Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзендзелівський.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
175.62 Кб
Скачать

Ііі. Рільництво та городництво

  1. Веснувати, виконувати весняні сільськогосподарські роботи: ярувати..?

  2. Орати, обробляти землю плугом, сохою: плугарити, пахати..?

  3. Рілля, зорана земля, виоране поле: роля, ораниця, орань, оранина, оранка, пахань..?

  4. Зн. оранка: 1. „обробка плугом, сохою”; 2. „рілля”; 3. „час орання”..?

  5. Орач, той, хто оре землю: оратай, оратий, оратар, орець, орах, оральник, плугатар, плугатир, плуготар, плугач, плугар, ратай, пахач, паханщик..?

  6. Парити, орати землю на зяб: орати на пар, паренувати, паринити, покладати, угорувати, ората на підміт, зяблити..?

  7. Зяб, земля, виорана на зиму під весняну сівбу (ярих культур): зябля, зібля, пар, паренина, парениця, парнина, паренованиця, паренованина, парованиця, поклад, вугорення..?

  8. Зн. паренина: 1. „земля, зорана на зяб”; 2. „полова, січка, обпарена окропом для корму худобі”..?

  9. Переліг, земля, що свідомо не обробляється кілька років для відновлення родючості грунту: обліг, облога, оболіх, обла, попар, перележана земля, залеж, яловизна, яловиця, вугор, толока, нивини, політок, пасківник, парлаг..?

  10. Непридатна для хліборобства земля: невдоб, невдоба, невдобка, невдоби, неудобщина, невдоб'є, пустара, пустар, пустеча, пустир, пустиня, пущага, пустка, пустовщина, лишак, пліш, видма, шлег, лежуха, цілина, старополля, старополиця, пустопорожня земля..?

  11. Зн. Пустиня: 1. „безлюдне, необжите місце”; 2. „непридатна для хліборобства земля”; 3. „дрібниця, дурниця”; 4. „леговажна жінка (людина)”..?

  12. Цілина, ще не оброблювана, не орана земля: цільник, цілник, цілик, обліг, облуг, заліж, степина, пустоха, пустовщина, пустиня, пустополиця, дебріна, дике поле, лог, пасьба..?

  13. Грядка, оброблена, підготовлена для вирощування городніх культур земля: гряда, града, градна, карики..?

  14. Город, ділянка землі при садибі, здебільшого для вирощування овочів: загорода, грядки, керт, керта..?

  15. Зн. загорода: 1. „обнесене тином, парканом, жердинами місце”; 2. „обора, загін для худоби”; 3. „город біля хати”; 4. „садок”; 5. „тин”; 6. „паркан”; 7. „стіна”..?

  16. Квітник, ділянка біля хати, в саду, парку тощо, на якій ростуть ківти: квітовник, квітошник, квіточник, цвітник, загородка, городчик, горідчик, городець, городці, загрода, полусаднічок, клумба, садочок, кертик, кішкерт..?

  17. Скиба, шар землі, піднятий і відвернений плугом під час оранки: борозна, гонта, ренд, скриль..?

  18. Борозна, довга заглибина в землі, проведена плугом: борозда, бразна, розора, розирка..?

  19. Зн. борозна: 1. „рівчак після плуга”; 2. „скиба, яку відвертає полиця плуга”; 3. „продовгувата заглибина в чому-небудь, зоршка, складка”..?

  20. Широка борозна, утворена посередині ниви, якщи її орали від країв: розора, розплуга, розпруга, розпурга..?

  21. Зн. сказ: 1. „гостра заразна хвороба, що уражає нервову систему”; 2. „пропуск при оранці, сіянні”; 3. „місце в полотні, де залишився слід при тканці ниток”..?

  22. Кінець ниви, де повертають плуг для оранки в зворотньому напрямку: обертання, вертання, обертало, вертало, поконечча, поголовник, поголовниця, загора, зголовок, приголовок, урізки, озірки, окрайок..?

