Khimia_002

і менше, а наявні збіднюються на вміст елементів живлення. Вийти з такої критичної ситуації дає змогу раціональне використання добрив. В індивідуальних господарствах здебільшого послугову# ються органічним добривом — перегноєм, у колективних — неорга# нічними. Найчастіше добрива вносять у ґрунт під час оранки, хоча практикують і прикореневе підживлення в період активної вегетації.

Кімнатні рослини підживлюють розчином спеціально підібра# ної суміші добрив навесні та на початку літа. Щоб добрива прино# сили найбільшу користь, потрібно знати, коли та які добрива най# краще використати, який спосіб внесення обрати, як узгодити час внесення добрива з погодними умовами та багато чого іншого. Це є предметом дослідження агрохімії.

Агрохімія — наука, що вивчає взаємопов’язані хімічні й біологічні процеси в ґрунті та рослинах, виявляє шляхи підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

У8 класі ви дізналися, що видатний російський вчений

Д.І. Менделєєв не лише відкрив періодичний закон і запропонував його графічне вираження у формі періодичної системи, а й зробив вагомий внесок у розвиток різних галузей науки, промисловості, сільського господарства. Його здобутком в агрохімії стали роз# робки методів добування мінеральних добрив і хімічного аналізу ґрунтів.

Фундаментальні дослідження живлення рослин і застосування добрив, які є загальновизнаними в агрохімії й здобули світове ви# знання, здійснив російський учений Д. М. Прянишников.

Дмитро Миколайович Прянишни!
ков (1865–1948) — учень і послідовник
К. А. Тимірязєва, автор понад 550 науко!
вих праць, серед яких основними є праці
з наукових основ живлення рослин. Був
одним з організаторів науково!дослідно!
го інституту, що нині має назву Нау!
ково!дослідний інститут агрохімії імені
Д. М. Прянишникова. Йому належать
теорія азотного живлення рослин, схема
перетворення нітрогеновмісних речовин
у рослинах, апробація різних видів доб!
рив в основних аграрних районах колиш!
нього СРСР, зокрема України. Вчений	Дмитро Прянишников
досліджував вапнування кислих ґрунтів,

91

гіпсування солончаків, застосування органічних добрив, удоскона! лення методів вивчення живлення рослин, аналізу рослин і ґрунтів. Унесок Д. М. Прянишникова в науку було оцінено високими держав! ними нагородами СРСР.

Виробництво добрив в Україні. У нашій країні найбільше виробляють азотних добрив. Як сировину використовують азот, що входить до складу повітря.

Повторіть властивості сполук Нітрогену й напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких виробляють азотні добрива, якщо схема їх виробництва така:

азот амоніак нітроген(ІІ) оксид нітроген(ІV) ок! сид нітратна кислота калій нітрат (натрій нітрат, амоній нітрат).

Прикладом того, як відходи одного виробництва можна вико# ристовувати для одержання цінної продукції, є виробництво азот# них добрив з амоніачної води, що утворюється під час коксування вугілля.

Виробництво азотних добрив зосереджено на Донбасі й При# дніпров’ї. Сировиною для виробництва калійних добрив є природ# ні калієві солі вітчизняних родовищ. Промислове виробництво калійних добрив сконцентроване в Західній Україні, оскільки там найбільші родовища калійних солей: Калусько#Глинське, Стеб# ницьке й Бориславське. Видобувають калійні солі й на Донбасі, поблизу міст Слов’янська та Артемівська.

Виробництво фосфорних добрив ґрунтується переважно на імпортованих з Росії фосфоритах. Заводи збудовано в Сумах, Костянтинівці, Одесі. Фосфорні добрива також виробляють підприємства чорної і кольорової металургії, зокрема завод «Азов# сталь» (м. Маріуполь).

Україна виробляє мінеральні добрива не лише для потреб віт# чизняного сільського господарства, а й експортує їх за кордон.

Досліджуємо речовини та їх властивості

Лабораторний дослід 7. Ознайомлення зі зразками

азотних, фосфорних і калійних добрив.

