Таблиця 4.7.

Динамiка витрат за економiчними елемантами на ДП «Любешівагроліс» за 2008-2010 роки.

№ п/п	Статтiвитрат	Одиниця вимiру	2008р.	2009р.	2010р.	Відхилення 2010 року у порівнянні з
						2008 р.	2009 р.
1.	Матерiальнiзатрати	Тис.грн.	1242,3	1464,1	1793	550,7	328,9
2.	Витрати на оплату працi	Тис.грн.	1465,6	2208,1	2078	612,4	-130,1
3.	Вiдрахування на соцiальнiзаходи	Тис.грн.	542,5	779,1	734	191,5	-45,1
4.	Амортизацiя	Тис.грн.	273,3	154,1	182	-91,3	27,9
5.	Iншiоперацiйнiвитрати	Тис.грн.	762,6	716,9	1685	922,4	968,1
6.	Разом	Тис.грн.	4286,3	5322,3	6472	2185,7	1149,7

У загальнiй структурi витрат матерiальнi витрати становлять велику частку (зокрема у 2008 роцi – 1242,3 тис.грн, у 2009 роцi – 1464,1 тис.грн, у 2010 роцi – 1793 тис.грн) та витрати на оплату праці (зокрема у 2008 роцi – 1465,6 тис.грн, у 2009 роцi – 2208,1 тис. грн, у 2010 роцi – 2078 тис.грн). Найменшу частку витрат становить амортизація (зокрема у 2008 роцi – 273,3 тис. грн, у 2009 роцi – 154,1 тис. грн, у 2010 роцi – 182 тис. грн). Витрати на оплату працi, iншi операцiйнi витрати займають в загальнiй структурi приблизно однаковi частини.

Таблиця 4.8.

Динамiка структури витрат за статтями калькуляцiї на ДП «Любешівагроліс» за 2008 – 2010 роки, %.

№ п/п	Статтiвитрат	2008р.	2009р.	2010р.	Вiдхилення 2010року
					вiд2008року	Вiд 2009року
1	2	3	4	5	6	7
1.	Сировина iматерiали	37,3	34,2	37,3	0	3,2
2.	Паливо iелектроенергiя	0,2	0,1	0,2	0	0,1
3.	Сушка сировини	0,6	0,4	0,3	-0,3	-0,1
4.	Транспортнiвитрати	2,2	2,3	2,9	0,7	0,6
5.	Основна заробiтна плата	22,3	25,7	25,7	3,7	0
6.	Допомiжна заробiтна плата	5,1	7,1	1,8	-3,3	-5,3
7.	Пенсiйний фонд	8,9	10,5	8,7	-0,2	-1,8
8.	Фонд зайнятостi	0,4	0,5	0,4	0	-0,1
9.	Соцстрах	1,1	1,3	1,1	0	-0,2

Продовження таблиці 4.8.

10.	Цеховiвитрати	5,9	3,9	2,9	-3,0	-1,0
11.	Утримання обладнання	3,8	2,2	0,99	-2,81	-1,21
12.	Загальнофабричнiвитрати	10,9	9,1	10,6	-1,8	1,5
13.	Промiжна собiвартiсть	99,08	96,6	92,0	-7,08	-4,6
14.	Iновацiйний фонд	0,2	0,2	0,11	-0,09	-0,09
15.	Шляховий фонд	0,3	-	-	-	-
16.	Цеховасобiвартiсть	99,6	96,8	92,1	-7,2	-4,7
17.	Позавиробничiвитрати	0,1	0,1	0,04	-0,06	-0,06
18.	Адмiнiстративнiвитрати	-	2,7	4,1	-	1,4
19.	Витрати на збут	0,2	0,4	3,7	0,2	3,3
20.	Вiдсотки за кредит	-	0,1	0,05	-	-0,05
21.	Повна собiвартiсть	100	100	100	0	0

