1-8

Вступ

Приміський рух розвинено на лініях, що примикають до великих міст, промисловим і населеним пунктам. Чітка його організація має важливе значення: кожне запізнення приміського поїзда спричиняє запізнення на роботу трудящих і відбивається на нормальній трудовій діяльності. Приміські пасажири користаються також і міським транспортом. Тому приміський рух повинен бути ув'язаний з його роботою.

Особливості приміських пасажирських перевезень у порівнянні з іншими видами наступні:

- велике число пасажирів слідує на короткі відстані;

- нерівномірність руху по годинам доби, дням і сезонам;

- швидке падіння пасажиропотікоку по мірі видалення від міста чи промислового центра;

- необхідність частих зупинок для посадки і висаджування пасажирів;

- визначена частота руху для максимального скорочення часу чекання поїздів пасажирами.

Вищевказані особливості приміських перевезень викликають і відповідні вимоги до рухомого складу, пристроїв станцій, пропускної спроможності ділянок і організації руху на них. Кількість приміських поїздів по днях і годинах доби повинна цілком відповідати пасажиропотікоку і потрібній частоті руху. Для найшвидшого перевезення пасажирів необхідно забезпечити високу ходову швидкість руху поїздів, мінімальну витрату на розгін і уповільнення, невеликі стоянки.

Усім вимогам, які пред'являються до приміських пасажирських перевезень, найбільшою мірою задовольняють електрифіковані лінії з моторвагонним рухомим складом.

В даній роботі необхідно організувати приміські пасажирські перевезення на ділянці залізниці, а саме визначити розміри руху приміських поїздів, скласти детальний графік руху приміських поїздів, визначити показники побудованого графіку руху.

1 Техніко-економічна характеристика приміської ділянки і головної станції

Приміська ділянка А-Б розташована на двоколійній лінії, її довжина складає 106 км. Засобами поїзного зв'язку є автоблокування. Основне депо розміщене на станції А. Головною станцією є станція А. На ділянці шість проміжних станцій: а, б, в, г, д, є. Кількість прийомо-відправних колій для обслуговування приміського руху на цих станціях дорівнює двом.

Тип рухомого складу, який використовується у приміському руху на ділянці ЭР1. Ходова швидкість приміських поїздів 80 км/год.

2 Побудова діаграми приміських пасажиропотоків

Для наглядності та зручності розрахунків приміські пасажиропотоки представляються у вигляді діаграми (рисунок. 2.1), яку будуємо на підставі заданого добового пасажиропотоку і відсотків розподілу його по проміжним станціям приміської ділянки А-Б. Для пунктів спаду пасажиропотоку і його розмірів далі виконаємо розрахунки по вибору кількості зон і зонних станцій, а також визначимо розміри приміського руху на ділянці.

Рисунок 2.1 – Діаграма приміських пасажиропотоків

3 Розрахунок кількості зон і вибір зонних станцій на приміській ділянці

На приміських ділянках по мірі віддалення від головної станції пасажиропотоки значно спадають. Саме тому виникає необхідність організації зонного руху, коли частина поїздів прямує до певних станцій, що називаються зонними. Ділянку лінії між головною і зонною станцією називають приміською зоною.

Ділення ділянки на зони дозволяє поліпшувати обслуговування пасажирів, ефективно використовувати рухомий склад и знижувати собівартість приміських перевезень.

Аналітично кількість зон на приміській ділянці можна розрахувати за формулою:

, (3.1)

де П - кількість зупиночних пунктів на ділянці;

- середньогодинний пасажиро потік за максимальну годину доби;

- час на розгін, уповільнення і стоянку поїзда, що припадає на один зупиночний пункт, год;

- розрахункова середня населеність поїзду, люд.

Середньогодинний пасажиропотік можна визначити за допомогою наступної формули:

, (3.2)

де - середньодобовий пасажиропотік, що приймається за завданням; в даному випадку за завданням =17500 чол.;

- коефіцієнт пасажиропотоку, що припадає на години „пік”.

Якщо у результаті розрахунку за формулою (3.1) виходить кількість зон, що дорівнює двом та більше, то ділянку ділити на зони доцільно, і відповідно необхідно визначити місцезнаходження зонних станцій.

У даному випадку:

17500*1,35 = 1181 пас/год

20

20 1181*0,03 = 4 зони

1056

Вибір зонних станцій на приміській ділянці виконуємо за наступним критерієм: пробіг приміських поїздів повинен бути мінімальним, тобто . Для цього обираємо декілька варіантів розташування зонних станцій, для кожного з них обираємо розміри приміського руху по зоні і підраховуємо загальну витрату поїздо-кілометрів.

Так, для приміської ділянки А-Б для варіанту із даним числом зон визначаємо наступним чином:

, (3.3)

де - пасажиропотік між роздільними пунктами приміської ділянки;

- довжина зони, км.