  23. Недоорані подовжні кінці ниви, які наприкінці оранки обробляються упоперек: приголовач, одора, узворот..?

  24. Борозенний, запряжений у парі кінь або віл, який під час оранки йде борозною, тобто з правого боку: борозний, бороздовий..?

  25. Підручний, запряжений з лівого боку у парі з борозенним (про коня, вола): підборозний, підборозенний, побочний, облоговий, облонний, береговий, лівак..?

  26. Волочити, обробляти бороною ріллю перед сівбою: підволочити, боронувати, боронити, боронати, скородити, прискородити, прибивати, смичити, грапати, драбачити, драпакувати, гакувати, поразувати..?

  27. Обробляти бороною землю після сівби: волочити, скородити, боронувати..?

  28. Сіяч, той, хто висіває насіння в грунт: сівач, сівак, сівалник, сівець, сіяк..?

  29. Сівба, час і процес висівання зернових: сійба, сіяння, сіяття..?

  30. Місце, пропущене при сіянні вручну: огріх, оріх, узріх, сказ, гай, грішка, проголина, прогавина,гальва, галява, галявина, щая, обкидь, обкидень, провер, лишай, минуха, мінуха, пліш, лисина, обсів, несів..?

  31. Висаджувати картоплю: садити, садовити, саджати сіяти, класти..?

  32. Висадок, коренеплід (буряк, морква і т. ін.), збережений взимку і висаджений у грунт для одержання насіння: висадки, саджаниця..?

  33. Парник, накрита заскленими рамами грядка для вирощування розсади та ранніх овочів: теплиця, тепляк..? Чи не розрізняються назви залежно від конструкції (із заскленими рамами і без них)?

  34. Зн. теплиця: 1. „парник”; 2. „місце, де вода зимою не замерзає”; 3. „джерело з гарячою водою”; 4. „теплі краї, вирій (куди вилітають птахи на зиму)”..?

  35. Зн. руно: 1. „вовна з однієї вівці”; 2. „осінні кущування посівів жита, пшениці”; 3. „ярина”..?

  36. Озимина, осінні посіви або сходи зернових культур: озим, озиме, царина, скорода, вруна..?

  37. Зн. царина: 1. „зелені посіви колоскових”; 2. „засіяне чи засаджене поле”; 3. „озимина”; 4. „орне поле і місце, де косять траву на сіно”; 5. „поле, земельні угіддя (крім лісу), що належать одному селу”; 6. „орне поле взагалі”; 7. „нива, город”; 8. „пуста незаселена частина села, вигін”; 9. „застава в селі, ворота при вході в село”..?

  38. Квітує, викидає цвіт (про жито): рунить, красується, красує, цвіте, робить..?

  39. Ярина, весняні посіви або сходи зернових культур: яровина, яриця, ярушка, ярове, пояра, яр, уруна, руно..?

  40. Зн. ярина: 1. „злакові, що висіваються весною”; 2. „яра пшениця”; 3. „яре жито”; 4. „овочі”..?

  41. Зн. яриця: 1. „яра пшениця”; 2. яре жито; 3. „вид ягід”(вказати яких)..?

  42. Обрідний, рідко посіяний, який рідко зійшов (про сільськогосподарські культури): обрідкуватий, обрідчастий, рідкий, рідкуватий..?

  43. Зн. обрідний: 1. „рідко посіяний, який рідко зійшов”; 2. „недорідний”..?

  44. Колоситися, викидати колоски (про жито, пшеницю і т. ін.): вибивати колос, висипатися, йти в колос, бурдушкувати..?

  45. Половіти, достигаючи, ставати жовтим (про жито, пшеницю і т. ін.): достигати, пристигати, стигнути, пристагати, приставати, доспівати, дозрівати, спіти, зріти, добриніти..?

  46. Недоспілий, ще не цілком достиглий хліб (жито, пшениця, овес): недостиглий, свидний, свидовий, свидкий, свидуватий, у свиду, зеленуватий, недішлий..?