На ДП «Любешівагроліс» витрати на сировину i матерiали у 2010 роцi зросли на 3,2% порiвняно з 2009 роком. Витрати на паливо та електроенергiю у 2010 роцi зросли на 1,8% порiвняно з 2009 роком. Транспортнi витрати в 2010 роцi збільшились на 0,7% порiвняно з 2008 роком i на 0,6% порiвняно з 2009 роком. У 2010 роцi основна заробiтна плата збiльшилась на 3,7% порiвняно з 2009 роком , а допомiжна заробiтна плата зменшилась на 3,3% порiвняно з 2008 роком i на 5,3% порiвняно з 2009 роком. Витрати на фонд зайнятостi у 2010 роцi не змiнились порiвняно з 2008 роком i зменшилися на 0,1% порiвняно з 2009 роком. Витрати на соцстрах у 2010 роцi знизились на 0,2% порiвняно з 2009 роком. Загальновиробничi витрати в 2010 роцi знизились на 1,8% порiвняно з 2008 роком. I зросли на 1,5% порiвняно з 2009 роком. Адмiнiстративнi витрати в 2010 роцi зросли на 1,4% порiвняно з 2009 роком. Витрати на збут в 2010 роцi збiльшились на 3,3% порiвняно з 2009 роком. Така стаття витрат як вiдсотки за кредит зменшилася на 0,05% у 2010 році порівняно з 2009 роком.

Проаналізуємо собівартість продукції за статтями калькуляції на прикладі соку березового на мяті (таблиця 4.9.).

Таблиця 4.9.

Аналіз собівартості соку березового на мяті за 2009-2010 рр.

№	Статті витрат, грн	2009р.	2010р	Відхилення
				абсолютне	відносне
1	2	3	4	5	6
1	Сік березовий сироп	118,61	131,57	12,96	10,93
2	лимонна кослота	12,92	12,92	0	0,00
3	цукор	189,72	167,4	-22,32	-11,76
4	мята суха	5,25	5,25	0	0,00
5	кришки	67,8	84,75	16,95	25,00
6	банки	37	35	-2	-5,41
7	плівка поліетиленова	99,9	187,31	87,41	87,50
8	картон під банку	1,83	1,83	0	0,00
9	клей	3,09	3,09	0	0,00
10	фільтр-картон	72	72	0	0,00
11	Всього	608,12	701,12	93	15,29

Як бачимо з проведеного аналізу, собівартість соку у 2010 році зросла на 93 грн. Зростання спричене збільшенням вартості соку березового сиропу на 12,96 грн, кришки на 16,95 грн, плівки поліетиленової 87,41. Позитивним є зменшення вартості цукру на 22,32 грн та вартості банки на 2 грн.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємтсві слід віддавати перевагу обєтивним і кількісним показникам якості, які забезпечують найменшу точність визначення якості продукції. Для цього аналізують показник сортності продукції.

Завершуючи аналіз сортності продукції виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на весь обсяг її випуску у вартісному вираженні (таблиця 4.10.).

Таблиця 4.10.

Аназіл виконання плану виробництва продукції ДП «Любешівагроліс» за сортністю

Сорт	Посортовий коефіцієнт	Ціна за штуку, грн	2009р.		2010р.		Виконання плану у %
			к-сть	сума, грн	к-сть	сума, грн
1	2	3	4	5	6	7	8
Сік березово-чорноплідно-горобиновий	1,00	132,47	873,70	11628,00	873,70	11574,00	100,00
Сік березово-чяблучний	1,00	132,47	677,40	80895,10	677,40	89735,17	100,00
Сік березовий на мяті	1,00	132,47	993,20	118607,94	993,20	131569,20	100,00
Всього	*	*	2544,30	211131,04	2544,30	232878,37	100,00

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємтсві слід віддавати перевагу обєктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують точність визначення якості продукції. для цього аналізують показник сортності. Виконання плану за сортністю визначають трьома основними способами:

1) Спосіб першосортних одиниць

К. п.= (1*873,7+1*677,4+1*993,2)/ 2544,3=1

К.ф.= (1*873,7+1*677,4+1*993,2)/ 2544,3=1

К.ф.=К.п

Коефіцієнт сортності фактичний дорівнює коефіцієнту сортності плановому, отже план виконано.

