4. Основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності

4.1 Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Ринкові відносини передбачають створення в Україні ефективної системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Основною метою такої системи є:

• забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України;

• стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

• створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.

Слайд 33

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється:

• Україною як державою в особі її органів у межах їх компетенції (ВРУ, КМУ, НБУ, і ін..);

• недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торговими палатами, асоціаціями, спілками), які діють на підставі їх статутних документів;

• самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Слайд 34

Найвищим органом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є Верховна Рада України. До компетенції Верховної Ради України належать:

• прийняття, зміна, скасування законів, які стосуються зовнішньоекономічної діяльності;

• затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України;

• розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

• укладання Україною міжнародних договорів відповідно до законів України про міжнародні договори та приведення чинного законодавства України у відповідність з правилами, встановленими цими договорами;

• затвердження нормативів обов'язкового розподілу валютної виручки державі та місцевим Радам народних депутатів України, ставок та умов оподатку­вання, митного тарифу, митних зборів, митних процедур при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

• установлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України;

• затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких підлягають ліцензуванню або забороняються.

До компетенції Кабінету Міністрів України належать: Слайд 35

• здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до законів України;

• координація діяльності міністерств, державних комітетів і відомств України з регулювання зовнішньоекономічної діяльності; координація роботи торговельних представництв України в іноземних державах;

• прийняття нормативних актів управління з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України;

• проведення переговорів і укладання міжурядових договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України про міжнародні договори України, забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органами управління, підпорядкованими Кабінету Міністрів України, та залучає до їх виконання інші суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах;

• відповідно до законів України внесення на розгляд Верховної Ради України пропозицій про систему міністерств, державних комітетів і відомств - органів оперативного державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю;

• забезпечення складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України;

• здійснення заходів щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України.

Національний банк України: Слайд 36

• здійснює зберігання та використання золотовалютного резерву й інших державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України;

• представляє інтереси України у відносинах із центральними банками інших держав, міжнародними банками й іншими фінансово-кредитними устано­вами, укладає відповідні міжбанківські угоди;

• регулює курс національної валюти України до грошових одиниць інших держав;

• здійснює облік і розрахунки за наданими та одержаними державними кре­дитами і позиками, операції з централізованими валютними ресурсами, які виділяються з Державного валютного фонду України у розпорядження Національного банку України;

• є гарантом кредитів, які надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності іноземними банками, фінансовими й іншими міжнародними організаціями під заставу Державного валютного фонду й іншого держав­ного майна України;

• здійснює інші функції відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" та відповідно до інших законів України.

Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики: Слайд 37

• забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію їх зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України;

• здійснює контроль за додержанням всіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності чинних законів України та умов міжнародних договорів України;

• проводить антидемпінгові, антисубсидійні та спеціальні розслідування у порядку, визначеному законами України. Слайд 38

Державна митна служба України здійснює митний контроль в Україні згідно з чинними законами України.

Антимонопольний комітет України здійснює контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності законодавства про захист економічної конкуренції.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі виконує такі функції:

• здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

• приймає рішення про порушення та проведення антидемпінгових, антисубсидійних або спеціальних розслідувань і про застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів. Слайд 39

До органів місцевого управління зовнішньоекономічної діяльності належать:

• місцеві Ради народних депутатів України, їх виконавчі розпорядчі органи;

• територіальні підрозділи (відділення) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України: регіональні митні служби, регіональні відділення Антимонопольного комітету.

Місцеві органи влади здійснюють такі функції з регулювання зовнішньоекономічної діяльності:

• приймають у межах своєї компетенції, тільки у випадках, передбачених законами України, відповідні нормативні акти стосовно регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

• проводять реєстрацію суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Слайд 40

До недержавних органів регулювання ЗЕД України належать: фондові, валютні біржі, Торгово-промислові палати України. Ці органи можуть виконувати тільки їм надані функції у сфері управління зовнішньоекономічною діяльністю, зокрема, Торгово-промислова палата України засвідчує країну вироб­ництва товару через систему видачі сертифіката походження. Слайд 41

На території України запроваджено такі правові режими для іноземних суб'єктів господарської діяльності:

1. Національний режим регулювання зовнішньоекономічної діяльності передбачає, що до іноземних суб'єктів при здійсненні ними зовнішньоекономічних операцій на території України застосовується відповідне національне законодавство у повному обсязі. Національний режим застосовується до всіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їх інвестиціями на території України, до експортно-імпортних операцій іноземних суб'єктів господарської діяльності тих країн, які входять разом з Україною до економічних союзів. Слайд 42

2. Режим найбільшого сприяння передбачає встановлення пільг для окремих іноземних суб'єктів при здійсненні ними зовнішньоекономічних операцій на території України.

Країни, для яких встановлений режим найбільшого сприяння в Україні, згідно з національним законодавством, повинні сплачувати при перетинанні їх товарами митного кордону України податок у розмірі верхньої межі преференційної ставки митного податку. Основним критерієм режиму найбільшого сприяння є застосування цієї норми до конкретного товару, який імпортується в нашу країну. Слайд 43

1. Спеціальний режим, який застосовується у вільних спеціальних економічних зонах, а також на територіях митних союзів, до яких входить Україна, передбачає:

• пільгове оподаткування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

• надання пільг при здійсненні митного контролю (пільгові ставки митного податку);

• надання суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності пільгових державних кредитів;

• здійснення державного страхування кредитів;

• надання державних субсидій суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності;

• надання дотацій суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності.

Слайд 44