  47. Зн. свидний, свидовий, свидуватий: 1. „недозрілий, зеленуватий (про хліб)”; 2. „молодий, моложавий (про людину)”..?

  48. Зав'язь, нижня здута частина маточки в квітці, в якій після запилення насінних зачатків утворюється плід: в'язь, в'яз, зав'яз, зав'язок, пуп'янок, пуп'яшок..? Чи не розрізняються назви щодо окремих рослин, розміру зав'язі тощо?

  49. Зн. в'язь: 1. „зав'язь”; 2. „виникнення, утворення плода”; 3. „у будівництві – спосіб скріплювання дерев'яних чатсин будівлі врубуванням”; 4. „деталь із тонкого гнутого дерева, яка сполучає копили полозів саней”; 5. „насад саней”; 6. „шкіряний шнурок, яким з'єднують петлі держака і бича ціпа”; 7. „в'яз, Ulmus”; 8. „риба, Leuciscus idus L.”..?

  50. Викидає цвіт (про кукурудзу): ряскує, ряскується, викидає ряску, сипле ряску, вибиває ряску, мече сипку, мече квіт..?

  51. Сапати, обробляти просапні культури і пудпушувати під ними грунт сапою або лопатою вперше: чапати, шарувати, прашувати, копати, цюкати, тьохати, полоти, грецелувати..?

  52. Підгортати, обробляти просапні культури сапою або лопатою вдруге, обгортаючи коріння землею: обгортати, угортати, огребати, осипати, окопувати, обкучувати, оббивати..?

  53. Сапання, час і проце, коли найінтенсивніше сапають: сапанка, шаровка, шаровіння, копання, прашовка, полка, прополка, прополювання..?

  54. Сапальник, той, хто обробляє просапні культури сапою або лопатою: шаровілниик, сапанник, копалник, копаш, полільник, грецелівник..?

  55. Зн. копальник: 1. „земллекоп”; 2. „сапальник”; 3. „могильник”..?

  56. Сапальниця: сапаля, шаровілниця, копаля, копальниця, копашка, полільниця, грецелівничка..?

  57. Косовиця, часі процес косіння зернових: косіння, кісьба, кішня..?

  58. Жнива, час і процес врожаю колоскових: жниво, жнив'я, жнивовиця, вожен, ожен, уборочна, хлібовборка, уборка, косовиця, робота..? Чи немає відмінностей у значенні?

  59. Зн. жнива, жниво: !. „пора, коли збирають урожай колоскових”; 2. „нива із дозрілою пашнею”; 3. „урожай, кількість зібраного врожаю”; 4. „пора, коли отримують найбільший прибуток”..?

  60. Урожай, кількість зібраних за один сезон рослинних плодів (загальна назва): уроджай, урода, урод..?

  61. Зн. урода: 1. „фізична краса, миловидність”; 2. „урожай”..?

  62. Жаля, жінка, що жне серпом: жниця, женчиха, жатниця, жнеля, жнія, жнюха, жнечка, женкиня, жачка..?

  63. Жнець, чоловік, що жне серпом: жнець, женець..?

  64. Косар, чоловік, що косить косою: косець, косій, косаш..?

  65. Покіс, ряд скошеного і відгорненого косою хліба, сіна: кіс, поліг, ручка, вал, валок, ренд..? Чи не розрізняються назви щодо покосу пашні і трави?

  66. Зн. покіс: 1. „ряд скошеного і відгорненого косою хліба, сіна”; 2. „викошене поле, лука”..?

  67. Зн. вал: 1. „довгий високий насип землі”; 2. „довга низька купа сіна, в яку загромаджують покіс”; 3. „покіс”; 4. „груба пряжа з клоччя”; 5. „обертовий циліндр у машинах, пристроях (напр., у млині)”; 6. „висока хвиля”..?