2) Спосіб порівняння середньозважених цін

Ц ср. п. = 211131,04/2544,3=82,98

Ц ср. ф. = 232878,37/2544,3=91,52

Ц ср.ф.>Ц ср.п

Фактична середньозважена ціна більша за планову, план за сортністю виконано.

3) Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісному і натуральному вираженні

І н=2544,3/2544,3=1

І в=232878,37/211131,04=1,1

І в>І н

Відсоток виконання плану у вартісному вираженні перевищує відсоток виконання плану у натуральному вираженні, отже план виконано. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів

Недолік у постачанні, зменшення обсягів матеріалів у поточних запасах можуть до певної міри компенсуватися економією їх у процесі виробництва. І навпаки, перевитрати матеріальних ресурсів та їх використання не за прямим призначенням спричиняють невиконання плану виробництва продукції, при загальному задовільному матеріальному постачанні.

Аналіз використання матеріальних ресурсів здійснюється за допомогою узагальнюючих показників.

Важливим етапом аналізу є аналіз ефективності собівартості продукції. Основними показниками ефективності є матеріаломісткість і матеріаловіддача.

Матеріаломісткість – це вартісний показник, який відображає рівень матеріальних витрат на кожну гривню товарної продукції та розраховується як відношення суми всіх матеріальних витрат до вартості товарної продукції.

Матеріаловіддача – характеризує вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів та розраховується як відношення вартості товарної продукції до суми матеріальних витрат.

Ці показники можна розраховувати в цілому по всій товарній продукції, а також по окремим видам. Слід вивчити зміну цього показника в динаміці та порівняно з іншими підприємствами, врахувати галузеві особливості формування витрат і сконцентрувати увагу на з’ясуванні причин зміни цих показників і можливих резервів економії. У процесі аналізу використовують як допоміжні показники рівня відходів і браку продукції коефіцієнт корисного використання сировини норми витрат матеріалів, палива, енергії на окремі вироби.

Досліджуючи зміну норми витрат матеріальних ресурсів, слід урахувати, що головні причини, які зумовлюють поступове їх зниження, такі:

- конструктивне поліпшення виробів;

- удосконалення технології виробництва;

- повторне використання відходів виробництва;

- коригування рецептур;

- зменшення частки кінцевого браку продукції;

- зміна якості споживаних матеріалів, а також вироблюваної продукції.

Під час аналізу оцінюють обґрунтованість самих норм, своєчасність їх перегляду. Сучасне нормативне господарство – важлива умова для ощадливого використання ресурсів. Тому прискіпливий аналіз якості норм і засад їх формування допомагає запобігати зайвим витратам ресурсів і тим самим істотно поліпшує ефективність роботи підприємства.

При проведенні аналізу дуже часто виявляються факти зміни матеріалів, випадки, коли деякі допоміжні матеріали зовсім не використовуються. Причинами цих явищ можуть бути нестача цих матеріалів, суттєвий брак часу в процесі виробництва, прагнення до здешевлення виробництва. Такі зміни найчастіше завдають шкоди виробництву, наприклад, погіршуючи якість виробів і репутацію фірми.

Аналіз ефективності подано в таблиці 4.11

Таблиця 4.11.

Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів

Показники	Роки			Відхилення
	2008	2009	2010	2008/2009		2010/2009
				+, -	%	+,-	%
1. Товарна продукція, тис. грн.	4309	5810,9	7030	1501,90	34,85	1219,10	20,98
2. Повна собівартість виготовленої продукції, тис. грн.	2411,4	3161,3	4003	749,90	31,10	841,70	26,63
3. Матеріальні витрати за період, тис. грн.	1242,3	1464,1	1793	221,80	17,85	328,90	22,46
4. Матеріаломісткість товарної продукції, грн.	0,29	0,25	0,26	-0,04	-12,61	0,00	1,23
5. Матеріаловіддача, грн.	3,47	3,97	3,92	0,50	14,43	-0,05	-1,21
6. Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції, %	51,52	46,31	44,79	-5,20	-10,10	-1,52	-3,29

Як бачимо з таблиці показник матеріаловіддачі перевищує показник матеріаломісткості у всіх періодах, що є позитивним для підприємства. Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції у 2008 році становить 51,52%, у 2009 - 46,31%, у 2010 – 44,79%.

Розрахуємо вплив факторів способом ланцюгових підстановок на матеріаломісткість продукції (таблиця 4.12.).

Таблиця 4.12.

Факторний аналіз

№	Фактори, які впливають на показник		Матеріаломісткість	Величина впливу фактора
	Матеріальні витрати, тис.грн.	Товарна продукція,тис.грн.
0	1464,1	5810,9	0,2519	-
1	1793	5810,9	0,308	0,0561
2	1793	7030	0,2550	-0,053

На матеріаломісткість впливають два фактори матеріальні витрати і обсяг товарної продукції. Збільшення матеріальних витрат на 328,9 тис.грн. призвело до збільшення матеріаломісткості на 0,0561 грн. Збільшення товарної продукції на 1219,1 тис.грн. призвело до зменшення матеріаломісткості на 0,053 грн. Резервами зменшення матеріаломісткості є зменшення обсягу матеріальних витрат та збільшення обсягу товарної продукції.

Розрахуємо вплив факторів способом ланцюгових підстановок на матеріаловіддачу (таблиця 4.13).

Таблиця 4.13

Факторний аналіз

№	Фактори, які впливають на показник		Матеріаловіддача	Величина впливу фактора
	Товарна продукція, тис. грн.	Матеріальні витрати, тис.грн.
0	5810,9	1464,1	3,968	-
1	7030	1464,1	4,801	0,833
2	7030	1793	3,920	-0,881

На матеріаловіддачу впливають впливають два фактори матеріальні витрати і обсяг товарної продукції. Збільшення обсягу товарної продукції на 1219,1 тис.грн. призвело до збільшення матеріаловіддачі на 0,833 грн. Збільшення матеріальних витрат на 328,9 тис.грн. призвело до зменшення матеріаловіддачі на 0,881 грн. Резервами збільшення матеріаловіддачі є зменшення обсягу матеріальних витрат та збільшення обсягу товарної продукції.

Визначимо абсолютну величину економії на прикладі соку березового на мяті (таблиця 4.14.).

Таблиця 4.14.

Аналіз собівартості соку березового на мяті за 2009-2010 рр.

№	Статті витрат, грн	2009р.	2010р	Відхилення
				абсолютне	відносне
1	2	3	4	5	6
1	Сік березовий сироп	118,61	131,57	12,96	10,93

2	лимонна кослота	12,92	12,92	0	0,00
3	цукор	189,72	167,4	-22,32	-11,76
4	мята суха	5,25	5,25	0	0,00
5	кришки	67,8	84,75	16,95	25,00
6	банки	37	35	-2	-5,41
7	плівка поліетиленова	99,9	187,31	87,41	87,50
8	картон під банку	1,83	1,83	0	0,00
9	клей	3,09	3,09	0	0,00
10	фільтр-картон	72	72	0	0,00
11	Всього	608,12	701,12	93	15,29

Ер = (118,61+12,92+189,72+5,25+67,8+37+99,9+1,83+3,09+72)-((131,57+12,92+167,4+5,25+84,75+35+187,31+1,83+3,09+72)*15,29%)=500,92

Отже, ми бачимо, що зниження собівартості продукції підприємства має надзвичайно важливе значення, а правильний розрахунок економії витрат є критерієм підвищення ефективності господарювання підприємства.