Основи стандартизації самост

На основі звітності (оперативної інформації) матеріалів перевірок та інших показань ведеться загальний звіт і здійснюється інформація про стан впровадження стандартів: в міністерствах (відомствах) України – по галузях,

18

в Держстандарті – по народному господарству України.

Держстандарт у встановленому порядку представляє Рада Міністрів України доповіді про стан впровадження Державних стандартів по народному господарству України.

Впровадження стандарту – це здійснення заходів, які забезпечують виконання вимог, встановлених стандартом, у відповідності з галуззю його застосування і сферою діяльності. Для забезпечення впровадження державних стандартів міністерствами (відомствами) затверджуються плани відповідних організаційно-технічних заходів. Ці плани повинні передбачати:

• перегляд (у випадку необхідності) нормативно-технічних документів, пов’язаних з впровадженням стандарту;

• розробку нової конструкції і технічної документації і переробку теперішньої;

• організація нових виробництв або реконструкцію існуючих;

• проектування, виготовлення і поставку необхідного обладнання, оснащення і комплектуючих ся виробів;

• виготовлення, видалення і постановку необхідної сировини, матеріалів і напівфабрикатів і таке інше.

Методичне управління впровадження нового стандарту покладається на базові організації по стандартизації і на організацію-розробки стандарту.

Після отримання від міністерства наказу і плану організаційно-технічних заходів по впровадженню стандарту підприємства складає графік виконання цих заходів служби і під підрозділами. При плануванні робіт по впровадженню стандарту використовують сіткові графіки, які дозволяють розпізнати зв'язок між роботами, які проводяться різними під підрозділами підприємств, виявити найбільш відповідальні роботи і встановити оптимальні терміни виконання всіх робіт.

Контроль за впровадженням і наглядом стандартів передбачають глибоке вивчення стану виробництва, виявлення причин затримки впровадження і

19

недотримання стандартів і їх вилучення шляхом розробки і проведення організаційно-технічних заходів. Державний нагляд за впровадження і дотримання стандартів, за станом і застосуванням засобів виміру і спостереження метрологічних правил, за роботою повідомляючи служб стандартизації і метрологічних служб виконується Держстандартом України, його науково-дослідницькими організаціями і територіальними органами. До участі в цій роботі можуть залучатися: міжвідомчі інспекції по якості, головні і базові організації, науково-дослідницькі інститути і конструкторські бюро.

Державному нагляду підлягають всі підприємства і організації, які зв’язані з плануванням, проектуванням і виготовленням продукції.

Державний нагляд за впровадженням і наглядом стандартів проводяться поетапно:

1-й етап – повірка кількості інформації про затвердження стандарту наказів по впровадженню стандарту, плану організаційно-технічних заходів по підготовці виготовлення до випуску продукції з спів паданням потреб нового стандарту;

2-й етап – повірка виконання плану організаційно-технічних заходів по впровадженню стандарту. На цьому етапі провіряють забезпеченість підприємства необхідною сировиною, основним і допоміжним приладом, технічного оснащення, технічної документації для введення стандарту. Якщо стандарт не впроваджується то потрібно установити причину по не впроваджується стандарт;

3-й етап – повірка забезпечення пуску продукції по новому стандарту. На цьому етапі проводять повірку спів падання стандарту конструкторської і технологічної документації для виготовлення продукції, повірку спостереження заводів установлених стандартами програм і методик контрольних і випробуваної продукції, повірку стану вимірювальної техніки, зв’язаної з виробництвом даної продукції.

20

Про цілі повірки в її термін ставлять у відомість управління тимчасового підприємства.

Контроль якості продукції і її співвідношення стандарту проводять у наступному порядку:

відбирають контрольні вироби (вузли і деталі) із числа прийнятих ВТК. (відділ технічного контролю).

провіряють спостереження режимів технологічних процесів, стан засобів вимірювання, роботу ВТК.

У процесі контролю провіряють також спостереження стандартів сировини, матеріали, комплектуючі вироби, отримані по кооперації.