  68. Пропук при косінні: огріх, оріх, горіх, узріх, грива, гривиця, гривна, недогон, незахват, сказ, стоян, жовп, борода, вуса, лисина, присич, чуприк, ожин, ожинка, обкіс, обкісок, прокос, недокос, подкосок, откосок, минуха, менуха, пролиш, коник, щая, стоян, чілка, чуб, чубок, мичка, балалайка, балабайка, клин, вихрик, гребінь, пліш, хохол, коза, близко, ганзляк, приконече..? Чи немає окремої назви для пропуску при косінні жаткою?

  69. В'язальний чоловік, що в'яже снопи: в'язальник, в'язач, в'язець, в'язій, в'язіль..?

  70. В'язальниця, жінка, що в'яже снопи: в'язільниця, в'язілля, в'язачка, в'язалимня..?

  71. Перевесло, джгут (із окрученої соломи, трави) для в'язання снопів: перев'ясло, повересло, в'язьмо, обов'язь, крутінь..?

  72. Гузир, нижня товста частна снопа (проилежна колосковій): гузір, гузер, гузил, гузеро, огузок, огуз, гуза, окарак..?

  73. Зн. гузир, гузір: 1. „окоренок, нижня груба частина стовбура дерева”; 2. „нижня товста частина снопа”; 3. „верхня зав'язана частина мішка”; 4. „нижній ріг мішка, торбинки і т. ін.”; 5. „мішок, яким ловлять рибу”..?

  74. Колоскова частина снопа, колос, колосся, колосовище, волоття, волоть, вершок, чілка, ветки..?

  75. Складена у вигляді хреста для просушування купа з 15 снопів: хрест, хрестик, п'ятнадцятка, касьор, кісьора..?

  76. Ряд таких куп: кланя, кладня, кладь, клай, кладуха..?

  77. Кладка в 30 снопів: півкопа, полукіпок, півкопок, півкопки, покіпок, клоупіпок, мандель, кілля..? Чи немає відмінностей у значенні?

  78. Розгорнений і поставлений колосками вниз сніп на великій кладці снопів (щоб не затікало): шапка, шатро, ковпак..?

  79. Зн. шапка: 1. „теплий головний убір”; 2. „чоловічий капелюх”; 3. „сніп, яким накривають кладку снопів (п'ятнадцятку, півкопу і т. ін.)”; 4. „головка, кошик соняшника”; 5. „кришка, покришка”; 6. „повняк (чорнобривець прямий, або купчак, гвоздик, боняк, жовтяк тощо)”.

  80. Міцний кілок з обрубаними на відстані 20-30м від стовбура гілками, який забивають у землю і на ньому сушать сіно, снопи: островка, острова, остров, остров'яниця, драпачка, зубаня, лабаня, рапачкарогач, соха..?

  81. Возовиця, час і поцес перевезення снопів з поля додому та на тік: різьба, завожовання, возення, вожіння..?

  82. Стіг, велика кладка снопів у дворі на току: стіжок, брало, козел, скирта, стука, богля, боглей..? Чи не розрізняють назв залежно від круглої , овальної чи продовгуватої форми стогу?

  83. Зн. стіжок: 1. „велика кладка снопів”; 2. „рід чоловічой стрижки”..?

  84. Скирта, велика кладка намолоченої соломи: скирта, стирти, ожеред, ожеред, брадло..?

  85. Спеціальна підстилка (з соломи, хмизу і т. ін.) під великими кладками снопів, сіна: під, подина, подання, сподиння, сподовиння, від днище, оденок, оденище, остіжжя, стожарисько, феник..?

  86. Зн. під: 1. „місце і спеціальна підстилка, приготовлені для кладки снопів, сіна”; 2. „низ, основа печі”; 3. „черінь печі”; 4. „поміст, на якому розташоване спорядження для молоття в млині”; 5. „нерухома частина, основа вітряка”; 6. „горище”; 7. „підлога в хліві”; 8. „ніколи не орана місцина, на якій пасуть худобу, переважно низина”..?

  87. Зн. подина: 1. „підстилка під стого снопів, сіна”; 2. „рівне місце, сідловина на схилі гори”; 3. „низина”; 4. „квасна гуща”; 5. „мерзла земля з кригою”..?

