- •Навчально-науковий інститут телекомунікацій та інформатизації
- •Методичний посібник для виконання курсового проекту з дисципліни
- •Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри кс протокол № 1 від 28.08.2007 р.
- •Протокол № 2 від 2009 р.
- •Завдання на курсовий проект
- •2 Основні принципи побудови мтм
- •Методичні вказівки до курсового проекту
- •3.2 Розрахунок інтенсивностей телефонного навантаження
- •3.3 Розрахунок кількості зл і гт між станціями
- •Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій Кафедра Комутаційних систем курсовий проект
- •4.1 Розрахунок обладнання на опс типу «Квант-є»
- •4.2 Розробка функціональної схеми
- •5.1 Розрахунок кількості обладнання на опс типу Si – 2000
- •5.2 Розробка функціональної схеми
- •6.1 Розрахунок кількості обладнання на опс типу 5ess
- •6.2 Розробка функціональної схеми
- •7.1 Розрахунок обладнання на опс типу ewsd
- •7.2 Розробка структурної схеми
- •8.1 Розрахунок обладнання на опс типу Alcatel 1000e-10
- •Перелік посилань
Методичні вказівки до курсового проекту
Розробка структурної схеми МТМ
Цифровізація МТМ здійснюється впровадженням ЦСК методами «накладення» ЦСК на існуючу аналогову мережу і «цифровими островами», коли ЦСК працює в одному мікрорайоні. У курсовому проекті передбачається використовувати перший метод, тобто встановити ОПС в одному з районів міста і включити в неї виносний комутаційний модуль, що виконує роль підстанції, яка розміщена у будинку РАТС-2.
Відстані між РАТС визначаються методом трикутника в масштабі 1см= = 1 км (рис.3.1).
Тип з’єднувальних ліній визначається з економічної точки зору та технічними можливостями мережі. Між аналоговими РАТС використовуються лінії однобічної дії в залежності від відстані між станціями. Якщо довжина ЗЛ менше, ніж 1,5 км, то використовуються трьохпроводові ФЗЛ, якщо від 1,5 до 10 км, - двохпроводові ФЗЛ, якщо більше, ніж 10-15 км – ІКМ тракти.
ЗЛ між між ЦСК і аналоговими РАТС – цифрові, при цьому на аналоговій РАТС установлюється напівкомплект ІКМ для переходу з цифрового сигналу на аналоговий.
ЗЛ між цифровими станціями – двосторонньої дії цифрові типу Е1.
Нумерація МТМ залежить від кількості РАТС і ємності мережі. Так як проектована ОПС має ємність, більшу за 10 000, то доцільно використовувати змішану нумерацію (на ОПС – шестизначну, а на існуючій мережі – п’ятизначну).
Структурна схема МТМ наведена на рисунку 3.2.
Рисунок 3.1- Метод визначення відстані LO-K
3.2 Розрахунок інтенсивностей телефонного навантаження
Категорії джерел навантаження відрізняються інтенсивностями питомих абонентських навантажень. У завданні прийняті три категорії:
абоненти ділового сектору – категорія 1;
абоненти квартирного сектору – категорія 2;
універсальні таксофони – категорія 3.
Структурний склад абонентів по категоріям для існуючих РАТС визначаємо в залежності від частки абонентів квартирного сектору, так як таксофони виділені в окрему групу. Тому
, (3.1)
, (3.2)
де - частка абонентів квартирного сектору;
- кількість абонентів індивідуальних;
,- кількість абонентів по категоріях – ділового і квартирного секторів відповідно.
Структурний склад для ЦСК визначаємо за винятком універсальних таксофонів. Кількість індивідуальних телефонів дорівнює:
, (3.3)
Знаючи кількість індивідуальних ТА, визначаємо кількість абонентів ділового та квартирного секторів, користуючись формулами (3.1) та (3.2). При цьому заміняємо на.
Прогнозоване абонентське навантаження визначаємо у годину найбільшого навантаження (ГНН). У таблиці додатку 2 наведено значення питомих абонентських навантажень для ранкової ГНН – місцевого вихідного , місцевого вхідногоі міжміського вихідногоі вхідного.
Інтенсивності навантажень на ЦСК:
, (3.4)
, (3.5)
, (3.6)
. (3.7)
Значення місцевих навантажень розраховуються для всіх станцій мережі, а міжміських – лише для проектуємої (ОПС і ПС).
Навантаження до спецслужб визначаємо як частку інтенсивності вихідного абонентського навантаження:
, (3.8)
де =0,3…0,5 – частка навантаження, що направляється до спецслужб.
Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилося:
. (3.9)
По отриманим даним необхідно побудувати схему розподілу навантаження на ЦСК. Навантаження вихідні зовнішні з АМ на групові тракти менше навантаження абонентських ліній через різницю часу заняття АЛ і ліній ГТ. Аналогічно і для аналогових АТС - навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом , значення якого залежить від виду зв'язку:
,, (3.10)
де - середня тривалість заняття АЛ (додаток 2),
- середня тривалість слухання сигналу станції, рівна 3 с,
- час встановлення з'єднання, = 0,
- час набору номера, що залежить від способу передачі номера від ТА.
Для імпульсного способу (ДКШІ) =1,5хn с, а для частотного способу (DTMF) = 0,4хп с, де п - число цифр, що набираються, і залежить від нумерації на мережі. У КП всі ТА з набором ДКШІ.