По результатам повірки складають акт з висновками і пропозиціями.

У випадку не спів падання продукції потребам стандартів органи державного нагляду дають накази вилученню скритих не достатків і забороняють розвантаження недоброякісної продукції. В необхідних випадках ставлять питання про притягання осіб, винних у випуску недоброякісної продукції, до відповідальності.

повинен знати і розуміти: порядок розробки, затвердження і впровадження стандартів.

повинен вміти: наводити приклади впровадження стандартизації на залізничному транспорті

Контрольні питання:

1. В якому порядку проводиться розробка, узгодження і затвердження державних стандартів?

2. Як проводиться впровадження стандартів?

Література:

1. Бадиров Д.Т., Бойко А.В., Основы стандартизации и контроля качества продукции. М., Транспорт, 1986. cт 65-67.

21

СРС №7

Розділ програми: Державна система стандартизації.

Тема: Порядок розробки, затвердження і впровадження стандартів.

План

1. Використяння правових засобів і здійснення нагляду за дотриманням стандартів і ТУ.

Проведення перевірки. Перевірка виконується посадовою особою органів Держстандарту. Результати перевірки оформлюються актом по встановленій формі сказанням основних виявлених порушень і виводів, маючих необхідні попереднє прописування і пропонування.

Основною формою являються комплексні перевірки окремих промислових підприємств і відповідних організацій, при яких контролюються не тільки кінцеві вироби, але і потрібні для їх виготовлення основні види матеріалів і технологічного обладнання. Бувають і групові перевірки, перевірки однойменної продукції на різних підприємствах незалежно від їх відомчої підлеглості. Практикуються також цільові перевірки, коли перевіряють впровадження комплексів найважливіших стандартів міжгалузевого застосування, в процесі розробки і впровадження комплексної системи управління якістю продукції, я кість продукції зі Знаком якості.

В результаті перевірки проведених органами Держнагляду, не тільки фіксуються виявлені недоліки але і реалізується неякісна продукція і порушення потрібних стандартів, а також метрологічних правил, викриваються причини порушення і браку.

В залежності з пред’явленими ними правами органи Держнагляду

22

забороняють поставку і реалізацію продукції, а також використання засобів вимірювання, не відповідних потребам або не відповідно установлених обов’язкових випробувань і перевірок. Вони вносять Держстандарту пропозиції про втрату підприємства права застосовувати державний Знак якості в разі порушення вимог державної атестації і погіршення якості атестованої продукції. Вони дають у відповідному порядку припис, обов’язкових для виконання підприємствами і організаціями для усунення знайдених порушень. В необхідних випадках вони використовують економічні санкції. При серйозних і повторених порушень використовують міри до притягнення винних до кримінальної відповідальності у зв’язку з діючим законодавством. Після усунення виявлених порушень стандартів і технічних вимог, і других недоліків органи Держнагляду дозволяють поставку або реалізацію продукції.

Органи Держнагляду мають право запрошувати для проведення перевірки представників міністерств і відомостей, виробників і споживачів, а також спеціалістів і необхідні технічні засоби виробництва. Посадові особи органів Держстандарту, які виконують державний нагляд, в межах своєї компетенції мають право контролювати відповідність до стандартів, технічних вимог, і інших НТД, якість випущеної продукції, умови їх виготовлення, експлуатація, зберігання, ремонт, правильність застосування і перевірки засобів вимірювання.

повинен знати і розуміти: як проводиться державний нагляд за впровадженням і дотриманням стандартів.

повинен вміти: використовувати знання ЄСКД, ЄСТД при вивченні дисциплін циклу професійної та практичної підготовки.

Контрольні питання:

1. Кого запрошують органи Держнагляду для перевірки за дотриманням стандартів?

23

Література:

1. Бадиров Д.Т., Бойко А.В., Основы стандартизации и контроля качества продукции. М., Транспорт, 1986. cт 108-110.

СРС №8

Розділ програми: Державна система стандартизації.