  88. Молотьба, час і процес обмолоту колоскових: молоча, молочення, молотіння, молотня..?

  89. Молотник, чоловік, що молотить: молотільник, молотілник, змолоцьок, змолоцок, зміцьок, зміцько..?

  90. Тік, майданчик просто неба, де молотять зернові: толок, гумно, гуменник, боїще, боїсько, збосско, хлібня..? Чи немає відмінностей у значенні?

  91. Зн. гумно: 1. „тік, де молотять просто неба”; 2. „критий тік”; 3. „рублена з дерева будівля”; 4. „столова, клуня”; 5. „подвір0я, обійстя”..?

  92. Зерно (та рослини) хлібних злаків (загальна назва): збіжжя, збіжниця, збоже, зерно, пашня, пашниця, (в) овес, голина, життя, хліб..? Чи не розрізняються назви для хлібних злаків на корені та для зерна?

  93. Зн. збіжжя: 1. „зерно (та рослини) хлібних злаків”; 2. „майно, речі (хатні, особисті), пожитки”..?

  94. Зн. голина: 1. „зерно (та рослини) хлібних злаків”; 2. „добірний хліб в зерні”..?

  95. Суржик, суміш зерна, змішаний посів жита і пшениці (жита і ячменю, ячменю і вівса): суржок, суржа, суропка, суропиця, суспиця, суспеця..?

  96. Зн. суспиця: 1. „суржик”; 2. „послід, відвійки”..?

  97. Суржиковий, який являє собою суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю тощо (про муку, хліб): суржковий, суржаний..?

  98. Полова, дрыбны м'які відходи від провіювання обмолоченого зерна: м'якина, сміть, сміття, хобта, хобоття, обвівки, відгін, осипка..? Чи не вживаються окремі назви для відходів від провіювання жита, вівса, проса і т. ін.?

  99. Зн. хобта: 1. „полова”; 2. „бур'ян”..?

  100. Послід, відходи у вигляді побитих, порожнистих зів'ялих зерен, перемішаних з насінням бур'янів, дрібних уламків соломи, грудочок землі та ін., що залишаються після провіювання: відвійки, позаддя, позадь, позадки, озадки, узадки, пужина, рудики, згорини, відгін, одгон, збоїни, суспиця, субар, цура, абурини..? Чи немає розрізнення значень посліду різних культур?

  101. Послід, відвійки гречки: плюха, рогалки, рудяк..?

  102. Трина, дрібні відходи з уламків стебел і колосків під час молотьби: отрина, трини, потерь, потеруха, потерушка, збоїни, трус, отора, цурка, послід, виточки, озадки..? Чи не розрізняються відходи від провіювання обмолоченого жита, проса, гречки і т. ін.?

  103. Околот, сніп рівно вимолоченої нем'ятої, непомервленої соломи, використовуваної для вкривання будівель: воколот, околіт, околоток, приколоток, приоколоток, виколочуванець, уколоток, жупа, воклепок, вибиванець, притірок, притерок, гадараш, гарадаш, куль, стернівка, форшляк, бок..? Чи не розрізняються ці назви за способом молотьби і приготування?

  104. Дрібна пом'яти чи потерта солома, сіно (загальна назва): мерва, м'ятлиця, трини, потерь..?

  105. Збирати врожай картоплі: копати, вибирати, брати, драти (картоплю) ..?

  106. Зн. копати: 1. „перевертати, розпушувати землю лопатою”; 2. „робити лопатою заглиблення (яму, рів, поргіб і т. ін.) у землі”; 3. „вибирати лопатою в землі картоплю, буряки та ін.”; 4. „обробляти просапні сапою, мотикою”; 5. „бити, стукати, штовхати ногами”; 6. „колупати”; 7. „видобувати киркоя, заступом (напр. руду)”..?

  107. Кага, купа городини, певним чином укладена й покритасоломою, землею для тривалого зберігання: бурт, катрага, стирца, мелеганя, рупа..? Чи не розрізняються назви залежно від форми і способу спорудження кагата?