Для розгляду приймаємо наступні варіанти:

• варіант 1: зонні станції а, в, д, Б;

• варіант 2: зонні станції а, б, г, Б;

• варіант 3: зонні станції б, в, д, Б;

• варіант 4: зонні станції а, б, в, Б;

• варіант 5: зонні станції в, г, є, Б;

• варіант 6: зонні станції в, г, д, Б;

• варіант 7: зонні станції а, б, д, Б;

• варіант 8: зонні станції б, в, г, Б;

• варіант 9: зонні станції а, в, г, Б.

Для кожного з варіанту розраховуємо .

Варіант 1:

п-км

Варіант 2:

п-км

Варіант 3:

п-км

Варіант 4:

п-км

Варіант 5:

п-км

Варіант 6:

п-км

Варіант 7:

п-км

Варіант 8:

п-км

Варіант 9:

п-км.

4 Визначення розмірів руху приміських поїздів

Для обраного варіанту визначаємо розміри приміського руху на підставі добового пасажиропотоку і прийнятої розрахункової місткості поїзда окремо для кожної зони.

За цими даними кількість приміських поїздів визначаємо за формулою:

, (4.1)

Розміри руху приміських поїздів для зон, що розраховано за формулою (4.1) розподіляємо по годинам доби. Для цього встановлюємо за кожну годину відсоток прибуття і відправлення пасажирів від добового пасажиропотоку. Найбільший відсоток добового пасажиропотоку припадає на години „пік” як по прибуттю, так і по відправленню. Згущення руху приміського руху оговорено у завданні . У вечірні і нічні години відсоток пасажиропотоку приймається невеликий, а період з 1 до 4 годин із розрахунку виключається.

Отримана розрахунковим способом кількість поїздів по зонам у залежності від відсоткового розподілу пасажиропотоків по періодам доби виходить дробовою. Тому необхідно розрахункові розміри руху на кожну годину відкорегувати з урахуванням призначення цілого числа поїздів для одночасного обслуговування декількох зон и кращого використання місткості поїздів при цьому. Також повинна бути витримана певна частота руху по обслуговуванню дальньої зони.

Під час розрахунку кількості поїздів першої зони необхідно враховувати місткість составу шляхом використання місць для проїзду стоячи (50%). Для кращого використання місткості поїзду і скорочення кількості поїздів у денний час при невеликому пасажиропотоці з 10 до 15 години дозволяється об’єднання двох годинних періодів в один.

На підставі розподілу поїздів по годинам доби і по зонам будується графік руху поїздів і обороту приміських составів.

9625 = 7 поїздів

1056 * 1,5

3500 = 4 поїзда

1056

2975 = 3 поїзда

1056

1400 = 2 поїзда

1056

5 Вибір типу графіку і розрахунок пропускної спроможності приміської ділянки

При невеликих розмірах приміського руху для забезпечення певної частоти по зонам застосовується зонний паралельний графік приміських поїздів. При застосуванні цього виду графіку усі приміські поїзди мають однаковий час руху і стоянки на зупиночних пунктах.

При значній кількості поїздів слід застосовувати зонних непаралельний графік, на якому повинні прокладатися у порядку чередування „тихоходи”, що мають зупинки на усіх станціях приміської ділянки, і „швидкоходи”, що зупиняються тільки на станціях зон призначення.

В даній роботі пропускна спроможність розраховується для двоколійної ділянки, що обладнана автоблокуванням.

Внаслідок нерівномірного розподілу пасажиропотоків по періодам доби розрахунок пропускної спроможності виконується за години максимального руху приміських поїздів.

поїздів, (5.1)

де І – інтервал між попутними приміськими поїздами, хв; за завданням І = 9 хв.;

k – кількість поїздів в пакеті;

- зонний інтервал, що дорівнює різниці часу ходу „тихоходу” і „швидкоходу”, хв.

60 = 5,22

9 + 10/4

Приймаємо 5 поїздів.

6 Розрахунок часу руху приміських поїздів

Час руху приміського поїзду по зоні залежить від кількості проміжних станцій і зупиночних пунктів, часу стоянки на них, часу на розгін і уповільнення, а також від прийнятого типу графіка руху поїздів.

Час слідування приміського поїзду по перегону визначаємо за формулою:

, хв. (6.1)

де - довжина перегону, км;

- середньоходова швидкість руху приміського поїзду по перегону, км/год.;

- кількість стоянок поїзда на зупиночних пунктах або пасажирських платформах;

- час на стоянку поїзда, хв.;

- кількість розгонів та уповільнень на перегоні;

- час на розгін і уповільнення, хв.

Результати розрахунків часу ходу поїздів по перегонам відповідної зони зводимо до таблиці 6.1.

Загальний час прямування приміського поїзда по зоні, а також по усій ділянці дорівнює сумі Т_пер з додаванням відповідного часу стоянок на проміжних станціях.