Тема: Стандартизація технічної документації

План

1. Єдина система технологічної підготовки виробництва.

Єдина система технологічної підготовки виробництва ( ЕСТПВ ) засновано на принципах комплексної стандартизації, уніфікації і автоматизації виробництва і розроблена вперше в світовій промисловій практиці. Приклад позначення системи : ГОСТ 14.001-73 « ЕСТПВ. Загальні положення ». комплекс стандартів в системі, які нараховують станом на 01.01.85 близько 50 найменувань, а також розроблених на основі і в розвитку цих стандартів методичних матеріалів, акумулюють досвід передових галузей промисловості в області стандартизації техніки і технології. Система забезпечує високий рівень технологічності виробів на стадії проектування, розробку засобів технологічних процесів переваг на основі типових рішень, розробку засобів технологічного оснащення на базі уніфікованих елементів, підвищення рівня механізації і автоматизації виробничих процесів і інженерної праці.

повинен знати і розуміти: стандартизацію технічної документації.

повинен вміти: використовувати знання ЕСТПВ при вивченні дисциплін циклу професійної та технічної підготовки.

24

Контрольні питання:

1. Народно господарське значення, створення єдиної системи технічної документації?

Література:

1. Танынгин В.А., Основы стандартизации и управление качеством. М., Издательство стандартов, 1986. ст. 101-103.

СРС №9

Розділ програми: Державна система стандартизації.

Тема: Економічна ефективність стандартизації.

План

1. Основні методи визначення економічної ефективності стандартизації.

2. Визначення фактичної ефективності стандартизації.

3. Техніко – економічна оцінка стандартів з прикладами на залізничному транспорті.

4. Стандартизація, економії і раціонального використання пасивно-енергетичних, матеріальних і інших ресурсів.

1.2. Техніко-економічна ефективність стандартизації в багато чому визначається показником якості продукції, які встановлюються стандартами.

Оскільки промислова продукція характеризується великими якостями показників, значення яких можуть бути встановлені у визначених межах, то при розробці стандартів на продукцію зобов’язані бути, в першу чергу повинні бути розв’язані дві основні задачі;

установлені основною кількістю показників, найбільш характерних продукції як з технічною, так і технічною стороною;

25

визначені такі значення таких показників, при досягненні яких забезпечують максимальну ефективність застосування продукції в народному господарстві.

В теперішній час в практиці робіт по стандартизації застосовуються різні методи оптимізації: математичні, економічні, функціональної-вартості і т.д. Кожин з цих методів володіє визначеними достатками і не достатками.

В спів паданні з ГОСТ 20779-81 економічна ефективність стандартизації може бути визначена в масштабі всього народного господарства галузей виготовлення або окремого підприємства. Для цього виконується спеціальні економічні розрахунки, які виготовляються: при включенні в план робіт по стандартизації конкретної теми, зв’язані з розробкою стандартів; при представленні проектів стандартів на затвердження; після прийняття стандартів.

При включенні в план проводять великі розрахунки які позволяють орієнтовно розподілити економічну ефективність помічених до розробки стандартів і виявити їх вплив на суміжні галузі виробництва. На основі орієнтуючих розрахунків визначають найкращі рішення при проведенні стандартизації і відхиляють неефективні проекти стандартів.

Після впровадження стандартів визначають їх фактичну економічну ефективність, яка порівнюється з проектними даними, які вказані в інформаційних картах техніко-економічних ефективності стандартів.

Сумарна народногосподарська визначається різних витрат на створення і експлуатацію виробів протягом всього терміну служби до і після впровадження співпадаючих заходів по стандартизації;

Эст = З1 - З2,

де Эст – величина сумарної народногосподарської економії від заходів по стандартизації; З1 і З2 витрати до і після стандартизації.

