищення кваліфікації.

135

Облік, аналіз і аудит: виклики інституціональної економіки

Впровадження інновацій у навчальний процес покликане забезпечити підвищення якості навчання й виховання майбутніх спеціалістів або знизити витрати на досягнення звичних результатів освіти. Йдеться про те, що метою будь-якого нововведення є підвищення ефективності навчального процесу. Ступінь ефективності залежить від того, яких витрат потребує конкретне нововведення і як довго воно даватиме корисний ефект. Якщо через незначний час після впровадження нововведення актуальною буде проблема щодо освоєння нового, яке нейтралізує дію попереднього, то корисний ефект такого нововведення не може бути значним, а значить витрати на його впровадження виявляться невиправданими. Отже, ефективність нововведення залежить від досягнутого завдяки йому корисного ефекту, тривалості використання інноваційної технології, витрат на її впровадження.

Міжнародні нормативи бухгалтерської освіти охоплюють різноманітні сторони і ступені системи бухгалтерської освіти. Наприклад в міжнародному нормативі бухгалтерської освіти №9 вказано, що професійні бухгалтери зараз виконують обов'язки в складній соціальній, економічній та юридичній сфері, саме тому розширюється перелік знань, якими вони повинні володіти, і тому для підготовки кваліфікованого спеціаліста в галузі бухгалтерського обліку в навчальному плані згідно з міжнародними нормативами, повинно бути також передбачено вивчення в якості додаткових дисциплін таких як: економіка, право, математика і статистика, професійна етика, управління. Навчання за спеціальністю «Бухгалтерський облік» завершується тестуванням на професійну компетентність. Міжнародним нормативом №9 також зазначено, що програми навчання обліку повинні розвивати у студента розуміння суті і ролі обліку, а це потребує знання історичної і етичної перспектив розвитку бухгалтерської професії, а також теоретичних основ обліку.

1.Бутинець Ф.Ф.Б26. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит». / Вид. 2-е, доп. і перероб. – Житомир: ЖІТІ,

2000 - 640 с.

2.Дичківська І.М. « Інноваційні педагогічні технології» - К.: Либідь, 2011 – 451 с.

3.Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. Посіб. –К.: Знания-Прес, 2003. – 444с. – (Вища освіта ХХІ століття).

136

Міжнародна науково-практична конференція (м. Луцьк, 10 жовтня 2014 р.)

УДК 657 Марчук В.М.

*Науковий керівник: Жураковська І.В., к.е.н., доцент Луцький національний технічний університет

УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

В умовах сучасного ринку правила встановлюють покупці і замовники, для яких вигідно спочатку отримати товар або прийняти роботу, а тільки потім розплатитися. Для того щоб утримати свої позиції на ринку, постачальники та підрядники слідують бажанням клієнтів і все частіше використовують комерційне кредитування, надають відстрочки платежів і т. д. Якщо факт поставки товару (робіт, послуг) не збігається за часом з отриманням за них грошових коштів, у постачальника (підрядника) виникає дебіторська заборгованість.

На сьогодні одним з найбільш складних і суперечливих питань всеукраїнського обліку є облік дебіторської заборгованості, що пов‘язано з існуванням проблеми неплатежів. Суб‘єкти господарювання на перший план висувають вирішення власних проблем, замість виконання фінансових зобов‘язань по платежах перед партнерами.

Вирішенню даної проблеми сприятиме удосконалення бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості.

Зокрема, обліком дебіторської заборгованості займалися такі вітчизняні вчені, як Л.З.Горянська, С.Ф. Голова, Л. Городянська, В.Г. Андрійчук, В.М. Костюченко, П.І.Гайдуцький, А.П. Шаповалова та інші.

Актуальність даної теми полягає у важливості удосконалення організації розрахунків, зокрема безготівкових, і необхідності трансформації бухгалтерського обліку та аудиту розрахунків відповідно до економічних відносин ринкового спрямування.

Саме ефективна організація розрахунків повинна активно сприяти зміцненню договірної дисципліни; підвищенню відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійснення платежів за всіма зобов'язаннями; прискоренню обороту оборотних коштів; зменшенню видатків обігу; ефективному використанню тимчасово вільних коштів та ін.

137

Облік, аналіз і аудит: виклики інституціональної економіки

Дебіторська заборгованість - це фінансовий актив, який є контрактивним

правом отримувати грошові кошти або ціні папери від іншого підприємства. Визнається як актив, коли підприємство стає стороною контракту і внаслідок цього має юридичне право рано чи пізно отримувати грошові кошти. Відповідно дебіторську заборгованість можна визнати активом тільки тоді, коли існує ймовірність ї погашення боржником. Якщо такої ймовірності немає, суму дебіторської заборгованості слід списати. Управління дебіторською заборгованістю безпосередньо впливає на прибутковість господарського товариства і передбачає розробку дисконтної та кредитної політики щодо малоефективних покупців і визначення шляхів прискорення повернення боргів, а також вибір умов продажу, які забезпечують гарантоване надходження грошових коштів. Серед основних недоліків існуючої системи обліку дебіторської заборгованості можна визначити такі:

1.Відсутність чіткої схеми деталізації дебіторської заборгованості у загальній їх структурі.