  108. Оббирати, здирати обгортки на качанах кукурудзи: лущити, чистити, теребити, лупити..?

  109. Зн. лушити: 1. „здирати обгортки на качанах кукурудзи”; 2. „знімати шкірку, лушпайку, шкарлупку (з плодів, яєць)”; 3. „розпушувати верхній шар грунту після збирання врожаю”; 4. „знімати верхню кірку пару”; 5. „сильно бити”; 6. „брати, здирати гроші”; 7. „лузати”..?

  110. Зн. лупити: 1. „знімати шкуру з забитої тварини”; 2. „знімати шкірку, лушпайку, шкарлупу (з плодів, яєць)”; 3. „грабувати”; 4. „обдирати, драти”; 5. „брати, встановлювати непомірно велику плату, ціну”; 6. „їсти, жерти”; 7. „висиджувати пташенят”; 8. „швидко говорити”; 9. „народжувати” (зневажливо); 10. „сильно бити”; 11. „витріщати (про очі)”; 12. „вишкіряти (про зуби)”; 13. „здирати обгортки на качанах кукурудзи”..?

  111. Зн. чистити: 1. „вибирати качани кукурудзи з обгорток”; 2. „знімати бруд”; 3. „бити”; 4. „випадати (про дощ)”; 5. „каструвати”..?

  112. Знімати зерно з качанів кукурудзи: теребити, терти, лупити, лущити, сукати, шустати, хорошити, тюрити..?

  113. Зн. сукати: 1. „скручувати (мотуз, нитки)”; 2. „теребити, знімати зерно з качана кукурудзи”; 3. „прати білизну в руках”; 4. „розміщувати, розтирати намочене борошно для затірки”; 5. „виготовляти свічки”..?

  114. Зн. теребити: 1. „чистити, звільняти від лушпини плоди, овочі, очищати, оббирати”; 2. „вибирати качани кукурудзи з обгорток”; 3. „знімати з качанів кукурудзи зерно”; 4. „жерти”; 5. „термосити, торсати”; 6. „перебирати, м'яти щось (хустку, вус) пальцями”; 7. „нести щось важке”; 8. „квапити, підганяти”; 9. „скубти, драти”; 10. „сильно бити”; 11. „торочити”..?

  115. Чи вживаються сталі вислови: сукати свічки, сукати бублики, сукати дулі, сукати кулаки та ін.? Яке значення цих висловів?

  116. Стерня, пеньки окошених або зжатих стебел злакових на полі: стерна, стірня, стер, стерно, стернянка, стерниця, стерняниця, стерняка, стернище, стернисько, стерен, старень, старінь, стьорен, стерник, жнивник, пожня, пужня, пожень..?

  117. Ряд високої стерні з правого боку прокошеної смуги: грива, гривиця, ховп..?

  118. Зн. грива: 1. „довге волосся на шиї і хребті коня”; 2. „довгий чуб, чуприна; довге волосся”; 3. „залишена після коси смужка хліба, трави”; 4. „висока стерня з правого боку прокошеної смуги”..?

  119. Пшеничнище, поле, на якому скосили пшеницю: пшеничище, пшенечисько, пшенисько, пшенишнище, пшеничнисько, пшенище, пшеничнянка..?

  120. Яшнище, поел, на якому скосили ячмінь: ячменище, ячміннище, ячміннисько, ячменисько, ячниско, яшнисько, ячмінниця, ячмінка, ячимінка, ярчанка..?

  121. Вівсище, поле, на якому скосили овес: овсище, вівсисько, вівсянище, вівсянисько, вівсяниця, вівсянка, овсянгиця, вівсяк, вівсяння, овсяння, говсениско, ивсище..?

  122. Просище, поле, на якому скосили просо: просяниця, просянище, просянисько, пріснище, просисько, просвисько, пріснисько, прусіще, пруснище, просяння, пріска, проска, просянка, прісся, парок, прашитура..?