Завдання 1. Ознайомтеся зі зразками виданих вам не# органічних добрив, поділіть їх на групи: азотні, калійні, фосфорні.

Завдання 2. Дослідіть розчинність виданих вам зраз# ків добрив за кімнатної температури.

92

Щоб виконати це завдання, зважте однакові порції добрив, помістіть їх в однакові об’єми води, перемішайте скляними паличками кожну із сумішей і зафіксуйте, яке добриво розчинилося найшвидше, яке — повільніше, а яке — неповністю. Зробіть висновок про розчинність виданих вам зразків добрив.

Завдання 3. Назви, формули речовин і деякі їх фізич# ні характеристики запишіть у робочий зошит у вигляді таблиці, класифікувавши добрива за наявними елемен# тами живлення.

	Назва	Формула	Агрегат/	Колір	Розчин/	Запах
			ний стан		ність у воді

Завдання 4. З’ясуйте, чи є серед розглянутих вами добрив складні добрива (кілька елементів живлення в складі однієї сполуки).

Завдання 5. Якщо добрив з однією і тією самою по# живною речовиною два чи більше, обчисліть і зробіть висновок, у якому з них уміст поживної речовини най# більший.

Для тих, хто вивчає хімію на академічному рівні

За наявністю в добривах поживних речовин їх поді# ляють на прості (містять один поживний елемент) і комплексні (містять кілька поживних елементів).

Промисловість випускає повні комплексні добрива (містять елементи Нітроген, Фосфор, Калій) і неповні (містять два поживних елементи — переважно Нітроген і Фосфор).

Залежно від способу одержання комплексні добрива бувають складними і складнозмішаними.

Складні добрива містять кілька поживних елементів у складі однієї хімічної сполуки: амофос NH4H2PO4, ка# лійна селітра KNO3 та ін.

До складнозмішаних, або комбінованих, добрив на# лежать комплексні добрива, які одержують в єдиному технологічному циклі, що містять два або три основних елементи живлення в одній гранулі.

93

Часто на основі простих добрив виготовляють змі шані — суміші деяких простих добрив, які можна змішу# вати для ефективності їх дії. Для виготовлення таких добрив розроблені схеми змішувань. Перевагою зміша# них добрив над складними й складнозмішаними, які мають постійний склад, є те, що під час їх виготовлення можна змінювати, залежно від потреби, уміст того чи іншого елемента живлення. У сучасному сільському гос# подарстві перевагу віддають використанню комплексних добрив, збагачених мікроелементами.

З природознавства та біології ви знаєте, що до основ# них сільськогосподарських культур в Україні належать зернові й овочеві культури, цукрові буряки. Щоб мати стабільно високі врожаї цих та інших культур, азотні добрива вносять з розрахунку від 30 до 180 кг Нітрогену на 1 га, фосфорних — 45–90 кг P2O5 на 1 га, калійних — 45–60 кг К2О на 1 га. Ці загальні норми змінюються за# лежно від ґрунтово#кліматичних умов і вирощуваних сільськогосподарських культур.

Якщо ви проживаєте в сільській місцевості, з’ясуйте, яку площу займають сільськогосподарські культури одного з колективних господарств, і обчисліть щорічну його потребу в мінеральних добривах (з розрахунку на діючі речовини та конкретне добриво).

Запитання і завдання для самоконтролю знань

1.Дайте визначення мінеральних добрив, наведіть приклади.

2.Обґрунтуйте роль хімічних добрив як джерела мінерального живлення рослин.

3.У якому з нітратних добрив — амонійній селітрі чи кальцієвій селітрі — уміст поживної речовини більший?

4.Як ви вважаєте, чому для хліборобів важливо знати про гігро# скопічність добрива?

5*. У складі малих навчальних груп оцініть значення виробництва та раціонального використання добрив для розв’язування продо# вольчої проблеми, виконавши навчальний проект за темою «Міне# ральні добрива: позитивні й негативні наслідки застосування».

6*. Якщо ви захоплюєтеся вирощуванням кімнатних рослин, з’ясуйте за різними інформаційними джерелами, якими добривами й коли потрібно підживлювати ваші рослини. Розрахуйте норми їх живлення.

94