2.Облікові регістри, що є рекомендовані для використання, не передбачають достатнього накопичення інформації про розрахунки з дебіторами різного рівня деталізації і узагальнення;

3.Практично недослідженим питанням є оплата дебіторської заборгованості.

4.Невирішені проблеми відображення в обліку довгострокової дебіторської заборгованості, оцінки поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги.

5.Недостатнє вивчення обліку сумнівних боргів. Адже створення резервів сумнівних боргів дасть змогу підприємству покривати заборгованість їхніх дебіторів.

Задля удосконалення обліку дебіторської заборгованості при її автоматизації, необхідно здійснити наступні заходи:

1.Виключення із партнерів підприємств з низькою платоспроможністю.

2.Періодичний перегляд граничної суми кредиту стосовно кожного дебітора

3.Розробка заходів роботи з дебіторами зі створенням цільової групи та зазначенням термінів, відповідальних, оцінки витрат та отриманого ефекту.

4.Використання фінансових інструментів, що мінімізують

138

Міжнародна науково-практична конференція (м. Луцьк, 10 жовтня 2014 р.)

ризики неповернення боргу: поруки, векселів, банківської гарантії, акредитивів, інкасо.

5.Урахування інформації про зміни розмірів простроченої дебіторської заборгованості у фінансових планах підприємства .

6.Застосування програмного «конструктора» на базі інтеграції функціонального модуля з підсистемами, що пов‘язані з фінансовими та виробничими аспектами управління.

7.Звіряння в електронній формі взаємних вимог та зобов‘язань і визначення найбільш раціональних способів погашення взаємної заборгованості.

8.Проведення взаємозаліків, поступово скорочуючи обсяги заборгованості.

9.Ведення обліку та звітності проведених взаєморозрахунків. Таким чином можна зробити висновок, що вдосконалення

політики управління дебіторською заборгованістю є шляхом покращення розрахункової дисципліни підприємства, адже саме політика управління дебіторською заборгованістю, яка представляє собою частину загальної політики управління оборотними активами і маркетингової політики, спрямованої на розширення обсягів реалізації продукції, визначає ефективність роботи підприємства.

1.Дебіторська заборгованість: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України № 237. –[Затверджене від

199-08-10]. – Режим доступу: htp:/search.ligazakon.ua/

2.Соловей Н.В. Проблеми обліку дебіторської заборгованості [Електронний ресурс] / Н.В. Соловей, К.І Маліношевська. – Режим доступу

/htp:/archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pei/2010_25/malinoshevska.pdf

3.Губарик О.М. Вдосконаленя обліку дебіторської заборгованості [Електроний ресурс] / О.М. Губарик. – Режим доступу:

/htp:/www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&id=29

УДК 657 Матеюк Ю.С.

Луцький національний технічний університет

МЕТОДИКА ОБЛІКУ ОРЕНДНИХ ОПЕРАЦІЙ

Аналізуючи облік орендних операцій як один із важливих елементів облікової системи встановлено необхідність забезпечення її

139

Облік, аналіз і аудит: виклики інституціональної економіки

відповідності юридичним вимогам, класифікаційним ознакам оренди, адекватному документальному відображенню орендних операцій, об‘єктивній оцінці. Лише за дотримання цих умов вона буде забезпечувати ефективне ведення синтетичного й аналітичного обліку, обґрунтований розрахунок орендної плати та облікового її відображення, обліку операцій суборенди, можливість контролю орендних операцій.

Облік орендних операцій є важливою ділянкою обліку підприємств, що їх застосовують. Якість обліку орендованих об‘єктів залежить від того, на скільки він охоплює реальні господарські процеси. Всі операції з передавання (отримання) в оренду, використання та вибуття (повернення) орендованих активів потребують правильного документального оформлення.

Облік орендних операцій – це процесс спостереження та перевірки здійснення господарських операцій, що впливають на структуру майна підприємства без права власності на нього, та які впливають на формування собівартості виробленої продукції, наданих послуг та на фінансовий результат підприємства в цілому, направлений на виявлення відхилень та порушень, а також прийняття або коригування управлінських рішень.

Ефективність діяльності суб‘єкта господарювання значно залежить від якості управління майновим потенціалом, в тому числі й майном, яке належить підприємству на правах володіння, тобто орендованим. Облік орендних операцій надасть змогу оперативно виявляти відхилення та порушення в процесі відображення орендних виплат.

Відсутність напрацювань з організації й методики проведення обліку орендних операцій негативно впливає на якість, обґрунтованість і достовірність отриманих результатів, що призводить до виникнення суттєвих відхилень та порушень в процесі здійснення господарської діяльності.

Мета обліку орендних операцій полягає у встановленні достовірності первинних даних щодо формування розміру орендних платежів, повноти і своєчасності відображення первинних даних в зведених документах і облікових регістрах, правильності ведення обліку орендних операцій з об‘єктами нерухомого майна та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності інформації щодо даних операцій у фінансовій звітності.

Відповідно завдання обліку орендних операцій нададуть змогу

140