  123. Гречанище, поле, на якому скосили гречку: гречанисько, гречківка, гречкивка, грецковка, грецьковка, грецкув'є, грецков'є, гречище, гречанище, гречисько, гречнисько, гречнище, гречання, гречка, прашитура..?

  124. Кукурудзище, поле, з якого зібрано кукурудзу: кукурудзнище, кукурузнище, кукуридзянище, кукурудзнисько, кукурудзиння, кукурудзник, кукурзняк, кукурузник, пшінище, пшінисько, пшінчище, билянка, бильнянка, биляниця, гичанка, милайнище, милаїння, милаїнець, милайниця, качанище, калачище, калачиння, тенгеричанка, кендеричанка, кияшище, кіяшнище, кийошник, кияшник, кияшиння, кіяшняк, кійоношник, кіяшня, папшойнисько, папушойнище, папушоя..?

  125. Поле, з якого зібрано соняшники: сонячничище, сояшничище, сояшничиння, солонешнище, сонище ,сонячничанка, посонячничанка, сояшиння, соняшник, шоньчище, биляниця, билянка, форговлянка..?

  126. Рештки зрізаних стебел кукурудзи або соняшників на полі: сторчаки, шпині, штурпаки, шпичаки..?

  127. Гороховище, поле, з якого зібрано горох: гороховисько, горохвиськом..?

  128. Картоплище, поле, з якого зібрано картоплю: картоплиння, картоплисько, бульбище, бульвисько, буляниця, бульник, ріпище, рупнище, ріплянка, ріпинець, зим'ячисько, зим'яско, крумплище, крумпляниця, кумпітеряник, бараболище, бараболиння, бараболисько, гарбудзянка..?

  129. Поле, з якого зібрано буряки: буряковище, бурачнище, бурашнище, бурячник..?

  130. Капустище, поле, з якого зібрано капусту: капуснище, капустисько, капустянка, капусник..?

  131. Зн. капустянка: 1. „поле, з якого зібрано капусту”; 2. „комаха ряду прямокрилих, вовчок, Cryllothalpa vulgaris Latr.”..?

  132. Коноплище, поле, з якого зібрано коноплі: коноплисько, коноплиско, колопнище, коноплянка, колопенник, конопляник, конопляння, конопник..?

  133. Зн. коноплянка: 1. „поле, з якого зібрано коноплі”; 2. „співочий птах ряду горобцеподібних, Garduelis cannabina L.”..?

  134. Зн. конопляник: 1. „поле, з якого зібрано коноплі”; 2. „горобець”; 3. „співочий птах ряду горобцеподібних, Garduelis cannabina L.”; 4. „дзвінець, Rhinanthus L.”; 5. „зірочник лісовий, Stellaria holostea L.”..?

  135. Льонище, ділянка землі, з якої зібрано льон: льоновище, прядивисько..?

  136. Баштан, ділянка поля, на якій вирощують кавуни, дині: баштанище, баштанисько, бахча, болгарський город, булгарія, булгар, вогурчанка, огурник..?

  137. Пшеничнянка, пшенична солома: пшенишнянка, пшенишниця, пшеничниця, пшенишничиння..?

  138. Зн. пшеничнянка: 1. „пшенична солома”; 2. „пшенична полова”; 3. „поле, на якому скошено пшеницю”..?

  139. Житнянка, житня солома: житниця, житник, житяння, житиння, ржаниця..?

  140. Зн. житнянка: 1. „житня солома”; 2. „поле, на якому скошено жито”; 3. „житня полова”; 4. „житня мука”..?

  141. Зн. житник: 1. „житня солома”; 2. „рослина, Hypecoum pendulum L.”; 3. „нориця, Microtuc arvalis Pall.”..?

  142. Зн. житниця: 1. „житня солома”; 2. „амбар”; 3. „республіка, область, район, що вирощує багато хліба і забезпечує ним інші місця”; 4. „тимофіївка лучна, Phleum pratense L.”; 5. „грястиця звичайна, Dactulis glomerata L.”; 6. „дике дито, Secale fragile м.в.”; 7. „стоколос житній, Bromus secalinus L.”; 8. „бекманія лучна, Becmannia eruciformis Host.”; 9. „ріжки, паразит жита, Claviceps purpurea Tul.”..?