26

3. Значна економія різних металів може бути досягнута при проектуванні і виготовлення продукції за рахунок зменшення коефіцієнта за паса міцності, підвищення граничних механічних матеріалів, правильного визначення внутрішніх навантажень. Все це позволяє зменшити розмір перерізу, несучих конструкцій, сприяє раціональному використанню матеріалів. Але аналіз діючих стандартів і керуючих документів по підрахункам на міцність показує, що їх кількість ще не достатня. З ціллю нормативного забезпечення проектування машин і приладів ДСТУ затвердили програму комплексної стандартизації в області надійності, міцності і довговічності, яка передбачує розробку більше 200 стандартів і методичних документів по розрахункам і випробуванням на міцність.

4. Створення системи стандартів по охороні навколишнього середовища базується на принципах плановості, оптимальності, динамізму, системності. Принцип плановості виражається в плануванні природоохоронної діяльності на основі планів розвитку народного господарства, планів державної стандартизації і планів міністерства і відомств. Принцип оптимальності заклечається в досягненні максимального соціально-економічного ефекту запровадження стандартів системи по навколишньому середовищі. Принцип динамізму дозволяє забезпечити постійну відповідність вимог природоохоронних стандартів рівню розвитку науки і техніки. Принцип системності виражається в тому, що система стандартів по охороні навколишнього середовища забезпечує раціональне використання, зберігання і відновлення всіх природних об’єктів у їх взаємозв’язках.

Стандартизація в галузі охорони природи охоплює всі галузі виробництва запобігає експлуатацію одних природних ресурсів за рахунок інших передбачає неблагополучні наслідки діяльності підприємств всіх галузей народного господарства.

27

повинен знати і розуміти: методи економічної ефективності стандартизації.

повинен вміти: наводити приклади техніко-економічної стандартизації на залізничному транспорті.

Контрольні питання:

1. Назвати основні методи визначення економічної ефективності стандартизації?

2. Як визначається фактична ефективність стандартизації?

Література:

1. Бадиров Д.Т., Бойко А.В., Основы стандартизации и контроля качества продукции. М., Транспорт, 1986. cт 114-118.

СРС №10

Розділ програми: Управління якістю продукції

Тема: Система показників якості. Планування якості. Атестація якості продукції.

План

1. Атестація – основа планування якості.

2. Порядок підготовки і проведення державної, галузевої і заводської атестації.

3. Державні стандарти на атестовану продукцію.

З метою підвищення державного керівництва роботами по підвищенню якості продукції постановою від 4 жовтня 1965 “Про вдосконалення планування та підсилення економічного стимулювання промислового виробництва ” визнали необхідним ввести державну атестацію якості продукції.

З 1967 по 1969 роки державна атестація якості продукції була проведена в дослідницькому характері на деяких підприємствах, що були проведені на нову систему планування та економічного стимулювання. В 1969 році

28

Держстандартом разом з Державним комітетом цін при держплані плані України затверджені “Загальні методичні вказівки з проведення державної атестації якості промислової продукції ” , які до 1971 року являлися основним документом при атестації продукції.

На першому етапі проведення атестації ставилося завдання – добитися підвищення якості найважливішої серійної на масової продукції. В подальшому, по мірі накопичення досвіту атестації й посилання її дії на керування якістю, в 1971 році був здійснений перехід до атестації продукції по трьом категоріям якості.

Згідно прийнятому в серпні 1983 року постанові “Про міри по прискоренню науково-технічного прогресу в народному господарстві” було признаним доцільним, починаючи з 1984 року ввести атестацію промислової продукції по двом категоріям якості – вищої та першої.

До вищої категорії якості повинна відноситись промислова продукція, яка по показникам технічного рівня і якості перевищує кращі вітчизняні та закордонні досягнення чи відповідає їм. Ця продукція повинна забезпечувати підвищення продуктивності праці, економію палива, матеріалів та електроенергії та мати стабільні показники якості. Промислова продукція відноситься до вищої категорії якості на строк від 1 до 3 років. Особливо складна продукція з тривалим циклом виготовлення та монтажу може відноситись до вищої категорії якості на строк до 5 років.

Промислова продукція першої категорії якості по своїм показникам повинна відповідати сучасним вимогам стандартів. Продукція відноситься до першої категорії якості на строк до 3 років, за виключенням продукції легкої промисловості 2 роки.

