- •1. Поняття «художння література» для дітей, її джерела. Основні етапи розвитку, своєрідність, особливості.
- •36. Образи підлітків у повістях м. Трублаїні “шхуна колумб”.
- •4. Художння специфіка прислів*їв та приказок, виникнення і розвиток жанру. Прислів*я та приказки морально-етичного змісту, про побут, явища природи.
- •3. Про розвиток і формування особистості
- •4. Методи й засоби виховання
- •5. Загальна характеристика, визначення , особливості жанрів та груп дитячого фолькльору
- •7. Забавлянки як твори старших поколінь дітей. Художні особливості, образи, мотиви.
- •8. Особливості жанрів дитячого фолькльору, що виражають собою словесну гру (скоромовки, лічилки, дражнилки)
- •10. Ідейно-художня специфіка, образи, поетичні засоби казок про тварин.
- •11. Героїко-фантастичні казки. Ідейно-художня специфіка, образи. Розширення світогляду, розвиток образного мислення дитини. Вимисел, правдоподібність.
- •12. Загальна характеристика соціально-побутових казок. Зображення людських взаємен та формування в дитини морально-етичних цінностей, власного ставлення до дійсності.
- •13. Мотиви знедоленого дитинства у поезії т.Г. Шевченка (автобіографічна основа поезій «Якби ви знали паничі», «Мені тринадцятий минало» та ін.), «На Великдень на соломі», «Дівча любе, чорноброве».
- •14. «Буквар» т. Шевченка та його значення для розвитку української художньої літератури для дітей.
- •15. Загальна характеристика творчості Марка Вовчка для дітей. Реалістичне відтворення обставин народного життя у казці «Дев’ять братів і десята сестриця Галя» (мотив пісні «у Києві на Подолі»).
- •16. Загальна характеристика творчості Леоніда Глібова для дітей. Художня майстерність байок «Щука», «Вовк та ягня» та ін.
- •17. Загадки та акростихи л.Глібова, поезія для дітей.
- •18. Система виховання в автобіографічних оповіданнях «у кузні», «Малий Мирон».
- •19. Новаторство і. Франка в жанрі казки (збірка «Коли ще звірі говорили»), роль народнопоетичних елементів.
- •20. Мотиви народного тваринного епосу в циклі байок с. Руданського «Приказки про звірів».
- •21. Пригодницький сюжет, героїчне забарвлення казки-поеми і. Манжури «Трьомсин-богатир».
- •22. Психологізм оповідань б. Грінченка «Дзвоник», «Украла», «Екзамен», «Олеся».
- •23. Психологізм оповідань в. Вінниченка «Федько-халамидник», «Кумедія з Костем» та ін.
- •24. Своєрідність розкриття характеру дитини в оповіданнях м. Коцюбинського «Харитя», «Маленький грішник», «Ялинка».
- •37. Мотиви творів для дітей п. Воронька.
- •38. Тематика і проблематика творів для дітей письменників діаспори (с. Черкасенко, і. Качуровський, р. Завадович, і. Багряний).
- •39. Мотиви поезії л. Костенко для дітей («Бузиновий цар», «Білочка восени», «Віхола», «Зонька», «Пісенька про космічного гостя», «Футбол в тумані» та ін.).
- •40. Тема любові до рідної землі у творчості в. Симоненка («Лебеді материнства», «Україні», «Грудочка землі», «Дід умер», «Баба Онися», «Світ який – мереживо казкове» та ін.).
- •41. Художні особливості творів «Казка про дурила» та «Цар Плаксій та Лоскотон» в. Симоненка (жанрові особливості, своєрідність композиції, ідейно-сатирична спрямованість).
- •42. Традиції та новаторство в. Нестайка в жанрі літературної казки («в країні сонячних зайчиків», «Незвичайні пригоди в лісовій школі»).
- •43. Художня своєрідність трилогії в. Нестайка «Тореадори з Васюківки».
- •44. Науково-популярна література для дітей та періодична література.
