4.3. Механізм кореспондентських відносин між банками
Крім розрахунків через кореспондентський рахунок у територіальному управлінні Національного банку банки можуть встановлювати кореспондентські відносини між собою для здійснення платежів і розрахунків за взаємним дорученням. Кореспондентські відносини є договірними.
Банки, які встановили між собою кореспондентські відносини, називають банками-кореспондентами.
Якщо банк відкриває рахунок банку-кореспонденту, то такий рахунок має назву «Лоро». Рахунок даного банку в банку-кореспонденті називається рахунком «Ностро». Рахунок «Ностро» одного банку є рахунком «Лоро» для банку-кореспондента.
Система електронних платежів дає можливість проводити розрахунки протягом одного робочого дня і її учасниками є всі банки. У цьому зв’язку кореспондентські відносини між банками доцільно встановлювати лише в окремих випадках. Наприклад:
для здійснення операцій, пов’язаних з купівлею та продажем валютних коштів на міжбанківській валютній біржі;
для розрахунків між клієнтами банків за операціями, що мають постійний характер.
Порядок відкриття та режим функціонування коррахунка одного банку в іншому визначається угодою між ними. Відкриваючи рахунок «Лоро», банк-кореспондент протягом трьох днів повинен повідомити те територіальне управління Національного банку України, в якому відкрито кореспондентський рахунок цього банку.
Для відкриття кореспондентського рахунка банк-кореспондент подає цілий пакет документів: заяву на відкриття рахунка; нотаріально засвідчені копії статуту та банківської ліцензії; картку зі зразками підписів та відбитком печатки.
Для проведення операцій через кореспондентські відносини банку в банку-кореспонденті відкривається рахунок «Лоро» на балансовому рахунку 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків» (для банку цей рахунок є рахунком «Ностро»).
Для відображення операцій, проведених через рахунок «Ностро», в балансі банку відкривається балансовий рахунок 1500 «Кореспондентські рахунки, відкриті в інших банках». Записи операцій на цьому рахунку здійснюються після отримання виписки з кореспондентського рахунка від банку-кореспондента.
Банки-кореспонденти за домовленістю сторін вибирають спосіб розрахунків, визнаний НБУ, а також засоби зв’язку для передавання розрахункових документів та повідомлень, при цьому обов’язковою умовою є збереження цілісності та конфіденційності інформації.
Якщо банк через будь-які причини не може виконати розрахунковий документ банку-кореспондента, то він повідомляє про це банк-кореспондент не пізніше наступного робочого дня після отримання розрахункового документа.
4.4. Виконання судових ухвал про арешт грошових коштів банків
Територіальні управління Національного банку виконують ухвали судів України про арешт грошових коштів банків.
Після одержання ухвали суду або постанови про арешт територіальне управління Національного банку:
надсилає повідомлення про це відповідному банку засобами ЕП;
реєструє отримані документи в окремому журналі, в якому зазначає всі необхідні реквізити;
відкриває банку рахунок на балансовому рахунку 3207 «Накопичувальні рахунки», на якому нагромаджує кошти для виконання ухвали суду*.
Судова ухвала виконується станом на початок операційного дня за наявності коштів на кореспондентському рахунку банку.
За наявності коштів на кореспондентському рахунку банку ухвала суду (постанова прокурора, слідчого, державного виконавця) виконується за станом кореспондентського рахунка на початок операційного дня з повідомленням про це власника рахунка засобами системи ЕП.
Якщо на кошти банку накладено арешт із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на його кореспондентському рахунку, то територіальне управління Національного банку перераховує її на рахунок 3207 «Накопичувальні рахунки» і продовжує проведення операцій.
У разі накладення арешту на кошти банку без зазначення в судовій ухвалі (постанові) конкретної суми, територіальне управління Національного банку накопичує кошти на рахунку 3207 без обмеження суми до дати прийняття судом остаточного рішення за позовом або ухвали (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про скасування арешту.
Після виконання ухвали (постанови) на кореспондентському рахунку банку мають залишитися такі кошти:
обов’язкові резерви у розмірах, встановлених НБУ — у разі формування банком обов’язкових резервів на кореспондентському рахунку;
10 % від суми залишку, зменшеного на суму обов’язкових резервів — для забезпечення потреб клієнтів;
10 % від суми залишку на кореспондентському рахунку в разі формування банком обов’язкових резервів на окремому рахунку у Національному банку України — для забезпечення потреб клієнтів.
Якщо розрахункова сума залишку перевищує поточні надходження операційного дня, то сума стягнення обмежується поточним надходженням коштів на кореспондентський рахунок банку за конкретний день.
Кошти, нагромаджені на рахунку 3207, забороняється використовувати до отримання рішення про їх стягнення або ухвали про зняття арешту.
Після надходження виконавчого документа про стягнення коштів з рішення суду та розрахункового документа на стягнення, територіальне управління Національного банку переказує цю суму на рахунок одержувача, відображаючи зміст операції в такому вигляді:
Д-т рахунка 3207 — К-т рахунка одержувача.
Якщо в момент надходження виконавчого документа про стягнення коштів з рішення суду на рахунку 3207 було нагромадже- но суму меншу, ніж указано в рішенні про стягнення, то нагромаджена сума повністю переказується на рахунок позивача. Залишок суми, що підлягає стягненню, та розрахунковий документ того самого дня вміщується в картотеку несплачених документів у територіальному управлінні Національного банку.
Якщо в рішенні суду вказується сума до стягнення, менша від нагромадженої на рахунку 3207, то невикористана сума повертається на кореспондентський рахунок банку.
Важливо розуміти, що міжбанківські розрахунки охоплюють дуже велике коло банківських операцій. По суті, вони є системою здійснення і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов’язаннями, які виникають між банківськими установами в процесі їхньої діяльності. До міжбанківських інструментів відносять операції між банками: кореспондентські рахунки, депозити до запитання та строкові депозити, операції Репо, фінансовий лізинг тощо.
Їх здійснення супроводжується проходженням платежів через систему міжбанківських розрахунків. Таким чином, міжбанківські розрахунки охоплюють інтереси всіх учасників ринкових відносин — від великих промислових комплексів до індивідуальних підприємств, від Національного банку до всіх інших банків.
* Особливості кожної моделі обслуговування в СЕП наведені у дод. 8 до «Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні» затвердженій постановою Правління НБУ від 27.12.99 за № 621 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 2000 р. — Вип. 3. — С. 58.
* Позначення у бухгалтерських проведеннях [1], [2] означає територіальні управління НБУ, що в них відкрито кореспондентські рахунки банку платника [1] та банку одержувача [2] коштів у системі міжбанківських розрахунків.
*Рахунок 3207 передбачено «Планом рахунків бухгалтерського обліку установ Національного банку України». У балансі банку операції на цьому рахунку відображаються через рахунок 1207 «Накопичувальний рахунок у Національному банку України».