Вироби, що не атестовані по цим категоріям, знімаються з виробництва. Атестації підлягає вся продукція, що визначає профіль міністерств, що постійно випускаються промисловими і виробничими об’єднаннями, підприємствами та організаціями.

29

Не підлягає атестації: промислова продукція, що використовується без попередньої обробки, а також медикамент, книжкова продукція витвори мистецтва, ювелірні вироби та художні вироби.

Роботу по атестації промислової продукції в країні організовує Держстандарт України. Він розробляє загальні методичні вказівки про проведення атестації продукції і проводить реєстрацію атестованої продукції.

При підготовці продукції до атестації підприємства по винні вжити заходів, що піднімають рівень якості продукції до рівня якості кращих світових зразків, оптимально врахувати вимоги споживачів забезпечити дотримання стандартів та іншої нормативно-технічної документації. Вони повинні досягти стабільності рівня якості ритмічності, й високої культури виготовлення. Підприємства повинні здійснювати систематичний контроль якості та випробування продукції, а також ретельно вивчити експлуатаційні властивості продукції.

Робота по підготовці виробу до державної атестації закінчується оцінкою рівня якості продукції та складанням карти технічного рівня і якості продукції по ГОСТ 2.116 – 84.

Склад та порядок роботи галузевої атестації комісії встановлюється міністерством – виробником. В цю комісію обов’язково включаються представники міністерства – замовника та міністерства, що являється головним у виготовленні даної продукції.

Представники виробничих об’єднань, підприємств виробників промислової продукції в склад державної атестаційної комісії не включається. Державна атестаційна комісія перевіряє відповідність показників якості продукції встановленим вимогам, а також виробничі вимоги, що забезпечує стабільність показників що перевіряються.

Робота атестаційної комісії завершується складанням протоколу. В протокол заносяться рішення комісії про результати атестації, вносяться рекомендації по розміру нової оптової ціни та тимчасової надбавки до неї.

30

Продукція, що не пройшла чергову переатестацію до моменту закінчення строку дії категорії, враховується як не атестована. Велике значення у підвищені якості продукції має заводська атестація, завдання якої полягає у тому щоб кожен робітник підприємства приймав безпосередню участь у підвищенні технічного рівня продукції, що виготовляється, суворо дотримувався вимог креслень та нормативно-технічної документації. Заводська атестація розповсюджується на найбільш важлива деталі, вузли та агрегати, що виготовляються підприємством, а також ті технологічні процеси, які суттєво впливають на якість продукції. На Держстандарт України покладено здійснення нагляду за якістю атестованої продукції.

За випускання продукції з Державним законом якості передбачено економічне стимулювання як підприємства в цілому, так і в окремих робочих цього підприємства що безпосередньо приймають участь у випуску продукції що атестується.

Результати атестації продукції являється основою для оцінки діяльності підприємства, об’єднання та галузі промисловості по підвищенню рівня якості промислової продукції.

Дольова частка продукції вищої категорії якості постійно зростають і в даний час складає 15% в загальному об’ємі товарного виробництва, а по підприємствам машинобудування – близько 37%. Це говорить про те, що атестація стала ефективним засобом державного контролю рівнем якості промислової продукції та ефективністю суспільного виробництва.

повинен знати і розуміти: порядок проведення державної і галузевої атестації.

повинен вміти: використовувати знання для визначення якісної продукції.

Контрольні питання:

1. Які державні стандарти встановлюються на атестовану продукцію.

31

Література:

1. Танынгин В.А., Основы стандартизации и управление качеством. М., Издательство стандартов, 1986. ст. 197-200.

СРС №11

Розділ програми: Управління якістю продукції

Тема: Категорія якості продукції.