При вихідному зв’язку приймається n=5 або n=6 у залежності від значності нумерації. Так як у нашому випадку змішана нумерація, визначаємо середньозважене значення п:
, (3.11)
де - частка викликів, що направляються до РАТС із 5-ти значною нумерацією. Величина дорівнює:
, (3.12)
де і - загальна ємність РАТС відповідно з 5-ти і 6-ти значною
нумерацією.
При вихідному міжміському зв'язку величина п дорівнює:
, (3.13)
де = 0,6,= 0,3,= 0,1 частки викликів при зоновому міжміському іміжнародному зв'язку відповідно. Тому:
п = 0,6 x 9 + 0,3 х 11+0,1 х 14= 10,1.
Коефіцієнт дорівнює:
, (3.14)
де визначається з таблиці додатку 2.
Для спецслужб час довідки = 30 с, а число цифр, що набираються,дорівнює двом, таким чином, =+ 1,5 х n = 3 + 1,5 х 2 = 6 с. Величина qСП дорівнює:
=0,8. (3.15)
При вхідному зв'язку на ЦСК прийом номера і встановлення з'єднання дуже малі, як при місцевому, так і при міжміському зв'язку, тому =1.
При вхідному зв'язку на аналогових РАТС розрахунок роблять з урахуванням типу станції:
-для координатної РАТС при прийомі номера кодом МЧК (=2 с):
. (3.16)
Вихідне від аналогових АТС навантаження:
. (3.17)
Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:
, (3.18)
, (3.19)
, (3.20)
, (3.21)
, (3.22)
. (3.23)
Навантаження групового тракту дорівнює сумі навантажень (див. рис. 3.3) і без втрат проходить через ОПС або ПС. Тому можна стверджувати:
; . (3.24)
Міжстанційне навантаження від станції J до станції К визначаються по формулі:
, (3.25)
де YB - інтенсивність вихідного від РАТС-J (ОПС, ПС) навантаження,
YВХ.К - інтенсивність вхідного навантаження до РАТС-К,
YВХ (ГТС)Z - сума вхідних на всі РАТС, ОПС, ПС ГТС навантажень, нормована коефіцієнтами тяжіння відносно РАТС-J, (nJ-Z);
nJ-K - нормований коефіцієнт тяжіння від станції J до станції К.
Послідовність розрахунку міжстанційного навантаження рекомендується наступна.
Після розрахунку зовнішніх навантажень на ОПС, РАТС-2, РАТС-3, РАТС-4 і ПС дані розрахунку заносять у таблицю 3.1.
Таблиця 3.1 - Інтенсивність вихідного і вхідного навантаження мережі (Ерл)
РАТС |
ОПС |
РАТС-2 |
РАТС-3 |
РАТС-4 |
ПС |
YВ , Ерл
|
YВ.О |
YВ.2 |
YВ.3 |
YВ.4 |
YВ.П |
YВХ, Ерл |
YВХ.О |
YВХ.2 |
YВХ.3 |
YВХ.4 |
YВХ.П |
Визначаються нормовані коефіцієнти тяжіння використовуючи додаток 2, на основі якої складають таблицю міжстанційного тяжіння, (табл. 3.2).
Таблиця 3.2 - Коефіцієнти тяжіння
від до |
ОПС |
РАТС-2 |
РАТС-3 |
РАТС-4 |
ПС |
ОПС |
nO.O=1 |
nO.2 |
nO.3 |
nO.4 |
nO.П=1 |
РАТС-2 |
n2.O |
n2.2=1 |
n2.3 |
n2.4 |
n2.П |
РАТС-3 |
n3.O |
n3..2 |
n3..3=1 |
n3.4 |
n3.П |
РАТС-4 |
n4.O |
n4.2 |
n4..3 |
n4.4 =1 |
n4.П |
ПС |
nП.O |
nП.2 =1 |
nП.3 |
nП.4 |
nП.П =1 |
Використовуючи формулу (3.26), обчислюємо розподіл вихідного навантаження від ОПС до станцій мережі (YO-O, YO-J, YO-K). Внутрішньостанційне навантаження YO-O дорівнює:
. (3.26)
Позначимо:
. (3.27)
Тоді навантаження внутрішньостанційне ,навантаження до РАТС - J дорівнює: ,
навантаження до РАТС - K дорівнює: .
Аналогічно розраховується розподіл навантаження від РАТС та ПС.
Результати заносимо у таблицю міжстанційного навантаження (табл. 3.3).
Таблиця 3.3 - Інтенсивність міжстанційного навантаження
від до до |
ОПС |
РАТС-2 |
РАТС-3 |
РАТС-4 |
ПС |
ОПС |
YО.О |
YО.2 |
YО.3 |
YО.4 |
YО.П |
РАТС-2 |
Y2.О |
Y2.2 |
Y2.3 |
Y2.4 |
Y2.П |
РАТС-3 |
Y3.О |
Y3.2 |
Y3.3 |
Y3.4 |
Y3.П |
РАТС-4 |
Y4.О |
Y4.2 |
Y4.3 |
Y4.4 |
Y4.П |
ПС |
YП.О |
YП.2 |
YП.3 |
YП.4 |
YП.П |
Результати розрахунку навантажень на ОПС заносимо на схему розподілу навантаження на ОПС.
Навантаження на пучки ЗЛ визначаються за результатами розрахунку міжстанційних навантажень (табл. 3.3) з урахуванням навантаження, поступаючого від цифрової системи до ВСС і АМТС. Для визначення навантаження на пучки ЗЛ зображують схему розподілу навантаження (рис.3.3).
Навантаження на ЗЛ від ПС:
(3.28)
(3.29)
(3.30)
(3.31)
. (3.32)
Рисунок 3.3 – Схема розподілення навантаження на МТМ