  143. Ячмінка, ячмінна солома: ячимінка, ячмінниця, ячміння, яшниця, яшна, ячмінна солома..?

  144. Зн. ячмінка: 1. „ячмінна солома”; 2. „поле, на якому скошено ячмінь”; 3. „ячмінна полова”; 4. „ячмінна мука, крупа”..?

  145. Вівсянка, вівсянна солома: вівсяниця, овсянка, овсяниця, овсиця, вівсяння, вівсяна солома..?

  146. Зн. вівсянка: 1. „вівсяна солома”; 2. „вісяна мука, крупа”; 3. „вівсяна каша або юшка”; 4. „поле, на якому скошено овес”; 5. „тонконіг лучний, Poa pratensis L.”; 6. „дрібна ставкова риба, Leucaspius delineatus Heckel.”; 7. „птах, Emberiza L.”..?

  147. Зн. вівсяниця: 1. „вівсяна солома”; 2. „трава костриця, типчик овечий, Festuca ovina L.”; 3. „трава костриця, типчик лучний, Festuca pratensis Huds.”..?

  148. Просянка, просяна солома: просяниця, пріска, просиння..?

  149. Зн. просянка: 1. „просяна солома”; 2. „просяна полова”; 3. „поле, на якому скошено просо”; 4. „просянка весняна, Milium vernale м.в.”; 5. „просянка розлога, Milium effusum L.”; 6. „метлюг звичайний, Apera spica venti Р.В.”; 7. „чаполоч пахуча, Hierochloe odorata Wahib.”; 8. „птах вівсянка сіра, Emberiza calandra L.”; 9. „птах коловодник звичайний, Tringa totanus L.”..?

  150. Гречаниця, гречана солома: гречанка, гречниця, гречаниця..?

  151. Зн. гречанка: 1. „гречка”; 2. „гречана солома”; 3. „гречана полова”; 4. „грекиня”..?

  152. Горохова солома: горохвиння, горохлянка, горохлиння, горохвини, горохленик, горохівник, горохв'єння, горошильник..?

  153. Листя капусти, що залишається, коли головки обчистять перед шаткуванням; коріння з листям, що залишається на грядці після збирання капусти: капустиння, хлабуст, храбуст, хрябуст, хробуст, хропуст, хробус, хлабуст, хлабустиння, хропускник..? Чи не розрізняються назви для листя (що залишається після підготовки головок до шаткування) та для листя і коріння, що залишаються на грядці?

  154. Зн. храбуст, хробуст, храпуст, хлабуст: 1. „листя капусти після підготовки головок для шаткування; коріння та листя капусти після збору головок”; 2. „будяк дрібногачкуватий,Carduus hamulosus Ehrh.”; 3. „осот городній, Cirsium oleraceum Scop”; 4. „осот різнолистий, Cirsium heterophyllum All.”; 5. „клопогін смердючий, вонючка, блошва, Cimicifuga foetida L.”..?

  155. Витолочувати, витолочити, пошкоджувати посіви, городину, траву, ходячи, їздячи, пасучись по них тощо: поглумити, стерлувати, зграсувати, пограсувати..?

  156. Витолочений худобою посів: збій, збой..?

  157. Час і процес збирання сіна: сінокіс, сінокоси, косовиця, гребовиця..?

  158. Жінка, що громадить, згромаджує скошену траву на сінокосі: громадільниця, громаділя, гребіля, грабениця..?

  159. Щепити, пересаджувати пагін або бруньку рослини в тканину іншої: прищіплювати, прищеплювати, прищіпляти, прищіпити, вщіплювати, вщеплювати, защіплювати, защеплювати, прививати, скіпити..?

  160. Щепа, прищеплене фруктове дерево; живець для щеплення: щеп, прищепа, живец..?

Діалектологічна практика. Кіровоград, 2012.