План

1. Сучасні методи контролю і випробування якості продукції

2. Класифікація методів контролю

3. Контроль інспекторними приймальниками

1. Невід’ємною функцією будь-якої системи управління є контроль, що здійснюється з метою зіставлення результатів функціонування системи з тими показниками, що планувалися. Відповідно і в системах управління якості контролю грає важливу роль, від його досконалості і точності виконання залежить ефективність всієї системи. На підприємствах та в організаційних різних галузей народного господарства застосовується багато видів технічного контролю що відрізняється за характеристиками об’єктів контролю, за місцем розташування виробничому процесі за обсягом продукції, що контролюється та рядом інших ознак. Класифікація видів контролю та випробувань продукції установлена ДСТУ 3021-95. Згідно з цим стандартом перевірка відповідності об’єкта встановленим технічним вимогам називається технічним контролем.

Об’єктами технічного контролю можуть бути продукція, процеси її створення, застосування, транспортування, зберігання та ін.. Сукупність виконавців та засобів контролю, що взаємодіють з об’єктами контролю за установленими правилами, називається системою контролю. Найбільш перспективними системами контролю є автоматизовані і автоматичні,

32

в яких контроль виконується з частковою безпосередню участю людини або зовсім без неї.

Вимірювальний, що проводиться з застосуванням засобів вимірювання.

Органолептичний, що проводиться на основі сприйняття необхідної інформації органами чуття людини.

Візуальний – органолептичний контроль що виконується очима.

Інспекційний, що виконується уповноваженими особами з метою перевірки правильності рішення виконаного контролю.

2. Класифікація виду контролю по визначеним призначенням, потрібно виділити основні із них:

а) по місцю організації та тому чи іншому етапі життєвого циклу продукції; виробничий (контроль, виконується на стадії виробництва продукції); експлуатаційний (контроль, виконується на стадії використання або споживання продукції);

б) по місцю розташування в виробничому процесі: вхідний ( контроль продукції постачальника, вступивши до споживача або за мовника для використання при виготовлені, ремонті або експлуатації виробів); операційний (контроль продукції або процесу під час виконання або після закінчення технологічної операції). Найбільш прогресивний різновидом операційного контролю являється безперервним виконується як завжди засобами контролю, зв’язаним з технологічним обладнанням.

в) по степені захвату контролюючої продукції: суцільний (контроль кожного об’єкта в складі партій); вибіркові (контроль виявлення сукупності об’єктів – виробки і складу партій);

г) по дії на об’єкти контролю: руйнуючий ( контроль, в результаті якого випадає можливість подальшого використання об’єкта па призначенню зв’язку з частковими або повним пошкодженням його в результаті дії засобів контролю); не руйнуючий;

33

д) по характеристиці об’єктів контролю: вимірюючий (контроль з застосуванням засобів вимірювання); органолептичний (контроль на основі прийняття необхідною інформацією органів чуття людини);

е) по іншим признакам: інспекційний (контроль, що виконується уповноваженими особами з метою перевірки правильності рішення виконаного контролю); летючий (контроль, який спеціально виконується раніше не встановлений час).

3. Основні технологічні потреби, визначені якості важливої продукції, доставляється залізничним транспортом, і методи контролю її якості визначення, як правило, співпадаючими державними стандартами, а в ряді випадкових технічними вимогами, затвердженими в установленому порядку при обов’язковому затвердженню з МТ. Введений порядок обов’язкового приймання важливих виробів інспекторами - приймальниками МТ. Для цієї цілі в системі МТ створений інститут заводських інспекторів - приймальників для контролю якості виготовлення і приймання важливих виробів безпосередньо на заводах – виробника промисловості. Інспектори – приймальники МТ контролюють якість виготовлення і приймають виготовленими заводами промисловості рухомий склад залізничних доріг і найбільше потрібні вироби, наприклад дизель тепловоз, тягові електричні машини, колісні пари, осі, бандажі, а також рейси. Без приймання, підтверджений клеймом інспектора-приймальника МТ, ці вироби не допускають в експлуатацію. Для підвищення рівня контролю якості виробів по потребам МТ існують заводи промисловості співпадають більш удосконалені установки, стендами, вимірювальними приладами.