1. Послідовність виконання ргр

1.1. Зміст завдання

Завдання складається з обчислювальної та графічної частин.

Обчислювальна частина включає:

а) обробку журналу технічного нівелювання;

б) камеральну обробку пікетажного журналу.

Графічна частина складається із :

а) побудови поздовжнього профілю в масштабах: для горизонтальних відстаней – 1:2000, вертикальних – 1:200;

б) побудови поперечного профілю в масштабі 1:200 для горизонтальних та вертикальних відстаней;

в) побудови проектної лінії на поздовжньому профілі;

г) обчислення проектних ухилів на ділянках із однаковим ухилом;

д) обчислення проектних висот траси;

е) викреслення прямих і кривих;

є) оформлення профілів.

1.2. Вихідні дані

Для побудови профілів лінійної споруди на місцевості прокладено розімкнений теодолітний хід. В ньому виміряно довжини всіх сторін (рис. 2.1), а на кожній вершині ходу виміряний кут повороту траси ВК-1, ВК-2. Результати вимірювань довжин ліній ходу (рис. 2.1), а також відліки зняті з рейок, наведені в журналі технічного нівелювання траси (табл. 2.1), прийнято загальними для всіх варіантів.

1.2.1. Значення румба вихідного напрямку траси r_А-В прийнято загальним для всіх студентів :

(1)

1.2.2. Значення першого (правого) кута повороту траси: θ₁ студент обчислює, шляхом віднімання від величини кута 35°45′ стількох градусів, скільки міститься літер у його прізвищі.

1.2.3. Величину другого (лівого) кута повороту траси: θ₂ отримують, додаючи до горизонтального кута 35°45′ таку кількість градусів, яка відповідає сумі літер у його прізвищі.

1.2.4. Для обчислення елементів колових кривих траси, задано загальні для всіх студентів наступні радіуси кривих: R₁ = 100м; R₂ =120м.

1.2.5. Висоти реперів №17 та №18 між якими на місцевості прокладено нівелірний хід вираховують таким чином: висоту вихідного репера № 17 отримують за трьома останніми цифрами шифру залікової книжки студента, наприклад шифр залікової книжки закінчується цифрами 137, тоді висота репера № 17 матиме значення 137,137м. Висоту кінцевого репера № 18 для всіх варіантів приймають на 2,117м меншою від позначки репера №17.

1.2.6. Нанесення на поздовжній профіль проектної лінії виконують за такими даними: на -0 необхідно запроектувати насипання ґрунту висотою 0,5м; на ділянці траси від-0 до-1+80 ухил проектної лінії прийнятиі₁ = -0,0200; вздовж ділянки від точки -1+80 до-4 запроектувати горизонтальну лінію трасиі₂ = 0,0000; на останній ділянці траси від -4 до-5 провести проектну лінію з ухиломі₃ = +0,0150.

1.3. Технічне нівелювання зв’язуючих і проміжних точок

Для визначення висот точок місцевості необхідно виконати комплекс геодезичних вимірювань, який називають нівелюванням. В процесі нівелювання визначають перевищення одних точок земної поверхні над іншими, а потім за відомими висотами вихідних точок і відомими перевищеннями між точками визначають висотне положення інших точок над прийнятою рівневою поверхнею.

Для побудови профілів лінійних споруд застосовують нівелювання із середини (рис.1.1). При цьому нівелюванні в точках 1 і 2 встановлюють нівелірні рейки, а посередині між точками – нівелір. Коли нівелювання виконують в напрямку від першої точки до другої, то першу точку називають задньою, а другу – передньою.

Рис. 1.1. Геометричне нівелювання способом „із середини”

Для визначення висот точок 1 та 2 нівелюванням із середини (рис. 1.1) необхідно:

1) встановити нівелір посередині між точками 1 та 2;

2) на точках 1 та 2 вертикально встановити нівелірні рейки;

3) привести нівелір в робоче положення:

• бульбашку круглого рівня необхідно вивести в нуль-пункт за допомогою піднімальних гвинтів;

• навести зорову трубу на задню рейку і добитися чіткого зображення поділок на рейці (за допомогою кремальєри) та сітки ниток (за допомогою окуляра);

• привести бульбашку циліндричного рівня в нуль-пункт при допомозі елеваційного гвинта;

4) зняти відліки за рейками.

Хід технічного нівелювання починають з передачі висоти від репера державної геодезичної мережі на початковий пункт ходу. Таку операцію називають прив’язкою ходу до репера. В кінці хід також повинен бути прив’язаний до репера державної геодезичної мережі. Розрізняють замкнені та розімкнені нівелірні ходи (рис. 1.2). Замкнений нівелірний хід розпочинається і закінчується на одному репері. Розімкнений нівелірний хід розпочинається на одному репері, а закінчується на іншому. Репер – це пункт з відомою висотою.

Рис. 1.2. Схема нівелірного ходу:

а) розімкненого; б) замкненого

Нівелювання виконують на станціях. Станцією називають одноразове встановлення нівеліра з наступним зніманням відліків за рейками, які називають задніми, передніми і проміжними. Технічне нівелювання виконується способом із середини. Довжина візирного променя від нівеліра до рейки (плече нівелювання) не повинна перевищувати 120 м. Розбіжність перевищень, визначених за відліками з чорного та червоного боків задньої і передньої рейок допускається 5 мм. Відліки знімають тільки з середньої нитки. Точки, які є спільними для двох суміжних станцій і через які передають висоти на наступні точки, називають зв’язуючими, решта точок називаються проміжними.

Спостереження на станції виконують в такій послідовності:

а) встановлюють нівелір в робоче положення на визначеному місці;

б) наводять зорову трубу на задню рейку і знімають відлік з чорного боку рейки;

в) наводять зорову трубу на передню рейку і знімають відліки з чорного та червоного боків рейки;

г) наводять зорову трубу на задню рейку і знімають відлік з червоного боку рейки;

д) якщо на станції є проміжні точки, то задню рейку послідовно встановлюють на ці точки і знімають відліки лише з чорного боку.

Така послідовність знімання відліків дозволяє контролювати стійкість штатива на станції. Перед зніманням відліків необхідно щоразу приводити кінці бульбашки циліндричного рівня в контакт.