Таблиця 6.1 – Розрахунок часу ходу поїздів по перегонам

Найм.	Зо-ни		Тх, хв			Тст,хв			Трз,хв		Тпер,хв	Тпер,хв
пере-гонів		lпер	Vx	Разом	Кст	tст	Разом	Кру	τру	Разом	тихо-хід	швид-кохід
А - а	I	15	80	12	3	1	3	4	1	4	19	13
а - б		10	80	8	2	1	2	3	1	3	13	9
б - в	II	12	80	9	2	1	2	3	1	3	14	10
в - г	III	14	80	11	3	1	3	4	1	4	18	12
г - д		21	80	16	4	1	4	5	1	5	25	17
д - є	IV	16	80	12	3	1	3	4	1	4	19	13
є - Б		18	80	14	3	1	3	4	1	4	21	15

7 Складання детального графіка приміських поїздів і графіка обороту приміських составів

Детальний графік приміських поїздів складаємо для ділянки А-Б на стандартній сітці. В даному випадку згідно завдання основне депо розташоване на станції А, а відповідно станція Б – станція обороту приміських составів. Приміські поїзди креслимо червоним кольором.

Графік будуємо для розрахункового розміру руху, розподіляючи по зонам і періодам доби. Розташування приміських поїздів на графіку повинно забезпечувати своєчасне підвезення пасажирів до місць роботи в ранкові години і до місць проживання у вечірній час і після нічних змін. Тобто приміських поїздів у години „пік” повинно бути більше.

Складений детальний графік повинен задовольняти вимогам ПТЕ. З метою поліпшення якісних показників графіку і забезпечення безпеки руху необхідно прагнути до безобгінного прокладання поїздів, не припускати їх невиправданого згущення в окремі періоди доби.

Після побудови детального графіку руху з підв’язкою приміських поїздів по обороту на головній і зонних станціях будуємо графік обороту приміських составів. Цей графік будується з урахуванням раціонального використання рухомого составу і технічних пристроїв, що пов’язані з перевезенням пасажирів.

Норми на обробку приміських составів на головній і зонних станціях приймаємо по технологічному процесу для заданого роду тяги в даному випадку.

За графіком обороту приміських составів визначаємо їх кількість, а також розраховуємо необхідні для розрахунку показників величини.

1. часу у русі, год.;

2. простій поїздів на головній і зонних станціях, год.;

3. сумарний пробіг поїздів по зонам і приміській ділянці, км.

8 Показники приміського руху

По побудованому графіку руху і обороту приміських поїздів підраховуємо наступні показники:

1) Дільничну швидкість приміських поїздів визначаємо для кожної зони і в цілому для ділянки за формулою:

, км/год. (8.1)

де - поїздо-кілометри відповідно по зоні або ділянці;

- поїздо-години по зоні або ділянці, що враховують стоянки на проміжних станціях, пасажирських платформах або зупиночних пунктах і додавання часу на розгін і уповільнення. Розрахунок часу слідування та поїздо-км наведені у таблиці 8.1.

1 зона:

350 = 45,5 км/год

7,7

2 зона:

296 = 60,0 км/год

4,93

3 зона:

432 = 56,1 км/год

7,70

4 зона:

424 = 61,7 км/год

6,87

По дільниці:

350 + 296 + 432 + 424 = 55,2 км/год

7,7 + 4,93 + 7,70 + 6,87

2) Середній простій приміського составу на зонних і головній станціях визначаємо за формулами:

, год. (8.2)

, год. (8.3)

де - час перебування составу приміського поїзду на І, ІІ ... n зонній станції, хв.;

- час перебування составу приміського поїзду відповідної зони на головній станції, хв.;

- кількість приміських поїздів відповідної зони.

Результати наводимо у таблиці 8.2.

3) Оборот приміського составу для приміських поїздів по зонам і в цілому для приміської ділянки знаходимо за формулою:

, год. (8.4)

де L_сер – середня відстань пробігу составів приміського поїзду за одну поїздку, км; що розраховуємо наступним чином:

, км (8.5)

де - довжина відповідної зони на дільниці.

2 * 25 + 6,14 + 5,01 = 12,2 годин

45,5

2 * 37 + 5,83 + 5,01 = 12,1 годин

60,0

2 * 72 + 6,90 + 5,01 = 14,5 годин

56,1

2 * 106 + 10,33 + 5,01 = 18,8 годин

61,7

2 * 46,9 + 6,73 + 5,01 = 13,4 годин

55,2

На підставі визначеного обороту розраховуємо кількість приміських составів по зонам і по ділянці в цілому, а також необхідний робочий парк вагонів з урахуванням резерву.

Кількість приміських составів визначаємо за формулою:

, (8.6)

12,2 * 7 = 4 состава