Аналіз собівартості соку березового на мяті за 2009-2010 рр.

№	Статті витрат, грн	2009 р.	2010р	Відхилення
				абсолютне	відносне
1	2	3	4	5	6
1	Сік березовий сироп	118,61	131,57	12,96	10,93
2	лимонна кослота	12,92	12,92	0	0,00
3	цукор	189,72	167,4	-22,32	-11,76
4	мята суха	5,25	5,25	0	0,00
5	кришки	67,8	84,75	16,95	25,00
6	банки	37	35	-2	-5,41
7	плівка поліетиленова	99,9	187,31	87,41	87,50
8	картон під банку	1,83	1,83	0	0,00
9	клей	3,09	3,09	0	0,00
10	фільтр-картон	72	72	0	0,00
11	Всього	608,12	701,12	93	15,29

Як бачимо з проведеного аналізу, собівартість соку у 2010 році зросла на 93 грн. Зростання спричене збільшенням вартості соку березового сиропу на 12,96 грн, кришки на 16,95 грн, плівки поліетиленової 87,41. Позитивним є зменшення вартості цукру на 22,32 грн та вартості банки на 2 грн.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємтсві слід віддавати перевагу обєтивним і кількісним показникам якості, які забезпечують найменшу точність визначення якості продукції. Для цього аналізують показник сортності продукції.

Завершуючи аналіз сортності продукції виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на весь обсяг її випуску у вартісному вираженні (таблиця 4.10.).

Таблиця 4.10.

Аназіл виконання плану виробництва продукції дп «Любешівагроліс» за сортністю

Сорт	Посортовий коефіцієнт	Ціна за штуку, грн	2009р.		2010 р.		Виконання плану у %
			к-сть	сума, грн	к-сть	сума, грн
1	2	3	4	5	6	7	8
Сік березово-чорноплідно-горобиновий	1,00	132,47	873,70	11628,00	873,70	11574,00	100,00
Сік березово-чяблучний	1,00	132,47	677,40	80895,10	677,40	89735,17	100,00
Сік березовий на мяті	1,00	132,47	993,20	118607,94	993,20	131569,20	100,00
Всього	*	*	2544,30	211131,04	2544,30	232878,37	100,00

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємтсві слід віддавати перевагу обєктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують точність визначення якості продукції. для цього аналізують показник сортності. Виконання плану за сортністю визначають трьома основними способами:

1) Спосіб першосортних одиниць

К. п.= (1*873,7+1*677,4+1*993,2)/ 2544,3=1

К.ф.= (1*873,7+1*677,4+1*993,2)/ 2544,3=1

К.ф.=К.п

Коефіцієнт сортності фактичний дорівнює коефіцієнту сортності плановому, отже план виконано.

2) Спосіб порівняння середньозважених цін

Ц ср. п. = 211131,04/2544,3=82,98

Ц ср. ф. = 232878,37/2544,3=91,52

Ц ср.ф.>Ц ср.п

Фактична середньозважена ціна більша за планову, план за сортністю виконано.

3) Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісному і натуральному вираженні

І н=2544,3/2544,3=1

І в=232878,37/211131,04=1,1

І в>І н

Відсоток виконання плану у вартісному вираженні перевищує відсоток виконання плану у натуральному вираженні, отже план виконано. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів

Недолік у постачанні, зменшення обсягів матеріалів у поточних запасах можуть до певної міри компенсуватися економією їх у процесі виробництва. І навпаки, перевитрати матеріальних ресурсів та їх використання не за прямим призначенням спричиняють невиконання плану виробництва продукції, при загальному задовільному матеріальному постачанні.

Аналіз використання матеріальних ресурсів здійснюється за допомогою узагальнюючих показників.

Важливим етапом аналізу є аналіз ефективності собівартості продукції. Основними показниками ефективності є матеріаломісткість і матеріаловіддача.

Матеріаломісткість – це вартісний показник, який відображає рівень матеріальних витрат на кожну гривню товарної продукції та розраховується як відношення суми всіх матеріальних витрат до вартості товарної продукції.

Матеріаловіддача – характеризує вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів та розраховується як відношення вартості товарної продукції до суми матеріальних витрат.

Ці показники можна розраховувати в цілому по всій товарній продукції, а також по окремим видам. Слід вивчити зміну цього показника в динаміці та порівняно з іншими підприємствами, врахувати галузеві особливості формування витрат і сконцентрувати увагу на з’ясуванні причин зміни цих показників і можливих резервів економії. У процесі аналізу використовують як допоміжні показники рівня відходів і браку продукції коефіцієнт корисного використання сировини норми витрат матеріалів, палива, енергії на окремі вироби.

Досліджуючи зміну норми витрат матеріальних ресурсів, слід урахувати, що головні причини, які зумовлюють поступове їх зниження, такі:

- конструктивне поліпшення виробів;

- удосконалення технології виробництва;

- повторне використання відходів виробництва;

- коригування рецептур;

- зменшення частки кінцевого браку продукції;

- зміна якості споживаних матеріалів, а також вироблюваної продукції.

Під час аналізу оцінюють обґрунтованість самих норм, своєчасність їх перегляду. Сучасне нормативне господарство – важлива умова для ощадливого використання ресурсів. Тому прискіпливий аналіз якості норм і засад їх формування допомагає запобігати зайвим витратам ресурсів і тим самим істотно поліпшує ефективність роботи підприємства.

При проведенні аналізу дуже часто виявляються факти зміни матеріалів, випадки, коли деякі допоміжні матеріали зовсім не використовуються. Причинами цих явищ можуть бути нестача цих матеріалів, суттєвий брак часу в процесі виробництва, прагнення до здешевлення виробництва. Такі зміни найчастіше завдають шкоди виробництву, наприклад, погіршуючи якість виробів і репутацію фірми.

Аналіз ефективності подано в таблиці 4.11

Таблиця 4.11.