- •45. Загальна характеристика б. Чалого для дітей, ідейно-художня своєрідність циклу казок «Сто пригод Барвінку та Ромашки».
- •46. Загальна характеристика творчості ю. Збанацького для дітей. Напруження сюжетних ситуацій в оповіданнях «Дике козеня», «Щедрий їжачок», «Гвардії Савочка».
- •47. Тема дитячої долі у творах письменниць кінця 19 поч. 20 ст. (Олена Пчілка, Чайка Дніпрова, н. Кобринська, Любов Яновська).
- •48. Мотиви творів для дітей Грицька Бойка.
44. Науково-популярна література для дітей та періодична література.
Якщо нарікають, що сьогодні пишуть мало дитячих книг, то це стосується художніх творів для дошкільників — найменшої читацької аудиторії. Проте і для них з’являються нові книжки (щоправда, їх значно менше, аніж для більш старших читачів). Варто назвати «Звірячу абетку», «М’яке й пухнасте», «Хто боїться зайчиків» Івана Андрусяка «Тьотя Бегемотя» Юрія Бедрика, «Історія одного поросяти» Івана Малковича, «Кумедну читанку» Марії Чумарної та серію творів Олександра Ільченка, виданих видавництвом «Грані-Т»: «Мандрівка дощинки», «Як Коник співати навчився», «Як крокодилу зуби лікували» та ін. Приємне враження справляють вірші Івана Андрусяка «Звіряча абетка». Це досягнення як автора віршів, так і художника Ольги Гаврилової, яка оформила книжку дуже симпатичними звірятами. Поєднання літер абетки з тваринами дуже поширене, проте поетка не лише починає кожний вірш із відповідної літери, але й вдається до суто дитячих хитрощів запам’ятовування — добирає риму до назви в першому ж рядку: «Іхтіозавр прийшов на базар». Адже діти запам’ятовують римовані рядки-приповідки краще, аніж слова.
За допомогою коротеньких оповідей і яскравих малюнків відкриває малюкам довколишній світ відомий поет і прозаїк Олесь Ільченко з художниками Костем Лавро, Олесею Трофименко, Максимом Німенко. Діти із задоволенням послухають маму, тата або бабусю, які почитають їм вголос, подивляться малюнки про те, як мандрувала дощинка, як крокодилові лікували зуби, як автомобілі будували дорогу. Кожна історія Олеся Ільченка — це веселі пригоди дітей, тварин, іграшок, і, водночас, — відкривання дітям різноманітних явищ, відповідь малим «чомучкам» на їхні нескінченні запитання.
Українську періодику для дітей сьогодні можна класифікувати так: для дошкільнят, для молодшого шкільного віку, для підлітків.
Для дошкільнят — це пізнавально-ігрові видання, пізнавально-художні, розважально-ігрові, навчально-ігрові.
Періодичні видання для молодшого шкільного віку здебільшого містять пізнавально-навчальні та ужитково-розвивальні матеріали.
Видання для підлітків відрізняються тим, що тематичний спектр цієї періодики звужується, а проблематика висвітлення стає глибшою, змістовнішою. Це видання літературно-художні, пізнавально-навчальні та пізнавально-розважальні.
З огляду на мову варто назвати видання, які орієнтуються на підвищений інтерес до англійської та пристосовуються до двомовної ситуації в Україні.
Найперша проблема більшості видань для дітей, що чітко визначилися за віковими групами, — це неграмотне відображення змісту видання саме для цієї конкретної вікової групи. По-перше, використання у викладі матеріалу лексичних одиниць, незрозумілих для даної групи читачів. По-друге, складна за стилістично-синтаксичними показниками побудова речень з використанням дієприкметникових та дієприслівникових зворотів. А найгірше — це безліч суржикових утворень, калькованих лексем з російської мови (русизмів) та росіянізмів (тобто слів та мовних зворотів, побудованих за зразком російських мовних форм).
Найдовершенішими щодо мовної культури можна вважати видання навчально-літературної тематики.