- •Державний університет телекомунікацій Кафедра Економіки
- •Передмова
- •1. Характеристика ризиків і можливих збитків у виробничій діяльності
- •2. Способи розв’язання проблем ризику у виробничій діяльності
- •Метод математичної статистики
- •Приклад №2.
- •Приклад №3.
- •Приклад №4.
- •Приклад №5.
- •3. Прогнозування попиту на продукцію підприємства в умовах ризику
- •4. Завдання на виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання
- •5. Завдання на виконання комплексного семестрового завдання студентами денної форми навчання
- •6. Теми рефератів з дисципліни “економічний ризик ”
- •7. Перелік запитань до заліку
- •8. Завдання для перевірки знань
- •Література
- •Додаткова література
3. Прогнозування попиту на продукцію підприємства в умовах ризику
В умовах ринкової економіки головним фактором впливу на обсяги виробництва є попит. Обсяг попиту на продукцію виробництва визначається, як загальна кількість продукції, яку бажають придбати споживачі продукції за одиницю часу при визначених умовах (детермінантах попиту). Функція залежності обсягу попиту від основних детермінант має вигляд:
Q = f (Pa, Pb, Pc, …, Pz, I, T, N, W), (1)
де Q – обсяг попиту на товар А;
Ра – ціна товару А;
Pb, Pc, …, Pz – ціни інших товарів;
І – прибуток споживача;
Т – смаки та переваги;
N – кількість споживачів на ринку;
W – інші фактори.
Якщо всі детермінанти попиту вважати фіксованими, за виключенням ціни даного товару, то можна визначити залежність обсягу попиту від ціни: чим вища ціна товару, тим менший обсяг попиту, і навпаки – при низьких цінах більший обсяг попиту.
_
Q = f (Ра) (2)
В ринкових умовах зв’язок ціни і попиту на продукцію можуть бути представлені у вигляді лінійної функції:
Q = +р, (3)
де Q – обсяг попиту;
р – ціна товару;
,- параметри функції попиту.
Залежність ціни від обсягу попиту можна також представити в вигляді лінійної функції:
Р = а + b x Q (4)
де а, b – параметри функції, що визначаються за допомогою методу найменших квадрантів.
Для знаходження параметрів а і b необхідно скористатися співвідношеннями:
а = а /; (5)
b = b /; (6)
де - головний визначник системи нормальних рішень;
а і b – допоміжні визначники, які знаходяться за допомогою рівнянь:
= n x -x(7)
a = x-x Q x(8)
b = n х х Q -x(9)
де n – кількість пар спостережень “ціна - обсяг”.
Після того, як визначені параметри функції попиту а і b, необхідно визначити якою має бути ціна товару, якщо підприємство поставить на ринок певну кількість товару виді А.
Приклад. При визначенні споживчого попиту на свою продукцію менеджерами підприємства проведені експертні опитування. Експертам було запропоновано оцінити можливий обсяг попиту при п’яти різних рівнях цін. Обробка результатів опитування дозволяє визначити ціну товару в залежності від кількості продукції Q, що поставляється на ринок підприємством (Q = 110).
Проведено п’ять пар спостережень “ціна – обсяг попиту” результати представлені в таблиці 6.
Таблиця 6
Ціни та обсяги попиту
Номер спостереження |
Ціна одиниці продукції (Р), грн. |
Обсяг попиту продукції (Q ), тис. од. |
1 |
226 |
16 |
2 |
248 |
15 |
3 |
270 |
14 |
4 |
292 |
13 |
5 |
314 |
12 |
Для спрощення розрахунків складається таблиця 7.
Таблиця 7
Розрахунок коефіцієнтів системи нормальних рівнянь
Номер спо-стереження |
Q |
Q х Q |
Р |
Р х Q |
1 |
16 |
256 |
226 |
3616 |
2 |
15 |
225 |
248 |
3720 |
3 |
14 |
196 |
270 |
3780 |
4 |
13 |
169 |
292 |
3796 |
5 |
12 |
144 |
314 |
3768 |
Всього |
= 70 |
= 990 |
= 1350 |
= 18680 |
Розраховуються ,а,b згідно з формулами (7, 8, 9):
= 5 х 990 – 70 х 70 = 4950 – 4900 = 50
а = 1350 х 990 – 18680 х 70 = 1336500 – 1307600 = 28900
b = 5 х 18680 – 70 х 1350 = 93400 – 94500 = - 1100
Визначаються параметри функції попиту за формулами (5) і (6):
а = 28900 / 50 = 578
b = (-1100) / 50 = -22
Рівняння функції попиту визначається за формулою (4) і має вигляд:
Р = 578 – 22 х Q (10)
Після підставлення в рівняння (10) значень Q , що змінюються від 1 тис. од. до 10 тис. од., визначаються рівні цін на продукцію, що поставляється на ринок:
Р1 = 578 – 22 х 1 = 556 грн.
Р2 = 578 – 22 х 2 = 534 грн.
……………………………..
Р10 = 578 – 22 х 10 = 358
Результати розрахунків представляються у вигляді таблиці 8:
Таблиця 8
Зв’язок між обсягом виробництва та ціною за одиницю продукції
Обсяг виробництва, тис. од. (Q) |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Ціна одиниці продукції, грн. (Р) |
556 |
534 |
512 |
490 |
468 |
446 |
424 |
402 |
380 |
358 |